Процес механічного обмолоту зернових культур на корені

1. Циклічний процес обмолоту зернових культур, що використовує механічний пристрій для формування, дозування і нахилу зерностою до камери обмолоту, де на зерностій діють спеціальні робочі органи, здійснюючи м'яке руйнування, обмолот колосків, потім іде відведення механічного пристрою з камери обмолоту, прочісуваннявідведення обмолоченого зерностою з камери обмолоту, рух зернового вороху через ґратчасте дно камери обмолоту до наступних технологічних операцій і цикл повторюють. 2. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що спеціальними робочими органами є об'єднані в нерухомі блоки пальці, обгумовані спеціальною гумою з абразивом, армовані стальним стержнем з виступом або без виступу окремих сталевих частин за обгумовану поверхню. C2 2 (19) 1 3 плівку (кутикула), яка переходить з стебел злаків на поверхню обгумованих валків і полірується в процесі роботи. Крім того, далеко не всі колоски попадають в спіральні канавки і там перегинаються через ущільнення перед цим зерностою. Звідси недомолот зернових колосків. Взагалі ущільнення стебел перед обмолотом ставить проблеми, які вирішуються сучасними технологіями обмолоту зерна тільки із значними втратами. Сучасні комбайни мають головний недолік в тому, що через весь їх технологічний процес проходять стебла злаків, виходячи наприкінці побитою соломою. Це головна причина травмування зерна, збільшення ваги, габаритів, затрат енергії, складність і ненадійність цієї техніки. Вихід є в обмолоті скошених колосків, волотей або обмолоту врожаю на корені. Тому технічною задачею даного винаходу є створення робочого процесу в камері обмолоту (далі камері) зернових культур на корені без пошкоджень зерна і його втрат, мінімальних витрат енергії, матеріалів, простота, надійність короткого технологічного циклу. Мета досягається повним використанням об'єму камер для інтенсивних, м'яких, різних механічних дій на колоски одночасно. Спосіб пояснюється фіг. 1. На фіг. 1 схематично зображено вид збоку двох камер 1 і 2, притискачі 3, пальців обмолоту 4 (далі пальці), об'єднаних в блок. Камери повинні бути розташовані в передній частині комбайну насупроти зерностою. В камері 1 іде робочий хід. Притискач 3 нахиляє і проштовхує зерностій на пальці. Притискач 3 - це перфорована отворами пластина розмірами менша за розміри камери. Отвори притискача 3 більші за розміри пальців, для того, щоб в робочому ході пальці проходили через вищевказані отвори. Хід притискача в камері приблизно 3/4 довжини пальців. Пальці можуть бути різних розмірів і форми. Один з варіантів пальців зображено на фіг. 2. Цей палець має увігнутий передній торець для м'якого руйнування колосків або волотей (далі узагальнено колосків). Бічна поверхня має загострені вершини для вилущування зерен. Пальці можуть виготовлятись з різноманітних матеріалів, наприклад, поєднання сталі з гумою. Для кращого обмолоту притискач 3 може мати невеликі виступи навколо отворів, які заходили б в проміжки між 93409 4 пальцями 4. Швидкість руху притискача до 6 м/сек, при руху комбайну близько 2 м/сек. Швидкість руху притискача мало залежить від руху комбайна, зате довжина камери і притискача повинна відповідно розраховуватись. В робочому ході колоски перегинаються, бо пальці розташовані в шаховому порядку з відповідними зазорами між ними. Як тільки колоски попали в камеру, іде процес вилущування, витирання, очісування, м'якого руйнування колосків. Одночасно зерностій починає свій рух з камери, бо комбайн рухається вперед і витягує залишки колосків через лабіринт пальців - іде заключна механічна дія на залишки колосків - очісування. В експерименті за 0,2 сек в камері пальцями довжиною 120 мм повністю (100%) обмолочується зерностій. Травмовані зерна відсутні. І це при стальних пальцях без виступів. Вологість зерностою становила близько 24% (ячменю). Після виходу притискача 3 з камери 1, він рухається поступально в камеру 2, де в цей момент закінчується завантажувальний хід, тобто між притискачем 3 і камерою 2 знаходиться зерностій за рахунок ходу комбайну. Притискач 3 нахиляє зерностій в камеру 2 для робочого ходу, який вищеописаний для камери 1 цикл повторюється. Обмолочений зерновий ворох падає через гратчате дно камери 5 в підкамерний простір 6, і під час падіння продувається повітрям від полови. Далі зерновий ворох транспортується або до камери дообмолоту, яка може бути розташована в іншому місці комбайну, або в бункер. Полова може збиратись окремо. Важливою відмінністю комбайну виконаному по даному процесу є можливість переобладнання комбайну в сівалку, шляхом заміни зернозбирального обладнання на посівне, використовуючи шасі комбайну, механізм зворотньо-поступального руху і бункери зерна і полови. Використовуючи полімерні матеріали, можна зменшити вагу комбайну. Уніфіковані камери і притискачі дозволяють виготовляти цілий ряд комбайнів розміром від мотоблоку до широкозахватної техніки. Список використовуваної літератури: 1. Авторське свідоцтво СРСР по заявці SU 1036285A, A01D - 41/08 1983 р. 2. Патент UA10078A, A01D41/08 1996 р. 3. С.А.Алферов, А.І.Калошин, А.Д.Угаров. Як працює зернозбиральний комбайн. Москва. Машинобудування. 1981 р. 5 Комп’ютерна верстка В. Мацело 93409 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601