Композиція для захисного покриття

1. Композиція для захисного покриття, яка включає поліорганосилоксан, органічний розчинник, отверджувач, силікат, оксид металу і карбід кремнію, яка відрізняється тим, що як поліорганосилоксан містить суміш поліметилдиметилфенілсилоксанової смоли, модифікованої пентафтале C2 1 поверхня силікату (с) молекула полімеру (п): Реакції: 3 77915 протікають з достатньою повнотою при нагріванні або у присутності агентів, що зшивають, і відносяться, головним чином, до стадії просторової зшивки (затвердіння) композиції на основі поліорганосилоксанів. При виготовленні композиції в процесі обробки в кульовому млині суспензії, яка містить поліорганосилоксан, силікат і оксид, найбільш імовірна реакція, що протікає по першій схемі, відбувається утворення первинних хімічних зв'язків між полімерною основою й силікатними компонентами. Наступна зшивка, яка приводить до утворення єдиної просторової структури, здійснюється в процесі затвердіння композиції під впливом високих температур або в присутності добавок, які зшивають, при температурі 10-30°С. У випадку затвердіння відомої композиції під впливом високих температур можливе одержання якісних покриттів, які мають високі фізикомеханічні властивості. Однак формування таких покриттів є процесом праце- і енергоємним, тому що потребує проведення термообробки за спеціальною програмою: підвищення температури зі швидкістю 1,5-2°С за хвилину до 270°С, ізотермічна витримка при цій температурі протягом 2,53год. і наступне охолодження зі швидкістю до 5°С за хвилину. Недотримання режиму термообробки приводить до утворення внутрішніх де фектів і бульбашок за рахунок виділення внутрішньомолекулярної й конденсаційної води, що викликає деструкцію поліорганосилоксанів і, як наслідок цього, погіршення фізико-механічних властивостей. До недоліків композиції відносяться також обмеженість її застосування при високотемпературному отвердінні покриттів, які наносяться: композиція не придатна дня фарбування великогабаритних деталей і металоконструкцій. Відома композиція для захисного покриття, яка включає розчин поліметилфенілсилоксану в толуолі, тетрабутоксититан (0,6мас.%), силікат і оксид металу. Спосіб виготовлення композиції передбачає введення тетрабутоксититана до складу, який раніше використовували тільки як самостійну композицію. При цьому отверджувач у нього вводять безпосередньо перед нанесенням покриття [Худобин Ю.И. и др., «Промышленный выпуск одноупаковочных, органосиликатных композиций, типа ОС-12. Новое в сушке лакокрасочных покрытий», Л., ЛДНТП.1990.С.47-50]. Однак, покриття, яке одержують на основі відомої композиції, має невисокі характеристики міцності, твердість й адгезію до підкладки і за фізико-механічними властивостями поступаються покриттям на основі композицій, які одержують затвердінням під впливом високих температур. Відома композиція для захисного покриття, яка включає розчин поліорганосилоксану, зокрема, поліметилфенілсилоксану в органічному розчиннику, зокрема, толуолі, отверджувач (тетрабутоксититан), силікат (азбест або слюда), оксид металу, карбід кремнію [RU, СІ, 2041905]. 4 Дане технічне рішення, яке прийняте за прототип цього винаходу, забезпечує поліпшення фізико-механічних властивостей покриття, однак його міцність до удару, міцність на вигин, особливо при великих товщинах (до 150-200мкм), а також здатність витримувати високі температури недостатні; крім того, слід зазначити, що водостійкість покриття недостатня, а також має місце схильність до утворення щільних осадів при зберіганні композиції. В основу цього винаходу покладене рішення завдання підвищення міцності до удару й на вигин, термостійкості, водостійкості, а також зниження схильності до утворення щільних осадків при зберіганні й забезпечення можливості нанесення більш товстого шару покриття на вертикальну поверхню. Відповідно до винаходу підвищення міцності до удару й на вигин, а також термостійкості досягається за рахунок того, що в композиції для захисного покриття, що включає поліорганосилоксан, органічний розчинник, отверджувач, силікат, оксид металу й карбід кремнію, як