Спосіб лікування уражень гілок трійчастого нерва

1. Спосіб лікування уражень гілок трійчастого нерва, що включає електростимуляцію зони іннервації уражених гілок шляхом подання електричних імпульсів на ділянки проекцій на шкіру точок їх C2 2 87139 1 3 ється підвищення ефективності і зменшення строків лікування, а також можливість не тільки зняття болю, а повного вилікування хворого. Для вирішення завдання запропонований спосіб лікування уражень гілок трійчастого нерва, що включає електростимуляцію зони іннервації уражених гілок шляхом подання електричних імпульсів на ділянки проекцій на шкіру точок їх виходу, у якому, згідно з винаходом, до електростимуляції проводять тестування проекцій на шкіру точок, що розташовані по ходу уражених гілок, визначаючи частоту резонансного відклику, індекс функціональної активності та індекс функціональної стабільності цих точок, а електричні імпульси додатково подають на ділянки проекцій на шкіру точок, у яких величина індексу функціональної активності лежить за межами інтервалу 10-150 умовних одиниць, а величина індексу функціональної стабільності - за межами інтервалу 0-31 умовних одиниць, причому при невриті і невралгоневриті у кожну точку подають електричні імпульси с частотою, яка відповідає частоті резонансного відклику цієї точки у межах 10-100Гц, а при невралгії - с частотою, яка відповідає частоті резонансного відклику цієї точки у межах 1-10Гц. В оптимальному варіанті сила струму електричних імпульсів не перевищує 8мкА. Для зручності і збереження часу, тестування точок здійснюють за допомогою того ж апарату, яким проводять електростимуляцію шляхом встановлення на точки багатоканального електроду і зняття відповідних показників. Це дозволяє запрограмувати послідовність виконання дій як єдиний процес. У запропонованому способі для стимулювання вибирають точки, в яких за показниками індексів функціональної активності та функціональної стабільності виявляють знижений тонус різного генезу, наприклад внаслідок ангіоспазму, який часто виникає при ураження трійчастого нерва. Ці точки відображають ділянки прояву різного роду функціональних уражень, наприклад дизрегуляторних, які обумовлені патологією екстрасудинних ланок вегетативної нейрорегуляції судинного тонусу. Конкретні приклади здійснення способу. 1. Хвора К. звернулася зі скаргами на ниючі болі і відчуття оніміння у області нижніх молярів правої половини нижньої щелепи і м'яких тканин нижньої губи і підборіддя справа після видалення ретинованого восьмого нижнього правого зуба Болі поширювались в область кута нижньої щелепи і в область правого вуха. При обстеженні виявлене випадання больової, температурної і тактильної чутливості слизистої оболонки і шкіри нижньої губи і підборіддя справа. За даними анамнезу і клінічного обстеження був поставлений попередній діагноз - невралгоневрит третьої гілки трійчастого нерва справа. Для уточнення діагнозу визначали функціональний стан трофічної системи периневрального простору трійчастого нерва справа за допомогою апаратно-програмного комплексу "ДІН-1" (див. «Электроника и связь» №6, Том 2, стор. 113). При обстеженні пасивний електрод розміщували в руці хворого, а діагностичний по черзі прикладали до проекцій на шкіру точок, розташованих по ходу 87139 4 третьої гілки трійчастого нерва справа. Після апаратної діагностики клінічний діагноз підтвердився. Для вивчення були вибрані 7 точок, включаючи ментальну (точку виходу ураженої третьої гілки трійчастого нерва) в яких визначали шкірногальванічний опір, представлений двома параметрами - індексом функціональної активності (в умовних одиницях) і індексом функціональної стабільності точки (в умовних одиницях) а також частоту резонансного відклику точки (в Гц). Показники були рівні, відповідно: 1-ої точки 64; -19; 48 2-ої точки 108; 2; 74 3-ої (ментальної точки) 126; 5; 40 4-ої точки 170; -29; 46 5-ої точки 126; 5; 31 6-ої точки 350; 16; 44 7-ої точки 260; 15; 35 За показниками для електростимуляції вибрали першу, третю, четверту, шосту і сьому точки. Електростимуляцію здійснювали шляхом подання електричних імпульсів з частотою резонансного відклику точок, відповідно 48Гц, 40Гц, 46Гц, 44Гц, 35Гц і силою струму 7мкА протягом однієї хвилини у кожну точку. Після першого сеансу спостерігалося зниження інтенсивності, часу і частоти приступів і появилася тактильна чутливість