Спосіб комплексного лікування гострого інфаркту міокарда із застосуванням анальгіну

Спосіб комплексного лікування гострого інфаркту міокарда, що включає призначення фібринолітиків, наприклад стрептокінази, антиагрегантів, наприклад кислоти ацетилсаліцилової або тикліду, антикоагулянтів, наприклад гепарину або еноксапарину, нітратів, наприклад нітрогліцерину, та анальгетиків, який відрізняється тим, що застосовують ненаркотичний анальгетик анальгін і додатково призначають оксибутират натрію або мексидол у ефективних дозах. (19) (21) a200500107 (22) 04.01.2005 (24) 15.09.2006 (46) 15.09.2006, Бюл. №9, 2006р. (72) Березнякова Марина Євгеніївна (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (56) SU, A1, 1 610 818, 15.10.1994 RU, C1, 2 205 640, 10.06.2003 RU, C1, 2 145 855, 27.02.2000 RU, C1, 2 168 993, 30.06.2001 3 76890 Нітрати, зокрема нітрогліцерин, сприяють утворенню оксиду азоту у гладких м'язах, зменшують навантаження на серце внаслідок розширення артерій та периферійних вен, знижують потребу міокарду у кисні. При лікуванні гострого інфаркту міокарду необхідне призначення анальгетиків для зняття больового синдрому. У заявленому способі передбачено використання ненаркотичного анальгетика анальгіну на відміну від відомого способу, згідно з яким застосовують наркотичні засоби, такі як морфіну сульфат. При застосуванні заявленого способу лікування гострого інфаркту міокарду спостерігається неочевидний ефект проявлення знеболювальної дії анальгіну на рівні морфіну сульфату. Авторами вперше було запропоновано застосування при лікуванні гострого інфаркту міокарду засобів, що корегують енергетичний обмін. Проведені дослідження показали, що найбільш перспективними у цьому плані є антигіпоксанти. Було досліджено цілий ряд антигіпоксантів, серед яких виявлено ті, що є коректорами енергетичного обміну. Експериментальним шляхом встановлено, що для заявленого способу оптимальним є використання оксибутирату натрію або мексидолу. Коректори енергетичного обміну оксибутират натрію та мексидол стабілізують показники енергетичного обміну, що виражається у збільшенні пулу макроергічних фосфатів (АТФ, АМФ, АДФ, КФ) та продовженні періоду гліколітичної продукції в умовах обмеженого надходження кисню, підвищують активність анаеробного гліколізу і оптимізують тканинне дихання, стабілізують скорочувальну діяльність серця та показники кардіогемодинаміки. Застосування оксибутирату натрію або мексидолу забезпечує ефект енергозберігаючої дії у міокардіоцитах серцевого м'язу, в результаті чого досягається подовження терміну життя хворих. Заявлений спосіб лікування гострого інфаркту міокарда не відомий з джерел інформації, що дає 4 можливість зробити висновок про його відповідність критерію новизни. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. При комплексному лікуванні інфаркту міокарду на фоні рекомендованої (традиційної) терапії, а саме: призначення фібринолфтиків, антиагрегантів, антикоагулянтів, нітратів, анальгетиків, замість наркотичних засобів застосовують ненаркотичний анальгетик анальгін і додатково призначають оксибутират натрію або мексидол у ефективних дозах у залежності від стану хворого. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1 Ефективність заявленого способу було вивчено на моделі гострої регіональної ішемії міокарда, у дослідних тварин, яку викликали за методом Jenings. У дослідах на анестезованих щурах (етамінал-натрієвий наркоз 40мг/кг маси тіла внутрішньовенно) після торако- і перікардіотомії під висхідну гілку лівої коронарної артерії на межі верхньої та середньої третини (5-7мм нижче її виходу з-під вушка) підводили шовкову лігатуру, яку одномоментно перев'язували. Перевага використаної методики перед іншими полягає у тому, що при строго фіксованому місці перев'язки коронарної артерії є можливість прицільно забирати біоптати або зразки тканин для біохімічних та морфологічних досліджень. При перев'язці коронарної артерії у вище названому місці, задній папілярний м'яз знаходиться у зоні глибокої ішемії; тканини, які до нього прилягають - у зоні відносної ішемії, а передній папілярний м'яз є умовно інтактним. При порівнянні ефективності заявленого та відомого способів комплексного лікування гострого інфаркту міокарда в якості критерію було обрано тривалість життя дослідних тварин. У досліді було вивчено вплив оксибутирату натрію та мексидолу на тривалість життя тварин поза відомою схемою лікування та у поєднанні з зазначеною схемою. Результати досліджень наведені у таблиці. Таблиця Порівняльний аналіз заявленого та відомого способів комплексного лікування гострого інфаркту міокарда Тривалість Збільшення тривалості життя тважиття тварин, рин, у порівнянні з контролем (ра(хв) зів) Вплив оксибутирату натрію та мексидолу на тривалість життя щурів при гострому інфаркті міокарда Гострий інфаркт, без введення препаратів (контроль) 160±5,8 Гострий інфаркт + оксибутират натрію 527±6,78* 3,3 Гострий інфаркт + мексидол 354±7,22* 2,2 Тривалість життя щурів при гострому інфаркті міокарда при різних способах лікування Гострий інфаркт + препарати відомої схеми 240±7,12 1,5 Гострий інфаркт + препарати відомої схеми + анальгін 3600±20,46* 22,5/15** замість наркотичних анальгетиків + оксибутират натрію Гострий інфаркт + препарати відомої схеми + анальгін 3120±24,10* 19,5/13** замість наркотичних анальгетиків + мексидол Умови досліду Примітки: * - вірогідно по відношенню до контролю, р