Висотна металева споруда зв’язку

Корисна модель відноситься до будівництва, а більш конкретно - до спорудження висотних металевих споруд, щогл та башт, призначених для розміщення на них антен стільникового зв'язку. Відома висотна металева споруда зв'язку, утворена решітчастими секціями, пояси яких споряджені на кінцях з'єднувальними фланцями. Елементи решітки, розкоси та розпірки, виконані у вигляді окремих стержнів з труб або кутиків, приварених до поясів. Для забезпечення геометричної незмінюваності конструкції між поясами секцій встановлені діафрагми [SU 1173024 А, Е04Н12/08, публ. 15.08.85]. Діафрагма уявляє собою призматичну вставку з поперечних елементів у вигляді труб або кутиків. До кутового елементу приварено по два фланці для приєднання до секцій зверху та знизу. Для кріплення кабелів застосовують так звані кабельрости, що уявляють собою лоткові жолоби, прикріплені вздовж стовбуру споруди. У разі виконання споруди як щогли, тобто при застосуванні тросових відтяжок для кріплення стовбуру до фундаменту, останні кріпляться до стовбура за допомогою приварених до поясів вушок. До недоліків відомої споруди слід віднести її великі матеріаломісткість та трудомісткість виготовлення. Задачею корисної моделі є зменшення матеріаломісткості та трудомісткості виготовлення споруди за рахунок спрощення її окремих елементів та вузлів їх з'єднання. Для цього у висотній металевій споруді зв'язку, що містить з'єднані по висоті решітчасті секції, утворені несучими поясами, зі з'єднувальними фланцями на їх кінцях, та закріпленими до поясів розкосами і розпірками, та встановлені між поясами секцій діафрагми, відповідно до корисної моделі решітка виконана з суцільної пруткової смуги у вигляді безперервної „Z”- або вісімкоподібної змійки, у якої крок поперечних елементів, виконуючих у споруді функцію розпірок, є кратним потрібному кроку кріплення частотного кабелю, а діафрагми виконані у вигляді розбіжних від геометричного центру поперечного перерізу споруди променів із листового матеріалу. Установка та приварка решітки із суцільної смуги значно зручніші, ніж з окремих стержнів, приймаючи до уваги, що довжина смуги, обмежена тільки транспортними вимогами, може мати величину, достатньо велику для виконання з неї елементів решітки усієї грані одної секції. Згадана величина кроку розпірок та їх виготовлення з пруткового матеріалу, замість кутиків у прототипі, дозволяє для кріплення частотних кабелів до споруди застосувати стандартні, добре зарекомендовані себе у світовій практиці, кронштейни (кламси) німецької фірми KATHREIN-WERKE KG, Rosenheim. Вилучення необхідності у кабельростах дозволяє зменшити метало- та трудомісткість не тільки за рахунок самих кабельростів, але, також, що має більш суттєве значення, зменшити вітрове навантаження на споруду, а тим самим, у кінцевому рахунку, додатково зменшити матеріаломісткість споруди. Виготовлення діафрагм з листового матеріалу також дозволяє значно зменшити кількість елементів у самих діафрагмах та вузлах їх з'єднання. У порівнянні з прототипом суттєво зменшена кількість зварних швів. Застосування пруткового та листового матеріалу для, відповідно, елементів решітки та діафрагм дозволяє усунути затікання води з можливим наступним її замерзанням, що має місце у цих же елементах з кутиків у прототипі. Ця обставина, як і зменшення кількості зварних швів та підвищення зручності монтажу, сприяють збільшенню надійності та несучої здібності споруди. Крім того, для підвищення зручності монтажу, у разі виконання споруди як щогли, зовнішні кінці променів діафрагм виготовлені з можливістю закріплення до них тросових відтяжок. Корисна модель пояснюється кресленнями, де на: Фіг.1 запропонована споруда схематично показана у вигляді щогли; Фіг.2 - схематичне зображення щогли у плані; Фіг.3 - схематичне зображення секції споруди; Фіг.4 - схематичне зображення частини секції з кронштейном для кріплення частотного кабелю; Фіг.5 - схематичне аксонометричне зображення діафрагми; Фіг.6 - схематичне зображення вузла з'єднання внутрішніх кінців променів діафрагми. Щогла уявляє собою висотну металеву секційну споруду, утворену стовбуром 1 та тросовими відтяжками 2, закріпленими у фундаменті 3. Секції 4 щогли містять несучі пояси 5 з фланцями 6 на їх кінцях, виготовлені зі сталевих труб (діаметр - 40...50м, товщина стінки - 3,5...4,5мм), та приварену до поясів решітку з розпірок 7 та розкосів 8, виготовлених з безперервного круглого гладкого арматурного прутку діаметром 13...15м, який подається на спорудження у вигляді безперервної „Z”- або вісімкоподібної змійки. При цьому крок кріплення частотних кабелів 9 за допомогою кронштейнів 10 (див. Фіг.4) до розпірок 7 є кратним кроку поперечних елементів змійки, або, що те ж саме, кроку встановлення розпірок. У щоглі, виконаній відповідно до запропонованої корисної моделі, крок кріплення кабелю, або відстань між кронштейнами 10, дорівнює 1м, крок встановлення розпірок 0,5м, висота секції 2м. Як правило, на кожній грані споруди розташовується три пари частотних кабелів 9. Між секціями 4 встановлені діафрагми 11, які забезпечують геометричну незмінюваність конструкції, з урахуванням необхідності сприймання значних згинальних моментів від вітрових навантажень. Діафрагми виконані у вигляді променів 12, виготовлених з листової сталі товщиною 8...10мм, внутрішні кінці яких закріплені до фасонок 13 у центрі поперечного перерізу споруди. У зоні зовнішніх кінців променів 11 виконані отвори (не позначені), співвісні з отворами у фланцях 6, для кріплення секцій одна до одної. У разі виконання споруди як щогли, до зовнішніх кінців променів 11 приварені вуха 14 для закріплення відтяжок 2. У баштовому варіанті споруди, її конструкція така ж, як описано вище, за винятком того, що відсутні тросові відтяжки 2 та вуха 14 на діафрагмах для кріплення відтяжок. Відповідно до заданих висоти споруди та корисних і вітрових розрахункових навантажень кількість граней споруди може бути більшою за три, а форма споруди може бути не призматичною, як в описаному прикладі, а пірамідальною. Очевидно, також, що наведені величини значень висоти секцій, кроку прикріплення частотного кабелю, діаметру поясів і т. ін. приймаються відповідно конкретним умовам і можуть відрізнятися від згаданих у наведеному вище прикладі.