Анізотропний координатний фотоелектричний приймач

Винахід відноситься до фотоелектричних приладів і знайде застосування в оптиці, IЧ- і лазерній техніках, електроніці та теплобаченні. Він призначений для визначення розподілу променевих потоків в їх поперечному перетині у певних спектральних та енергетичних діапазонах. Відомі пристрої [1], що містять матричні кристали, прикріплені до корпусів. Вони дозволяють визначати розподіл променевих потоків як в неперервному, так і в імпульсному режимах. Із існуючих аналогів найбільш близьким за технічною суттю є анізотропний фотоелектричний приймач селективного випромінювання [2]. Він складається з анізотропного фотоелемента Дембера у вигляді чотиригранної прямокутної призми, двох електричних виводів та термостатуючого корпусу з діафрагмою. Такий приймач визначає потужність випромінювання у випадку, коли площа поперечного перетину променевого потоку дорівнює площі робочої грані анізотропного координатного фотоелектричного приймача. Визначати координатний розподіл випромінювання в площині перетину цей прилад не спроможний. Завданням винаходу є визначення координатного розподілу випромінювання в площині перетину. Зазначене завдання розв'язується тим, що анізотропний координатний фотоелектричний приймач складається з термостатуючого корпусу, електровиводів і анізотропного фотоелемента у вигляді чотиригранної прямокутної призми із анізотропного матеріалу, кристалографічні вісі якої з максимальною та мінімальною рухливістю носіїв електричного заряду, розташовані в площині бічної грані та орієнтовані під кутом j=45° до нижньої робочої грані, що через діелектричний шар знаходиться у тепловому контакті з термостатуючим корпусом, а кожна з чотирьох бічних граней анізотропного координатного фотоелектричного приймача містить точкові електричні мікроконтакти вздовж довжини а та ширини с в кількості n+1, рівномірно та симетрично розташованих відповідно з кроком а/n та с/n, які під'єднані до електровиводів. Відповідність критерію „новизна" запропонованому пристрою забезпечує та обставина, що заявлена сукупність ознак не міститься ні в одному з об'єктів існуючого рівня техніки. У винаході запропоновано принципово нове рішення для анізотропних приймачів випромінювання, яке полягає в тому, що кожна з чотирьох бічних граней анізотропного координатного фотоелектричного приймача містить точкові електричні мікроконтакти вздовж довжини а та ширини с в кількості n+1, рівномірно та симетрично розташованих відповідно з кроком а/n та с/n, які під'єднані до електровиводів. Тому ознака, яка не зустрічається ні в одному з аналогів - "що кожна з чотирьох бічних граней анізотропного координатного фотоелектричного приймача містить точкові електричні мікроконтакти вздовж довжини а та ширини с в кількості n+1, рівномірно та симетрично розташованих відповідно через відстані а/n та с/n, які під'єднані до електровиводів", забезпечує заявленому пристрою необхідний "винахідницький рівень." Промислове використання запропонованого винаходу не вимагає спеціальних технологій і матеріалів, його реалізація можлива на існуючих підприємствах електронної і приладобудівної промисловості. На фіг.1, 2, 3, 4 представлені схематичні конструкції запропонованих пристроїв. На фіг.1, 2 анізотропний координатний фотоелектричний приймач (фіг.1) містить анізотропний елемент 1 довжиною а, висотою b та шириною с (а=с>>b), який через теплопровідній діелектричний шар 2 знаходиться в тепловому контакті з корпусом-термостатом 6. Фотоелемент 1 виконано з анізотропного по рухливості носіїв електричного заряду матеріалу у вигляді прямокутної чотиригранної призми так, що кристалографічні вісі з максимальною та мінімальною рухливістю зарядів розміщені в площині бічної грані a´b та орієнтовані під кутом j=45° до нижньої робочої грані а´с. Кожна з бічних граней а´b та с´b містить по n+1 точкових електричних мікроконтактів 4, які рівномірно через відстані а/n та с/n відповідно розташовані вздовж довжини а та ширини с. Контакти 4 за допомогою мікродротів 5 з'єднано з електровиводами 3, які розташовані у корпусі-термостаті 6. Число необхідних мікроконтактів n визначається величиною розподільчої здатності анізотропного координатного фотоелектричного приймача по площі A=Dx×Dz. Проведені дослідження показали, що мінімальне значення цієї величини визначається радіусом r точкового електричного мікроконтакта, яке при виконанні співвідношення r