Спосіб захисту залізобетонних конструкцій від корозії

1. Спосіб захисту залізобетонних конструкцій від корозії, який включає нанесення на їх поверхню водного розчину гідрофобізуючої кремнієорганічної рідини, який відрізняється тим, що як гід C2 1 3 85015 Поставлене завдання вирішується тим, що в способі підвищення довговічності залізобетонних конструкцій шляхом отримання захисного покриття, який включає нанесення на поверхню бетону водного розчину кремнійорганічної рідини, який згідно винаходу містить інгібітори корозії металу при такому співвідношенні компонентів, мас. %: метилсиліконат натрію 3-5 нітрит натрію 5-9 уротропін 6-10 моноетаноламін 5-7 КЕП-2 0,2-0,6 вода решта. Спосіб передбачає додаткове змочування водою обробленої захисною сумішшю поверхні бетону, для забезпечення міграції інгібіторів всередину бетону, в зону розташування металевої арматури, до проявлення гідрофобного ефекту. При нанесенні захисної суміші на поверхню бетону метилсиліконат адсорбується в його поверхневому шарі, що забезпечує бетону, після висихання, водовідштовхуючі властивості. До висихання захисної суміші, тобто до проявлення гідрофобного ефекту, поверхня бетону додатково змочується водою, що сприяє глибокому проникненню інгібіторів через капіляри, пори і мікротріщини до металевої арматури. Роль компонентів, які входять до просочувальної суміші, така. Метилсиліконат натрію (ТУ У 24.6-23849235-086-2001) використовують як гідрофобізатор, що захищає бетон від водопоглинення та руйнування. Суміш неорганічного інгібітору нітриту натрію (ГОСТ 4197-47) та органічних речовин: уротропіну (ГОСТ 1381-82) і моноетаноламіну (ТУ 6.09.2447-86 ) є основою композиції. Як ПАР, що забезпечує міграцію інгібіторів в бетон, використовують кремнійорганічний пінорегулятор КЕП-2 (ТУ 6-02-813-73). Склади композицій за винаходом наведені в таблиці 1. Композицію одержують ретельним перемішуванням усіх компонентів будь-яким способом. Для випробувань використовують призми з цементно-піщаного (1:3) розчину, виготовлені з цементу марки М500 при водоцементному співвідношенні 0,45, розмірами 40×40×160мм. По осі бе 4 тонного зразка розташовують відрізок з арматурної сталі Bp-I діаметром 4мм, що виконує роль електроду. Довжину відрізку арматури підбирають таким чином, щоб забезпечити однакову товщину захисного цементо-піщаного шару. Фіксацію металевого стрижня виконують за допомогою пластикового перфорованого кутника, що встановлюють на дні форми. Поверхню арматури попередньо очищують від іржі соляною кислотою, промивають водою та знежирюють розчинником. Через 28 діб тужавіння призм у нормальних умов їх зважують та відбраковують ті, що мають відхилення від середньої маси більше 5%, або мають відколи чи каверни. Захисні просочувальні суміші на поверхню зразка наносять за допомогою пензлів з нормою витрати 0,3кг/м. Зразки оброблюють захисними сумішами пошарово, з технологічною перервою не менше 12 годин. Після обробки і додержання технологічних перерв, призми промивають водою та витримують у лабораторних умовах (при температурі 22±3°C та відносній вологості 85%) впродовж 14 діб. Необхідність витримки зразків після нанесення складів обумовлено часом міграції інгібітору в тіло бетону та його адсорбцію на поверхні арматури. Випробування захисних властивостей сумішей за винаходом проводять за ДСТУ Б.В. 2.7-65, результати наведені у таблиці 2. Ефективність інгібіторів визначають порівнюючи щільність струму (і) при накладеному потенціалі +300мВ. Встановлено оптимальний вміст компонентів (приклад 2-6), зменшення вмісту речовин (приклад 1) погіршує протекторні властивості сумішей, а збільшення (приклад 7) - не покращує їх, але призводить до підвищення в'язкості розчину, що створює трудно щі при його нанесенні. Крім того підвищується ціна засобу, без обґрунтованого покращення властивостей. Як видно з таблиці 2, запропонований спосіб захищає бетон і металоарматуру в залізобетоні від корозії. Спосіб дозволяє підвищити атмосферостійкість залізобетонних конструкції, забезпечити їх надійність та довговічність, знизити витрати на ремонт. Таблиця 1 Склади захисної композиції Найменування компонентів Метилсиліконат натрію Нітрит натрію Уротропін Моноетаноламін КЕП-2 Вода 1 2,0 5 5 3 од 84,9 2 3,0 6 6 4 0,2 80,8 3 3,5 7 6 5 0,3 78,2 Вміст в мас. % 4 5 4,0 4,5 7 8 8 8 6 7 0,4 0,5 74,6 72,0 6 5,0 9 9 8 0,6 68,4 7 6,0 12 12 9 0,7 60,3 5 85015 6 Таблиця 2 Властивості захисних складів Контрольний зразок, необроблений Прототип Водопоглинання 9,6 Щільність струму (і), мкА/см 2 3,40 Показники Комп’ютерна в ерстка О. Рябко Склади за винаходом 1 2 3 4 5 6 4,1 4,3 4,0 3,8 3,5 3,0 3,9 3,08 1,10 1,07 0,90 0,84 0,81 0,82 Підписне НТД на метод 7 контролю ГОСТ 4,2 12730.378 ДСТУ 0,90 Б.В. 2.765 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601