Антибіотичний та ранозагоюючий засіб

Винахід відноситься до медицини та фармацевтичної промисловості і може бути використаним для лікування захворювань, пов’язаних з недостатньою ефективністю антибактеріальних та ранозагоювальних засобів. Важливою проблемою сучасної фармакології є пошук та розробка нових препаратів з протимікробною та ранозагоювальними властивостями. Незважаючи на значний арсенал таких засобів, їх кількість залишається явно недостатньою, що проявляється в незадовільній ефективності лікування цілого ряду захворювань в різних галузях клінічної медицини, в тому числі захворювань з тривалим та рецидивуючим перебігом, резистентних до застосування відомих лікарських засобів, таких як антибіотики, біостимулятори та інші. Особливо це стосується захворювань за агресивним, інвалідізуючим перебігом, де дія патогенних мікроорганізмів поєднується з недостатніми захисними та регенераторними властивостями ушкоджених тканин. Кількість таких хвороб досить велика, вони належать до числа найбільш важких для лікування. При цьому можна перелічити кілька аспектів проблеми: а) недостатню ефективність лікування різних патологічних процесів, пов’язаних з мікрофлорою, резистентною до дії відомих лікарських препаратів, та знижену здатність ткані до регенерації та заживления, б) розвиток рефрактерності до дії відомих лікарських засобів, що проявляється в процесі їх тривалого застосування, та можливість проявів побічних ефектів, що потребує заміни препарату, в) целесообразність поєднання антимікробних та ранозагоювальних властивостей в одному і тому ж препараті. Метою цього винаходу є розширення асортименту антибіотичних та ранозагоювальних засобів. Рішення завдання досягалось шляхом отримання та застосування лікарського засобу на основі фільтрату культуральної рідини мікроорганізму В. subtilis АБ-56, вирощеного на м’ясо-пептоному бульйоні (МПБ). Культивування мікробної культури В. subtilis АБ-56 здійснювали в МПБ на гойдалках та колбах Ерленмейєра місткістю 750мл та в термостаті у матрацах місткістю 950мл на протязі 10 діб за температурою 37°С. Як матеріал для посіву використовували культуру, що знаходилась в логарифмічній фазі зростання, вирощену на навскісному м’ясо-пептонному агарі (Потебня Г.П. и соавт, 2001). Відомо застосування отриманного таким чином фільтрату мікроорганізму по єдиному призначенню - для виготовлення протипухлинної аутовакцини. Така вакцина включає до свого складу: а) як основний компонент продукт зруйнованих пухлинних клітин хворого та б) як допоміжний компонент (ад’ювант) фільтрат культури В. subtilis АБ-56. При цьому застосування ад’юванту спрямоване на підсилення імуної відповіді організму на основний компонент вакцини - продукти зруйнованих пухлинних клітин. За будь яким і іншим призначенням фільтрат культури В. subtilis АБ-56 не застосовувався. Авторами встановлена нова невідома раніш властивість фільтрату, що полягає в пригніченні росту патогенної мікрофлори та стимулюванні регенерації тканин. При тому механізм використання фільтрату відрізняється від відомого, якщо при застосуванні в складі вакцини фільтрат підсилював імуну відповідь організму супротив речовини пухлинних клітин, то в разі пропонуємого винаходу цей же фільтрат виявляє безпосередній вплив на субстрат хвороби: пригнічення активності патогенної мікрофлори, що спричинює або підтримує розвиток патологічного процесу, та стимуляцію регенерації тканин, що сприяє відновленню її цілостності (ранозагоєнню). При тому, як буде показано далі, обидва ефекти - антибактеріальний та ранозагоювальний проявляються незалежно один від одного, що приводить до їх синергізму та підсиленню результату лікувального ефекту в цілому. З такою метою, тобто як антимікробний та ранозагоювальний фактор, фільтрат не застосовувався. Доказом наявності у фільтрату прямої антибактеріальної дії є дані мікробіологічних досліджень. Антимікробні властивості фільтрату вивчали на культурах Escherichia coli и Staphylococcus aureus. Дослід проводили у чашках Петрі на мясо-пептонному агарі, засіяному тест-культурою шляхом серійних разведень препарату в лунках. Антимікробну активність вивчали шляхом виміру діаметру зони відсутності росту культури