Спосіб моделювання дерматиту

Спосіб моделювання дерматиту, що містить у собі багаторазове нанесення на шкіру розчину сенсибілізуючої речовини, який відрізняється тим, що як сенсибілізуючу речовину застосовують 1 % олійний розчин 2,4,6-тринітрохлорбензолу, та додатково одноразово парентерально вводять повний ад'ювант Фрейнда й бичачий сироватковий альбумін. (19) (21) u201104228 (22) 07.04.2011 (24) 25.01.2012 (46) 25.01.2012, Бюл.№ 2, 2012 р. (72) КОКІНА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА, ЗЯБЛІЦЕВ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ЄЛЬСЬКИЙ ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ (73) ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.ГОРЬКОГО 3 жену подразнюючу дію, яка протягом перших тижнів використання маскує прояви сенсибілізації, тоді як олійний розчин позбавлений цього недоліку. Використання саме 1 % розчину пікрилхлориду обґрунтовується недостатньою ефективністю менших концентрацій та підвищеним ризиком розвитку токсичних ускладнень при застосуванні більших концентрацій. Інтервали між нанесеннями та їх кратність залежать від сприйнятливості тварин даного виду, породи або лінії до сенсибілізації. Додаткове введення повного ад'юванту Фрейнда й бичачого сироваткового альбуміну, створюючи імунний конфлікт в організмі, підсилює та прискорює сенсибілізацію та розвиток алергічних проявів. Приклад 1.30 самцям білих безпородних щурів масою 180-200 г одноразово у корінь хвоста вводили ПАФ із розрахунку 0,5 мл на 1 кг маси тіла, одночасно з введенням до м'яких тканин контралатерального стегна 0,1 % розчину БСА із розрахунку 1 мг БСА на 1 кг маси тіла, з дотримуванням правил асептики й антисептики. На шкіру обох 66813 4 сторін лівої вушної раковини та лівої сторони черева наносили 1 % олійний розчин 2,4,6тринітрохлорбензолу з інтервалом 48 годин протягом 15 діб. Формування хронічного алергічного дерматиту на 15-ту добу експерименту спостерігали у всіх тварин (100 %), при цьому сверблячі вогнища запалення шкіри із її розчухуванням розташовувалися не тільки у зоні нанесення пікрилхлориду, але й у віддалених ділянках тіла. Напади свербежу провокувались також стресовими чинниками та харчовими провокаціями (додаванням до їжі продуктів-джерел та лібераторів гістаміну й серотоніну), що надавало експериментальній хворобі подібності до клінічної картини атопічного дерматиту людини у формі розсіяного або дифузного нейродерміту. Формування дерматиту підтверджували патоморфологічним дослідження зразків шкіри. Проводили реєстрацію грумінгової активності, здійснювали імунологічний та ендокринологічний моніторинг стану піддослідних тварин. Таблиця 1. Основні грумінгові показники у щурів до та після формування експериментального дерматиту. Показники грумінгу лизання, умивання, е.г.а. чухання, е.г.а. обтрушування, е.г.а. час, с е.г.а. Інтактні 11,80±1,28* 7,50±0,93 6,13±0,88* 3,30±0,64 147,83±1,56* Модель дерма8,20±0,60 6,60±0,52 15,70±1,15 3,20±0,61 197,97±1,58 титу Примітка: е.г.а. - елементарний грумінговий акт; * - р