Пристрій для формування валка зернових колосових

Пристрій для формування валка зернових колосових, який містить викидне вікно, утворене лівим польовим дільником жниварки, ріжучим апаратом і лівим кінцем пасово-планчатого транспортера, у лівому передньому кутку викидного вікна розміщено криволінійний щиток з виступами на його робочій поверхні, який відрізняється тим, що у викидному вікні встановлено другий увігнутий криволінійний щиток біля лівого кінця пасовопланчатого транспортера, причому увігнуту криволінійну поверхню другого щитка виконано за формою напівгвинтової лемешовідвальної поверхні правообертового корпусу плуга, а ширина b валка, що зазнає впливу кожного щитка, становить третю частину ширини B викидного вікна: b  B / 3 ; причому увігнутість додаткового щитка спрямована назустріч потоку стебел, які подаються пасово-планчатим транспортером, при цьому радіус R окружності, по якій будується напрямна парабола, вибирається у діапазоні: Rmin  b1 / 0,5  o cos o ; Rmin  R  Rmax , де Корисна модель належить до області сільськогосподарського машинобудування і може бути використана як робочий орган сільськогосподарських машин. Відомо пристрій для формування валка зернових колосових валкової жниварки ЖВН-6А [1, 2] у вигляді викидного вікна із плоским поворотним щитком, встановленим у лівому задньому кутку вікна, для регулювання ширини валка. Недоліком відомого пристрою для формування валка зернових колосових є значні втрати зерна за рахунок стебел, зрізаних біля лівого польового дільника, ці стебла розміщаються уздовж валка у його нижній частині і слабко зв'язані з стебловою масою валка. Найбільш близьким за технологічною сутністю до корисної моделі, що заявляється, є пристрій для формування валка зернових колосових, що містить викидне вікно, утворене лівим польовим дільником жниварки, ріжучим апаратом і лівим кінцем пасово-планчатого транспортера, у лівому передньому кутку викидного вікна розташовано криволінійний щиток з виступами на його робочій поверхні [3] - прототип. Недоліком відомого пристрою є наявність деяких втрат зерна за рахунок стебел, що не зазнали впливу цього криволінійного щитка і випали з валка на стерню, а потім на поверхню ґрунту. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення пристрою для формування валка зернових колосових за рахунок застосування другого криволінійного щитка, який діятиме на потоки стебел від ріжучого апарата та пасово-планчатого транспортера, поліпшуватиме зв'язність стебел у об'ємі валка, зменшуватиме їх випадання на стерню, а потім на ґрунт, що призведе до зменшення втрат зерна. Поставлена задача досягається тим, що у пристрої для формування валка зернових колосових, який містить викидне вікно, утворене лівим Rmax  b1 K2  1 /(K2 cos o  cos o  / K2  sin2 o ; K  b1 / a ; b1 , a - ширина і товщина потоку стебел відповідно; o  20o - кут нахилу дотичної до напрямної кривої у її нижній точці до горизонту;  o  38o - кут нахилу нижнього обрізу щитка до напрямку руху потоку стебел, а закон зміни кута  нахилу твірної до напрямку руху потоку стебел залежно від висоти її розташування визначається y  6,2x2 /( x2  100) ; U параболи: (19) UA (11) 65192 (13) рівнянням (x, y  у см) . 