навкруги лунки. В таблиці 1 наведені откримані результати. Таблиця 1 Протимікробна активність фильтрату Розведення фільтрату Цільний препарат розведення в 2 рази у 4 рази в 8 раз в 10-1 в 16 раз в 32 раза в1 0-2 в 10-3 Escherichia coli 16 Staphylococcus aureus 16 16 14 12 12 12 11 6 0 0 13 12 12 6 6 0 0 Як видно із з цих даних, фільтрат виявляє противомікробну дію стосовно грампозитивної та грамнегативної мікрофлори, противогрибкова дія (по результатам впливу на рост культури Candida albicans) не проявлялась. При порівнянні активності фільтратау з активністю пеніциліну и канаміцину застосовували диски канаміцину - 30мкг на диску та пеніцилін - 10ЕД. Разведения фільтрату аж до 1:64 не поступалось активності дисків із стандартами антибиотиків. Визначали також противомікробну активність свіжовиготовленого фільтрату після 1-місячного зберігання в холодильнику при 4°Ц у вигляді рідини в умовах стерильності та без доступу повітря. Противомікробна активність при цих параметрах повністю зберігалась. Таким чином, як видно з таблиці 1, була встановлена наявність у фільтрату антимікробних (антибіотичних) властивостей. З метою вивчення можливості та перспектив застосування фільтрату як лікувального засобу, були вибрані захворювання, що являють значні труднощі при лікуванні комплексом відомих фармакологічних засобів. Це неспеціфичний виразковий коліт та загоєння раньових ушкоджень тканин у онкологічних хворих. Неспеціфичний виразковий коліт, пов’язаний з порушенням мікрофлори товстої кишки, що перешкоджає перебігу нормальних відновлювальних процесів та приводить до прогресуючого ушкодження цілостності слизової оболонки кишки, розвитку її виразок, до проявів інтоксикації та розвитку інших ускладнень (кровотечі, прогресуючої втрати маси тіла та інших). При цьому в розвитку процесу принципово важливе значення мають характерні особливості тканини кишки, що сприяють проявам активності хвороби та заважають розвитку процесу регенерації - тобто заживлению кишкової стінки. На усіх стадіях процесу показано призначення повторних курсів антибактеріальних препаратів - сульфасалазину, салофальку та інших (в тому числі, в вигляді лікувальних клізм), а також засобів, що сприяють покращанню відновлення тканини - біостимуляторів, в тому числі, солкосерілу (Машковский М.Д., 14-е издание, 2-й том, стр.77; 287-289). Застосування цих засобів часто не дає достатнього ефекту, що проявляється прогресуючим перебігом хвороби. Нами спостерігались 6 хворих виразковим колітом, з середнім та тяжким перебігом хвороби, що потребували госпіталізації в проктологічне відділення в період загострення хвороби (табл.2). Всім цим хворим після виведення зі стану загострення призначався курс лікування фільтратом у вигляді мікроклізм в розведенні 1:3 з розрахунку 10мл фільтрату та 30мл фізіологічного розчину. Оцінка результатів лікування проводилася в балах: 0 - відсутність ефекту від лікування, прогресуючий перебіг хвороби, розвиток ускладнень, 1 - нерізко виражений позитивний ефект, при наявності частих загострень та з постійним використанням великого об’єму лікарських препаратів, періодичною госпіталізацією, 2- виражений позитивний ефект від терапії при наявності сезоних загострень, що потребують застосування лікарських засобів без необхідності госпіталізації, 3 - стійка ремісія з корекцією засобами дієтотерапії, періодичним використанням лікарських препаратів, вітамінів. Таблиця 2 Використання засобу,що пропонується в лікуванні хворих виразковим колітом Оцінка клінічного ЗагальнаВ залежності від стадії кількість хвороби стану хворих хворих 0 1 2 3 До лікування фільтратом 6 1 4 1 0 Після лікування 6 0 1 4 1 фільтратом Приклад використання засобу. Хворий Ч. 26 років, з 2002 року страждає від виразкового коліту з хронічним рецидивуючим перебігом. Лівостороннє ураження, середньо-тяжка форма, II ступінь, активності. Знаходився на лікуванні в хір ургічному відділенні з частим рідким стулом (до 20 разів на добу) з значними домішками крові. Отримав курс салофальку, вітамінотерапію, протизапальне та інше лікування. Виписаний з відділення без кровотечі, стул - до 5-6 раз на добу зі значним відділенням слизу, скаргами на постійний дискомфорт в області