Спосіб уведення ліків у порожнистий орган

Спосіб уведення ліків у порожнистий орган, при якому застосовують контактний спосіб подання ліків з використанням порожнинного зонда, який відрізняється тим, що на зовнішню поверхню зонда наносять ліки у вигляді дрібнодисперсної емульсії, яку просушують до твердого стану і уводять зонд з ліками до анастомозу товстої кишки, при цьому товщина шару ліків ( t ) визначається за формулою: Винахід належить до медицини, а саме до абдмінальної хірургії, зокрема до способу попередження стенозування анастамоза після резекції товстої кишки. Відомий спосіб предопераційної підготовки хворих с застосуванням антибіотиків, особливисть якого полягає у додадковому призначенні від стану хворого, притишокові дезінтоксичні, гормональні та антиоксидантні лікувальні засоби. Для уведення ціх ліків застосовують традиційні способи, зокрема контактний спосіб, коли ліки безпосередньо кладуть на рану [див. патент України №62507А, МПК 7 А61В 17/00, 2003]. Але такий спосіб не можливо застосувати на товстої кишки. Існує декілька способів надання ліків на анастамоз після резекції при лікуванні колостазів. Один із поширенних способів подання ліків - через порожнистий зонд, який підведений до анастомозу [див. патент України №9496, МПК А61М 25/00, 1994]. Але значні перегини зонду та можливі травми, а також неможливість у часі постійно подавати ліки на протязі декілька діб у порожнистий орган товстої кишки спричинили шукати інший спосіб надійного подання ліків після резекції товстої кишки. Відомі способи подання ліків у порожнисті органи, що знайдені у Російських бюлетенях винаходів та корисних моделей (БИПМ) в яких публікуються реферати до заявок на винаходи та корисні моделі. Так у бюлетені №14 від 20.05.2003 опублікований реферат у якому пропонується пристрій для дозованого уведення лікарських засобів у анус прямої кишки, який має гільзу з порожниною для речовини та шток - поршень розташований у гільзі, яка має на кінці цангу [див. заявку на винахід РФ №2204422 МПК7 А61 М 31/00, 2003]. Але такий механічний спосіб уведення ліків потребує повторного його застосування та дбалого стеження за своєчасним закінченням дії ліків. Відомі способи медікаментозної профілактики дитячих ускладнень після операцій на товстой і прямой кишки, викопуючі які, уводять антибіотики, еубіотики та імуномодулятори внутрішньом'язовим та внутрішньовенним методам [див. Матеріали третього конгресу асоціації хірургів імені Пірогова H.I. 1996]. З матеріалів, які знайдені в Internetі, відома програма профілактики і лікування після операції t=K p×D×g×n , ( мм ) L (19) UA (11) 80840 (13) C2 де: K - коефіцієнт перекриття анастомозу, який знаходиться в діапазоні: 1-1,3; D - діаметр товстої кишки ; p - число, яке визначає довжину окружності (3,14); g - щільність ліків, яка знаходиться в діапазоні: 0,8-1,3г/см 3; n - кількість діб, на які розрахована дія ліків (1-7 діб); L - довжина поверхні, на яку потрібно нанести ліки, яка знаходиться в діапазоні: 100-200 мм. 3 80840 на товстої кишки, яка передбачає внутрішньом'язове уведеня лизоцима та інших ліків, а перед операцієй ліки уводять внутрівено (ендолімфатично), наприклад 1г амікацина, який розчинений у 20мл. фізіологічного розчину. Контактного способу уведеня ліків у порожнисті органи в багатьох матеріалах, як першого конгреса хірургів, так і в інших джерелах не знайдено в разі уведеня ліків пропонованим способом. Крім цього автором виконаний поширений пошук в Україні і Росії з використанням бюлетенів винаходів за 1992-2004р. Аналоги наведені далі у описі заявки на винахід. Відомий спосіб для уведення лікарських речовин, в порожнинний орган завдяки пристрою, який має тубус і поршень, що створює тиск під дією якого уводяться ліки (див. патент України №1512, МПК6 А61М 31/00, 1994). Подібний вищезгаданному способу відомий спосіб з використанням пристрою, що має тубус, контейнер з повздовженим пазом і поршень з фіксатором; у разі виконання цього способу поршень створює тиск, який переміщує ліки(див. патент України №20803А, МПК7 А61 М 31/00, 1997). Недоліком такого способу є непостійна подача ліків у порожнистий орган, тобто потрібно через деякий час повторювати уведення ліків. Крім цього такий спосіб уведеня ліків викликає дію на увесь організм хворого, а не локально у одному місці. Відомий зонд для іррігації товстої кишки, який характеризує наступний спосіб його застосування, де зонд виконаний у вигляді трьохканальної трубки, яка містить шлунковий канал, два ізольованих один від одно другого нагнітальних каналів для уведення рідини на робочий балончик для фіксації у прямій кишки (див. заявку на винахід Росії №2003108417/14, МПК7 А61 М 3/00, А61М 25/00, 2004. Ця заявка опублікована у бюлетені RU БИМП №28 від 10.10.2004р.) Цей спосіб теж неприйнятний тому, що дія ліків не розрахована локально на декілька діб. Відомий спосіб уведення ліків в порожнистий орган з застуванням зонду через його порожнину. Зонд має трубку з боковими отворами