Спосіб лікування хворих на хронічний алкогольний панкреатит на тлі ішемічної хвороби серця

Спосіб лікування хворих на хронічний алкогольний панкреатит на тлі ішемічної хвороби серця, що включає проведення традиційної комплексної терапії, який відрізняється тим, що додатково призначають Прополін по 0,01 г тричі на добу курсом до нормалізації клінічних та біохімічних показників. (19) (21) 20040604191 (22) 01.06.2004 (24) 15.03.2007 (46) 15.03.2007, Бюл. №3, 2007р. (72) Пасієшвілі Людмила Михайлівна, Заздравнов Андрій Анатолійович, Резуненко Юрій Констянтинович (73) Харківський державний медичний університет (56) UA 13347 C1, 28.02.1997 SU 1264946 A1, 23.10.86 Тихонов О.І., Ярних Т.Г., Черних В.П. та інш. Теорія та практика виробництва лікарських препаратів прополісу / За ред. акад. О.І. Ти хонова. - Х.: Основа, 1998.- С.344-347. 3 78247 дегенеративних захворювань підшлункової залози. Важливим напрямком в даному пошук у є використання сучасних вітчизняних препаратів рослинного і тваринного походження. Значна увага в лікуванні хворих на хронічний алкогольний панкреатит приділяється призначенню препаратів з групи мембраностабілізаторів, позитивний ефект яких базується на їх антиоксидантних властивостях. Призначення мембраностабілізатора есенціале Н, (Авентіс, ФранціяГерманія) відноситься до базової терапії хронічних панкреатитів [Губергриц Н.Б., Христич Т.Н. Клиническая панкреатология. - Донецк: ООО «Лебедь», 2000.-416с.]. Однак, даний препарат протипоказаний при холестатичному синдромі, до того ж нерідко спостерігаються алергічні прояви. Зважаючи на те, що використання мемраностабілізаторів є ефективним лише при достатньо тривалому терміні їх прийому (від 3 тижнів до кількох місяців), то вартість курсового лікування есенціале Н досить значна. З подібною метою при хронічних панкреатитах алкогольного генезу також призначається адеметіонін [Задионченко B.C., Кольцов П.А. Поликлиническая гастроэнтерология, Москва, Стар'ко.1998.- 240с.]. Даний препарат у ви гляді гептралу є більш доступним (порівняно з есенціале Н) для хворих, однак при його вживанні також нерідко зустрічаються алергійні прояви, призначення гептралу вимагає моніторування рівней сечовини, креатиніну та залишкового азоту сироватки крові. Наявність тонізуючого ефекту у даного препарату не дає можливості призначати його перед сном. Крім того, при вживанні гептралу нерідко спостерігаються печія, біль в пілородуоденальній зоні, що в певній мірі може нівелювати позитивний терапевтичний вплив. Відомо також призначення ербісолу в комплексній терапії хронічного панкреатиту у хворих на ішемічну хворобу серця [Кендзерська Т.Б. Шляхи корекції метаболічних змін та порушень системи гемостазу у хворих похилого віку на хронічний панкреатит із супутньою ішемічною хворобою серця. Автореферат дисертації ... канд. мед. наук, Чернівці.- 2002.- 20с.]. Ербісол призначався у складі комплексної терапії по 2мл внутрішньом'я зово 1-2 рази на добу в складі комплексної терапії впродовж 20 діб. Ефективність даного препарату відносно попередження рецидивів панкреатиту не вивчалась. Даний спосіб лікування хворих на хронічний панкреатит із супутньою ішемічною хворобою серця є найбільш близьким до того, що заявляється, по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано нами в якості прототипу. Основним недоліком прототипу та відомих аналогів є наявність побічної дії та відсутність відомостей про відстрочений вплив препарату на перебіг панкреатиту та період його ремісії. Зважаючи на те, що ербісол є гомогенізатом ембріональної тканини великої рогатої худоби, при вживанні даного препарату нерідко зустрічаються алергійні реакції. Відсутність пероральної форми ербісолу ускладнює його тривалий амбулаторний 4 прийом. Крім того, слід відзначити досить значну вартість курсового