кишок, слабістю. В домашніх умовах отримав курс лікування фільтратом у вигляді мікроклізм - 10мл фільтрату на 30мл фізрозчину, через день, десятикратно. Спостерігав значне покращання стану, повне відновлення якості стула (раз на добу), відсутність слизу у стулі, прибавку у вазі, покращання апетиту, сну. Стан хвороби - стійка ремісія. Рекомендований повторний курс лікування фільтратом перед початком можливого сезонного загострення. Таким чином, застосування фільтрату у хворих виразковим колітом має суттєвий терапевтичний ефект. Цей приклад може служити доказом наявності у фільтрата антибактеріального (відповідно з наведеними вище даними мікробіологічного аналізу) та ранозагоювального ефектів, і таким чином визначає користність його клінічного застосування. Інший варіант використання фільтрату, що доказує наявність у нього ранозагоювальної активності, вживався для лікування ран, що повільно загоюються, та інших пошкоджень у онкологічному стаціонарі. В таких випадках повільне заживлення рани пов’язане з особливостями, притаманними онкологічному процесу. Активність регенерації тканини при цьому пригнічена внаслідок проведення променевої та хіміотерапії та на фоні загального зниження стану здоров’я, що спричинений хворобою. Спостерігались 9 хворих онкологічного профілю з післяопераційними ранами, що повільно загоювались, та патологічними переломами. В усіх випадках застосування фільтрату суттєво підвищувало ефективність загоєння ран. Приклад Хворий Завірюха В.А., 1943 року народження. Діагноз: меланома шкіри правої ступні, рецидив, метастази у пахові лімфовузли. 11.02.2002 проведено вилучення меланоми та пахова лімфоаденектомія. Дефект шкіри в області правої ступні (11х10см) загоювався вторинним натягом. При повторному огляді 7.06.2002 спостерігався дефект в центрі рани, що зберігався при обстеженні 8.09.2002. Протягом 10 днів проводили курс лікування за допомогою кожноденого накладання на область дефекту пов’язок з фільтратом культуральної рідини В. subtilis в розведенні фізрозчином 1:2. При огляді 18.11.2002 спостерігалось повне заживления рани. Приклад Хвора Світла В.Д., 1934 роду народження. Діагноз: метастаз анонімного раку в праву стегнову кістку з патологічним переломом. 21.08.2002 року - операція по вилученню проксимального кінця правого стегна, ендопротезування правого стегнового суглоба. Спостерігалось часткове загоєння післяопераційної рани вторинним натягом як наслідок крайового некрозу, дефект шкіри розміром 6х4см. З 24.09.2002 проводили два 10денних курси застосування фільтрату культуральної рідини В. subtilis шляхом кожноденої аплікації на раньову поверхню пов’язок з фільтратом в розведенні фізрозчином 1:2. На протязі місяця спостерігалась повна епітелізація дефекту. Таким чином, результати наведених прикладів показали наявність ранозагоювальної активності фільтрату культуральної рідини В. subtilis, що не залежать від показаних вище антимікробних властивостей препарату. Разом з тим поєднання цих властивостей у одної і тої ж речовини відкриває можливості для його застосування в лікуванні різних хвороб, пов’язанйх з недостатністю імунітету та порушенням відновлення цілостності ушкодженої тканини. При цьому фільтрат може бути використаний як у складі комплексної терапії, що приводить до суттєвого підвищення її ефективності, так і ізольовано як засіб монотерапії. Ні в одному з випадків застосування фільтрату не спостерігалось жодних проявів загального або місцевого токсичного, алергічного ефектів. Висновок. Результати клінічного застосування фільтрату бактеріальної культури В. subtilis вказує на наявність в нього антибактеріальних і ранозагоювальних властивостей. Ці властивості проявляються незалежно одне від одного та підсилюють загальний лікувальний ефект фільтрату. Фільтрат може бути застосований як антибіотичний та ранозагоювальний засіб. Література. Машковский М.Д. Лекарственные средства, 14-е издание, 2-й том, стр.177; 287-289. Потебня Г.П., Танасиенко Ο.Α., Лисовенко Г.С., Кохановская Л.Н, Литвиненко Α.Α., Черемшенко Н.Л. Влияние условий культивирования на синтез цитотоксических веществ культурой Bacillus subtilis 7025 // Укр. хіміотерапевт. журн. -2001. -№4. -С.38-41.