Пристрій для лазерної літотрипсії

Пристрій для лазерної літотрипсії, що містить лазерний генератор та провідник лазерного випромінювання, який відрізняється тим, що він складається з полімерної трубки (оболонки літотриптора), фіксованої в рукоятці, в якій є три канали, в середині одного знаходиться корзина літотриптора, другий канал призначений для введення контрастної речовини, через третій проходить провідник лазерного випромінювання від лазерного генератора до дистального кінця оболонки літотриптора і закінчується торцем, що випромінює промінь. (19) (21) u201107560 (22) 16.06.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) НАСТАШЕНКО ІГОР ЛЕОНІДОВИЧ, ДРОНОВ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ, РАГУШИН ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ, ГОЛОВКО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, ЧЕРНЄВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, ЗОСИМ ВІЛЕНА АНАТОЛІЇВНА, КУРИЛЕНКО АННА ПАВЛІВНА, ТКАЧ КОНСТАНТИН ДМИТРОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 3 вплив лазерного випромінювання тільки на конкремент. Суть корисної моделі пояснюється графічно, на фіг. 1, 2. На фіг. 1 представлений загальний вигляд пристрою в відкритому вигляді та в поперечному зрізі на фіг. 2, де: 1 - провідник лазерного випромінювання; 2 - корзинка літотриптора; 3 - конкремент в корзині літотриптора, що почав фрагментуватися під дією лазерного випромінювання; 4 - випромінюючий торець провідника лазерного випромінювання; 5 - лазерний промінь; 6 - оболонка літотриптора; 7 - канал для введення контрасту; 8 - рукоятка літотриптора; 9 - лазерний генератор. Пристрій складається з полімерної трубки (оболонки літотриптора) 6, фіксованої в рукоятці 8. В одному з каналів оболонки знаходиться корзина літотриптора 2. Другий канал 7 призначено для введення контрастної речовини. Через третій канал проходить провідник лазерного випромінювання 1 від лазерного генератора 9 до дистального кінця оболонки 6 літотриптора, де закінчується торцем 4, що випромінює лазерний промінь. Пристрій реалізується наступним чином: В просвіт порожнистого органу, що містить конкремент (жовчний проток, органи сечовидільної системи) вводиться літотриптор. Введення може проводитися ендоскопічно (через ендоскоп, уретероскоп), через стому (холангіо-, нефро-, уретеростоми) чи будь-яким іншим методом. В просвіт органу по спеціальному каналу 7 літотриптора нагнітається водорозчинна контрастна речовина, за допомогою якої під рентгенологічним контролем визначають положення та розмір конкременту 3. Інструмент підводять до нього та відкривають корзинку літотриптора 2, якою конкремент захоплюється. Захоплений корзинкою конкремент розташовують безпосередньо над випромінюючим торцем 4 світловоду лазера. Після вмикання джерела лазерного випромінювання 9 лазерний промінь 5 з торця світловоду 4 потрапляє на нижній полюс конкремента 3, що захвалений корзиною 2. Під дією енергії лазерного випромінювання конкремент поступово фрагментується, що контролюється рентгенологічно. Приклад 1: Хворий 3., 69 років, історія хвороби № 11518. Був прийнятий у відділення невідкладної хірургії 29.03.2010 р. зі скаргами на біль в правому підребер'ї, жовтушність шкірних покровів, істеричність склер, знебарвлення калу та потемніння сечі, підйоми температури тіла до 39,5 °C, нудоту, гіркоту в роті. На підставі УЗД та ЕУС встановлено діагноз: жовчно-кам'яна хвороба, хронічний калькульозний холецистит, холедохолітіаз, механічна жовтяниця, загострення хронічного холангіту. Першим етапом лікування виконана ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, папілосфінктеротомія. При цьому визначено розміри рентгенконтрастного конкременту холедоху: 2134 мм. 65258 4 Зважаючи на великі розміри та прогнозовану міцність конкременту, традиційна механічна літотрипсія не застосовувалась. Виконано лазерну літотрипсію, велику кількість