встановлений на основній трубці провідник з можливістю вільного його переміщення вздовж трубки, при цьому на робочому кінці провідника закріплена еластична манжета(див. деклараційний патент України на винахід №36076, МПК6 А61М 25/00, 2001). Недоліком відомого способу є неможливість застосування його для попередження стенозів після резекції товстої кишки тому що не можливо подавати постійно ліки на анастамоз на протязі декілька діб без дбалого постійного спостереження. Такий спосіб прийнятий автором як найближчий аналог. Задача, яка вирішується запропонованим способом, полягає у постійному дозуваному уведені ліків до потрібного місця, тобто локально через поверхню зонда на яку наносять ліки, наприклад лідазу та антибіотики згідно антибіотикограмми. Значні труднощі з 4 безперервним, постійним дозованим поданням ліків змусили застосувати запропонований спосіб. В основу вина ходу поставлене завдання створити новий спосіб уведення ліків у порожнистий орган, який би попереджував стенозування анастомозу після резекції товстої кишки, суть якого полягає у тому, що на зовнішню поверхню порожнистого зонду наносять розчин декількох ліків у вигляді дрібнодісперстної емульсії, яку потім просушують до твердого стану. Цей зонд, на якому розташовані ліки, уводять через анальний отвір прямої кишки до анастамозу. Для нанесення ліків на зонд в стерильних умовах вибирають полімерний зонд, наприклад поліетиленовий, потім береться вторацетат або триацетат целюлози у момент змішування мономера з полімеризатором. Густий полімер додатково розчиняють органічним розчином з додатковим висушуванням його. У рідкий полімер добавляють лідазу 1% фермента, трипсин та інші ліки, які перемішують до створення дрібнодесперсної емульсії. Toбто, на поверхню зонда наносять шари ліків, які розсмоктуються, з втор- і три- ацетатної целюлози і дозованим вкрапленням медикаментів. Ліки наносять на зонд в залежності від діаметра кишки, товщини шара ліків, кількості часу на протязі якого діє сполучення речовин з ліків, та з урахуванням коефіцієнта, що враховує витрати ліків з перекриттям анастомозу. Зонд з твердими просушеними ліками прикріпляють до шкіри навколо анального отвору відомим засобом, наприклад тимчасовим кріпленням. Таким способом уведення ліків в порожнину досягається максимально дозоване уведення ліків. Локальне уведення ліків не пошкоджує увесь організм, а діє тільки у потрібному м с ці. Для здійснення способу, який пропонується наведений пристрій, що зображений на фігурі, де показаний в загальному вигляді зонд, який розташований у товстій кишці. Зонд 1 має порожнисту середину, яка з'єднує зону товстої кишки поза анастамозом з зовнішнім середовищем, що створює дренаж, тобто дренування. На ділянці, де виконана резекція товстої кишки, на зовнішній поверхні зонду наносять ліки у вигляді дрібнодисперсної емульсії. Ліки у вигляді розчину наприклад лідаза у сполученні з антибіотиками, які вибрані згідно антибіотикограмми, що нанесені на поверхню зонта на протязі довжини L, потім просушують до твердого стану при температурі 50-60°С на протязі 30-40 хвилин. Довжина поверхні зонду L, на яку нанесені ліки Залежить від кількості діб, на які ставиться зонд п, товщини шару ліків (t), (g) щільності ліків, діаметра товстої кишки (2-D), з урахуванням коефіцієнта k, що залежить від щільності ліків у, і враховує перекриття. Тобто, доведено, що довжина 1 поверхні зонду, яку нанесені ліки дорівнює p ×D × g × n L=K (мм) t Де: L - довжина дільниці на яку потрібно нанести ліки в мм; 5 80840 K - коефіцієнт, що ураховує перекриття ліків, який дорівнює від 1-1,3; D - діаметр товстої кишки (мм); p - 3,14 - число, яке враховує довжину кола поверхні кишки; g - щільність ліків (г/см 3); n - кількість діб на які розрахована дія ліків, де n дорівнює від 1-7 діб. t - товщина шару ліків, мм. Після підрахунку довжини 1 доведено, що вона складує від 100-200мм. Таким чином можливо підрахувати довжину ( L ) та кількість ліків, які потрібно застосувати. З формули можливо підрахувати і вагу ліків, які потрібно застосувати P = V × g = pD × l × g × n × k (г ) так ф p× D× g × n товщин у шару ліків t = K (мм). L Після виконання анастамозу товстої кишки зонд 1, уводять через анальний утвір прямої кишки 2, до товстої кишки з таким розрахунком, щоби ліки на зонді перекривали анастамоз. У вході в анальний отвір, зонд фіксується відомим способом, наприклад тимчасовим кріпленням. Ліки розсмоктуються в залежності від зменшення їх з поверхні на зонду. Додаткові отвори на кінці зонду утворюють потрібний дренаж, внутрішньої порожнини з зовнішнім середовищем. Локальне подання ліків не створює негативну дію на увесь організм хворого. Постійне дозоване подання ліків з виконанням дренажа з урахуванням концентрації ліків та постійного подання їх в потрібне місце на протязі декілька діб дозволяє досягати максимальний лікувальний ефект. Можлива модифікація способу, що пропонується, зі збереженням суттєви х ознак, які наведені у формулі винаходу. 6