Спосіб лікування кровотечі з гастродуоденальних виразок

Спосіб лікування кровотечі з гастродуоденальних виразок, що включає езофагогастродуоденоскопію, електрокоагуляцію кровоточивої судини та ін'єкцію 0,9 % розчину хлориду натрію у кількості 100-200 мл безпосередньо під виразковий субстрат слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, який відрізняється тим, що додатково вводять 0,5 % розчин метиленового синього у кількості 5-10 мл. (19) (21) u201107436 (22) 14.06.2011 (24) 10.01.2012 (46) 10.01.2012, Бюл.№ 1, 2012 р. (72) ТРОФІМОВ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ, КРИШЕНЬ ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ (73) ТРОФІМОВ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ, КРИШЕНЬ ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ 3 лої кишки, який відрізняється тим, що додатково вводять 0,5 % розчин метиленового синього у кількості 5-10 мл. В періульцерозній зоні спостерігається підвищення активності індуцибельної NO-синтази, що можна пояснити вираженою лейкоцитарною інфільтрацією з переважанням лімфоцитарної ланки. Індуцибельна NO-синтаза входить до циклооксигеназного механізму та активується цитокінами лімфоцитів. При цьому відбувається підвищення синтезу NO з амінокислоти L-аргініну При збільшенні продукції NO спостерігається виражена вазодилятація, блокування вазоконстрікції, пригнічення тромбоутворення. Ці зміни викликають кровонаповнення періульцерозної ділянки та сприяють розвитку кровотечі. Метиленовий синій є препаратом, що селективно пригнічує активність індуцибельної NO-синтази, призупиняє процеси вазодилятації, стимулює вазоконстрикцію і тим самим створює умови для тривалого зменшення кровонаповнення періульцерозної зони [4]. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. Хворому з ознаками шлунково-кишкової кровотечі з верхніх відділів травного тракту проводять езофагогастродуоденоскопічне дослідження, встановлюють наявність, локалізацію та характер виразкових дефектів слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, визначають ступінь ендоскопічного місцевого гемостазу за Forrest. В інструментальний канал ендоскопу вводять електрод, притискають до області ураження (кровоточива судина, підтікання крові з-під згустку) та проводять електрокоагуляцію. Витягають електрод, вставляють ін'єктор, роблять укол під субстрат і вводять 0,9 % розчин хлориду натрію в кількості 10-40 мл і 0,5 % розчин метиленового синього у кількості 5-10 мл. Виконання задачі покращення експлуатаційних зручностей досягається шляхом зменшення часу на проведення маніпуляції, відсутності післяін'єкційних ускладень, здійснення досліджень в умовах практично кожної медичної установи, відсутність необхідності спеціальної підготовки медичного персоналу. Використання даного способу лікування кровотечі з гастродуоденальної виразки, порівняно з прототипом, дозволяє знизити кількість рецидивних кровотеч на 17,2 %. Приклад 1. Хворий Р. 67 років потрапив у хірургічне відділення з діагнозом шлунково-кишкова кровотеча І ступеню за Брюсовим (об'єм крововтрати складає 12 % ОЦК). При проведенні езофагогастродуоденоскопії виявлено в ділянці задньої стінки дванадцятипалої кишки виразковий дефект слизової оболонки до 0,8 см в діаметрі, в дні дефекту виявлена судина, з якої пульсуючим струменем надходить ясно-червона кров. Встановлено діагноз - виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, виразка дванадцятипалої кишки, кровотеча І ст. Forrest la. Хворому виконаний ендоскопічний гемостаз шляхом електрокоагуляції судини з наступним введенням в періульцерозну ділянку 20 мл 0,9 % розчину хлориду натрію та 10 мл 0,5 % розчин метиленового синього. При проведенні ендоскопічного моніторингу через 4 години виявлено в місці введення розчину слизова оболонка не змінена, 66577 4 виразка покрита світло-жовтим коагуляційним струпом, ознак кровотечі не виявлено. Хворому проведена стандартна замісна, гемостатична та противиразкова терапія. Через 2 тижні при контрольній езофагогастродуоденоскопії виявлено лінійний рубець в ділянці нижньої стінки дванадцятипалої кишки, помірна рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки. Приклад 2. Хворий 3. 