Спосіб оцінки жирової компоненти тіла з урахуванням соматотипу людини

Спосіб оцінки жирової компоненти тіла з урахуванням соматотипу людини, який включає антропометрію за лінійними та обхватними показниками з подальшим обчисленням відносного вмісту жирової компоненти, який відрізняється тим, що виконують виміри шкірно-жирових складок на задній поверхні плеча (d1, мм), під лопаткою (d2, мм), 3 С.В. Прокопенко, Л.А. Клімас // Вісник морфології. - 2004. - Том. 10, №1. - с. 52-53). Водночас, відомо, що одним із інтегральних показників тілобудови є його соматотип, що може визначати індивідуальні анатомічні та координатно-топографічні особливості конкретної людини (Жафярова С.А. Конституция и морфофункциональные особенности детского организма // Актуальные вопросы биомедицинской и клинической антропологии: Матер. научной конференции. - Красноярск, 1997. - с. 31-32). До того ж, наявністю визначеного соматотипу може визначатися і компонентний склад тіла, зокрема абсолютне значення жирової маси людини (Каменская В.Г., Клопова В.И., Рудкевич Л.А. Конституция дошкольника // Материалы IV международного конгресса по интегративной антропологии. - СПб.: Изд. СПбГМУ, 2002. - с. 148151). Існуючі методи визначення жирової компоненти тіла людини базуються на антропометричній оцінці. Так, відомий спосіб антропометричної оцінки харчового статусу дитини за показником ЖКТ (пат. 29486, Україна), що включає визначення ін2 дексу маси тіла ІМТ=вага (кг)/зріст (м), який відрізняється тим, що додатково виконують каліперметричне вимірювання шкірних жирових складок у 4х стандартних точках: на рівні середньої третини плеча над біцепсом, над трицепсом, на рівні нижнього кута лопатки та у правій паховій ділянці, на 2 см вище за середню пупартову зв'язку, після чого розраховують показник вмісту жирового компонента відповідно статі дитини за формулами: для хлопців: D=1,1620-0,0630(lgS); для дівчат: D=1,1549-0,50678(logS), де D - показник вмісту жирового компонента, S - сума шкірно-жирових складок, після чого одержані показники порівнюють з еталонними значеннями, представленими у вигляді центильних шкал, і при значенні показника жирового компонента та ІМТ у межах 25-75 центилів визначають нормальний аліментарний статус, при значеннях менше трьох центилів констатують дефіцитний аліментарний статус, а при значенні вказаних показників більше 97 центилів - надлишковий аліментарний статус дитини, при цьому діапазони 3-25 центилів визначають як аліментарний статус нижче середнього, а діапазон 75-97 центилів - статус вище середнього. Виконання способу орієнтовано на пацієнтів дитячого віку та на застосування центильних шкал, що унеможливлює застосування способу у старших вікових групах та не враховує соматотип і абсолютну кількість жирового компонента, а також індивідуальну онтогенетичну мінливість ЖКТ. Відомий, також, спосіб оцінки ЖКТ базується на виконанні антропометричних вимірів з подальшим застосуванням спеціального обчислювального алгоритму (Matiegka J. The testing of physical effeciecy // Amer. J. Phys. Antropol. - 1921. - Vol. 2, №3. - P. 25-38). Суть вказаного способу антропометричного визначення абсолютної кількості жирового компонента полягає в тому, що виконують виміри шкірно-жирових складок на задній поверхні плеча (d1, мм), під лопаткою (d2, мм) та на боці (d3, мм), на передній поверхні плеча (d4, мм), розраховують середнє значення індекса товщини (F1) та 66300 4 загальну товщину (F2, мм), після чого визначають абсолютну кількість жирового компонента (МЖA) за формулою МЖA=100×(G0/F1-G1). Цей спосіб дозволяє з використанням прямих