Спосіб цитогенетичної діагностики передраку і раку шийки матки

Спосіб цитогенетичної діагностики передраку і раку шийки матки, що включає сріблення цитологічних препаратів з виявленням зон ядерцеутворюючих регіонів хромосом, який відрізняється тим, що початкові ознаки малігнізації визначають за основними морфофункціональними типами ядерець в залежності від їх ступеня активності. (19) (21) u201106256 (22) 19.05.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) БОЛГОВА ЛІДІЯ СЕВАСТЯНІВНА, ТУГАНОВА ТАМАРА МИКОЛАЇВНА, АЛЕКСЄЄНКО ОКСАНА ІВАНІВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ РАКУ 3 Howell W.M., Black D.A. з попереднім їх знебарвленням у 96 % етиловому спирті. На третьому етапі проводять визначення основних морфофункціональних типів ядерець в змінених клітинах плоского епітелію ШМ за класифікацією П. В. Челідзе і О. В. Зацепіної [5]. 65152 4 Отримані показники основних морфофункціональних типів ядерець в клітинах плоского епітелію ШМ з ознаками слабкої, помірної, тяжкої дисплазії, підозрілих на рак і чіткими ознаками раку (табл.). Таблиця Морфофункціональні типи ядерець в клітинах передраку і раку шийки матки (М±m)* Плоско№ Морфофункціональні Слабка дисплазія Помірна дис- Тяжка дисплазія Підозріння на клітинний рак п/п типи ядерець (n=16) плазія (n=18) (n=15) рак (n=15) (n=22) 0,01±0,01 0,02±0,01 0,06±0,01 0,08±0,01 0,23±0,03 1 Компактні ядерця 0,20±0,01 0,50±0,01 1,18±0,04 1,28±0,06 3,20±0,01 1,47±0,07 1,56±0,05 1,55±0,02 1,80±0,02 1,70±0,04 Нуклеолонемні яде2 рця 36,00±0,12 35,80±0,09 28,41±0,38 28,82±0,31 22,40±0,04 Власне нуклеолоне2.1 75,40±0,50 67,00±0,52 43,23±0,31 33,89±0,19 11,10±0,20 мні** Перехідні нуклеоло2.2 24,60±0,50 33,00±0,60 56,77±0,24 66,11±0,26 88,90±0,30 немно-компактні** 1,00±0,06 1,00±0,07 1,47±0,01 1,38±0,02 1,70±0,03 3 Кільцеподібні 24,40±0,13 21,80±0,02 26,81±0,24 23,53±0,27 22,40±0,12 1,62±0,06 1,78±0,05 2,39±0,03 2,58±0,02 3,93±0,10 4 Мікроядерця 39,40±0,14 41,60±0,13 43,60±0,37 46,37±0,30 52,00±0,13 Всього ядерець на 1 5 4,10±0,06 4,36±0,08 5,47±0,04 5,84±0,03 7,60±0,07 ядро Примітки: * - в чисельнику абсолютні значення, в знаменнику %, ** - %. При визначенні ознак початкової малігнізації клітин плоского епітелію ШМ виявлено пропорційне збільшення загальної кількості ядерець та числа компатних і перехідних нуклеолонемнокомпактних їх типів в залежності від ступеня інтраепітеліального ураження, що дає можливість з урахуванням цитоморфологічних ознак покращити цитологічну діагностику дисплазій і ранніх форм РШМ. Вивчення загального вмісту основних морфофункціональних типів ядерець в клітинах плоского епітелію ШМ з ознаками атипії показало пропорційне збільшення їх відповідно ступеня цитоморфологічних неопластичних проявів при слабкій дисплазії - 4,10±0,06, помірній - 4,36±0,08, тяжкій 5,47±0,04, підозрі на рак - 5,84±0,03 і раку7,60±0,07. Визначений кількісний показник найбільш активних компактних типів ядерець, які є маркерами злоякісності, свідчить про пропорційне його збільшення в залежності від ступеня неоплазії клітин плоского епітелію ШМ, відповідно, при слабкій дисплазії - 0,20±0,01 %, помірній - 0,50±0,01 %, тяжкій - 1,18±0,04 %, підозрі на рак - 1,28±0,06 % і раку -3,20±0,01 %. Установлено, що кількість активних ядерець перехідного типу (нуклеолонемно-компактного) в клітинах плоского епітелію ШМ з ознаками дисплазії і атипії послідовно зростає згідно з підвищенням функціональної активності ЯУР і корелює з відповідними цитоморфологічними ознаками малігнізації: при слабкій дисплазії - 24,60±0,50 %, помірній 33,00±0,60 %, тяжкій - 56,77±0,24 %, підозрі на рак - 66,11±0,26 % і раку - 88,90±0,30 %. Визначена ефективність цитологічної діагностики передраку і РШМ за відомим і заявленим способом, яка склала, відповідно, при слабкій і помірній дисплазії - 50,00 і 66,67 % та тяжкій дисплазії і ранніх форм РШМ - 73,33 і 80,00 %. Таким чином, при порівнянні результатів цитологічної діагностики дисплазій ШМ при використанні загальноприйнятого способу за матеріалом, пофарбованим за методами Паппенгейма і Папаніколау і заявленого способу визначається перевага заявленого способу, який дозволяє виявити ознаки початкової малігнізації клітин плоского епітелію ШМ та сприяє підвищенню ефективності цитологічної діагностики слабкої і помірної дисплазії на 16,67 % та тяжкої дисплазії і ранніх форм РШМ на 6,67 %. Переконливим доказом ефективності застосування запропонованого способу є два приклади цитологічного дослідження матеріалу із ШМ за відомим і заявленим способом: 1. Хвора С-а О.