54 роки потрапив у хірургічне відділення з діагнозом шлунково-кишкова кровотеча IV ступеню за Брюсовим (об'єм крововтрати складає 47 % ОЦК). При проведенні езофагогастродуоденоскопії виявлено в антральному відділі шлунка по великій кривизні біля воротаря виразковий дефект слизової оболонки до 1,20 см в діаметрі, прикритий свіжим згустком крові з-під якого активно надходить ясно-червона кров. Встановлено діагноз - виразка шлунка, кровотеча III ст. Forrest Iв. Хворому виконаний ендоскопічний гемостаз шляхом електрокоагуляції судини з наступним введенням в періульцерозну ділянку 20 мл 0,9 % розчину хлориду натрію та 0,5 % розчин метиленового синього. При проведенні ендоскопічного моніторингу через 4 години виявлено в місці введення розчину слизова оболонка не змінена, в дні виразки спостерігається тромбована судина. Проведена ендоскопічна профілактика виникнення рецидиву кровотечі шляхом електрокоагуляції судини та повторним введенням 40 мл 0,9 % розчину хлориду натрію та 5 мл 0,25 % розчин метиленового синього. При повторному ендоскопічному обстеженні через 6 годин ознак пошкодження слизової оболонки та стигматів кровотечі не виявлено. Виразка вкрита світло-жовтим коагуляційним струпом. Хворому проведена стандартна замісна, гемостатична, противиразкова терапія та трансфузія еритроцитарної маси. Через 2 тижні на контрольній езофагогастродуоденоскопії виявлений рубець в антральному відділі шлунка. Приклад 3. Хвора П 63 роки потрапила у хірургічне відділення з діагнозом шлунково-кишкова кровотеча III ступеню за Брюсовим (об'єм крововтрати складає 35 % ОЦК). При проведенні езофагогастродуоденоскопії виявлено в ділянці задньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки дефект слизової оболонки до 2,20 см в діаметрі, вкритого свіжим згустком, з-під якого відтікає ясно-червона кров. Встановлено діагноз - виразка цибулини дванадцятипалої кишки, кровотеча III ст. Forrest Iв. Хворій виконаний ендоскопічний гемостаз шляхом електрокоагуляції судини з наступним введенням в періульцерозну ділянку 20 мл 0,9 % розчину хлориду натрію та 10 мл 0,5 % розчин метиленового синього. При проведенні ендоскопічного моніторингу через 4 години виявлено в місці введення розчину слизова оболонка не змінена, в дні виразки спостерігається тромбована судина. Проведена ендоскопічна профілактика виникнення рецидивної кровотечі шляхом електрокоагуляції судини та повторним введенням 20 мл 0,9 % розчину хлориду натрію та 0,25 % розчин метиленового синього у кількості 5 мл. При повторному ендоскопічному обстеженні через 8 годин ознак пошкодження слизової оболонки та стигматів кровотечі не виявле 5 но. Виразка покрита світло-жовтим коагуляційним струпом. Хворій проводилася консервативна гемостатична, противиразкова, інфузійна терапія та трансфузія еритроцитарної маси. Явищ рецидивної шлунково-кишкової кровотечі не спостерігалось. Через 2 тижні на контрольній езофагогастродуоденоскопії в задньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки спостерігається дефект слизової оболонки до 1,80 см в діаметрі, прикритий ніжним фібрином. Отже, наведені приклади інформують про можливість відтворення корисної моделі в клінічних умовах з покращенням якісних, утилітарних і технічних параметрів вихідних даних для їх використання у лікуванні вищезазначеної категорії хворих. Запропонований спосіб лікування кровотечі з гастродуоденальної виразки при використанні в хірургії та ендоскопії пов'язується з покращенням клінічних результатів. Його використання у вищезазначених галузях клінічної медицини сприятиме своєчасному застосуванню адекватних інтенсивних заходів лікування та зменшенню кількості хворих з негативними результатом лікування. Наведений опис методу доводить можливість його Комп’ютерна верстка М. Мацело 66577 6 відтворення з отриманням заявленого технічного результату, за допомогою відомих на дату пріоритету як клінічних, так і технічних засобів, а від того, підтверджують відповідність об'єкта критерію «промислова придатність». Джерела інформації: 1. Нікішаєв В.І., Задорожній О.М., Запорожан С.Й. Спосіб лікування та профілактики рецидиву кровотечі при не варикозних ураженнях шлунковокишкового тракту. / Патент України МПК А61В 10/00 № и200808715; опубл. 10.11.2008. 2. Нікішаєв В.І., Задорожній О.М., Ничипорук В.В. Спосіб лікування та профілактики рецидиву кровотечі у хворих з синдромом Меллорі-Вейсса. / Патент України МПК А61В 17/32 № и200712288 опубл. 25.01.2008. 3. Короткевич А.Г., Антонов Ю.А. Способ эндоскопического гемостаза при язвенных кровотечениях гастродуоденальной зоны./ Патент России МПК А61В 10/00 RU2229881; опубл. 24.07.2002. 4. Schenk P., Madl Ch., Rezaie-Majad S. et al/ Methylene blue improves hepatopul-monary syndrome // Annals of Internal Medicine - 2000. - V.I 33. - P.752-758. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601