Пристрій для розробки гомілковостопного суглоба

1. Пристрій для розробки гомілковостопного суглоба, який має платформу, з'єднаний з нею підстопник та тягу з рукояткою у носовій його частині, який відрізняється тим, що додатково має два кутоміри, а підстопник має фіксатори 3 можливі повороти стопою з різним ступенем супротиву. Недоліками пристрою є неможливість виконання пасивних рухів для ліквідації згинальної контрактури та активно-полегшених рухів (інверсію-еверсію) з середньо-фізіологічних вихідних положень. Найбільш близьким до запропонованого пристрою за технічною суттю і досягнутим результатом є пристрій для механотерапії гомілковостопного суглоба [3], взятий нами за прототип. Він має основу, корпус та шаровий шарнір, до головки якого прикріплений підстопник. На основі шарнірно встановлений демпфер у вигляді підпружиненого штоку, розташованого у трубі, оснащеній болтом та шарнірно з'єднаний з підстопником. Крім того у корпусі у трьох взаємно перпендикулярних напрямках радіальне встановлені стержневі фіксатори з канавками, в яких розміщені підпружинені шарики. Фіксатори входять у отвори у шаровій головці, а на підстопнику встановлені затискач та рукоятка. Пристрій працює таким чином: пацієнт закріпивши стопу у підстопнику, виконує пасивні рухи за допомогою рукоятки жорсткої тяги при знятому демпфері, регулювання якого здійснюється болтом при активній розробці суглоба. Зв'язані просторові рухи стопою здійснюють при вимкнених фіксаторах. Недоліками прототипу є те, що хоча цей пристрій і забезпечує комплекс пасивних та активних рухів, але не дозволяє чітко фіксувати середньо-фізіологічне положення для виконання фронтальних рухів у гомілковостопному суглобі та не забезпечує виконання дозованих активнополегшених фізичних вправ. Відсутність кутоміра не дозволяє належно дозувати рухи у гомілковостопному зчленуванні. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення пристрою для розробки гомілковостопного суглоба шляхом зміни конструктивних елементів та їх взаєморозміщення, що дозволяє забезпечити дозовані, активнополегшені і пасивні рухи у гомілковостопному зчленуванні та їх моніторинг. Поставлена задача вирішується тим, що у пристрої для розробки гомілковостопного суглоба, який має платформу, з'єднаний з нею підстопник та тягу з рукояткою у носовій його частині, згідно з винаходом, підстопник має фіксактори-липучки стопи, у п'ятковій частині оснащений двома стержнями, з'єднаними між собою шарнірно, при цьому один з них має різьбу і розміщені на ньому гвинт і фіксатор вертикального переміщення підстопника, інший - одним кінцем закріплений у внутрішньому підшипникові, фіксованому до платформи, а під носовою частиною підстопника розміщено ролик, до того ж пристрій оснащено двома кутомірами, один з яких розміщено на платформі навколо стержня горизонтального переміщення, а інший - на зовнішній стороні п'яткової частини підстопника. Пристрій для розробки гомілковостопного суглоба може мати фіксатор для карабіна гнучкої тяги з рукояткою у носовій частині підстопника. 