Спосіб запобігання та гасіння галопування проводів

Спосіб запобігання та гасіння галопування проводів, який відрізняється тим, що між суміжними проводами встановлюють не менш ніж один ізолюючий з'єднувач, приєднують другий кінець з'єднувача до другого із з'єднуваних проводів на тій же відстані від краю прогону з допустимим відхиленням, причому місця приєднання одного з кінців з'єднувачів у межах прогону між суміжними опорами визначають як частку ділянки від краю прогону до місця встановлення з'єднувача від пов ної довжини прогону, яке визначається за залежні n n 1 n 1 стю k1 A B k2 A B , L 2 2 2 Винахід стосується області електротехніки, а саме повітряних ліній електропередачі. Одним із небезпечних впливів на повітряні лінії електропередачі становить так звана "пляска" проводів. "Пляска" проводів це стійкі періодичні низькочастотні (0,2-2 Гц) коливання проводу в прогоні, які утворюють стоячі хвилі (іноді в сполученні з бігучими) з числом напівхвиль від однієї до дванадцяти і амплітудою від 0,3 до 5 м. Як вертикальні, так і крутильні коливання проводу викликають зміну кута атаки вітру, що, синхронізуючись з однієї з нижчих власних частот проводу в прольоті, є причиною розвитку "пляски". Частіш за все "пляска" виникає через дію вітру при однобічних відкладеннях у вигляді мокрого снігу, ожеледі або паморозі. Тому Правилами улаштування електроустановок та Правилами технічної експлуатації електричних станцій і мереж, як головний спосіб боротьби з "пляскою" запропоновано проводити плавлення ожеледі електричним струмом. Такий спосіб енергоємкий, потребує встановлення складного та дорогого обладнання і, окрім того, явище "пляски" спостерігається і за відсутності ожеледі (в таких випадках спосіб гасіння "пляски" шляхом плавлення виявляється недієвим). Тому поряд із зазначеними способами використовуються також способи механічної протидії силам, спричиняючим утворення "пляски".  - відстань від точки закріплення проводу до L точки встановлення з'єднувача у частинах до загальної довжини прогону; n -номер по порядку можливих місць розташування з'єднувачів; L - довжина прогону, 1 ( 1)n 1 ( 1)n ; k2 - коефіцієнти, які k1 2 2 приймають значення 0 або 1 залежно від парності n; (1 : 8) L (1 : 6) L А, В, які дорівнюють і/або , L L (7 : 24) L і/або - розрахункові співвідношення, L Δ - допустиме відхилення від точки кріплення з'єднувача, прийняте не більшим за 2 м, при цьому другий кінець з'єднувача приєднують до другого із з'єднуваних проводів на тій же відстані від краю прогону з допустимим відхиленням, яке не перевищує 50% відстані між проводами. (19) UA (11) 77097 (13) C2 де 3 У природі найбільш небезпечними є випадки "пляски" з 1, 2, 3 та 4-ма напів-періодами коливань у прогоні і тому такі способи спрямовані, перш за все, на те, що необхідно загасити саме такі коливання. Відомі способи, які використовують для гасіння "пляски" проводів пристрої, що виконані у вигляді елементів, закріплених на проводі, наприклад описані у авторських свідоцтвах СРСР № 723711, 666599 (H02G 7/14). Недоліком цих пристроїв за даним способом є низька ефективність демпфірування коливань. Відомі також пристрої для гасіння "пляски" проводів у вигляді міжфазних ізолюючих розпірок з різними пристроями, що демпфірують, (див. авт. свід. СРСР №687515, 886127, 750628, патенти США 3230295, 365034 H02G 7/12, 7/14). Недоліком даних пристроїв є складність конструкцій, недостатня надійність цих пристроїв та велика маса. Прототипом є спосіб гасіння пляски шляхом встановлення міжфазних ізолюючих розпірок, що містить два ізолюючі елементи, металеву вставку та плашки з плашечними затискачами (див. Ю.М. Шумілов та ін., «Міжфазна ізолююча розпірка ПЛ 110 кВ зі склопластику та кремнійорганічних еластомерів». Журнал «Энергетическое строительство» № l, 1984, стор. 31-33.) та розпірка, описана у авт. свід. СРСР № 630690 H02G 7/12 за 1978 рік. Недоліки даного способу полягають в тому, що встановлені розпірки з огляду на вимогу стійкості щодо стискання під дією навантаження під час "пляски" повинні бутиє масивними. Окрім того, для досягнення ефективної роботи розпірок їх потрібно встановлювати по дві штуки в кожнім прогоні лінії електропередачі, що може бути однією з причин синхронізації трьохнапівперіодної "пляски". З цієї причини, а також через значну вартість упровадження розпірок такий спосіб гасіння "пляски" проводів ліній електропередачі не одержав значного поширення. Метою винаходу є запобігання виникнення