антропометричних вимірів отримувати показник абсолютної кількості жирової тканини. Однак, застосування способу передбачає оцінку ЖКТ без урахування соматотипу, зокрема його ендоморфний показник, що зменшує точність оцінки та не повною мірою враховує онтогенетичні особливості компонентного складу тіла. Відомий, також спосіб оцінки соматотипу за схемою J. Carter і В. Heath (Carter J. The HeathCarter comatotype method. San-Diego state univ., 1980, 368 p.; Carter J., Heath B. Somatotypingdevelopment and applications. - Cambridge University Press, 1990. - 504 p.), при цьому соматотип визначається за інтегральним критерієм, об'єднуючим три складові: ендоморфний (характеризує ступінь розвитку жирової тканини), мезоморфний (визначає відносний розвиток м'язів і кісткових елементів тіла) та ектоморфний, що визначає відносну витягнутість тіла людини і є проміжним між ендоморфною і мезоморфною характеристиками статури людини. При цьому, оцінку жирової компоненти за ендоморфним показником (МЖТ), визначають за формулою 2 3 МЖТ=G2+G3×F2-G4×F2 +G5×F2 , ураховуючи відповідні віко-статеві коефіцієнти (G0-G5), які отримують за результатами спеціальних антропометричних досліджень. Застосування цього способу дозволяє визначити ендоморфний компонент у соматотипі людини, однак не враховує абсолютну кількість жирової тканини. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення точності оцінки жирової компоненти тіла шляхом урахування абсолютної кількості жирової тканини та ендоморфної складової соматотипу залежно від етапу онтогенетичного розвитку людини. Задача, що поставлена в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі оцінки компонентного складу маси тіла людини, який включає антропометрію за лінійними та обхватними показниками з подальшим обчисленням відносного вмісту жирової компоненти, згідно з корисною моделлю, виконують виміри шкірно-жирових складок на задній поверхні плеча (d1, мм), під лопаткою (d2, мм), на боці (d3, мм), на передній поверхні плеча (d4, мм), розраховують середнє значення індексу товщини (F1) та загальну товщину складок (F2, мм), після чого визначають абсолютну кількість жирового компонента (МЖА) за формулою МЖA=100×(G0/F1-G1), a оцінку жирової компоненти виконують за ендоморфним показником (МЖТ), який визначають за формулою МЖТ=G2+G3×F22 3 -G4×F2 +G5×F2 , враховуючи віко-статеві коефіцієнти (G0-G5) і варіаційність (SD) ендоморфного показника (МЖТ±SDЖТ) та абсолютної кількості жирової тканини (МЖА±SDЖА); і коли у конкретного обстеженого МЖТ знаходиться в межах МЖТ±SDКТ, а МЖА знаходиться в межах МЖА±SDЖА, жирову 5 компоненту тіла людини оцінюють як онтогентично-гармонійну; і навпаки. Отже, підвищення точності оцінки жирової компоненти тіла досягають шляхом одночасного урахування абсолютної кількості жирової тканини та ендоморфної складової соматотипу залежно від етапу онтогенетичного розвитку людини. Останнє відіграє вирішальну роль у підвищенні точності оцінки жирової компоненти тіла, оскільки ураховується вплив комплексу антропологічних показників та етапу онтогенезу людини. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах при виконанні антропометрії конкретної людини у вертикальному положенні, із застосуванням метрологічно повірених пристроїв виконують виміри товщини шкірножирових складок за допомогою каліпера на задній поверхні плеча (d1, мм; виміри виконують при опущеній руці у верхній третині плеча над триголовим м'язом, ближче до його внутрішнього краю, результат фіксується по вертикальній осі), під лопаткою (d2, мм; виміри виконуються під нижнім кутом лопатки, в косому напрямку: зверху вниз, зсередини назовні) та на боці (d3, мм; верхньоклубова складка - вимірюється вище гребеня клубової кістки, результат фіксується по вертикальній осі), на передній поверхні плеча (d4, мм; вимірюється у верхній третині внутрішньої поверхні плеча над двоголовим м'язом, по вертикалі). Після чого розраховують середнє значення індекса товщини за формулою: F1=1,14-0,06×log2(d1+d2+d3+d4) та загальну товщину за формулою: F2=d1+d2+d3 і визначають абсолютну кількість жирового компонента (МЖА) за формулою МЖA=100×(G0/F1-G1), а оцінку жирової компоненти виконують за ендоморфним показником (МЖТ), який визначають за формулою 2 3 МЖТ=G2+G3×F2-G4×F2 +G5×F2 , враховуючи вікостатеві коефіцієнти (G0-G5) і варіаційність (SD) ендоморфного показника (МЖТ±SDЖТ) та абсолютної кількості жирової тканини (МЖА±SDЖА). При цьому коефіцієнти G0-G5 і варіаційність (SD) ендоморфного показника (МЖТ±SDЖТ), а також абсолютну кількість жирової тканини (МЖА±SDЖА) для вікостатевої групи, до якої належить конкретна людина, добирають із референтної бази даних, або за результатами регіонально-популяційного вивчення антропометричних параметрів, або за результатами порівняльного вивчення у спеціально сформованих групах людей (наприклад при вивчення впливу наявний соматичних чи функціональних Комп’ютерна верстка А. Рябко 66300 6 розладів на компонентний склад тіла). І коли у конкретного обстеженого МЖТ знаходиться в межах МЖТ±SDКТ, a МЖА знаходиться в межах МЖА±SDЖА, жирову компоненту тіла людини оцінюють як онтогентично-гармонійну; і навпаки. Приклад застосування корисної моделі При проведенні комплексного медичного огляду школярів, безпосередньо у натуральних умовах виконано антропометрію Ольги К., 15 років; зокрема, застосовуючи каліпер, виконуємо виміри на задній поверхні у верхній третині плеча при опущеній руці над триголовим м'язом, ближче до його внутрішнього краю з фіксацією результату по вертикалі (d1=3,3 мм); під нижнім кутом лопатки, в косому напрямку: зверху-вниз, зсередининазовні (d2=4,4 мм) та верхньоклубову складку, що знаходиться вище гребеня клубової кістки, (з фіксацією результату по вертикалі; d3=4,2 мм); на передній поверхні плеча (d4=2,5 мм). Розраховуємо середнє значення індекса товщини за формулою: F1=1,14-0,06×log2(3,3+4,2+ +2,5+4,4)=1,07, загальну товщину складок за формулою: F2=d1+d2+d3=12 мм. Із референтної бази даних добираємо відповідні для дівчинки 15 р. віко-статеві коефіцієнти, які становлять: G0=4,95; G1=4,5; G2=-0,7182; G3=0,1451; G4=0,00068; G5=0,0000014; варіаційність ендоморфного показника для відповідного віку та статі становить МЖТ±SDЖТ=0,85±0,16, тоді як для абсолютної кількості жирової тканини - МЖА±SDЖA=12,3±1,2 од. Визначаємо абсолютну кількість жирового компонента для Ольги К. за формулою МЖA=100×(G0/F1-G1)=100×(4,95/1,07-4,5)=12,4, а оцінку жирової компоненти для неї виконуємо по ендоморфному 2 показнику за формулою МЖТ=G2+G3×F2-G4×F2 + 3 2 +G5×F2 =-0,7182+0,1451×12-0,00068×12 + 3 +0,0000014×12 =1,23. Оскільки, у Ольги К. показник МЖТ знаходиться поза межами середньогрупових значень для відповідної віко-статевої групи (1,23≥0,85±0,16), а показник МЖА знаходиться в межах MКА±SDКА, жирову компоненту тіла Ольги К. оцінюють як онтогентично-дисгармонійну. Отже, як продемонстровано на прикладі, застосування корисної моделі дозволяє оцінювати жирову компоненту тіла людини за визначених умов впливу патогенетичних/саногенетичних факторів, шляхом урахування абсолютної кількості жирової тканини та ендоморфної складової соматотипу, залежно від етапу онтогенезу. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601