Спосіб формування адаптованого міжкишкового анастомозу за наявності вираженої диспропорції діаметрів привідної та відвідної ділянок кишечнику в новонароджених

Спосіб формування адаптованого міжкишкового анастомозу за наявності вираженої диспропорції діаметрів привідної та відвідної ділянок кишечнику в новонароджених, що включає підготовку атрезованих ділянок кишки, накладання фіксаційних швів, накладання лігатур між підготованими ділянками кишки, формування задньої та передньої губ анастомозу, який відрізняється 3 зованих ділянок кишки, накладання фіксаційних швів, накладання лігатур між підготованими ділянками кишки, формування задньої та передньої губ анастомозу, згідно з корисною моделлю, сліпий кінець привідної кишки розсікають поздовжньо від брижового краю до протилежного, відвідний кінець розсікають у поперечному напрямку, формуючи дві заокруглені губи на привідній і відвідній ділянці кишки з утворенням після їх розведення тупих кутів на верхівці, фіксаційні лігатури накладають між верхівками тупих кутів на стінці відвідної кишки та в центрі найбільшої випуклості на стінці латеральних губ привідної кишки, причому одним кінцем лігатури накладають однорядний безперервний адаптований шов на задню губу до протилежної лігатури та зав'язують, а другим кінцем лігатури проводять накладання однорядного безперервного адаптованого шва на передню губу до протилежної стінки та зв'язують з лігатурою на протилежному краї. Спосіб пояснюється фігурами. Фіг.1. Підготовка атрезованих ділянок кишки до накладання фіксаційних швів - виконання поздовжнього розрізу на привідній ділянці та поперечного - на відвідній ділянці кишки. Фіг.2. Накладання лігатур між верхівкою тупого кута на відвідній кишці й випуклістю правої та лівої губ привідної кишки. Фіг.3. Формування задньої губи анастомозу методом накладання однорядного адаптованого шва. Фіг.4 Формування передньої губи анастомозу методом накладання адаптованого однорядного шва. Фіг.5. Остаточний вигляд сформованого адаптованого міжкишкового анастомозу. Спосіб здійснюється таким чином: проводять мобілізацію привідної та відвідної атрезованих ділянок кишки; сліпий кінець привідної кишки розсікають поздовжньо від брижового краю до протилежного, а відвідний кінець розсікають у поперечному напрямку; формують дві заокруглені губи на привідній і відвідній ділянках кишки з утворенням тупих кутів на верхівці після їх розведення; накладають дві лігатури між верхівками тупих кутів на стінці відвідної кишки та в центрі найбільшої випуклості на стінці латеральних губ привідної кишки; одним кінцем лігатури накладають однорядний 66299 4 безперервний адаптований шов на задню губу до протилежної лігатури та зв'язують з однією з них; іншим кінцем лігатури накладають однорядний безперервний адаптований шов на передню губу до протилежної стінки та зав'язують з другим кінцем лігатури на протилежному краї. Конкретний приклад здійснення способу. Дитина Вікторія Н., 1 доба (2007 р.н., історія хби №13612) від 2 вагітності, що перебігала на фоні прееклампсії тяжкого ступеня, хронічного пієлонефриту. Пологи перші, термінові, шляхом кесарського розтину. Маса після народження 1950 г, ріст 46 см, ЗША - 5-6 балів. Дитину в пологовому будинку консультував дитячий хірург. Запідозрено уроджену кишкову непрохідність. Госпіталізована в ОДКЛ з діагнозом "повна уроджена кишкова непрохідність. Атрезія клубової кишки. Різниця діаметрів привідної та відвідної ділянок 1:6. Хворіє з народження. Під ендотрахеальним наркозом було проведено серединну лапаротомію, накладання прямого міжкишкового адаптованого анастомозу "кінець у кінець" за нашою методикою. Післяопераційний період перебігав без ускладнень, рівно. Післяопераційна рана загоїлася первинним натягненням. Дитину виписано з відділення в задовільному стані на 14 добу. Обстежено в післяопераційному періоді через 6, 12, 24 місяці. За даними обстеження, у післяопераційному періоді ознак неспроможності, стенозування, запалення анастомозу не виявлено. Сформований за нашою методикою анастомоз функціонує добре. Переваги способу: накладання адаптованого міжкишкового прямого анастомозу дозволяє адаптувати привідний кінець атрезованої кишки до відвідного без виникнення в подальшому натягнення по периметру; формування фізіологічного прямого ходу кишкової трубки дозволяє уникнути виникнення надлишкового внутрішньокишкового тиску як у привідній кишці, так і в зоні анастомозу; ідеально адаптовані кишкові стінки не схильні до утворення ділянок стенозування й не мають слабких місць, які могли б призвести до його неспроможності. Джерело інформації: 1. Морозов Д.А. Адаптированные анастомозы тонкой кишки у новорожденных / Д.А. Морозов, И.В. Кириллова, Ю.И. Гуинн и др. // Детская хирургия. - 2009. - №2. - С. 23-28. 5 Комп’ютерна верстка А. Рябко 66299 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601