Спосіб лікування тканин пародонта

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до стоматології, зокрема до способів уведення лікарських засобів в ділянку зубів і парадонту і може бути використаний для терапевтичного лікування тканин парадонту. Як прототип обраний спосіб лікування тканин пародонту [Данилевський Н.Ф., Магид Є.А. Заболевания пародонта., М., Медіздат., 1993. -320с.], що полягає в застосуванні лікувальної пародонтальної пов'язки, яка служить для депонування лікарського засобу в яснах, пародонтальних кишенях, міжзубних проміжках як при консервативному лікуванні, так і після хірургічного методу лікування захворювань пародонту, причому пов'язку виготовляють з еластичного матеріалу - рєпіна, який накладають після нанесення лікарського засобу в ділянку зубоясенного з'єднання тривалістю 1-2 дня з наступною зміною протягом усього курсу терапії, що складає 18-20 днів. Ознаками, що збігаються з істотними ознаками пропонованого способу, є: виготовлення лікувальної пародонтальної пов'язки і її накладення після нанесення лікарського засобу в ділянку зубоясенного з'єднання. Причинами, що перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення ефективності лікування) є: застосовувана для лікування пов'язка деформується, розмивається, втрачає свою герметичність і в результаті відбувається вимивання лікарського препарату, що не дозволяє тривалий час чинити вплив ліків на патологічне вогнище, потрібна заміна пов'язки 7-10 разів під час курсу лікування, трудомісткість у виготовленні, тому що пов'язку виготовляють безпосередньо в порожнині рота, а при цьому знижується якість, через можливість проникнення слини і крові, а також можлива травматизація слизуватої оболонки. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу-прототипу шляхом заміни лікувальної пародонтальної пов'язки на назубо-ясенну каппу, що виготовляється попередньо з урахуванням анатомічної будови щелепи і складається з двох шарів: основного і шару-вкладиша, який представляє собою депо для лікарських засобів, причому здатну фіксувати лікувальний препарат, нанесений у зубоясенну ділянку на протязі усього курсу лікування, дозволяє досягти очікуваного технічного результату, а саме: створити надійну герметичність, не травмувати слизувату перехідну складку, а також дозволити пацієнту вільну артикуляцію акту жування, їжі і мови, здійснити стабілізацію зубного ряду. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування тканин пародонту, який включає виготовлення лікувальної пародонтальної пов'язки і її накладення після нанесення лікарського засобу на патологічне вогнище, згідно з винаходом, в якості пародонтальної пов'язки використовують назубо-ясенну каппу, для чого попередньо знімають зліпок з верхньої і нижньої щелепи, потім виготовляють модель, на якій фіксують пористий матеріал в ділянці зубоясенного з'єднання, далі модель обтискають пластинкою вініла товщиною 1,0-1,5мм за допомогою вакуум у, отриману каппу знімають і обрізають по заданих границях, потім насичують лікарським засобом пористий матеріал і фіксують каппу в порожнині рота. Між сукупністю істо тних ознак запропонованого способу й очікуваним технічним результатом, що може бути досягнутий, виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: застосування в якості парадонтальної лікувальної пов'язки назубо-ясенної каппи з біоенертного пружного матеріалу - м'якого вінілу і вкладишем з пористого матеріалу, що служить для насичення лікарським засобом, виготовленої методом вакуумного формування з тривалим збереженням лікувальних засобів в ділянці альвеолярних відростків дозволяє досягти високої ефективності терапевтичного лікування, надовго зберегти лікарський засіб у порожнині роту, а еластичність назубо-ясенної каппи і адгезивність дозволяють створити герметичну парадонтальну пов'язку, що не травмує слизувату перехідну складку, дозволяє пацієнту вільну артикуляцію акту жування, їжі і мови, забезпечує стабілізацію зубного ряду, причому також дозволяє пацієнту самостійно проводити лікувальні заходи в домашніх умовах, має тривалий термін експлуатації. Спосіб ілюстрований наступним графічним матеріалом. На Фіг.1 показана назубо-ясенна каппа, де 1 - основний шар каппи, а 2 - другий шар каппи, виготовлений з пористого матеріалу. На Фіг.2 показана зафіксована смужка пористого матеріалу на моделі, позначена цифрою 3. Спосіб полягає в наступному. Попередньо виготовляють лікувальну парадонтальну пов'язку у вигляді назубо-ясенної каппи. Для цього знімають зліпок з верхньої і нижньої щелепи, причому зняття відбитка роблять еластичними зліпковими матеріалами. Потім виготовляють модель, відливаючи її із супер гіпсу. Границі каппи проходять по перехідній складці, на верхній щелепі захоплюють 1/3 піднебіння, ріжучі жувальні краї звільнені. В ділянці маргінального краю ясен закріплюють смужку з пористого матеріалу 3 за допомогою клея БФ. Потім на апараті вакуумного формування розігрівають і обтискують модель пластинкою з м'якого вінілу товщиною 1,01,5 мм, що є основним шаром 1 каппи. За рахунок розігрітого стану вініл з'єднується з пористим матеріалом, який представляє другий шар 2 каппи. Назубо-ясенну каппу знімають з моделі та обрізають по границях, нанесених заздалегідь, ріжучі жувальні краї звільняють. Отримана каппа складається з двох шарів - основного 1 і другого пористого шару 2. Потім пористий шар 2 насичують лікарським засобом і після цього фіксують каппу в порожнині рота. Якщо мається рухливість зубів і зубний ряд має потребу в шин уванні, то основний шар каппи виконують з більш твердого поліетилену за тією ж методикою. Спосіб лікування тканин пародонту пройшов клінічну апробацію. У таблиці приведена динаміка індексу РМА в % при лікуванні генералізованого парадонтиту за способомпрототипом і способом, що заявляється. Кількісну оцінку запальних змін у слизуватій оболонці визначають за допомогою індексу РМА в модифікації C.Parma. Як видно з таблиці при використанні способу-прототипу спостерігають статично значиме - Р10,005 характер і з достовірними розходженнями стосовно показників після лікування Р1