фрагментів конкременту малих та середніх розмірів за допомогою кошика Дорміа евакуйовано в просвіт дванадцятипалої кишки. Хворий переніс втручання задовільно, скарг на погіршення самопочуття по закінченню втручання не відмічав. При ультрасонографічних дослідженнях в динаміці відмічено зменшення діаметра холедоху з 25 мм до 11 мм за 2 доби. Через 2 доби при контрольній ендоскопічній ревізії холедоху кошиком Дорміа евакуйовано ще 2 фрагменти конкремента розмірами 5 та 11 мм. Явища механічної жовтяниці куповані на другу добу. Другим етапом лікування виконано лапароскопічну холецистектомію. Перебіг післяопераційного періоду сприятливий, без ускладнень. Хворий на п'яту добу в задовільному стані виписаний. При контрольних оглядах через 4,8 тижнів та через 1 рік скарг немає. Приклад 2: Хвора П., 72 роки, історія хвороби № 23744. Була прийнята у відділення абдомінальної хірургії 17.10.2010 зі скаргами на періодичні короткочасні жовтяниці, лихоманки з підйомами температури тіла до 40 °C, після нападів болю в правому підребер'ї в основному на фоні порушення дієти. При обстеженні (УЗД ОЧП, КТ ОЧП) встановлено діагноз: жовчнокам'яна хвороба, холедохолітіаз, хронічний холангіт. Стан після лапароскопічної холецистектомії 17.02.2010. Хворій виконано ЕРПХГ, ЕПСТ. Дане дослідження дозволило встановити розміри конкременту (15 мм) та дистальної частини холедоху (конусовидно звужується в інтрапанкреатичній частині з 8 мм до 3 мм) та прогнозувати високу міцність конкременту за його рентгенконтрастністю. Виконано лазерну літотрипсію, під рентгеноконтролем всі фрагменти конкременту евакуйовані в дванадцятипалу кишку. Тривалість втручання склала 35 хвилин. Післяопераційний період протікав сприятливо, проводилась стандартна консервативна терапія. На другу добу хвора виписана в задовільному стані. На контрольних УЗД ОЧП через 3 та 6 місяців - помірно виражені явища пневмобілії, іншої патології не виявлено. Запропонований пристрій для лазерної літотрипсії використаний у 7 хворих. В ранньому післяопераційному періоді та при спостереженнях в строки до 6 місяців ускладнень не спостерігалося, на відміну від інших 3 хворих, у яких була застосована механічна літотрипсія. У них мали місце: розвиток післяопераційного панкреатиту, резидуальний холедохолітіаз, неефективність механічної літотрипсії (руйнування інструменту літотриптора), після чого була застосована традиційна оперативна методика (лапаротомія, холедохолітотомія, зовнішнє дренування холедоху). Корисна модель дозволяє уникнути багатьох небажаних наслідків, до яких може призвести механічна літотрипсія, що в результаті призводить до скорочення часу, зменшення травматичності втручання, а отже і зниження частоти післяопераційних ускладнень. Серед усіх спроб лазерної літотрипсії, на відміну від механічної, не було жодного негати 5 вного результату, що дозволило уникнути відкритої операції у всіх випадках. Це доводить високу ефективність запропонованої корисної моделі. Джерела інформації: 1. Левченко Н.В. Контактная лазерная литотрипсия в лечении холедохолитиаза / Н.В. Левченко, В.В. Малѐв, В.В. Белоусов // Анналы хирургической гепатологии. - 2004. - № 2. - С. 228. 2. Хрячков В.В. Прицельная контактная лазерная литотрипсия - новый путь в лечении осложнѐнных форм желчнокаменной болезни / В.В. Хря Комп’ютерна верстка М. Ломалова 65258 6 чков, Н.В. Левченко, В.В. Белоусов // Медицина и фармация ХМАО-Югры. - 2008. - № 2. 3. Cotton, Р.В. Endoscopic lazer lithotripsy of large bile duct stones / P.B.Cotton, R.A.Kozarek, R.H.Schapiro et al. // Gastroenterology.1990. Vol.99, №12 - P.1128-1133. 4. Early ductal decompression versus conservative management for gallstone pancreatitis with ampullary obstruction: a prospective randomized clinical trial / J.M.Acosta, N.Kathouda, K.A.Debian [et al.] // Ann.Surg. - 2006. - Vol.243. - P.33-40. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601