3 польовим дільником жниварки, ріжучим апаратом і лівим кінцем пасово-планчатого транспортера, у лівому передньому кутку викидного вікна розміщено криволінійний щиток з виступами на його робочі поверхні, відповідно до корисної моделі, у викидному вікні встановлено другий увігнутий криволінійний щиток біля лівого кінця пасово-планчатого транспортера, причому увігнуту криволінійну поверхню другого щитка виконано за формою напівгвинтової лемешовідвальної поверхні правообертового корпусу плуга, а ширина b валка, що зазнає впливу кожного щитка, становить третю частину ширини B викидного вікна: b  B / 3 ; причому увігнутість додаткового щитка спрямована назустріч потоку стебел, які подаються пасовопланчатим транспортером, при цьому радіус R окружності, по якій будується напрямна парабола, вибирається у діапазоні: Rmin  R  Rmax , де Rmin  b1 / 0,5  o cos o ; Rmax  b1 K2  1 /(K2  cos o  cos o  / K2  sin2 o ; K  b1 / a ; b1 , a - ширина і товщина потоку стебел відповідно; o  20o - кут нахилу дотичної до напрямної кривої у її нижній точці до горизонту;  o  38o - кут нахилу нижнього обрізу щитка до напрямку руху потоку стебел, а закон зміни кута  нахилу твірної до напрямку руху потоку стебел залежно від висоти її розташування визначається рівнянням параболи: y  6,2x2 /( x2  100) ; (x, y  у см) . На фіг. 1 зображено пристрій для формування валка зернових колосових, вид зверху; на фіг. 2 те ж саме, вид ззаду; на фіг. 3 - вид на додатковий щиток по стрілці А, фіг. 1. Пристрій для формування валка зернових колосових містить викидне вікно 1, у лівому передньому кутку якого встановлений перший криволінійний увігнутий щиток 2 (фіг. 1, 2), який діє на стебла, що зрізуються ріжучим апаратом. Викидне вікно 1 утворене лівим польовим дільником 3 жниварки, ріжучим апаратом 4 і пасово-планчатим транспортером 5, верхня гілка 6 якого (фіг. 2) подає стебла 7 (фіг. 1) у викидне вікно 1. Біля лівого 65192 4 кінця пасово-планчатого транспортера 5 у викидному вікні 1 встановлено другий криволінійний увігнутий щиток 8 (фіг. 1, 2), що діє на стебла 7, які подаються пасово-планчатим транспортером 5 та зрізуються ріжучим апаратом 4. Нижній обріз 9 (фіг. 1, 2) щитків 2, 8 встановлений на висоті hc стерні 10 від поверхні dd ґрунту (фіг. 2). Напрямна крива СД (фіг. 3) радіусом R встановлена під кутом εo до горизонту в ортогональній площині РР (фіг. 1), що проходить через задній кінець нижнього обрізу 9 щитка 8 (фіг. 2). Пристрій для формування валка зернових колосових працює наступним чином. При рухові жниварки по стрілці Б (фіг. 1) лівий польовий дільник 3 направляє стебла 7 до ріжучого апарата 4, який їх зрізує, після чого стебла 7 під дією планок мотовила (не показане) нахиляються назад і укладаються на стерню 10 (фіг. 2) по ширині В викидного вікна 1 (фіг. 1) і на робочу (верхню) гілку 6 (фіг. 2) пасово-планчатого транспортера 5 (фІг.1) по решті ширині захвату ріжучого апарату 4. Транспортер 5 скидає зрізані стебла 7 у викидне вікно 1, частина їх (по лінії PF) надходить на нижній обріз 9 (фіг. 2) і на робочу поверхню додаткового щитка 8 (фіг. 1), на нього ж надходять стебла після зрізу ріжучим апаратом 4 (по лінії FM). Інші стебла, зрізані ріжучим апаратом 4, частково надходять на робочу поверхню першого щитка 2 (по лінії KN) і частково - на стерню 10 (фіг. 2), (по лінії MN) (фіг. 1). Потік стебел 7, що надійшли на напівгвинтову робочу поверхню щитків 2 і 8, зазнає стиск і обертання, що збільшує зв'язність стебел 7 у об'ємі валка і зменшує втрати зерна при збиранні. Впровадження у виробництво запропонованого пристрою для формування валка зернових колосових дозволить зменшити втрати зерна шляхом підвищення зв'язності та компактності валка. Джерело інформації: 1. Листопад Г.Е. и др. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. - М: Агропромиздат, 1986. - 613 с. 2. Олійник В.В. та інш. Пристрої для запобігання втратам урожаю. - К: Урожай, 1984. - 151 с. 3. Патент України на корисну модель № 45989, МПК АО 1С 7/20, опубл. - Бюл. № 23 від 10.12.2009. 5 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 65192 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601