Спосіб попередження легенево-плевральних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на туберкульоз легень

Спосіб попередження легенево-плевральних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на туберкульоз легень, що включає ушивання дефекту легеневої паренхіми механічним швом із застосуванням відповідних ушиваючих апаратів, який відрізняється тим, що на проксимальній частині сформованого шву легеневої паренхіми формують зварний шов, застосовуючи автоматичний режим апаратного зварного комплексу ЕК 300 М1 у 10 умовних одиниць, що відповідає 50 % максимальної потужності комплексу. (19) (21) u201107669 (22) 20.06.2011 (24) 26.12.2011 (46) 26.12.2011, Бюл.№ 24, 2011 р. (72) КАЛАБУХА ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ, РАДІОНОВ БОРИС ВАСИЛЬОВИЧ, МАЄТНИЙ ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ, ХМЕЛЬ ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ВОЛОШИН ЯРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ, ІВАЩЕНКО ВОЛОДИМИР ЄВГЕНОВИЧ (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ІМЕНІ Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" 3 ною, за принципом зворотного зв'язку, зміною параметрів струму відповідно даних моніторування електричних параметрів робочої зони для руйнування міжклітинних перегородок - коагуляції внутрішньоклітинного білку. Завдяки цьому не відбувається утворення струпу, досягається склеювання поверхонь високої міцності, утворений шов, у подальшому, фізіологічним шляхом заміщується рубцевою тканиною без стадії продуктивного за8 палення (див. Пат. 44805 Україна, МПК А61В 17/00. Спосіб з'єднання м'яких біологічних тканин і пристрій для його здійснення [Текст] / Патон Б.Є. [та ін.]; заявник та власник патенту Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. - № 98031492; заявл. 25.03.98; опубл. 15.03.02, Бюл. №3.-1 с). Відомий спосіб попередження легеневоплевральних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на туберкульоз легень, що включає закриття дефекту легеневої паренхіми шляхом ушивання окремими вузловими швами (див. Дитковский А.П. Оперативная хирургия и топографическая анатомия [Текст] /А.П. Дитковский [и др.]; под общ. ред. К.И. Кульчицкого, И.И. Бобрика. - К.: Вища школа, 1989. - 472 с.). Однак, даний спосіб має наступні недоліки: - ушивання неможливе при наявності механічного натягу тканини; - створюються додаткові проколи паренхіми при прошиванні, що можуть створити негерметичність більшу, ніж початкова; - можливі реакції місцевого відторгнення шовного матеріалу з виникненням післяопераційних ускладнень. Відомий спосіб попередження легеневоплевральних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на туберкульоз легень, що включає закриття дефекту легеневої паренхіми шляхом ушивання П-подібними лігатурами (див. Макаров А.В. Торакальна травма : учбовий посібник [Текст] /А.В.Макаров [та ін.]. - Кривий Ріг : СП «Міра», 2005. - 234 с.). Однак, даний спосіб має наступні недоліки: - ушивання неможливе при значному натягу тканини; - виникає деформація тканини зі зменшенням її об'єму; - можливі реакції місцевого відторгнення шовного матеріалу з виникненням післяопераційних ускладнень. Відомий спосіб попередження легеневоплевральних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на туберкульоз легень, що включає закриття дефекту легеневої паренхіми шляхом ушивання механічним швом із застосуванням відповідних ушиваючих апаратів (див. Амосов Η.Μ. Очерки торакальной хирургии [Текст] / Η.Μ. Амосов. - К. : Гос. мед. изд-во УССР, 1958. - 727 с). Однак, даний спосіб має наступні недоліки: - механічний шов має мінімальну довжину 20 мм і непридатний для герметизації невеликого дефекту паренхіми; - можливе прорізання шва в умовах склеротично зміненої тканини. 66241 4 В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб попередження легеневоплевральних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на туберкульоз легень в якому, шляхом формування зварного шву із застосуванням автоматичного режиму апаратного зварного комплексу ЕК 300 МІ досягається забезпечення адекватного герметизму, збереження еластичності лінії шва, прискорення відновлення локального гомеостазу, що, в свою чергу, сприяє зменшенню числа післяопераційних ускладнень, в результаті чого підвищується загальна ефективність лікування зазначеної патології. Поставлена задача вирішується тим, що у способі попередження легенево-плевральних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на туберкульоз легень, що включає ушивання дефекту легеневої паренхіми механічним швом із застосуванням відповідних ушиваючих апаратів, згідно корисної моделі, на проксимальній частині сформованого шву легеневої паренхіми формують зварний шов застосовуючи автоматичний режим апаратного зварного комплексу ЕК 300 МІ у 10 умовних одиниць, що відповідає 50 % максимальної потужності комплексу. Спосіб здійснюють таким чином. Виконують основний етап операції, традиційно формуючи механічний шов із застосуванням відповідних ушиваючих апаратів на необхідній частині легеневої паренхіми. При роздуванні частки легені, що залишилася, визначають місця негерметичності та додатково формують зварний шов застосовуючи автоматичний режим апаратного зварного комплексу ЕК 300 МІ у 10 умовних одиниць, що відповідає 50 % максимальної потужності комплексу на проксимальній ділянці механічного шву. Проводять контроль герметизму. Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1 (за способом-прототипом). Хворий Μ., 23 роки, був прийнятий до І хірургічного відділення НІФП з діагнозом: ВДТБ (19.09.05) верхньої долі лівої легені (туберкулома), Дестр-, МБТ-, К-, Резист0, Гіст+, Кат1, Ког3 (2005). Йому була виконана резекція S2 лівої легені. Резекція виконана шляхом прошивання паренхіми механічним швом за допомогою апарату УО-60 з додатковим ручним ушиванням П-подібними швами. При контрольному роздуванні легені негерметичності не спостерігалося; відзначено зниження еластичності зони шва паренхіми. Протягом двох діб після операції спостерігалося стійке недорозправлення легені в області куполу плеври. Ускладнення було ліквідоване постановкою додаткового дренажу з постійною аспірацією та формуванням пневмоперитонеуму: поступово легеня заповнила пострезекційний простір, однак зберігалася підвищена плевральна ексудація протягом 12 днів після досягнення реекспансії легені. Дренажі були видалені на чотирнадцяту добу після операції, хворий був виписаний в задовільному стані через 25 днів після операції. Приклад 2 (за способом-прототипом). Хворий В., 56 років, був прийнятий до І хірургічного відділення НІФП з діагнозом: ВДТБ 5 (19.09.05) верхньої долі лівої легені (фібрознокавернозний), Дестр+, МБТ-, К-, Резист0, Гіст+, Кат1, Ког3 (2005). Міждольові борозди з нижньою та середньою долями були облітеровані, після їх розділення утворилися ділянки негерметичності паренхіми легені, що залишилася. Останні були ушиті механічним швом за допомогою апарату УО60 з додатковим ручним ушиванням П-подібними швами. При контрольному роздуванні істотної негерметичності не виявлено. Однак, пострезекційний простір виповнювався тільки при значному роздуванні легені, відзначені порушення еластичності легені в зоні ушивання паренхіми. На другу добу після операції з'явилися ознаки негерметичності легені, при рентгенографії виявлене недорозправлення легені на половину гемітораксу. Було сформовано високий пневмоперитонеум, що регулярно поновлювався, застосована цілодобова аспірація по плевральних дренажах із введенням склерозуючих препаратів, виконано декілька додаткових дренувань, однак через три тижні після операції, розвинулася правобічна емпієма плеври, що ускладнилася гнійно-обструктивним бронхітом, а через 5 днів - лівобічною нижньодольовою абсцедуючою пневмонією, лівобічним піопневмотораксом. Зі значними труднощами, протягом понад двох місяців, ускладнення вдалося ліквідувати. Хворий був виписаний після перебування в стаціонарі понад 3,5 місяця. Приклад 3 (за способом, що заявляється). Хвора К., 23 років, була прийнята до І хірургічного відділення НІФП з діагнозом: ВДТБ (17.02.10) верхньої долі лівої легені (туберкулома), Дестр-, МБТ-, К-, Резист0, Гіст+, Кат1, Ког3 (2010). Була виконана резекція Si лівої легені шляхом прошивання паренхіми механічним швом за допомогою апарату УО-60 з додатковим формуванням зварного шву на проксимальній ділянці механічного шву, застосовуючи автоматичний режим апаратного зварного комплексу ЕК 300 МІ у 10 умовних одиниць. При контрольному роздуванні легені негерметичності не спостерігалося; не відзначено зниження еластичності зони шва паренхіми. Плевральна ексудація протягом 3 днів. Дренажі були видалені на третю добу після операції, хвора була виписана в задовільному стані через 21 день після операції. Приклад 4 (за способом, що заявляється). Хвора Ю., 16 років, була прийнята до І хірургічного відділення НІФП з діагнозом: ВДТБ (20.10.10) верхньої долі правої легені (туберкуломи), Дестр-, МБТ-, М+,К-, Гіст +, Кат1, Ког 4 (2010). Була виконана верхня лобектомія справа шляхом Комп’ютерна верстка М. Мацело 66241 6 прошивання паренхіми механічним швом за допомогою апарату УО-60 з додатковим формуванням зварного шву на проксимальній ділянці механічного шву, застосовуючи автоматичний режим апаратного зварного комплексу ЕК 300 МІ у 10 умовних одиниць. На першу добу після операції при контрольному рентгенобстеженні було встановленоповну реекспансію правої легені. Плевральні дренажі були видалені на четверту добу після операції. Післяопераційних ускладнень не спостерігалося, через два тижні хвора в задовільному стані була виписана під спостереження за місцем проживання. За способом, що заявляється, операція була виконана 16 хворим. У всіх зазначених пацієнтів післяопераційний період перебігав без особливостей. Інтраопераційних чи післяопераційних ускладнень не було, тривалість післяопераційного лікування склала 15,7 доби ± 3,2 доби. Протягом одного року після операції рецидивів захворювання не спостерігалося. У групі порівняння (50 хворих), легенево-плевральні ускладнення спостерігалися в 4 випадках (8,0 % ± 1,8 %), що спонукало до виконання додаткових хірургічних маніпуляцій та додаткової медикаментозної терапії і стало причиною подовження післяопераційного лікування (від 25 до 112 діб (в одному випадку), середня тривалість - 32,3 доби ± 6,9 доби). Таким чином, у порівнянні із прототипом, спосіб, що заявляється, має наступні переваги: - не виконується додаткове аеростатичне ушивання; - не виконується додаткове гемостатичне ушивання; - можливе формування шву малої довжини; - шов не прорізується при склерозі чи дегенеративно-дистрофічних змінах паренхіми; - зберігається міцність шва згідно традиційних стандартів; - не порушуються еластичні властивості тканини у зоні шва; - запобігаються післяопераційні ускладнення, пов'язані з неповною реекспансією легені; - зменшується потреба у хірургічних маніпуляціях в післяопераційному періоді; - утворення шву проходить без стадії продуктивного запалення; - скорочується термін післяопераційного перебування в стаціонарі на 16,6±3,7 дня. Спосіб може знайти широке використання у відділеннях торакальної хірургії лікувальнопрофілактичних закладів міського, обласного та державного рівнів. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601