81315 4 Фіксуючі елементи у вигляді липучок дають змогу швидко, зручно та чітко фіксувати стопу. Виконання шарнірного з'єднання між двома стержнями та фіксатора для карабіна гнучкої тяги з рукояткою у носовій частині підстопника забезпечують можливість виконання пасивних рухів у сагітальній площині. Розміщення гвинта та фіксатора вертикального переміщення на різьбовому стержні сагітальних рухів дозволяють забезпечити можливість установки стопи у середньофізіологічному положенні для виконання активнополегшених рухів у фронтальній площині завдяки ролику та підшипниковому з'єднанню між стержнем фронтальних рухів і платформою. Наявність кутомірів дозволяє визначити обсяг рухів інверсії-еверсії та флексії-екстензії стопи і послідовно дозувати хід виконання фізичних вправ. Винахід пояснюється ілюстративно. На фіг. 1. представлено схему запропонованого пристрою. На фіг. 2 представлена п'яткова частина пристрою у розрізі. На фіг. З - розріз внутрішнього підшипника та шкала вимірювання амплітуди фронтальних рухів у суглобі (вигляд зверху). На фіг. 4 - загальний вигляд пристрою. Пристрій для розробки гомілковостопного суглоба має платформу 1 та з'єднаний з нею підстопник 2 з фіксаторами-липучками 3. У п'ятковій частині 4 підстопник 2 оснащений двома стержнями 5 і 6, з'єднаними між собою шарніром 7. Стержень 5 сагітальних рухів має різьбу і розміщені на ньому гвинт 8 і фіксатор 9 вертикального переміщення підстопника 2. Стержень 6 фронтальних рухів одним кінцем закріплений у внутрішньому підшипникові 10, фіксованому до платформи 1. Під носовою частиною 11 підстопника 2 розміщено ролик 12. Один кутомір 13 розміщено на платформі 1 навколо стержня 6 фронтальних рухів, а інший кутомір 14 на зовнішній стороні п'яткової частини 4 підстопника. Пристрій для розробки гомілковостопного суглоба додатково має фіксатор 15 для карабіна 16 гнучкої тяги 17 з рукояткою 18 у носовій частині 11 підстопника. Запропонований пристрій використовують таким чином. За допомогою кутоміра 14 на зовнішній стороні п'яткової частини 4 підстопника 2 встановлюють кут його нахилу гвинтом 8 вертикального переміщення, закріпивши фіксатором 9, який відповідає куту флексії у гомілковостопному суглобі. Ушкоджену кінцівку фіксують фіксаторами-липучками 3 у підстопнику 2. Хворому пропонують виконати рухи відведенняприведення стопи у фронтальній площині та згинання-розгинання у сагітальній. Виконання комплексу вправ обумовлюється клінічним станом хворого у постімобілізаційному періоді. Навантаження на ушкоджену кінцівку збільшують поступово. Показники амплітуди рухів визначають кутомірами. Наводимо приклад практичного використання пристрою для розробки гомілковоетопного суглоба. Хворий Г\ 1966 р.н., і.хв. № 453312 5 Діагноз: перелом обох кісток правої гомілки. Для розробки постімобілізаційної контрактури правого гомілковоетопного суглоба був використаний запропонований пристрій. Всього проведено 20 процедур, досягнуто збільшення обсягу рухів евереії-інвереії на F: 9-0-130, та флексії-екстензії на S: 5-0-12°. Пристрій для розробки гомілковоетопного суглоба може використовуватися лікарямиортопедами, фізичними реабідітолргами, інструкторами ДФК, що дозволить у найкоротші терміни відновити працездатність людини. Література, взята до уваги при експертизі: 1. А.с. №1773403 СССР, МПК5 А61Н1/00, А63В23/035. Устройство для разработки мышц нижних конечностей / В.Г. Смирнов; № 4889918/12; Заявл. 05.10.90; Опубл. 07.11.92, Бюл. 41.-3 с. 2. Пат. №2033780 RU. МПК6 А61Н1/02. Устройство для разработки подвижности голеностопного сустава и стопы / Т.А. Хасанов; №4937387/14; Заявл. 04.04.91; Опубл. 30.04.95, Бюл. 12.-3 с. 3. А.с. №1416123 СССР. МКИ4 А 61 Н 1/02 Устройство для механотерапии голеностопного сустава / К.Ж. Саакян, М.Г. Арутюнян, Н.Є. Хачикян, А.В. Кочикян и О.В. Токмаджян; №4166703/28-14; Заявл. 24.12.86; Опубл. 25.08.88., Бюл. 30. -2 с. 4. Каптелин А.Ф. Гидрокинезотерапия в ортопедии и травматологии. - М.: Медицина, 1986.-С. 203-204. 81315 6