Спосіб санації ехінококових кіст печінки при транскутанній пункції

Спосіб санації ехінококових кіст печінки при транскутанній пункції, що включає транскутанне 3 нефротоксичність 10 % спиртового розчину йоду залишається досить високою, що є причиною післяопераційних ускладнень у вигляді токсикоалергічних нефропатій та різного виду інших алергічних реакцій. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в підвищенні ефективності хірургічного лікування ехінококових кіст печінки за рахунок забезпечення умов, які запобігають післяопераційним ускладненням та появі рецидиву захворювання, шляхом підвищення надійності протипаразитарної обробки кісти при транскутанній пункції. Отриманий технічний результат зводиться до зниження кількості післяопераційних ускладнень і рецидиву захворювання при хірургічному лікуванні ехінококових кіст печінки. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі санації ехінококових кіст печінки при транскутанній пункції, що включає транскутанне проведення дренажної трубки в просвіт кісти, аспірацію її вмісту, згідно з корисною моделлю, в порожнину кісти через дренажну трубку почергово, в об'ємі 2/3 отриманого вмісту кісти, вводять 10 % спиртовий розчин йоду, 96 % етиловий спирт і 0,02 % розчин хлоргексидину біглюконату, з експозицією по 7 хвилин кожного, з наступним відсмоктуванням, фіксують дренажну трубку до шкіри, вводять розчин метрогілу, а на другу добу дренажну трубку з'єднують із сильфоном. Відмінними ознаками корисної моделі, що заявляється, є те, що санацію ехінококових кіст печінки при транскутанній пункції проводять не лише одним сколецидним препаратом - 10 % спиртовим розчином йоду, а комбінацією трьох антисептиків (10 % спиртовим розчином йоду, 96 % етиловим спиртом і 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату) та додатково розчином антибіотику - метрогілу (орнігілу). Вищевказані препарати мають сколецидні характеристикм, проте самостійне використання їх на короткий (до 10 хвилин) строк не гарантує надійне знезараження ЕКП. Разом з тим, наявність в просвіті кісти сколецидного препарату з даною експозицією може призвести до токсико-алергічних ускладнень, а збільшення експозиції цих засобів може тільки усугубити вірогідність появи цих ускладнень. Тому, при поступовому (почерговому) введенні в просвіт порожнини кісти кожен із цих антисептиків здійснює як сколецидну дію, так і одночасно пом'якшують токсичний вплив попереднього засобу на уражений орган та організм в цілому. Введення розчину антибіотику (метрогілу) в просвіт порожнини кісти після введення попередніх сколецидних препаратів передбачає додаткову пом'якшувальну дію та профілактику висхідної інфекції, яка може проникнути по ходу дренажної трубки. Саме ці технічні особливості запобігають появі можливих післяопераційних ускладнень і рецидиву захворювання при транскутанній пункції ЕКП. Новизна полягає в оптимізації хірургічного втручання шляхом врахування фармакологічних властивостей герміцидних препаратів і анатомофізіологічних особливостей печінки та організму в цілому при даній патології. За доступними літературними да 64727 4 ними такий спосіб санації ехінококових кіст печінки при транскутанній пункції невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином: Пункційно-дренажне втручання проводять в операційній під загальним інтубаційним наркозом. Під контролем ультрасонографії уточнюють локалізацію кісти печінки і відмічають найбільш безпечний напрямок для її пунктування. Наявність кілька міліметрового шару паренхіми печінки над фіброзною капсулою ехінококової кісти забезпечує герметичність пункції, що в певній мірі гарантує профілактику зараження сколексами черевної порожнини. Далі під контролем УЗД пунктують кісту. Для пункції і дренування використовують набір для трансдермального дренування одноступінчастим методом катетером типу "Pigtail" 9F. Вилучивши мандрен із голки з дренажною трубкою, за допомогою шприца відсмоктали 2-3 мл вмісту кісти, зменшивши таким чином тиск всередині кісти. Зафіксувавши голку, в просвіт кісти проводили дренажний катетер до упору. Після чого вилучали голку. Відсмоктавши