Спосіб оцінки шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування в стоматології

Спосіб оцінки шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування в стоматології шляхом визначення ступеня шорсткості поверхні, який відрізняється тим, що проводять кількісну оцінку шорсткості поверхні реставрації безпосередньо у порожнині рота шляхом комп'ютерного аналізу зображення досліджуваної ділянки, одержаного за допомогою цифрової фотокамери у довгохвильовому та середньохвильовому спектральних діапазонах, одержують гістограми відображеного світлового потоку в RGB-діапазоні, за допомогою програмного пакету PhotoM 1.21 проводять визначення відстані між об'єктами та площі ділянок різного ступеня полірування і, користуючись режимом калібрування перерахунку координат у метричні одиниці, визначають ступінь шорсткості поверхні. Винахід стосується медицини, а саме, стоматології, і може бути використаний для кількісної оцінки шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування. За якістю поверхні реставраційної роботи після полірування можна прогнозувати довгостроковість експлуатації реставрації, кольоростабільність, попереджати крайове забарвлення на межі тканини зуба та пломби, накопичення нальоту на поверхні реставрації. Фінішна обробка реставраційних робіт, яка складається зі шліфування та полірування, є дуже важливим заключним етапом, що закріплює досягнуте лікарем-стоматологом на попередніх етапах роботи. В результаті цієї обробки має бути висока ступень гладкості поверхні пломбувального матеріалу, яку неможливо відрізнити за ступенем блиску від природної емалі зубів, що визначає естетичні якості реставраційних робіт. Відомим є способи оцінки шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування за допомогою профілометра [Андреас Грютцнер Дайрект Экстра - универсальный реставрационный материал//ДентАрт. - 2005. - №2. - С.41-51], за допомо гою якого можливо провести вимірювання шорсткості поверхні реставрації лише in vitro, що в умовах клініки його робить не можливим, та огляду та зондування поверхні реставрації [Борисенко А.В., Неспрядько В.П. Композиционные пломбировочные и облицовочные материалы в стоматологии -Москва. - 2002. - С. 122-123.], що складається з огляду реставрації за різним освітленням - боковим, повертаючи світильник, за допомогою світла, що відбите від стоматологічного дзеркала; за вимкнутого світильника, просвічуючи зуб з боку порожнини рота відбитим від дзеркала розсіяним світлом; за допомогою фотополімерізаційної лампи. За усі х умов освітлення реставрація не повинна відрізнятись від природної емалі зубів за блиском. Що стосується зондування, то на межі переходу композита на тверді тканини зуба зонд повинен проходити поверхнею вільно, без відчуття якоїнебудь перешкоди. Спосіб дозволяє оцінити ступень шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування безпосередньо в порожнині рота за допомогою візуально-інструментального дослідження. Описаний спосіб може бути обраний, як прототип, який надає можливість оцінити ступень (19) UA (11) 85718 (13) C2 (21) a200613899 (22) 27.12.2006 (24) 25.02.2009 (46) 25.02.2009, Бюл.№ 4, 2009 р. (72) УДОД ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ, U A, ЧЕЛЯХ ОЛЕН А МИКОЛАЇВН А, UA (73) УДОД ОЛЕКСАНДР АН АТОЛІЙОВИЧ, U A (56) UA A 59118 15.08.2003 Андреас Грютцнер. Дайрект Экстра - универсальный реставрационный материал// ДентАрт, 2005. №2 Бугорков И.В., Шамаев В.В., Удод А.А., Кулиш Е.В. Компьютерный анализ цифровых изображений в клинической стоматологии// "Современная стоматология". №2. 2002. http://www.masters.donntu.edu.ua/2003/fem/kulish/lib rary21.htm 3 85718 шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування безпосередньо у порожнині рота в умовах стоматологічного кабінету. Однак недоліком прототипу, який є суб'єктивним і візуальним, перш за все, з'являється неможливість об'єктивно оцінити усі мікродефекти, що відрізняються за мікроструктурою від твердих тканин зуба. Так під час огляду є неможливим виявити всі недоліки фінішної обробки поверхні реставрації за рахунок відблисків, що утворюються за умов яскравого освітлення, до того ж природній блиск емалі можливо оцінити тільки за умов природного освітлення. Проведення реставраційної роботи - це тривала процедура, що займає багато часу, за цей період очі лікаря втрачають гостроту зору й не мають можливості відрізняти дрібні деталі реставрації. Описаний вище метод оцінки шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування не надає ніяких кількісних параметрів ступеня блиску та критеріїв оцінки ступеня шорсткості поверхні реставрації. Спосіб-прототип не виключає можливості розходження в оцінці шорсткості поверхні реставраційної роботи різними експертами, саме тому, що носить суб'єктивний характер. У