в області нижньої губи. Сеанси лікування проводили щоденно. На другому сеансі показники були рівні: 1-ої точки 85; 14; 30 2-ої точки 91; 5; 45 3-ої (ментальної точки) 64; 2; 40 4-ої точки 97; -19; 10 5-ої точки 97; 2; 10 6-ої точки 102; 6; 44 7-ої точки 72; -16; 48 За показниками для електростимуляції вибрали третю, четверту і сьому точки. Електростимуляцію здійснювали шляхом подання електричних імпульсів з частотою резонансного відклику точок, відповідно 40Гц, 10Гц, 48Гц і силою струму 5мкА протягом однієї хвилини у кожну точку. Після другого сеансу спостерігалося подальше зниження інтенсивності, часу ι частоти приступів і додатково відновилася тактильна чутливість в області нижньої губи. На третьому сеансі електростимуляцію за показниками проводили в другій, третій і п'ятій точках електричними імпульсами з частотами, відповідно 50Гц, 33Гц і 45Гц. Після третього сеансу - появилася тактильна чутливість в області підборіддя і молярів, больові приступи зникли і біль локалізувався в лунці видаленого зуба. Після четвертого - відновилася тактильна, теплова і холодова чутливість в зоні іннервації нижньолуночкового нерву. Після п'ятого - повне відновлення чутливості в зоні іннервації нижньолуночкового нерву і зникнення болю у лунці. Шостий сеанс показав всі точки в нормі. 2. Хворий С звернувся зі скаргами на наявність приступоподібних болів в області молярів нижньої щелепи справа, які поширювались в об 5 87139 ласть кута щелепи і ділянку правого вуха. Виявлена больова реакція в області виходу третьої гілки трійчастого нерву в області ментального отвору, підвищене виділення слини під час приступу. Біль з'явився після видалення ретинованого восьмого нижнього правого зуба. За даними анамнезу і клінічного обстеження був поставлений попередній діагноз - невралгія третьої гілки трійчастого нерва справа. Апаратна діагностика підтвердила клінічний діагноз. Для вивчення були вибрані 7 точок, включаючи ментальну (точку виходу ураженої третьої гілки трійчастого нерва) в яких визначали шкірногальванічний опір, представлений двома параметрами - індексом функціональної активності (в умовних одиницях) і індексом функціональної стабільності точки (в умовних одиницях) а також частоту резонансного відклику точки (в Гц). Показники були рівні, відповідно: 1-ої точки 126; -7; 1 2-ої точки 102; 10; 8 3-ої (ментальної точки) 131; 8; 4 4-ої точки 137; 11; 3 5-ої точки 131; 10; 3 6-ої точки 350; 16; 2 7-ої точки 260; 15; 7 За показниками для електростимуляції вибрали першу, третю, шосту і сьому точки. Електростимуляцію здійснювали шляхом подання електричних імпульсів з частотою резонансного відклику точок, відповідно 1Гц, 4Гц, 2Гц, 7Гц і силою струму 6 мкА протягом однієї хвилини у кожну точку. Після першого сеансу - понизилася інтенсивність і частота больових приступів. Сеанси лікування проводили щоденно. На другому сеансі показники були рівні: Комп’ютерна верстка Л. Купенко 6 1-ої точки 292; 15; 7 2-ої точки 120; 11; 6 3-ої (ментальної точки) 108; 7; 4 4-ої точки 72; 20; 3 5-ої точки 72; 18; 1 6-ої точки 330; 15; 4 7-ої точки 164; 22; 5 За показниками для електростимуляції вибрали першу, третю, четверту, шосту і сьому точки. Електростимуляцію здійснювали шляхом подання електричних імпульсів з частотою резонансного відклику точок, відповідно 7Гц, 4Гц, 3Гц, 4Гц і 5Гц і силою струму 5мкА протягом однієї хвилини у кожну точку. Після другого сеансу спостерігалося подальше пониження інтенсивності болю, локалізація його в області кута нижньої щелепи і правого вуха. На третьому сеансі електростимуляцію за показниками проводили в другій, третій і шостій точках електричними імпульсами з частотами, відповідно 5Гц, 4Гц і 3Гц. Після третього спостерігалася нормалізація секреції слини, локалізація болю в області кута нижньої щелепи, значне скорочення кількості і часу больових приступів. Після четвертого - біль локалізувався в лунці видаленого зуба. Після п'ятого - зникнення больового синдрому повністю. Шостий сеанс показав всі точки в нормі. Як показали дослідження, диференційний підхід до умов стимулювання точок призводить до швидкого зняття спазму, нормалізації тонусу стінок судин, завдяки чому значно прискорюється поліпшення гемодинаміки ураженої області та покращення функціонального стану трофічної системи периневрального простору. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601