Спосіб моделювання в експерименті тяжкої черепно-мозкової травми у щурів

Спосіб моделювання в експерименті тяжкої черепно-мозкової травми у щурів, що включає моделювання експериментальної черепно-мозкової 3 пружинному ударнику використана стандартна бойова пружина (довжина пружини - 210 мм, діаметр пружини - 19,5 мм, діаметр проволоки - 2,5 мм, кількість витків - 31; заводський номенклатурний номер 52751 виробництва ФГУВ Іжевський механічний завод) та спусковий механізм. Корпус пістолета подовжено за рахунок градуйованої системи натягу бойової пружини, яка дозволяє дозувати силу удару. Взведення ударника відбувається за рахунок взвідної ручки. Тяжкість травми регулюється зміною енергії удару, яка пропорційна ступеню деформації бойової пружини і обчислюється відповідно до градуювання ударника. Корисна модель здійснюється наступним чином. Експериментальні тварини (білі щури) знеболюються внутрішньоочеревинним введенням кетамін гідрохлориду (Gedeon Richter, Будапешт, Угорщина) 30 мг/кг. Чітко стандартизують місце прикладання сили при пострілі з ударника - в лівій тім'яній ділянці на 7 мм до переду від інтраурикулярної лінії та на 5 мм ліворуч від серединної лінії. Після цього, голову експериментальної тварини фіксують на дерев'яній підставці лівою рукою та здійснюють постріл з ударника. На Фіг. 1 представлена схема будови пружинного ударника, що використовується для реалізації способу моделювання в експерименті тяжкої черепно-мозкової травми у щурів, де: 1 - ствол; 2 - вісь; 3 - бойовий поршень; 4 - ударний шток 1; 5 - корпус; 6 - шептало; 7 - важіль взведення; 8 - бойова пружина; 9 - шептало спускового гачка; 10 - спусковий гачок; 11 - клин; 12-взвідна ручка; 13 - ригель; 14 - ударний шток 2 з пружиною; 15 - система дозованого натягу бойової пружини; 16 - затульник; 17 - вісь з різьбою; 18 - ручка; 19 - корпус. Спосіб використовувався в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» для моделювання закритої тяжкої черепномозкової травми на 50 білих безпородних щурах. Хід методики. До фіксованої голови наркотизованого щура прикладався стандартизований за силою та локалізацією удар з запропонованого нами пристрою. Прикладання травмуючої сили викликає у тварин стереотипні реакції: тонічне розгинання голови та тулуба, тонічні посмикування кінцівок, фокальні епілептичні напади, порушення дихання, що вказує на явну аналогію клінічних симптомів в експерименті та клініці. Рівень летальності за 48 годин склав 37,7 % (з 45 тварин выжило 28), що характеризує травму як тяжку [1]. Аналіз динаміки летальності щурів за 48 годин при нанесенні стандартної ТЧМТ свідчить, що основні процеси, які 64336 4 визначають загибель або виживання тварин при даній моделі травмування розгортаються в першу добу після ТЧМТ, а саме з 5 по 24 годину, коли визначалася максимальна летальність травмованих тварин і обумовлено погіршенням стану тварин в динаміці травми, а не негативним впливом (пригнічення дихального центру) чи церебропротекторним ефектом тіопенталу натрію. Спільними ознаками найближчого аналога та корисної моделі є нанесення локального удару визначеної сили. Запропонований спосіб відрізняється від найближчого аналога простотою виконання та відсутністю необхідності попередньої підготовки тварини до експерименту, а використання механічного ударника дозволяє градуювати силу удару в широких межах, визначаючи таким чином ступінь тяжкості травми. Стандартизація умов нанесення експериментальної ЧМТ та природній спосіб її нанесення забезпечує «чистоту» експерименту та наближення до клінічних умов. Запропонована модель ЧМТ у повному обсязі відповідає адекватному відтворенню клінічної картини тяжкої черепно-мозкової травми. Запропонований нами спосіб має таки переваги: - уніфікація характеру та ступеня ЧМТ за рахунок фіксованої локалізації та сили удару; - відсутня необхідність у проведенні загальної анестезії у тварин, що не викликає пригнічення дихального центра та/або церебропротекції і відповідає реальній клінічній ситуації; - широкі можливості зміни тяжкості травми за рахунок зміни сили удару, яка підбирається індивідуально на етапі відпрацювання моделі і залежить від віку лабораторних тварин; - моделювання виконується швидко, без попередньої підготовки тварини; - заявлений спосіб дозволяє відтворити природній механізм ЧМТ та відповідний патоморфологічний субстрат ураження мозку, що може бути використано в експериментальній медицині для моделювання ЧМТ у лабораторних тварин. Література: 1. Ельский В.Н. Моделирование черепномозговой травмы / В.Н. Ельский, С.В. Зяблицев. Донецк : Новый мир, 2008. - 139, [1] с. 2. Церебропротективный эффект цитофлавина при закрытой черепно-мозговой травме / В.В. Бульон, И.В. Зарубина, А.Л. Коваленко и др. // Экспериментальная и клиническая фармакология. 2003. - Т.66. - № 6. - с. 56-58. 3. Beaumont A., Marmarou A., Czigner A. et al. The impact-acceleration model of head injury: injury severity predicts motor and cognitive performance after trauma // Neurol. Res. - 1999. - Vol. 21. - P. 742754. 4. Dixon C.E., Clifton G.L., Lighthall J.W. et al. A controlled cortical impact model of traumatic brain injury in the rat // J. Neurosci. Methods. - 1991. - Vol. 39. - P. 253-262. 5. Dixon C.E., Lighthall J.W., Anderson Т.Е. Physiologic, histopathologic, and cineradiographic characterization of a new fluid-percussion model of experimental brain injury in the rat// J. Neurotrauma. 1988. - Vol. 5. - P. 91-104. 5 6. Dixon C.E, Lyeth B.G., Povlishock J.T et al. A fluid percussion model of experimental brain injury in the rat // J. Neurosurg. - 1987. - Vol. 67. - P. 110-119. 7. Shapira Y, Shohami E., Sidi A. et al. Experimental closed head injury in rats: mechanical, Комп’ютерна верстка Л. Купенко 64336 6 pathophysiologic, and neurologic properties // Crit. Care Med. - 1988. - Vol. 16. - P. 258-265. 8. Smith D.H., Soares H.D., Pierce JS et al. A model of parasagittal controlled cortical impact in the mouse: cognitive and histopathologic effects // J. Neurotrauma. - 1995. - Vol. 12. - P. 169-178. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601