поліорганосилоксан використана суміш поліметилдиметилфенілсилоксанової смоли, модифікованої пентафталевою смолою, з поліметилфенілсилоксановою смолою в співвідношенні 1-3:1 вагових частин, а як силікат суміш азбесту й слюди в співвідношенні 1:1-2 вагових частин при наступному співвідношенні компонентів, мас %: суміш поліметилдиметилфенілсилоксановоі смоли, модифікованоїпентафталевою смолою, с поліметилфенілсилоксановою смолою 20-40 органічний розчинник 4-15 отверджувач 2-15 суміш азбесту й слюди 30-70 оксид металу 0,05-10 карбід кремнію 1-15 Підвищення водостійкості забезпечується тим, що як отверджувач використаний полібутилтитанат; застосування як силікату суміші азбесту й слюди в співвідношенні 1:1-2 вагових частин забезпечує можливість нанесення більш товстого шару покриття на вертикальну поверхню, знижує схильність до утворення щільних осадів при зберіганні композиції, підвищує зносостійкість покриття, підсилює термостійкість та електроізоляційні властивості; як органічний розчинник може бути застосований ксилол, хоча можливе використання й звичайно застосовуваного толуолу. Ксилол дозволяє підвищити еластичність покриття (міцність на вигин). Заявником не виявлені які- небудь джерела інформації, які містять відомості про вплив відрізняльних ознак цього винаходу на те хнічний результат, що досягається. Це дозволяє, на думку заявника, зробити висновок про відповідність винаходу критерію "новизна" (N). Заявником не виявлені які-небудь джерела інформації, які містять відомості про вплив заявлених відрізняльних ознак на технічний результат, що досягається внаслідок їхньої реалізації. Це, на думку заявника, дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію «винахідницький рівень» (IS). 5 77915 6 Надалі винахід пояснюється докладним опиклади 2,3). Потім у суміш додають у сом прикладу його здійснення без посилань на порошкоподібному вигляді інші компоненти. ' Гель, креслення. який утворився, піддають обробці в кульовому Встановлено, що оптимальне співвідношення млині протягом 1-3 діб. Після механічної обробки в суміші поліметилдиметилфенілсилоксанової композиція готова до вживання. її розливають у смоли, модифікованої пентафталевою смолою, і ємності, які щільно закриваються. поліметилфенілсилоксанової смоли становить від Дослідження властивостей покриттів, отрима1:3 до 1:1 вагових частин, при цьому вміст зазнаних із заявленої композиції, були проведені в лаченої суміші в композиції повинен становити 20бораторних умовах; вміст компонентів відображе40мас.% ний у таблиці 1, отримані показники наведені в Композицію отримують у такий спосіб. таблиці 2. Покриття при дослідженні наносили на У кульовий млин завантажують розчин суміші алюмінієві підкладки й висушували при темпераполіметилдиметилфенілсилоксанової смоли, мотурі 15-25°С. Товщина покриттів становила дифікованої пентафталевою смолою, з полімети200мкм. лфенілсилоксановою смолою в толуолі (приклади Для реалізації способу використане звичайне 1,2) або в ксилолі (приклад 3). При легкому помінескладне промислове устаткування, що обумовшуванні в розчин вводять отверджувач - тетрабулює відповідність винаходу критерію «промислова токсититан (приклад 1) або полібутилтитанат (припридатність» (ІА). Таблиця 1 Складники суміш поліметилдиметилфенілси-локсанової смоли, модифікованої пентафталевою смолою, з поліметилфенілсилоксановою смолою органічний розчинник отверджувач силікат оксид металу карбід кремнію Приклад 1 Приклад 2 20,00 30,00 Толуол 4,00 Толуол 15,00 ТетрабутокПолібутилсититан 4,94 титанат 2,00 70,00 40,00 0,06 3,00 1,00 10,00 Приклад 3 40,00 Ксилол 5,00 Полібутилтитанат 10,00 30,00 10,00 5,00 Таблиця 2 Показник Адгезія покриття за методом решітчастих надрізів, бал Міцність покриття до удару, Н*м Еластичність покриття до вигину, мм Стійкість покриття до дії води при 20°С,год. Електрична міцність покриття, кВ/мм Питомий об'ємний опір покриття при 20°С, Ом*см Комп’ютерна в ерстка М. Клюкін Приклад 1 1 5,0 1 72 26 1,2*1013 Підписне Приклад 2 1 5,0 1 72 29 3,2*1014 Приклад 3 1 4,0 2 72 25 1,6*1014 Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601