Спосіб відцентрового регулювання кута нахилу лопатей вітродвигуна через його рухому частину

Спосіб відцентрового регулювання кута нахилу лопатей вітродвигуна через його рухому частину, що включає регулювання кута нахилу лопатей шляхом взаємодії кожної окремої лопаті з іншими лопатями вітродвигуна через його рухому частину, який відрізняється тим, що регулювання кута 3 дією відцентрової сили при обертанні лопатів (Фіг.1). Початкове знаходження маси 2 вказане пунктиром. Кожна окрема лопать 1 взаємодіє з іншими лопатями 1 вітродвигуна через його рухому частину 3 так, що точка прикладання результуючої сили, яка обумовлена відцентровою силою маси 2, до рухомої частини 3 вітродвигуна, знаходиться на відстані L від осі обертання лопаті 1, де 8R L 0,5R , R - радіус тієї частини лопаті 1, яка рухомо з'єднана з вітродвигуном і найближча до рухомої частини 3 вітродвигуна (Фіг.2). Рухому частину 3 вітродвигуна підпружинюють так, щоб її пересування в обертовому напрямку було пружним, щоб забезпечити лопатям 1 максимальний кут нахилу тоді, як лопаті стоять нерухомо. Це потрібно для того, щоб застосовувати максимальну силу вітру для зрушування вітродвигуна з місця. При обертанні лопатів 1 маси 2 пересуваються так, щоб зменшити кут нахилу лопатів 1 і як наслідок зменшити силу вітру. Таким чином стабілізують швидкість обертання лопатів 1. При застосуванні вітродвигуна для генерування електричної енергії це забезпечує стабілізацію частоти електричної напруги. Регулювання лопатів 1 вітродвигуна може бути флюгерним або антифлюгерним. Взаємодія лопатів 1 з пересувною частиною 3 забезпечує синхронність регулювання кута нахилу всіх лопатів 1. Відстань L не повинна перевищувати 8R , тому що в цьому випадку знадобиться невиправдано велика відцентрова сила, щоб повернути 76534 4 лопаті 1, що зумовить невиправдане збільшення маси 2, а також довжину важелів, що з'єднують її з лопаттю 1. Це невиправдано збільшить матеріаломісткість вітродвигуна. Крім того відстань L не повинна бути меншою 0,5R оскільки це зменшить міцність та надійність самої конструкції вітродвигуна. Таким чином, за рахунок оптимізації відстані L , прикладання сили до рухомої частини 3, вдасться мінімізувати значення маси 2 та довжину важеля, що з'єднує її з лопаттю 1. Це зменшить матеріаломісткість вітродвигуна. Винахід може забезпечити просте синхронне регулювання кута нахилу лопатів вітродвигуна, не потребуючи при цьому значних витрат конструкційної сталі. Приклад конкретного виконання. Спосіб випробуваний на вітрогенераторі потужністю 3КВт. Кожна з лопатів 1 мала прикріплену до неї масу 2, розподілену в просторі на дві окремі частини по 0,4кг кожна. Довжина важеля, що з'єднує масу 2 з лопаттю 1 180мм від вісі обертання до центру маси 2. До рухомої частини 3 прикладали силу на відстані L =60мм за допомогою окремого важеля, при цьому R =16мм, де R - радіус вала лопаті, який знаходиться в підшипнику маточини вітроколеса. Джерела інформації: 1. Патент України №60843 A, 7F03D3/02, бюл. №10, 2003р. 2. Патент України № 38459, 7F03D7/04, бюл. №7, 2003р. 5 Комп’ютерна верстка М. Клюкін 76534 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601