вміст кісти, через дренажний катетер вводять 30 % водорозчинний йодовмісний контраст (верографін, тріомбраст, урографін), візуалізуючи при цьому просвіт кісти за допомогою пересувної рентгенологічної установки з електронно-оптичним перетворювачем (ЕОП), переконуючись при цьому про відсутність попадання контрасту в жовчні шляхи, в судинне русло або за межі печінки. Видаливши контраст, проводять знезараження порожнини кісти почерговим введенням 10 % спиртового розчину йоду, 96 % етилового спирту та 0,02 % розчину хлоргексидину біглюконату із семихвилинною експозицією. Дренаж фіксують до шкіри. Завершують санацію ЕКП введенням в її просвіт розчину метрогілу. На другу добу до дренажної трубки під'єднують сильфон, який забезпечував від'ємний тиск в просвіті кісти, що сприяло швидшому стулянню її стінок. Приклад конкретного втілення. Дівчина Ш., 13 років, (історія хв. № 813), була прийнята 23.04.2009 року в клініку дитячої хірургії НМУ зі скаргами на періодичні болі в правій підреберній ділянці, нудоту, свербіння шкіри. Після обстеження на ультрасонографії встановлено, що в VI сегменті печінки наявне утворення круглої форми діаметром 53 мм з ознаками паразитарної кісти. Кісту виявлено в 3-річному віці, коли діаметр її був 21 мм. Знаходилася під спостереженням в поліклініці за місцем проживання. В зв'язку зі збільшенням кісти в діаметрі дитину направлено в НДСЛ "Охматдит" для хірургічного лікування. Клінічний діагноз: ЕКП, VI сегмент. 20.05.2009 року у плановому порядку виконана операція - транскутанна пункція ЕКП під контролем УЗД і ЕОП із санацією і дренуванням порожнини кісти. Під час операції проводили санацію ЕКП за запропонованим способом. Післяопераційний період протікав без ускладнень. При контрольному ультрасонографічному обстеженні на 5 і 11 добу в проекції пунктованої кісти залишкової порожнини не видно. На 12-ту 5 забрано дренажну трубку. На 15 добу в задовільному стані дитина виписана додому. Оглянута повторно через 1, 1,5 і 2 роки після операції. Росте і розвивається добре. На ультрасонографії вогнищевих змін в печінці не виявлено. У клініці дитячої хірургії НМУ з 2003 до 2011 року нами проведено 25 транскутанних пункцій при ехінококових кістах печінки з використанням способу санації кіст, що заявляється. Даний спосіб дозволив гарантовано санувати ехінококові кісти печінки і в жодному випадку ми не мали рецидиву захворювання. Тільки у 2 пацієнтів було відмічено ознаки алергічно-токсичної нефропатії. Ми не проводили санації ЕКП при транскутанній пункції іншими методами, крім того способу, який заявлений. Таким чином, завдяки створенню оптимальних умов для підвищення надійності протипаразитарної обробки ехінококових кіст печінки при транскутанній пункції шляхом врахування фармакологічних властивостей герміцидних препаратів і анатомо-фізіологічних особливостей печінки та організму в цілому при даній патології, вдалося максимально запобігти післяопераційним ускладненням та появі рецидиву захворювання, чим за Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 64727 6 безпечується успішне лікування. Список літератури 1. Ахмедов P.M. Лечение эхинококкоза печени / Р.М. Ахмедов, У.Б. Очилов, И.А. Мирходжаев, В.Ю. Маклиев // Анналы хир. гепатол. - 2002. - Т.7, № 2. - С. 35-38. 2. Goksoy Е. Operative Therapie des Echinokokkus granulosuus (cysticus) / E. Goksoy, M. Duren // Chirurg. - 2000. - Vol. 71. - P. 21-29. 3. Бирюков Ю.В. Обработка полости кист при гидатидозном эхинококкозе (экспериментальноклиническое исследование) / Ю.В. Бирюков, А.В. Стреляева, В.М. Садыков, Б.С. Турсунов, СМ. Расулов, Ф.П. Коваленко // Хирургия. - 2000. - № 5. С. 27-29. 4. Krige J.E. Fatal hypematraemia after hypertonic saline irrigation of hepatic hydatid cysts / J.E. Krige, A.J. Millar, H. Rode, D. Knobel // Pediatr. Surg. Int. 2002. - Vol. 18, Nol. - P. 64-65. 5. Kabaalioglu A. Ultrasound guided percutaneous sclerotherapy of hydatid liver cysts in children / A. Kabaalioglu, K. Karaali, A. Apayadin, M. Melicoglu, T. Sindel, E. Lulecl // Pediatr. Surg. Int. - 2000. - Vol. 16. - P. 346-350. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601