Спосіб визначення тиску у шлунковій порожнині за авраменком а.о.

Спосіб визначення тиску у шлунковій порожнині, що включає визначення тиску за допомогою зонда і прибору, який фіксує рівень тиску у см водного стовпчика, який відрізняється тим, що визначення тиску у шлунковій порожнині здійснюється за допомогою зонда, що має мітку, яка відповідає 50 см, і який складається з тонкої пластичної трубки довжиною до 1 м із внутрішнім діаметром до 0,2 см, на одному кінці цієї трубки, який має численні перфорації діаметром до 0,1 см, герметично фіксується балон розміром 3,0 х 1,5 см із м'якого пластичного матеріалу, який не розтягується, на іншому кінці - канюля для з'єднання з C2 2 (11) 1 3 нок свого продукту життєдіяльності - аміаку - активно нейтралізує соляну кислоту, що призводить до підвищення рН середовища; при зниженні рівня обсіменіння слизової HP-інфекцією рН середовища також знижується. Активна нейтралізація соляної кислоти, а також погіршення процесу травлення супроводжується підвищенням процесу газоутворення, що призводить до підвищення тиску у шлунковій порожнині і формування таких патологічних симптомів, як: відчуття здуття шлунку, жага, відрижка. При певних обставинах ХГ типу В може трансформуватися у ВХ, незалежно від стадії розвитку ХГ (окрім стадії, коли наступає повна атрофія слизової) (Гоженко А.І., Авраменко А.О. До питання про взаємовідношення HP-інфекції та кислотно-пептичного чинника при різних стадіях і періодах виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Буковинський медичний вісник. - 2003. - № 2. - С.43-48). Для прогнозування ймовірності трансформації ХГ типа В у ВХ треба визначати тиск у шлунковій порожнині у гостру фазу патологічного процесу. Єдиним і найбільш близьким до заявленого технічного рішення є спосіб визначення тиску у шлунковій порожнині, який виконується за допомогою апарату Вальтмана. Спосіб полягає у передачі тиску газу шлункової порожнини через спеціальну гумову трубку, один кінець якої вводиться у шлункову порожнину, на U - образний сосуд з водою, до якого приєднується інший кінець трубки. Рівень тиску визначається за зміненням рівня води у приборі до і після введення трубки у шлункову порожнину; одиниці виміру тиску - у см водного стовпчика (Косицкий Г.И. Физиология человека. - Μ.: Медицина, 1985 г. -544 с.) Однак даний спосіб має свої вади: товщина гумової трубки; крихкість прибору (скло); постійний контроль за первинним рівнем води у приборі; загроза виливання води з прибору, якщо пацієнт відригнув під час проведення дослідження. В основу запропонованого винаходу поставлено задачу створення способу визначення тиску шлункової порожнини у хворих з проявами хронічного гелікобактеріозу - ХГ типу В та ВХ, що гарантує зручність проведення дослідження і максимально достовірні дані. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, визначення тиску шлункової порожнини здійснюється за допомогою спеціально сконструйованого зонду, який, після введення у шлункову порожнину, з'єднується через спеціальний перехідний пристрій із манометром, який зразу визначає тиск у см водного стовпчика. Зонд для визначення тиску шлункової порожнини складається з тонкої пластичної трубки довжиною до 1 м і з внутрішнім діаметром до 0,2 см (№1). До одного кінця трубки, яка має численні перфорації діаметром до 0,1 см, герметично фіксується балон (3,0 х 1,5 см) із м'якого пластичного матеріалу, який не розтягується (№ 2); до іншого кінця - спеціальна канюля (№ 3) для з'єднання з перехідним пристроєм. Зонд має мітку, яка відповідає 50 см (№ 4). Перехідний пристрій складається із кулькового замикача від медичної системи для внутрішньовенного ведення розчинів, через 87060 4 який проходить м'яка пластикова трубка (№ 5), до одного кінця якої фіксована канюля для підключення до зонду (№ 6), до іншого - канюля (№ 7) для підключення до манометру (№ 8). Усі зонди мають маркірування, яке означає: скільки треба увести повітря для повного заповнення об'єму балона зонду перед тим, як підключити зонд до манометру (рис 1.) Спосіб здійснюється наступним чином Пацієнт сідає на стілець і зубами тримає муштук, який використовується під час ендоскопічного дослідження. Через перехідний пристрій, який приєднується до зонду і знаходиться у стані «відкрито» за допомогою шприцу вилучається усе повітря із балону зонду, після чого перехідний пристрій переводиться у стан «замкнуто». Попередньо змочивши балон у дистильованій воді (рослинній олії), зонд уводиться у шлункову порожнину на 50 см відносно зубів. Потім шприц наповнюється об'ємом повітрям, який відповідає маркіруванню даного зонду, і приєднується до перехідного пристрою. Перехідний пристрій переводиться у стан «відкрито» і здійснюється заповнення балону повітрям, після чого перехідний пристрій переводиться у стан «замкнуто». Після відокремлення шприцу зонд із перехідним пристроєм приєднується до манометру, після чого перехідний пристрій переводиться у стан «відкрито». Первинно фіксується показник манометру у розслабленому стані, а потім - при повільному напруженні м'язів передньої черевної стінки. Потім зонд з перехідним пристроєм від'єднується від манометру; перехідний пристрій переводиться у стан «відкрито» і за допомогою шприцу вилучається повітря із балону зонду. У подальшому перехідний пристрій переводиться у стан «замкнуто» і зонд вилучається із шлункової порожнини хворого. Приклад конкретного застосування. Хворий В., 38 років, хворіє на ВХ ДПК протягом 10-ти років з рецидивуючим перебігом, частота загострень - 2 рази на рік (весною і восени). При обстеженні скаржився на "нічну" голодну біль, нудоту, жагу, відчуття переповнення у шлунку після їди. Під час проведення комплексного обстеження 08.06.2005р., що включало і визначення тиску у шлунковій порожнині, було визначено, що у спокійному стані тиск у шлунковій порожнині відповідає 75 см водного стовпу, а при повільному напруженні м'язів передньої черевної стінки - 980 см водного стовпу. Хвора С, 43 років, хворіє на ВХ ДПК протягом 12-ти років з рецидивуючим перебігом, частота загострень - 1 раз на рік (весною). При загостренні хвора відмічала біль через 1-1,5 години після їжи, нудоту, жагу, які зникли після проведення лікування. Під час проведення комплексного обстеження 07.06.2007р. після лікування, що включало і визначення тиску у шлунковій порожнині, було визначено, що у спокійному стані тиск у шлунковій порожнині відповідає 50 см водного стовпу, а при повільному напруженні м'язів передньої черевної стінки - 310 см водного стовпу. 5 87060 Таким чином, у порівнянні з прототипом, заявлений спосіб є більш зручним, дозволяє швидко і максимально достовірно визначити тиск у шлунко Комп’ютерна верстка І. Скворцова 6 вій порожнині хворих як в умовах стаціонару, так і в умовах поліклініки. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601