Спосіб санації ротової порожнини

Спосіб санації ротової порожнини, що включає виполіскування рота розчином речовини з антимікробною дією, який відрізняється тим, що для полоскання ротової порожнини використовують 1 % спиртовий розчин флупетсалю, додатково розведений дистильованою водою від 1:100 до 1:400 включно, причому полоскання ротової порожнини здійснюють принаймні двічі на день. (19) (21) a200805505 (22) 29.04.2008 (24) 12.07.2010 (46) 12.07.2010, Бюл.№ 13, 2010 р. (72) ГУТОР НАТАЛЯ СТЕПАНІВНА (73) ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО (56) Герасимів І.М. Вплив антисептика мірамістину на мікробіоценоз шкіри //Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- Випуск 6 UA 78103 C2 15.02.2007 3 400 та здійснюють полоскання ротової порожнини одним із приготованих розчинів. На одне полоскання витрачають приблизно півсклянки розчину флупетсалю. Проводять полоскання порожнини рота двічі на день. Про досягнення позитивного ефекту від проведеної за запропонованим способом санації ротової порожнини роблять висновок за характером цитонекробіотичних змін в тілах одноклітинних паразитів — лямблій на початкових етапах оздоровчого курсу, а надалі — за відсутністю збудника у ротовій порожнині. Відповідно до конкретних результатів визначають найбільше розведення спиртового розчину флупетсалю, використання якого забезпечує досягнення протипаразитарного ефекту. Приклад 1. У склянку внесли 1,0 мл 1 % спиртового розчину флупетсалю і 99 мл дистильованої води. З отриманого розчину в розведенні 1:100 приготували розчини з розведеннях 1:200 та 1:400. Перед проведенням полоскань з порожнини рота зробили діагностичний зіскрібок із слизової оболонки язика і провели мікроскопічний аналіз за методикою поляризаційної флуоресценції. На фіг 1 представлено загальний вигляд збудника паразитозу - лямблії, тіло якої висвічує у потоці поляризованого світла. Взаємодія збудника з нерозведеним розчином флупетсалю у краплині на предметному склі під час кристалізації сполуки супроводжується адсорбцією тіл паразитів на поверхні мікрокристала (фіг. 2). І хоч при цьому відбувається повна інактивація паразитів, використання 1% розчину флупетсалю для полоскань ротової порожнини є недоцільним в силу вираженої подразнювальної та припікаючої дії середника на слизову оболонку язика, небажаного впливу його на природний колір зубів - пожовтіння та ін. Із кожним із розведених водою розчинів флупетсалю провели одноразове полоскання ротової порожнини двох пацієнтів із встановленою наявністю в їх ротовій порожнині лямблій. Безпосередньо після процедури полоскання при мікроскопічному дослідженні зскрібків зі слизової оболонки язика були виявлені цитонекробіотичні зміни в тілах одноклітинного паразиту (фіг.3), які набували характерний вигляд дегрануляції ядер і лізису клітин. Повторне дослідження матеріалу від пацієнтів зі слизової оболонки язика після 7 щоденних дворазових ви 91242 4 поліскувань показали повну відсутність у матеріалі збудників лямбліозу. Приклад 2. Із розчину флупетсалю в розведенні 1:100 приготували розчин у розведеннях 1:200, 1:400 і 1:800, з якими провели випробування протипаразитарної ефективності шляхом пробних полоскань порожнини рота з використанням методу поляризаційної флуоресценції зскрібків зі слизової оболонки язика. В усіх випадках використання розчинів у розведеннях 1:200 та 1:400 лямблії вже після першого полоскання були деструктуровані, а починаючи з третьої доби від початку випробувань у матеріалах від хворого лямблій не визначали. При використанні для полоскань порожнини рота розчину флупетсалю в розведенні 1:800 позитивний протипаразитарний ефект був досягнутий лише на 6 день, що вказує на недоцільність його застосування в силу недостатньої ефективності. Таким чином, запропонований спосіб санації ротової порожнини забезпечує вищий, ніж за відомим способом-прототипом, рівень лікувальнопрофілактичної активності, що зможе знайти використання в широкому побуті як метод особистої гігієни. Запропонований спосіб може бути використаний як основа для розроблення нових високоефективних засобів гігієни рота, зокрема, у вигляді зубної пасти, зубного еліксиру тощо. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Мороз Б.Т., Миргородская Л.В., Перькова Н.И., Рохваргер И.С. Применение 0,01 % раствора мирамистина в клинике терапевтической стоматологии // Мирамистин: сборник трудов. - Μ: МИА, 2004. - С. 76-77. 2. Герасимів І.М. Вплив антисептика мірамістину на мікробіоценоз шкіри // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.-Випуск 6.-С.80. 3. Герасимів І.М., Климнюк С.І., Кривошеїн Ю.С. Протимікробний ефект мірамістину щодо мікроорганізмів шкіри людини. // Клінічна та експериментальна патологія - 2006.-T.V, №4.- С. 18-20. 4. Пат. 78103, Україна. Застосування композиції, що містить флуренізид, для лікування гнійнозапальних захворювань порожнини рота/ Петрух Л.І., Гутор Н.С., Михалик О.І.-№ а 2002129962; 23.03.2005; опубл. 15.02.2007; Бюл. 2. 5 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 91242 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601