Спосіб виготовлення ювелірних виробів зі вставними елементами

1. Спосіб виготовлення ювелірних виробів зі вставними елементами, що передбачає накладання вставного елемента на основу ювелірного виробу з замкненою твірною внутрішньої поверхні, подальшим його закріпленням на основі, який від C2 2 (19) 1 3 Задачею, поставленою в основу пропонованого винаходу, є розробка способу виготовлення ювелірних виробів, позбавленого вищезгаданих недоліків, більш простого за технологією. Задача, що поставлена, вирішується тим, що у способі виготовлення ювелірних виробів зі вставними елементами, який передбачає накладання вставного елемента на основу ювелірного виробу з замкненою твірною внутрішньої поверхні, подальшим його закріпленням на основі, відповідно до пропонованого технічного рішення внутрішню поверхню основи виготовляють з конусним або пірамідальним нахилом і фіксуючими бічними буртиками на її зовнішній поверхні, вставний елемент виготовляють з відповідними фіксуючими виступами на його внутрішній поверхні, а закріплювання вставного елемента на основі здійснюють шляхом розширювання її звуженої частини на конусному або пірамідальному ригелі пристрою для розтяжки, наприклад по типу "буратіно". Задача вирішується і тим, кут нахилу внутрішньої поверхні основи відповідає співвідношенню arc sin /l, де  кут нахилу;  - висота фіксуючого виступу вставного елемента, l - довжина проміжку між фіксуючими бічними буртиками основи. Задача може вирішуватись також і тим, що основу ювелірного виробу виконують у вигляді обруча, а вставний елемент у формі кільця, який встановлюють на обручній основі з можливістю обертання. Суть та новизна пропонованого винаходу полягає у тому, що з рівня техніки невідомий спосіб фіксації вставного елемента на заздалегідь скошену внутрішню поверхню основи з замкненою твірною внутрішньої поверхні та його закріплення шляхом коректування форми основи виробу. Умови, коли кут нахилу внутрішньої поверхні основи arc sin /l, забезпечує надійне зчеплення фіксуючих виступів з буртиками основи без спотворення їх форми під час розтяжки. У конкретному варіанті виконання основу ювелірного виробу виконують у вигляді обруча, а вставний елемент - у формі кільця, який встановлюють на обручній основі з можливістю обертання, використовуючи для його закріплення конічний ригель пристрою для розтяжки. Пропонований спосіб пояснюється кресленнями: Фіг. 1 - креслення у перерізі ювелірного виробу, насадженого на ригель пристрою для розтяжки. Фіг. 2 - фрагмент основи з накладеним на неї вставним елементом перед процесом розтяжки. На кресленнях зображені: основа 1 з фіксуючими бічними буртиками: 2 - розширеної її частини 94201 4 та 3 - звуженої її частини, вставний елемент 4 з фіксуючими виступами 5 та конусний (або пірамідальний) ригель 6 пристрою для розтяжки. На кресленні Фіг. 2 показаний також кут а нахилу внутрішньої поверхні основи 1 до її осі, висота 6 фіксуючого виступу 4 та довжина l проміжку між фіксуючими бічними буртиками 2 та 3. Спосіб здійснюють таким чином. Основу 1 ювелірного виробу відпалюють полум'ям пальника, після охолодження накладають на неї вставний елемент 4 таким чином, щоб його фіксуючий виступ 5 повністю входив у зачіп з бічним буртиком 2 розширеної частини основи 1. Для того, щоб нижній фіксуючий виступ 5 вставного елемента 4 мав можливість при розширенні звуженої частини основи 1 вільно увійти в зачіп з її бічним буртиком 3, кут  нахилу внутрішньої поверхні основи повинен відповідати співвідношенню arc sin /l. Далі основу 1 разом з вставним елементом 4 надягають своєю звуженою частиною на відповідний ригель 6, який установлюють у пристрої для розтяжки. Форма конусного або пірамідального ригеля 6 у поперечному перерізі (круг, еліпс, трикутник, многогранник) повинна відповідати формі перерізу внутрішньої поверхні основи. У притискну рукоятку пристрою вставляють ролик, що відповідає за формою профілю ювелірного виробу. Рукоятку з роликом притискають лівою рукою до ювелірного виробу, що перебуває на ригелі, а правою рукою обертають рукоятку ригеля, приводячи в рух напрямну вісь пристрою і притискну рукоятку. При цьому лівою рукою треба додавати зусилля до рукоятки як для притиску ролика до виробу, так і для його повільного переміщення вправо, на ригель, зменшуючи таким чином кут нахилу  внутрішньої поверхні основи до нуля. За такими умовами нижній фіксуючий виступ 5 вставного елемента 4 входить в зачіп з бічним буртиком 3 основи 1 та відбувається його надійне кріплення на основі. Далі ювелірний виріб знімають з ригеля, промивають, протирають насухо, а потім напилком вирівнюють торці. Нерівності на зовнішній або внутрішній сторонах виробу видаляють шабером, після чого його шліфують, полірують, промивають у мильному розчині з додаванням нашатирного спирту, потім у чистій теплій воді, просушують і протирають замшею. Список літератури, взятої до уваги при підготовці заявки: 1. Патент США US6928734 на винахід, кл. МПК А44С 27/00, А44С 9/00, публ. 16.08.2005 р. 2. Патент України № 42650 на корисну модель, кл. А44С 9/00, публ. 10.07.2009 р. (прототип). 5 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 94201 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601