Спосіб згущення геодезичної мережі

Спосіб згущення геодезичної мережі, який включає геодезичну прив'язку пунктів мережі згущення за допомогою полігонометричних ходів до пунктів опорної мережі, що утворюють певні гео 3 93119 Технічним результатам є підвищення точності мережі згущення при її розвитку від опорних пунктів до пунктів згущення, суттєве підвищення щільності пунктів згущення і в результаті створення мережі рівноточних пунктів, що є ефективним для визначення меж земельних ділянок та їх площ, а також для розпланування високоточних будівельних мереж. На Фіг.1 показана опорна мережа N-ого класу з 9 геодезичних пунктів, які утворюють геодезичні фігури, близькі за формою до квадратів. Пункти . опорної мережі відображаються значком , їх координати визначають з точністю N. Від цих пунктів до центральних точок фігур прокладають витягнуті висячі полігонометричні ходи з підвищеною точністю світловіддалемірних вимірювань (показані суцільними лініями). Для кожної пари протилежно прокладених полігонометричних ходів будуть визначені довжини замикаючих Li, з середньоквадратичною похибкою L. Якщо прийняти лінію, що з'єднує пункти опорної мережі (наприклад, 1 та 5) за вісь X, то положення пунктів на цій осі в центральній точці фігури (пункт 10) можна визначити з виразів: * x10 x1 L1, ** x10 x 5 L 5 , (1) * ** x1 x 5 L1,5 x10 x10 x10ср. . 2 2 де x10ср - середнє значення. * Похибка вимірювання x10 : * x 2 2. (2) N L Якщо досягти точності визначення довжини замикаючої L N, то з (2): * x N 2, при цьому також: (3) ** x (4) N 2. Тоді середньоквадратична похибка визначення x10ср буде дорівнювати: N 2, (5) 2 Аналогічно для пункту 10 на осі Y (лінія 4-10 Xcр. 2): (6) Ycp. N. Таким чином, на прикладі визначення пункту 10 можна зазначити, що запропонований спосіб дозволяє отримати нові пункти в центральних точках геодезичних фігур, які мають точність того ж класу, що і опорні пункти N. На Фіг.1 ці нові пункти (10... 13) позначені знаком 1 та складають перший етап згущення опорної мережі. На Фіг.2 показана частина пунктів опорних пунктів 1-го етапу згущення та нових пунктів 2-го етапу згущення (14... 17), що позначаються знаком 4 2 . Полігонометричні ходи 2-го етапу згущення відображені пунктирними лініями. Оскільки точність пунктів 1 зберігає N-й клас, то аналогічно 1ому етапу згущення за запропонованим способом, на 2-ому етапі пункти 2 (14... 17) також будуть мати точність N-ого класу N. На фігурах, утворених пунктами 5 та 10...17, аналогічно попереднім діям можна визначити пункти в центральних точках (3-ій етап згущення) з точністю N . Число етапів виконують до отриман ня необхідної щільності пунктів для вирішення задач землевпорядкування та будівництва. Очевидно, що вимірювання в зустрічних висячих ходах необхідно проводити в однакових умовах та рівноточними інструментами. В ідеальному варіанті для розглянутого випадку при куті між осями Х та У, близькому до 90°, еліпс похибок буде мати форму кола з радіусом r N. 1. Всі пункти мережі рівноточні та мають той самий клас точності, що і опорні геодезичні пункти; 2. Гущина пунктів мережі залежить від розташування їх у конкретній зоні мережі. Ця властивість дозволяє розділити центральну зону території від основних пунктів, що являються важливим у будівництві, знаходженню координат та площ земельних ділянок; 3. Використання останніх досягнень світловіддалеметрії дає можливість в полігонометричному ході обчислювати точності визначення довжини замикаючих без витрат часу на вирішення проблеми поперечного зсуву і точне визначення координат проміжних пунктів полігонометрії, що підвищує ефективність запропонованого методу лінійних засічок по замикаючих; 4. Виключення або зменшення впливу систематичних похибок при обчисленні координат пункту по зустрічних замикаючих. 5. Можливість спрощення правил прокладення полігонометричних ходів для реалізації задач обчислення пунктів по лінійних засічках світловіддалемірних замикаючих; 6. Можливість зрівнювання отриманої мережі згущення як трилатераційної мережі. Таким чином, запропонований спосіб згущення геодезичних мереж вирішує проблему підвищення точності визначення координат пунктів мережі згущення з досягненням точності класу опорних пунктів і являється ефективним та рентабельним. Джерела інформації: 1. Топографо-геодезична та картографічна діяльність: законодавчі та нормативні акти (частина 1). Головне управління геодезії, картографії . та кадастру. - Київ, 2000 (ст.44-47, 151-153). 2. А.Л.Островський, О.І.Мороз, В.Л.Тарнавський. Геодезія (частина 2). НУ «Львівська політехніка»: Львів, 2007 (ст.92-100). 3. П.И.Баран, Н.Г.Видуев и др. Справочник по инженерной геодезии: «Вища школа»: Киев, 1978 (ст.165). 5 Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 93119 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601