Водний розчин на основі азобарвника для визначення залишкового вмісту діоксиду хлору у воді, спосіб його одержання (варіанти) та застосування

1. Водний розчин для визначення залишкового вмісту діоксиду хлору у воді, який містить азобарвник, забарвлення якого і інтенсивність забарвлення якого міняються в присутності діоксиду хлору, вибраний з Амаранту або Блакитного Еванса, боратний буфер і один або декілька маскуючих агентів, здатних реагувати з вільним хлором.

2. Водний розчин за п. 1, який відрізняється тим, що азобарвник знаходиться в концентраціях від 1×10-6 до 1×10-3 молів і переважно від 2×10-5 до 8×10-4 молів на 1 літр.

3. Водний розчин за одним з пп. 1, 2, який відрізняється тим, що маскуючим агентом є гідроксид амонію.

4. Водний розчин за одним з пп. 1-3, який відрізняється тим, що борат знаходиться в концентрації від 5×10-3 до 1×10-1 моль/л.

5. Водний розчин за одним з пп. 1-4, який відрізняється тим, що містить додатково один або декілька комплексонів.

6. Водний розчин за п. 5, який відрізняється тим, що комплексоном є натрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА).

7. Водний розчин за п. 6, який відрізняється тим, що він містить в 1 л 5×10-2 молів борату, 1,5×10-2 молів гідроксиду амонію, 1 г натрієвої солі ЕДТА і 2×10-4 молів Амаранту.

8. Водний розчин за п. 6, який відрізняється тим, що він містить в 1 л 5×10-2 молів борату, 1,5×10-2 молів гідроксиду амонію, 1 г натрієвої солі ЕДТА і 5×10-5 молів Блакитного Еванса.

9. Спосіб одержання водного розчину за одним з пп. 1-8, який відрізняється тим, що (а) готують буфервмісний водний розчин, вводячи азобарвник, маскуючий агент або агенти і боратний буферний розчин в посудину, що містить необхідну кількість двічі деіонізованої води; (б) при необхідності, вводять при перемішуванні комплексон, заздалегідь розчинений в двічі деіонізованій воді; і (в) доводять об'єм до бажаного доданням двічі деіонізованої води.

10. Спосіб одержання водного розчину за одним з пп. 1-8, який відрізняється тим, що він містить наступні стадії: (і) розчиняють азобарвник в двічі деіонізованій воді; (іі) вносять в посудину приготований на стадії (і) розчин, потім боратний буферний розчин і розчин маскуючого агента або агентів; (ііі) додають двічі деіонізовану воду і вимірюють рН; (iv) при необхідності, доводять рН до 9,2 за допомогою концентрованого розчину гідроксиду амонію; (v) при необхідності, розчиняють при перемішуванні комплексон; і (vi) доводять об'єм до бажаного доданням двічі деіонізованої води.

11. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що на стадіях (іі) і (iv) використовують 28%-ний водний розчин гідроксиду амонію.

12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що (і) розчиняють приблизно в 100 мл двічі деіонізованої води або 121,2 мг Амаранту (А-1016(97) SIGMA), або 56,5 мг Блакитного Еванса (20,633-4 ALDRICH); (іі) готують буферний розчин, що містить 5×10-2 моль/л борату, розчиненням 3,09 г борної кислоти в 500 мл 0,1 моль/л розчину КСl, з подальшою гомогенізацією середовища; (ііі) послідовно вводять в мірний циліндр об’ємом 1 л всю кількість приготованого на стадії (і) розчину Амаранту або Блакитного Еванса, приготований на стадії (іі) буферний розчин і 1 мл 28%-ного розчину гідроксиду амонію; (iv) додають 300 мл двічі деіонізованої води і вимірюють рН розчину, що утворився; (v) доводять рН отриманого вище розчину до 9,2 за допомогою 28%-ного розчину гідроксиду амонію; потім (vi) додають до нього 1 г натрієвої солі ЕДТА і перемішують до її розчинення; (vii) переливають отриманий розчин в мірну колбу об'ємом 1000 мл і доливають двічі деіонізованою водою до відмітки.

13. Спосіб визначення залишкового вмісту діоксиду хлору в промисловій воді або питній воді після обробки, або в системах водопостачання, який відрізняється тим, що воду, що аналізується, вводять в контакт з водним розчином за пп. 1-8 і потім за допомогою УФ-видимого спектрофотометра вимірюють оптичне поглинання отриманого розчину при характеристичній для вибраного барвника довжині хвилі.

14. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що контакт здійснюють при об'ємному відношенні води, що аналізується, до водного розчину від 10 до 30.

15. Спосіб за п. 13 або 14, який відрізняється тим, що використовують водний розчин, отриманий за способом, описаним в п. 12.

16. Спосіб за п. 15, який відрізняється тим, що 10 мл водного розчину, отриманого за п. 12, вносять в мірну колбу об’ємом 250 мл і наливають воду, що аналізується, до мітки, після чого вимірюють оптичне поглинання отриманого розчину на УФ-видимому спектрофотометрі при довжині хвилі 521 нм у випадку Амаранту або 606 нм у випадку Блакитного Еванса.