Спосіб грохочення та зневоднювання мінеральної сировини, що важко класифікується

Спосіб грохочення і зневоднювання мінеральної сировини, що важко класифікується, який включає подачу сипучого матеріалу на просіваю 3 При цьому способі амплітуди коливань стінок чарунок просіваючої поверхні розрізняються, однак залишаються постійними за її довжиною і у часі. В результаті цього матеріал недостатньо розпушується, внаслідок чого класифікація пульп і вологих матеріалів дозволяє видалити тільки зовнішню вологу, тобто вологість кінцевого продукту складає не менш 18÷20%. Наявність у порових каналах капілярної вологи, яка при зазначених режимах не видаляється, спричиняє злипання матеріалу в конгломерати і забивання чарунок просіваючої поверхні. Це призводить до погіршення ефективності класифікації і зневоднювання. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу грохочення і зневоднювання мінеральної сировини, що важко класифікується, шляхом надавання одного або кількох імпульсів просіваючій поверхні додатковими ударниками за проміжок часу від моменту відриву грохотованого матеріалу від просіваючої поверхні до його падіння, регулювання часу надавання імпульсів зміною зазору між просіваючою поверхнею і ударниками або зміною власної частоти ударників, в результаті чого збільшується інтенсивність очистки чарунок просіваючої поверхні і, як наслідок, підвищується ефективність класифікації і зневоднювання. Поставлена задача вирішується тим, що при способі грохочення і зневоднювання мінеральної сировини, що важко класифікується, який включає подачу сипучого матеріалу на просіваючу поверхню грохота, яка взаємодіє з ударними елементами, просівання і переміщення матеріалу в режимі з підкиданням за допомогою повздовжніх і поперекових коливань, що відрізняється тим, що за проміжок часу від моменту відриву грохотованого матеріалу від просіваючої поверхні до його падіння просіваючій поверхні надають один або кілька імпульсів додатковими ударниками, причому час надавання імпульсів регулюють зміною зазору між просіваючою поверхнею і ударниками або зміною власної частоти ударників. В практиці збагачення найбільш трудомістким і маючим високі енергетичні витрати є процес класифікації і видалення вологи із продуктів, сформованих із тонких класів крупністю менше 0,2мм. Частки указаної крупності із-за їх прилипання внаслідок сил адгезії забивають чарунки просіваючої поверхні і порушують ці процеси. До такого ж результату спричиняє і наявність часток неправильної форми. Крім того, при тонкій класифікації і зневодненні однією з основних труднощів є подолання капілярних сил, діючих у чарунках просіваючої поверхні. Наявність води в них, утримуваної силами поверхневого натягу, також значно знижує ефективність цих процесів. Слід сказати, що надрешітний матеріал, що знаходиться на просіваючій поверхні, також знижує ефективність впливу на частки і воду, що знаходяться у її чарунках. У запропонованому способі грохочення і зневоднення мінеральної сировини, що важко класи 65469 4 фікується, за рахунок взаємодії ударних елементів з просіваючою поверхнею надрешітний матеріал підкидається і за час його польоту додатковими ударниками завдається один або кілька імпульсів. За рахунок взаємодії додаткових ударників з просіваючою поверхнею здійснюється посилення її коливань, внаслідок чого виникає розрив капілярних містків і втрата стійкості капілярних менісків у чарунках просіваючої поверхні, розділення матеріалу за величиною часток і очистка просіваючої поверхні від часток, що застрягли у чарунках і налиплого матеріалу, що інтенсифікує процес класифікації і зневоднення. Час надавання імпульсів регулюють за рахунок змінення зазору між просіваючою поверхнею і ударниками або власної частоти ударників, але як окремий випадок може регулюватися їх попереднім натягом. Якщо у додаткових ударників менше попередній натяг, ніж у основних, вони спрацьовують раніше, якщо більше - пізніше. Усі ці настройки пов'язані з тим, що перероблювана сировина має різний гран-склад і фізикомеханічні властивості, внаслідок чого матеріали реагують у різний час на надані імпульси. В зв'язку з цим регулюванням часу здійснюють підбір режимів нанесення додаткових імпульсів для різних матеріалів. Таким чином, інтенсифікується режим не всієї маси короба, а лише просіваючої поверхні (на етапі польоту сировини) без додаткового підведення потужності. Проте, у випадку грохочення пульп наявність такого розосередженого ударного навантаження призводить до руйнування водяної плівки в чарунках просіваючої поверхні, обумовленої поверхневим натягом і в'язкістю рідини. Це сприяє вільному проходженню тонких твердих часточок крізь просіваючу поверхню разом з рідиною і забезпечує високу ефективність класифікації тонко-дисперсних матеріалів і зневоднювання. Приклад конкретного здійснення способу грохочення й зневоднювання мінеральної сировини, що важко класифікується. У лабораторних умовах на моделі грохота з просіваючою поверхнею у вигляді металевої сітки з чарункою 0,1мм були встановлені основний і додатковий ударники, власна частота коливань яких знаходилась у межах 20÷35Гц. Попередній натяг у додаткового ударника було встановлено так, щоб він спрацьовував після нанесення імпульсу основним ударником с затримкою 0,2 етапу польоту грохотованого матеріалу. Експерименти проводилися при амплітуді збурень 2мм і частоті 35Гц. Були виконані дослідження з визначення ефективності класифікації і зневоднювання часток кварцу розміром +0,05-2,0мм. Вологість вихідного продукту складала 25÷30%. В результаті експериментів вологість надрешітного продукту зменшувалась до 8÷10%, при цьому ефективність розділення класу +0,05-0, складала 85÷90%. 5 Комп’ютерна верстка Н. Лисенко 65469 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601