лікування ербісолом. У зв'язку з ви щевикладеним в основу винаходу покладено задачу підвищення ефективності лікування хронічного панкреатиту алкогольного генезу у хворих на ішемічну хворобу серця, профілактика рецидивування запально-дегенеративних уражень підшлункової залози та попередження побічної дії лікарських препаратів, сприяння позитивному перебігу ішемічної хвороби серця. Задачу, яку покладено в основу винаходу вирішується тим, що у відомому способі лікування хворих на хронічний алкогольний панкреатит, що включає призначення препарату тваринного походження (апірепарату), згідно з винаходом, в якості такого призначають прополін по 10мг тричі на добу, курсом до нормалізації клінічної картини та біохімічних показників. При застосуванні прополіну спирались на такі його ефекти: протизапальний, антиоксидантний, гепатопротекторний (адже печінка є мішенню при алкогольній інтоксикації, а також місцем утворення холестерину), антиатерогенний, імуномодулюючий та адаптогенний. Клінічний ефект проявлявся зникненням больового та диспепсичного синдромів, суттєвим зменшенням проявів синдромів зовнішньосекреторної недостатності залози та астеновегетативного. Позитивна динаміка вищевказаних синдромів у хворих, які в складі комплексної терапії приймали прополін, йшла з випередженням порівняно з пацієнтами, які прополін не отримували середньому на 3-4 доби. Перебіг алкогольного панкреатиту супроводжувався вираженими змінами у біохімічному статусі - активним запальним процесом, активацією процесів ліпопероксидації, депресією антиоксидантної системи, пригніченням імунітету. Застосування прополіну приводило до корекції біохімічних показників (вміст медіаторів запалення, стан вільнорадикального окислення, активність ферментів антиоксидантного захисту), покращення функціонального стану підшлункової залози, позитивних змін в гуморальній ланці імунітету, сприяло нормалізації цитокінового дисбалансу. Ефективність застосування прополіну ілюструє наступний приклад. Хворий К., 49 років (історія хвороби №4321) поступив до кардіологічного відділення зі скаргами на серцебиття, періодичний давлячий біль за грудниною, що виникав при фізичному навантаженні (хода на 500 метрів), ірадіював у ліву р уку, проходив після прийняття 1-2 таблеток нітрогліцерину; періодичний біль у лівій половині грудної клітини, ниючого характеру, невисокої інтенсивності, без ірадіації який виникав без чіткого зв'язку з фізичним навантаженням, переважно вночі та через 30 хвилин після їжі, відрижку, здуття та буркотіння у животі, періодичні проноси, загальна слабкість, погана переносимість молока, жирної їжі. Вважає себе хворим з 1991 року, коли після отруєння сурогатами алкоголю почав відмічати періодичний (1-2 рази на місяць) інтенсивний біль у лівому підребер'ї, здуття та буркотіння у животі. Впродовж 5 років не лікувався, зловживав алкого 5 78247 лем (до 2-2,5л горілки на тиждень). За цей час біль зменшився за інтенсивністю, але став щоденним, 2-4 рази на добу. Хворіє на ІХС з 1990 року, коли став відмічати періодичний давлячий біль за грудиною з ірадіацією у ліву р уку, задишку при фізичному навантаженні. В 1997 та 1998 роках лікувався в терапевтичному відділенні ЦРЛ з приводу хронічного панкреатиту. Теперішнє погіршення стану впродовж 2 тижнів, що передували госпіталізації, пов'язує з порушеннями дієти (вживав пиво до 2л на добу на впродовж 3 днів). При огляді - загальний стан задовільний, нормостенік. Зріст - 172см, вага - 64кг. Шкіра бліда. Периферічні лімфовузли не збільшені. Над легенями везикулярне дихання. Тони серця звучні, ритм серцевої діяльності правильний. АТ=140/80мм рт. ст. Пульс =76 за 1хв. Язик обкладено білим нальотом. Живіт звичайної форми, дещо здутий, при пальпації болісний у ділянці Шофара та в точці Дежардена. Печінка - у края реберної дуги, селезінка не виступала з під краю реберної дуги. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Стул: калові маси рідкі, вміщують рештки неперетравленої їжі, маслянисті. Дані додаткових досліджень: Клінічний аналіз крові - Нb -124г/л, Ер. 4,0´1012/л, Лейк. - 6,8´10%; ШОЕ - 12мм/год.; ACT - 0,42ммоль/год×л, АЛТ - 0,66ммоль/год×л, ЛФТ 2,9ммоль/год×л, рівень глікемії - 4,7ммоль/л Копрограма - після дієти Шмідта - стеаторея, креаторея. Загальний білок - 68,0г/л, альбуміни - 60%, гамма-глобуліни - 26,5%. Загальний холестерин - 6,34ммоль/л, беталіпопротеїди 61од. Амілаза крові - 24,6г/л×год, еластаза крові 34,8мкмоль/л×год, трипсин - 49,2мкг/л Медіатори запалення: С-РБ - 6,78мг/л, ФНП-a - 93мг/л. Показники імунограми :CD4 - 42%; CD8 - 20%; CD4/CD8=2,1; CD38 - 28%; IgA - 1,9г/л, Ig M - 1,2г/л, IgG - 13,7г/л. Показники ПОЛ: МДА у сироватці крові 18,1мкмоль/л, в мембранах ЕР - 55мкмоль/л, ПГЕ 20%, показники АОЗ: вміст SH-груп - 14мкмоль/л, ВГТ - 1,06мкмоль/л, активність КТ у сироватці крові - 260 МО мг/Hb, ГПЗ у мембранах ЕР 2,7 мMFSH/л×xв. На ЕКГ - неповна блокада правої ніжки пучка Гісу, зниження трофіки у ділянці бокової стінки лівого шлуночка. УЗД черевної порожнини. Підшлункова залоза збільшена у розмірах, переважно в ділянці головки. Паренхима гіперехогенна, неоднорідна. Ділянки фіброзу, дрібні кісти. Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 Встановлений діагноз: хронічний первинний панкреатит алкогольної етіології в стадії загострення, з больовим, диспепсичним синдромами, порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, перебіг середньої важкості. ІХС, стабільна стенокардія напруження 2ф.к. СН-2А ст. У складі комплексної терапії (кардикет 40мг двічі на день; квамател 20мг 1 раз на день, увечері; пентоксифілін 5,0 внутрішньовенно краплинно; креон 1 табл. тричі на день) призначався прополін 0,01г тричі на день. Спостереження за клінічними проявами в динаміці показало, що ознаки диспепсичного синдрому зникли на 5 добу лікування, а астеновегетативний та больовий синдроми перестали турбува ти на 6 добу. Зберігалось відчуття дискомфорту при пальпації живота у ділянці Шофара. Об'єм калових мас зменшився, буркотіння у животі зникло на 11 день перебування у стаціонарі. При копроскопії: креаторея - відсутня, стеаторея - помірно виражена. Паралельно клінічному покращенню спостерігалась позитивна динаміка біохімічних показників. Клінічний аналіз крові - Нb -134г/л, Ер.4,2´1012/л, Лейк. - 6,9´109/л; ШОЕ - 8мм/год; ACT 0,31ммоль/год-л, АЛТ - 0,43ммоль/год-л, ЛФТ 2,0ммоль/год×л, рівень глікемії - 4,9ммоль/л. Загальний білок - 72,0г/л, альбуміни - 61%, гамма-глобуліни - 22,5%., загальний холестерин 6,14ммоль/л, бета-ліпопротеїди 60од., Амілаза крові - 19,2г/л×год, еластаза крові 24,8мкмоль/лтод, трипсин - 44,2мкг/л Медіатори запалення: С-РБ - 3,56мг/л, ФНП-a - 46мг/л. Показники імунограми: CD4 - 41%; CD8 - 22%; CD4/CD8=1,86; CD38 - 26%; IgA - 1,9г/л,1gМ 1,2г/л, IgG - 12,4г/л. Показники ПОЛ: МДА у сироватці крові 9,1мкмоль/л, в мембранах ЕР - 38мкмоль/л, ПГЕ 17%. Показники АОЗ: вміст SH-груп - 21мкмоль/л, ВГТ - 2,1мкмоль/л, активність КТ у сироватці крові - 264 МО мг/Hb, ГПЗ у мембранах ЕР 3,98мMFSH/л×хв. На ЕКГ - неповна блокада правої ніжки пучка Гісу, покращення трофіки у ділянці бокової стінки лівого шлуночка. УЗД в динаміці - порівняно з протоколом попереднього УЗД - без істотних змін. Таким чином, проведене лікування привело до клінічної та біохімічної ремісії захворювання. При відстроченому (впродовж 3 років) нагляді за пацієнтами з хронічним алкогольним панкреатитом на тлі ІХС було виявлено, що рецидиви панкреатиту в групі хвори х, які приймали прополін спостерігались на 60% менше, ніж серед хворих, які даний препарат не вживали. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601