Спосіб одержання стимулятора росту рослин

1. Спосіб одержання стимулятора росту рослин, що здійснюють шляхом температурної обробки суміші торфу з водою в присутності аміачної води і окисника, який відрізняється тим, що як окисник використовують азотну кислоту, яка одночасно є джерелом азоту, та процес проводять в присутності лужного агенту, що містить засвоювані рослинами форми калію. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як лужний агент використовують золу (попіл) рослинного походження. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як лужний агент використовують карбонати і гідрокарбонати калію. Винахід належить до сільського господарства, точніше до виробництва добрив та препаратів для підживлення рослин. Відомий метод активації органічної речовини торфу за допомогою обробки його 4-процентним розчином сірчаної кислоти при температурі 95-105 °С з наступною нейтралізацією середовища каустичною содою до рН 12-13. Отриману активовану суміш змішують з необробленою частиною торфу і доповнюють її необхідними мінеральними компонентами, гранулюють та сушать. Такий підхід до активації торфу дає можливість збільшити кількість гумусової речовини в добриві, проте ефективність її впливу на розвиток рослин незначний. Причиною цьому є якість екстрагованих гуматів. Вони забруднені фрагментами різних високомолекулярних кислот, які не проявляють стимулюючої дії на ріст рослин. Зокрема, кислі бітуми, лігніни. Навіть подальша нейтралізація їх традиційним лугом NaOH не підвищує його ефективності так, як лише нейтралізує і перетворює ці сполуки в добре розчинні, а, відповідно, легковимивними з ґрунту. Крім цього Na не є основним елементом живлення рослин. Відомий спосіб отримання органомінерального добрива із торф'яної крихти (торфокрихти) шляхом обробки її лужним реагентом КОН чи NH4OH з попереднім збагаченням торфу мінеральними складниками. При цьому обробку лужним реагентом ведуть з витратою 2-5 % мас., з розрахунку на суху речовину. В даному способі вирішується задача добитися активації органічної речовини торфу шляхом лужного гідролізу. Проте, дія лужного реагенту припадає на уже додані до його складу мінеральні складники та продукти їх взаємодії з гуміновими речовинами і які погано піддаються лужному гідролізу. В даному способі лише половина гумінових речовин торфу активується. Крім цього, використання як наповнювача хлористого калію, поряд з необхідним для рослин калієм, включає в більшості шкідливий для них хлор. Найближчим по технічній суті є спосіб, захищений А.С. СРСР № 853841. Спосіб полягає в низькотемпературній варці в автоклаві суспензії торфокрихти у воді з добавкою аміачної води і перекису водню. Внаслідок варки, добре розбавленої водою, суспензії торфу проходить екстракція гумінових кислот, які із-за наявності іонів амонію і (19) UA (11) 94880 (13) C2 (21) a201011070 (22) 14.09.2010 (24) 10.06.2011 (46) 10.06.2011, Бюл.№ 11, 2011 р. (72) СЕНЬКІВ СТЕПАН ІВАНОВИЧ (73) СЕНЬКІВ СТЕПАН ІВАНОВИЧ (56) SU 853841, A1 SU 882978, A1, 23.11.1981 RU 2 058279, C1, 20.04.1996 RU 2 275 348, C2, 27.04.2006 CN 1187301, A, 15.07.1998 Безуглова О.С. Гуминовые препараты - стимуляторы роста // Новый справочник по удобрениям и стимуляторам роста. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003, С. 257-262 Ефанов М.В., Галочкин А.И., Черненко П.П. Получение и свойства оксигуминовых препаратов на 3 кисню від розкладу перекису, нейтралізуються до гуматів амонію. Така м'яка екстракція дозволяє зберегти якісний склад гумусової речовини торфу, відповідно, стимулюючу дію на розвиток рослин, проте її кількість незначна, так як визначається лише фізичними процесами екстракції і розчинення при температурі. Перекис водню є слабким і не стійким окислювачем. Він розкладається в процесі зберігання та дозування. Крім цього, будучи дорогим і дефіцитним, він не привносить до складу добрива (препарату) корисних складників (елементів). Аміачна вода також досить слабкий і не стійкий луг, легко розкладається з виділенням в газову фазу аміаку. Задачею нашого винаходу є підвищення ефективності препарату (добрива) на основі торфу як стимулятора росту рослин з одночасним забезпеченням процесу розвитку необхідними елементами живлення. Дана задача досягається шляхом підвищення ступеня екстракції гуматів з торфу за рахунок застосування більш сильного окислювача - азотної кислоти, яка розкладається з виділенням, необхідного для процесу окиснення гумінових кислот, кисню. Крім цього, такий реагент добавляє в склад добрива, необхідний для росту рослин, азот. Надлишок кислого реагенту нейтралізується не тільки аміачною водою, що створює середовище для лужного гідролізу органічної речовини, а доповнюється більш сильним і стійким лужним агентом - калієм у вигляді його карбонату чи гідрокарбонату. Такий склад середовища для екстракції гуматів і їх окиснення є більш ефективний як з точки зору ступеня екстракції, так і якості отриманих гумінових солей. Обробка торфу розбавленою азотною кислотою в присутності калійної складової лужного характеру, зокрема, карбонатів чи гідрокарбонатів, забезпечує можливість більш глибокої екстракції гумінових речовин і їх високу якість завдяки карбонатній природі (м'якій лужній реакції) сполук калію на відміну від, як у наведених вище аналогах, каустичної соди (гідроксидів натрію чи навіть калію). При таких умовах гуміновий комплекс