Спосіб оцінки ефективності лікування черепно-мозкової травми в експерименті

Спосіб оцінки ефективності лікування черепно-мозкової травми в експерименті, що включає оцінку впливу досліджуваної методики лікування на виразність біохімічних, структурних і функціональних порушень, обумовлених черепномозковою травмою в щурів, який відрізняється тим, що виконують комплексне дослідження гістологічних змін з визначенням нейрональної щільності гіпокампу, оцінку порушень рухової функції за уніфікованою шкалою та оцінку порушень просторової пам'яті у водному лабіринті. (19) (21) u200707892 (22) 12.07.2007 (24) 25.12.2007 (72) БІЛОШИЦЬКИЙ ВАДИМ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, КВІТНИЦЬКА-РИЖОВА ТЕТЯНА ЮРІЇВНА, UA, ГРИДІНА НІНА ЯКІВНА, UA, МИХАЛЬСЬКИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, UA (73) ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ІМ. АКАД. А.П. РОМОДАНОВА АМН УКРАЇНИ, UA (56) 3 оцінюються, на комплекс структурних і функціональних, зокрема неврологічних і когнітивних, наслідків травми. Це дасть змогу прогнозувати ефективність лікувального засобу в клініці, де має значення не тільки поліпшення лабораторних чи електрофізіологічних показників, а й, у першу чергу, відновлення порушених функцій і якості життя потерпілого. Поставлене завдання було розв'язане завдяки тому, що в способі оцінки ефективності лікування черепно-мозкової травми в експерименті, що включає оцінку впливу досліджуваної методики лікування на виразність біохімічних, структурних і функціональних порушень, обумовлених черепномозковою травмою в щурів, додатково виконують комплексне дослідження гістологічних змін з визначенням нейрональної щільності гіпокампу, оцінку порушень рухової функції за уніфікованою шкалою та оцінку порушень просторової пам'яті у водному лабіринті. Використання комплексної оцінки структурних і функціональних проявів ЧМТ дає можливість адекватної оцінки ефективності нових засобів лікування цього виду патології, а застосування відносно недорогих методик і устаткування робить пропонований спосіб економічним і широкодоступним. Спосіб відтворюють наступним чином: експериментальну ЧМТ завдають щурам дослідної (ЧМТ+лікування) і контрольної (ЧМТ без лікування) груп. У день початку експерименту, до завдання травми, а також з 1-го до 7-го дня після травми, дослідник, неінформований про приналежність тварин до тієї чи іншої експериментальної групи, оцінює за 5-бальною уніфікованою [6] шкалою (від 0 - тяжкого ураження до 4 - нормальної сили чи рухової функції) наступні показники: 1) згинання лівої передньої лапки при підніманні тварини за хвіст; 2) згинання правої передньої лапки при підніманні тварини за хвіст; 3) згинання лівої задньої лапки, коли передні кінцівки перебувають на рівній поверхні, а задні піднімаються тягою хвіст; 4) згинання правої задньої лапки, коли передні кінцівки перебувають на рівній поверхні, а задні піднімаються тягою хвіст; 5) спроможність протистояти боковому поштовхові вліво; 6) спроможність протистояти боковому поштовхові вправо; 7) здатність стояти на похилій поверхні в лівій позиції; 8) здатність стояти на похилій поверхні в правій позиції; 9) здатність стояти на похилій поверхні в вертикальній позиції. У трьох останніх тестах максимальною оцінкою в 4 бали оцінюється здатність тварини стояти на площині, нахиленій під кутом у 40°, 3 бали - 37,5°, 2 бали 35°, 1 бал - 32,5° та 0 балів -