основу винаходу поставлене завдання кількісної оцінки шорсткості поверхні реставраційної роботи безпосередньо у порожнині рота після проведеного полірування. Поставлена задача вирішується тим, що проводять кількісну оцінку шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування безпосередньо у порожнині рота, для чого виконують зйомку ділянки, що досліджують, за допомогою цифрової фотокамери, яка з'єднана з комп'ютером, з подальшим аналізом зображення у довгохвильовому та середньохвильовому спектральних діапазонах, побудуванням гістограми відображеного світлового потоку в RGB-діапазоні та кількісної оцінки шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування у метричній системі. Новизна способу полягає в тому, що він забезпечує кількісну оцінку шорсткості поверхні реставраційної роботи безпосередньо у порожнині рота, що надає можливість на місці виправити помилки, які можуть виникнути під час полірування, та, в свою чергу, попередити такі ускладнення, як зміна кольору реставрації, накопичення нальоту на поверхні, виникнення рецидиву карієсу на межі пломби та твердих тканин зубу та втрату природного блиску реконструкції. Спосіб здійснюється таким чином: 1. Проводять первинний візуальний огляд реставраційної роботи. 2. Виконують зйомку ділянки, що досліджують, цифровою фотокамерою, яка з'єднана з комп'ютером. 3. Визначають коефіцієнт масштабування (за показниками значень ZOOM у цифровому фо тоапараті під час зйомки). 4. За допомогою програмного продукту «Анализатор» виконують якісний спектральний аналіз 4 зображення в довгохвильовому та середньохвильовому діапазонах (отримуючи чисельні масиви даних з гістограм відображеного світлового потоку в RGB-діапазоні). 5. За результатами спектрального аналізу формують критерії ступеня шорсткості поверхні на ділянках зображення, що досліджують та аналізують (рівень відхилень флуктуацій гістограми не повинен збільшувати 10% від фона (норми) з зображення). 6. Використовуючи програмний пакет PhotoM 1.21, проводять визначення відстані між об'єктами та площі областей різного ступеня полірування на фотографії. Користуючись режимом калібровки перерахунку координат у метричні одиниці, проводять кількісну оцінку шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування. Приклад конкретного виконання способу: 1. Хворий М., 28 років. Діагноз: "Хронічний середній карієс 11 зубу". Проведена реставрація за допомогою реставраційного пломбувального матеріалу Charizma, Heraeus Kulzer. Фінішну обробку проводили 25-граними карбідними борами та полірувальною системою Enhance, Dentsply. Дослідження проводили на вестибулярній поверхні 11 зуба. За заявленим способом цифровою фотокамерою виконували знімок поверхні реставрації, яку досліджували. Виконавши зйомку, визначали коефіцієнт масштабування, який дорівнює 6,0 (тобто 1мм займає на зображенні 60 пікселів). За допомогою програмного продукту « Аналізатор» виконували якісний спектральний аналіз зображення в довгохвильовому та середньохвильовому діапазонах (отримуючи чисельні масиви даних з гістограм відображеного світлового потоку в RGB-діапазоні). За результатами спектрального аналізу формували критерії ступеня шорсткості поверхні на ділянках зображення, що досліджували та аналізували (рівень відхилень флуктуацій гістограми не повинен збільшувати 10% від фона (норми) зображення). Використовуючи програмний пакет PhotoM 1.21, проводили визначення відстані між об'єктами та площі областей різного ступеня шорсткості поверхні на фотогра фії. Користуючись режимом калібровки перерахунку координат у метричні одиниці, проводили кількісну оцінку шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування. Середній показник ступеня шорсткості поверхні (Ra) реставраційної роботи після полірування у даному випадку дорівнював 0,06мкм, що говорить про високий ступень гладкості поверхні, майже схожий за показниками зі ступенем шорсткості природної емалі зубів. Перевагами способу, що пропонується, у порівнянні з прототипом є отримання точної кількісної оцінки шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування безпосередньо у порожнині рота. Запропонований спосіб оцінки шорсткості поверхні реставраційної роботи після полірування, що заснований на комп'ютерному аналізі її цифрового зображення, дозволяє лікарю об'єктивно провести оцінку шорсткості поверхні реставраційної 5 85718 роботи після полірування. Отриманні цифрові зображеннязберігаються в базі даних у нестислому (*.bmp, *.tif) або заархівованому вигляді (*.jpeg, *.jpg, *.fif - фрактальне стиснення), а також, при Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 6 необхідності, в стандарті DICOM (Conformance Information Digital Imaging Communications in Medicine). Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601