Спосіб діагностики функціонального класу стабільної стенекардії напруги

Винахід стосується медицини, а саме, функціональної діагностики, і може бути використаний для діагностики функціонального класу стабільної стенокардії напруги. Як відомо, атеросклеротичні коронаростенози, порушення тонусу судин та реологічних власти востей крові зменшують постачання киснем міокарда, що приводить до ішемічної хвороби серця (ІХС), стабільної стенокардії напруги. Ефективне лікування ІХС в значній мірі залежить від того, наскільки об'єктивно визначено клас стабільної стенокардії напруги. Відомий спосіб діагностики стабільної стенокардії напруги з використанням тестів з ДФН (дозованим фізичним навантаженням) (Диагностика и лечение внутренних болезней. Т. 1, под ред. Е.Е. Гогина. - М.; Медицина, 1991 год, с. 123). Для визначення дозованого фізичного навантаження використовують велоергометричне випробування хворого, а також суб'єктивні дані про випадки нападів стенокардії. За результатами таких досліджень стабільну стенокардію напруги поділяють на чотири функціональних класи (ФК): І ФК (функціональний клас). Хворий добре переносить звичайні фізичні навантаження. Напади стенокардії спорадичні і виникають тільки при великих фізичних навантаженнях. Дозоване фізичне навантаження (ДФН) > 125 Вт. II ФК. Невелике обмеження фізичної активності. Напади виникають при ходьбі на відстань більше 500 м. ДФН =75-125 Вт. Ill ФК. Виражене обмеження фізичної активності. Напади виникають при ходьбі на відстань 100-500 м. ДФН =50-75 Вт. IV ФК. Напади стенокардії виникають при ходьбі на відстань менше 100 м та в спокої. ДФН 220 мм рт. ст.; - діастолічний артеріальний тиск >110 мм рт. ст.; - тахи- чи брадиаритмії; - гіпертрофічна кардіоміопатія й інша патологія з обструкцією виносного тракту,; - розумові чи фізичні порушення, що не дають можливості в повному обсязі виконати навантаження,; - атріовентрикулярна блокада високого ступеня. Відомий спосіб діагностики, описаний у патенті України № 33643, МПК6 А61В 5/00, А61В 3/00, Бюл. № 1, 2001 р. Спосіб здійснюють таким чином: 1. Розміщують голову досліджуємого у штативі щілинної лампи та фіксують у ділянці нижньої щелепи та лобових бугрів. 2. Проводять візуалізацію судин бульбарної кон'юнктиви у ділянці темпорального куту ока. 3. Вибирають поле зору з найбільш розвиненими судинами. 4. Фотографують вибрані ділянки бульбарної кон'юнктиви. 5. З метою стимуляції ендотелію судин проводять введення у кон'юнктивальний мішок 2 крапель 3% розчину ацетилхоліну. 6. Через 3 хвилини здійснюють фотографування тієї ж ділянки бульбарної кон'юнктиви без змінювання положення досліджуємого та оптичних пристроїв щілинної лампи. 7. З негативів, отриманих в процесі дослідження, виготовляють фотокартки. 8. Після калібрування збільшення оптичних систем за допомогою біполярного оптичного приладу (БОП-4) на одержаних фотокартках визначають діаметр артеріальних судин на однакових ділянках до та після введення ацетилхоліну, використовуючи при цьому декілька полів зору. 9. Вираховують виражену у відсотках ступень збільшення артеріальних судин до та після стимуляції ендотелію судин. 10. При збільшенні діаметру артеріальних судин менш, ніж на 23,3 % діагностують порушення ендотелійзумовленої дилатації артеріальних судин. Спільними істотними ознаками з винаходом, що заявляється, є: вимірювання діаметру артеріальних судин, стимуляція ендотелію судин, визначення діаметру артеріальних судин після стимуляції ендотелію судин, розрахунок збільшення діаметру артеріальних судин у відсотках, діагностика на підставі отриманих даних. Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного результату є недостатня об'єктивність одержаних результатів діагностування, що з умовлюється наступними особливостями проведення дослідження: а) необхідність фіксації голови пацієнта під світлом щілинної лампи, що викликає стресовий стан хворого, викид у кров'яне русло вазоактивних субстанцій, що може спотворювати показники досліджень; б) необхідність закапування в кон'юнктивальний мішок розчину ацетилхоліну, який викликає неприємні відчуття у хворого, а також може викликати інфекційний кон'юнктивіт за умови нестерильності розчину ацетилхоліну. За прототип вибрано спосіб діагностики (Иванова О. В., Балахонова Т. В., Соболева Г. Н. и др. Состояние эндотелий зависимой вазодилатации плечевой артерии у больных гипертонической болезнью, оцениваемое с помощью ультразвука высокого разрешения // Кардиология. - 1997. - № 7. - С. 41-45), що включає такі стадії: - ехографічне визначення діаметра плечової артерії; - стимуляція ендотелію судин шляхом проведення проби з реактивною гіперемією; - визначення діаметра плечової артерії відразу після закінчення проби з реактивною гіперемією та розрахунок ступеня збільшення діаметра плечової артерії; - діагностика гіпертонічної хвороби і порушень ендотелійзумовленої дилатації артеріальних судин за ступенем збільшення діаметра плечової артерії після стимуляції ендотелію. Спільними істотними ознаками прототипу і способу, що заявляється, є: - ехографічне визначення діаметра плечової артерії; - стимуляція ендотелію судин шляхом проведення проби з реактивною гіперемією; - визначення діаметра плечової артерії після закінчення проби з реактивною гіперемією та розрахунок ступеня збільшення діаметра плечової артерії. Причинами, що перешкоджають одержання потрібного результату є те, що за прототипом потрібно вимірювати діаметр плечової артерії відразу після закінчення проби з реактивною гіперемією, що не дає можливості об'єктивно визначити функціональний клас стабільної стенокардії напруги. В основу винаходу поставлено задачу у способі діагностики шляхом зміни параметрів та використання нових дій, забезпечити підвищення достовірності одержаних результатів, розширити сфер у застосування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики функціонального класу стабільної стенокардії напруги, який включає ехографічне визначення діаметра плечової артерії, стимуляцію ендотелію судин шляхом проведення проби з реактивною гіперемією, визначення діаметра плечової артерії після закінчення проби з реактивною гіперемією та розрахунок ступеня збільшення діаметра плечової артерії, згідно з винаходом, визначення діаметра плечової артерії після закінчення проби з реактивною гіперемією проводять через 90 секунд після закінчення проби, а також додатково визначають діаметр плечової артерії після дії нітрогліцерину, за одержаними даними діагностують відповідний функціональний клас стабільної стенокардії напруги. Спосіб, що заявляється, створено за результатами обстеження 32 хворих, що страждають на ІХС (група 1). З них стабільною стенокардією напруги І ФК страждали 2 хворих, II ФК - 17, III ФК - 12 і VI ФК один хворий (Таблиця 1). Контрольну групу склали 8 пацієнтів, що хворіли нейроциркуляторною дистонією (НЦД), остеохондрозом хребта або гіпертонічною хворобою І ст. та не мали виражених факторів ризику ІХС (група 2). Середній вік обстежених основної групи склав 53,2±5,42 років, контрольної - 44,6±3,81 р (