торфу повністю переходить в розчин і у вигляді гуматів калію відіграє роль стимулятора росту рослин. При наявності нітратного і аміачного азоту та мікроелементів, за даним винаходом, досягається повноцінний і швидкий їх розвиток. Запропонований спосіб одержання стимулятора росту рослин на основі торфу здійснюється наступним чином. Торфокрихта або фрезерний торф низинного типу із вмістом золи не вище 35 % і ступенем розкладу не нижче 25 %, перетирають до розмірів кл. – 5 мм та завантажують у співвідношенні з водою 1:4-5 (в залежності від вологості) через завантажувальний отвір в автоклав з перемішуючим пристроєм. Спочатку завантажують воду, потім торфокрихту. Завантажувальний отвір закривають. При перемішуванні по трубках в автоклав заливають розбавлену (нижче 30 %) азотну кислоту, з розрахунку на бажаний вміст нітратного азоту і через декілька хвилин, після стабілізації рівня, додають розбавлену (нижче 5 %) аміачну воду, яку доповнюють до рН 7-8 золою рослинного похо 94880 4 дження або карбонатом (гідрокарбонатом) калію, наприклад, поташем. Останні засипають через завантажувальний отвір після стабілізації рівня рідини в автоклаві. Далі автоклав закривають по всіх комунікаціях і включають підігрів. Доводять температуру до 105-110 °С і продовжують перемішування, підтримуючи таку температуру, протягом 1,5-2,0 год. Після цього, виключають підігрів, продовжуючи перемішування для прискорення охолодження і при падінні тиску до 0,05-0,1 атм., його дренують для досягнення температури 60-70 °С. Далі пульпу випускають на розділення шляхом центрифугування чи фільтрування, простіше, відстоювання. Рідку частину - готовий препарат - фасують у пластмасові ємності, а згущену пульпу складують для окремого використання. При використанні, наприклад, як агросуміш - її змішують з вихідною торфокрихтою, а при використанні у виробництві змішаних комплексних добрив різного складу, її змішують з відповідними (порошкоподібними) компонентами і подають на гранулювання та сушку. На отриманих пробах препарату були проведені ділянкові і мікропольові агрохімічні дослідження. Отримані позитивні заключення спеціалізованих сільськогосподарських установ (Поліський філіал ННЦ "ІГА ім. Соколовського"). Приклад 1. 200 кг торфокрихти з вологістю 50 % і ступенем розкладу 35 % загружають в автоклав разом з 1000 л води із свердловини. При перемішуванні, по трубці дозують 40 кг (34 л) 30 %-ої азотної кислоти і після стабілізації рівня в автоклаві, додають 3 %-у аміачну воду в кількості 150 л. Після припинення піноутворення в автоклав, через завантажувальний отвір, засипають карбонат калію в кількості 5 кг. Автоклав закривають і включають підігрів. Через дві години суміш досягла температури 110 °С. Продовжуючи перемішування при такій температурі ще 2 години, підігрів відключили для пониження тиску і досягнення нормальних умов. Далі, не виключаючи перемішування, пульпу випускають на прес-фільтр або на відстоювання. Освітлену частину, як продукт, відбирали сифоном, а при фільтрації готовим продуктом був фільтрат, які аналізували на вміст азоту, калію, гуматів та сухої речовини. Отримали ~ 1000 кг (літрів) препарату з вмістом азоту 4,5 г/л ; калію 3,4 г/л. Вміст водорозчинних гумінових речовин 12,7 г/л, рН освітленої суспензії 8,0. Вміст сухої речовини 7 %. Згущену пульпу, в кількості ~ 400 кг, в умовах природного сушіння довели до вологості 60 % і проаналізували на вміст тих же компонентів. Вміст загального азоту 4,2 %; калію 3,2 %. Вміст гумінових речовин 7,8 % в перерахунку на сухий торф. Приклад 2. Аналогічно прикладу 1, в автоклав завантажили торфокрихту з вологістю 35 % і ступенем розкладу 25 %, в кількості 200 кг. Добавили 950 літрів води і після включення перемішування в автоклав залили 30 % азотну кислоту в кількості 40 кг, а після припинення піноутворення добавили 100 л 3 %-ої аміачної води. При досягненому РН 5,5 додали 10 кг золи соняшника(зола від спалювання лушпиння соняшникового насіння з вмістом К2О = 30 %). Після аналогічної (приклад 1) авток 5 94880 лавної обробки суспензії, отримали ~ 900 літрів препарату і ~ 350 кг згущеної пульпи. Вміст азоту в рідкій фазі 4,2 г/л; вміст калію 3,4 г/л. Вміст водорозчинних гумінових речовин 11,5 г/л. Вміст сухої речовини 6,5 %. Приклад 3. Аналогічно прикладу 1, в автоклав завантажили 200 кг торфокрихти з вологістю 50 % і ступенем розкладу 35 %. Додали 1000 літрів води і при перемішуванні - 40 кг 30 % азотної кислоти. Після стабілізації рівня в автоклав залили 100 л аміачної води з вмістом аміаку 3 % і при рН 4,5 додали ще 20 кг золи рослинного походження (від спалювання соломи і стебел кукурудзи) з вмістом Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 К2О – 2 %. Після, аналогічної прикладу 1, автоклавної обробки отримали 960 літрів препарату і 400 кг згущеної пульпи. Вміст азоту в освітленій фазі 4,0 г/л; вміст калію 4,0 г/л; вміст водорозчинних гуматів 11,8 г/л; вміст сухої речовини 6,8 %. Наведені приклади підтверджують можливість отримання препарату з підвищеним вмістом водорозчинних гуматів при застосуванні азотної кислоти для деструкції органічної частини торфу і окиснення гумінових кислот а також повнішого їх гідролізу при добавленні як лужного агента, крім аміачної води (в прототипі), ще карбонатів калію у вигляді поташу чи золи рослинного походження. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601