і/або гасіння "пляски" проводів, перш за все з одним, двома, трьома або чотирма полуперіодами в прогоні. Зазначена мета досягається тим, що у прогоні повітряної лінії електропередачі на проводах між суміжними проводами різних фаз встановлюють не менш, ніж один ізолюючий з'єднувач неоднакової жорсткості опору на стиск і розтягання, причому місця приєднання одного з кінців з'єднувачів у межах прольоту між суміжними опорами визначають виходячи з частки ділянки від краю прольоту до місця встановлення з'єднувача від повної довжини прольоту, яке визначається за залежністю  n n 1 n 1  k1 A B k2 A B , де L 2 2 2 L відстань від точки закріплення проводу до точки встановлення з'єднувача у частках до загальної довжини прольоту; n - номер по порядку можливих місць розташування з'єднувачів; L - довжина про1 ( 1)n 1 ( 1)n льоту, k1 ; k2 - кофіцієнти, 2 2 які приймають значення 0 або 1 залежно від пар 77097 4 ності n; А, В, які дорівнюють (1 : 8) L L і/або (1 : 6) L (7 : 24) L і/або - розрахункові L L співвідношення, Δ - допустиме відхилення від точки кріплення, прийняте не більшим за 2 м. При цьому другий кінець з'єднувача приєднують до другого із з'єднуваних проводів на тій же відстані від краю прольоту з допустимим відхиленням, яке не перевищує 50% відстані між проводами. Під час "пляски" проводів на проводі в проміжному прольоті утворюються так звані вузли "пляски", де провід практично не переміщується. В усіх випадках "пляски" такі вузли розташовані на початку та кінці прольоту. Додатково у разі двохнапівперіодної "пляски" такий вузол розташовано на 1/2 довжини прольоту, відповідно у разі трьохнапівперіодної "пляски" вузли розташовано на 1/3 та 2/3 довжини прольоту, чотирьохнапівперіодній "плясці" – на 1/4, 1/2 та 3/4 довжини прольоту проводу. Запропоноване технічне рішення відрізняється від прототипу тин, що місця установки з'єднувачів у межах прольоту між суміжними опорами визначають виходячи з того, що вони повинні бути розташовані приблизно на середині між вищевказаними вузлами, тобто на відстанях від краю прольоту (його початку або кінця) до місця встановлення з'єднувача у частках від повної довжини прольоту, які вираховуються за вищенаведеними співвідношеннями. У разі однобічного відхилення значення величини Δ може бути від нуля до близько 2м. Можуть бути випадки, коли одна з точок кріплення вибрана за одним із вище зазначених співвідношень з допустимим відхиленням в один бік, а друга точка кріплення того ж з'єднувача з протилежним відхиленням. Тут діють обмеження, у зв'язку з чим зазначено, що у разі різнобічних відхилень відстань від краю прольоту до точок приєднання до кожного із з'єднуваних проводів не повинна відрізнятись більше, ніж на 50% відстані між проводами. Проведені випробування на макетах проводів, що імітують пляску, показали, що достатньо встановлювати хоча б по одному з'єднувачу на проліт (можлива і більша кількість - практично не більше шости), причому вибір розрахункового співвідношення для кожного з суміжних прольотів та далі виконується за законом випадкових чисел з ряду зазначених вище. Суть винаходу пояснюється кресленнями, де показано: на Фіг.1 – схему однонапівпері одної "пляски"; на Фіг.2 – схему двохнапівперіодної "пляски"; на Фіг.3 – схему трьохнапівперіодної "пляски"; на Фіг.4 – схему чотирьохнапівперіодної "пляски"; на Фіг.5 – місця установки з'єднувачів для гасіння одно-, двох-, трьох-, та чотирьохнапівперіодної "пляски". При підйомі верхнього проводу або опусканні нижнього проводу в місці кріплення з'єднувача утворюється зусилля, яке протидіє, бо не узгоджується з коливаннями одно-, двох-, трьох-, чотирьо 5 77097 хнапівперіодної "пляски", причому в кожнім прольоті ці неузгодженості відрізняються одна від одної та не повторюються в сусідніх прольотах. Внаслідок цього, "пляска" проводів не виникає або, якщо вона вже виникла, загасає. Технічні переваги пропонованого винаходу порівняно з прототипом полягають в наступному: пропонований спосіб виконує задачу гасіння самих небезпечних випад Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 6 ків "пляски" проводів повністю, та частково у випадках "пляска' більш високих частот. Окрім того, застосування пропонованого способу дозволяє знизити матеріалоємність пристроїв для виконання з'єднувачів, не потрібно витримувати механічне навантаження на стиск - відсутня вимога стійкості, а в прототипі - це вимога обов'язкова. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601