Б., 1957 р. н., знаходилась в Національному інституті раку на обстеженні з клінічним діагнозом: дисплазія епітелію ШМ. При цитологічному дослідженні матеріалу з ШМ видано заключення № 4329/06 про наявність тяжкої дисплазії плоского епітелію ШМ. Для підтвердження діагнозу у хворої отримана біопсія з ураженої ділянки ШМ і проведено гістологічне дослідження. Гістологічний висновок № 20372-85/06: В матеріалі з ШМ на фоні вираженого хронічного цервіциту 5 відмічаються ділянки вираженої лейкоплакії і поширені ділянки тяжкої дисплазії багатошарового плоского епітелію, окремі ділянки внутрішньоепітеліальної карциноми з поодинокими розривами базальної мембрани. Для цитогенетичного дослідження був відібраний препарат, пофарбований за методом Паппенгейма з цитоморфологічними ознаками тяжкої дисплазії в клітинах плоского епітелію ШМ з позначенням цих місць склорізним маркером. Потім цитологічний препарат був знебарвлений у 96 % етиловому спирті, зафіксований і пофарбований розчином нітрату срібла за методом Howell W.M., Black D.A. При мікроскопіюванні проводилось визначення основних морфофункціональних типів ядерець в 100 ядрах диспластично змінених клітинах плоского епітелію ШМ. При цьому загальний вміст ядерець склав 5,84±0,04, кількість компактних - 0,09±0,01 (1,45 %), нуклеолонемних 1,50±0,01 (26,59 %), з них власне нуклеолонемних - 28,67 % і перехідних нуклеолонемно-компактних 71,33 %. Кількість неактивних кільцеподібних ядерець склала 1,09±0,01 (18,44 %) і мікроядерець 3,16±0,04 (53,52 %). Отримані показники основних морфофункціональних типів ядерець в змінених клітинах плоского епітелію ШМ підтверджували наявність тяжкої дисплазії. В той же час високе число компактних і перехідних нуклеолонемнокомпактних форм ядерець (вище середніх значень для групи тяжкої дисплазії) свідчило про поглиблення ступеня інтраепітеліального ураження і настання ознак початкової малігнізації. 2. Хвора М-ва М. І., 1980 р.н., знаходилась в Національному інституті раку на обстеженні з клінічним діагнозом: дисплазія епітелію ШМ. При цитологічному дослідженні матеріалу з ШМ видано заключення № 3762/05 про наявність слабкої дисплазії плоского епітелію ШМ. Для підтвердження діагнозу у хворої отримана біопсія з ураженої ділянки ШМ і проведено гістологічне дослідження. Гістологічний висновок № 7004/05: Епідермізуючий залозисто-фіброзний поліп цервікального каналу з метаплазією і нерізко вираженою дисплазією покривного епітелію. Для цитогенетичного дослідження був відібраний препарат, пофарбований за методом Паппенгейма з цитоморфологічними ознаками слабкої дисплазії в клітинах плоского епітелію ШМ з позначенням цих місць склорізним маркером. Потім цитологічний препарат був знебарвлений у 96 % Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 65152 6 етиловому спирті, зафіксований і пофарбований розчином нітрату срібла за методом Howell W.M., Black D.A. При мікроскопіюванні проводилось визначення основних морфофункціональних типів ядерець в 100 ядрах диспластично змінених клітинах плоского епітелію ШМ. При цьому загальний вміст ядерець склав 3,22±0,05, кількість нуклеолонемних склала 1,28±0,02 (39,80 %), з них власне нуклеолонемних - 50,00 % і перехідних нуклеолонемно-компактних - 50,00 %. Компактні типи ядерець були відсутні. Кількість неактивних кільцеподібних ядерець склала 0,18±0,12 (5,60 %) і мікроядерець - 1,76±0,09 (54,60 %). Враховуючи низький загальний вміст ядерець та відсутність компактних їх типів, отримані показники основних морфофункціональних типів ядерець в уражених клітинах плоского епітелію ШМ відповідали слабкій дисплазії. В той же час велике число перехідних нуклеолонемно-компактних форм (вище середніх показників для групи слабкої дисплазії) свідчило про поглиблення ступеня інтраепітеліального ураження і мало прогностичне значення для настання ознак початкової малігнізації без проведення спеціального лікування. Джерела інформації: 1. Цитологический скрининг рака шейки матки: пособие для врачей /Л. С. Болгова, Т. Н. Туганова, Л. И. Воробьева [и др.]. - К., 2007.-148 с. 2. Авраменко Н. В. Контроль качества цитологических исследований. Сравнительная характеристика эффективности цитологической диагностики предрака и рака шейки матки в условиях скрининга /Н. В. Авраменко, О. Г. Михайлова, М. А. Каушман //Цитологічний скринінг раку шийки матки: матеріали наук.-практ. конф. - опубл.: Репродуктивное здоровье женщины.-2007. - № 3 (32), прилож., ч. 2. - С. 4-5. 3. Howell W.M. Controlled silver staining of nucleolar regions with protective colloidal developer: a one step method/W.M. Howell, D. A.Black // Experientia.-1980. - Vol.36, № 2. - P.1014. 4. Silver-stained nucleolar organizer regions in normal and dysplastic cervical lesions:correlation with DNA ploidy and S-phase fraction by flow cytometry /M.Singh, S. Prasad, N. Karla [et al.] //Oncology.2006. - Vol.71, № 5-6. - P.411-416 (прототип). 5. Челидзе П. В. Морфофункциональная классификация ядрышек /П. В. Челидзе, О. В. Зацепина // Успехи современной биологии.-1988. - Т. 105, № 2. - С. 252-268. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601