Спосіб комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до психіатрії, і може бути використана для комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою. Відомий спосіб комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою, котрий включає пероральний прийом високих доз психотропних засобів, в т.ч. і рисполепту [Принципы и практика психофармакотерапии: Пер. с англ. С.А. Малярова / Ф.Дж. Яничак, Дж.М.Дэвис, Ш.Х.Прескорн, Ф.Дж.Аид мл. - К.: Ника - Центр, 1999. -728с]. Недоліком відомого способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію психотропних засобів, в т.ч. і рисполепту, безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу і створювати умови для реабілітації хворих. Відомий також спосіб комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою, котрий включає комбіноване використання психотропних засобів і перемінного електричного струму у вигляді електросудомної терапії [Клиническая психиатрия / Бачериков H.E., Михайлова К.В., Гавенко В.Л. и др.; Под ред. проф. Н.Е. Бачерикова. - К.: Здоров'я, 1989. -С.108-133, 319-361]. Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, високою частотою побічних реакцій і ускладнень (вивихи та підвивихи суглобів, тріщини і переломи хребців, бронхопневмонії, зупинка серця і смерть), а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію рисполепту безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу і створювати умови для реабілітації хворих. Найбільш близьким по технічній суті і досягаемому результату до заявленого є спосіб комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою, котрий включає використання центральної електроаналгезії на фоні перорального прийому психотропних засобів [Петрюк П.Т. Влияние центральной электроаналгезии на динамику вегетативных нарушений у больных шизофренией // Шизофрения: Новые подходы к терапии. Сб. науч. работ Укр. НИИ клин. и экспер. невролог, и психиатр, и Харьк. гор. клин. псих. б-цы №15. Т.2. -X.: Б.и-, 1995. -С.78-80]. Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, появою небажаних побічних реакцій і ускладнень, а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію психотропних засобів, в т.ч. і рисполепту, безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу і створювати умови для реабілітації хворих. В основі корисної моделі поставлено задачу скорочення терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту при комплексному лікуванні шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою шляхом додаткового перорального підвищення добової дози рисполепту до середньої з подальшим проведенням лікування методом центральної електроаналгезії, що забезпечує підвищення терапевтичного ефекту. Поставлена задача досягається тим, що згідно винаходові додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищують до середньої (щоденно по 1,0мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год після ранкового перорального прийому рисполепту проводять лікування методом центральної електроаналгезії в режимі перемінної шпаруватості з постійним збільшенням сили струму від 0,8 до 1,2мА, частоти імпульсів від 200 до 1000Гц, їх тривалості від 1,2 до 1,3мс, тривалості процедури від 45 до 50хв при курсі лікування 10 щоденних процедур. Використання рисполепту для комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою відомо, але невідомо швидке нарощування концентрації рисполепту безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом додаткового перорального підвищення добової дози рисполепту до середньої і подальшого проведення центральної електроаналгезії. Проведення лікування методом центральної електроаналгезії співпадає з максимальною концентрацією рисполепту в плазмі крові внаслідок основного і додаткового перорального прийомів препарата, отже, з найбільш вираженою його дією. Механізм дії рисполепту, який є атиповим нейролептиком із групи бензизоксазола, зв'язують з дією його як селективного антагоніста 5-НТ2-серотонінергічних і D2-допамінергічних рецепторів в центральній нервовій системі, а також з блокадою a 1-адренергічних і в меншій мірі Н1-гістамінових та a 2-адренергічних рецепторів. При цьому даний препарат не виявляє дії на холінергічні рецептори, володіє антипсихотичним ефектом (усуває маячні ідеї, галюцинації, автоматизм), зменшує почуття страху, знижує агресивність. В меншій мірі, ніж класичні нейролептики, пригнічує рухову активність і каталепсію. При цьому, під впливом імпульсного струму створюються умови для підвищення ефекту дії препарату: виникають електрохімічні процеси в біологічних клітинах, що збільшує проникливість клітинних мембран, умови для потенціювання та пролонгування дії препарату. Це сприяє швидкому поступленню рисполепту в головний мозок і спинномозкову рідину, вибірковому накопиченню його в заінтересованих структурах головного мозку, які мають відношення до патогенетичних ланок шизофренії. Центральна електроаналгезія дає чіткий седативний, електротранквілізуючий та електроанестезуючий ефекти, а також покращує компенсаторні і адаптивні механізми центральної і вегетативної нервової системи і, відповідно, зменьшує резистентність до психофармакотерапи. Разом з цим, дія рисполепту відбувається при сприятливо зміненій реактивності нервової системи під впливом імпульсного струму, що значно порідшає появу небажаних побічних реакцій. Все це сприяє скороченню терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Заявлений спосіб комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою повністю виключає такі важкі ускладнення, як вивихи та підвивихи суглобів, тріщини і переломи хребців, бронхопневмонії, зупинку серця і смерть. Заявлений спосіб здійснюється слідуючим чином. Хворий приймає щоденно о 8год ранку рисполепт усередину в таблетках в дозі від 1,0 до 2,0мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищують до середньої (щоденно по 1,0мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год після ранкового перорального прийому рисполепту проводять центральну електроаналгезію білатеральне за лобно-пипкуватою методикою з допомогою апарату "ЛЭНАР". Для цього роздвоєний катод розміщують в надбровних областях в зонах виходів першої гілки трійчастого нерва, а раздвоений анод - під пипкуватими виростками. Прокладки під електродами розміром 4´4см змочують 2% розчином натрію бікарбонату. Процедури проводять в режимі перемінної шпаруватості з постійним збільшенням сили струму від 0,8 до 1,2мА, частоти імпульсів від 200 до 1000Гц, їх тривалості від 1,2 до 1,3мс, тривалості процедури від 45 до 50хв при курсі лікування 10 щоденних процедур. Дані параметри вибрані дослідним шляхом у зв'язку з тим, що при їх використанні виявлявся найвищий терапевтичний ефект. Спосіб протипоказаний при індивідуальній непереносимості струму, мокрій екземі в місцях накладання електродів, важких соматичних захворюваннях в стадії декомпенсації, органічних захворюваннях нервової системи, гарячкових станах, злоякісних новоутвореннях, схильності до кровотеч, глаукомі, атонії сечового міхура, гіпертрофії передміхурової залози і одночасному застосуванні з інгібіторами МАО. Спосіб використаний нами у 22 різностатевих праворуких хворих параноїдною шизофренією із середньою тривалістю захворювання 11 років у віці від 20 до 60 років з безперервним перебігом, котрі виявляли ознаки терапевтичної резистентності. Позитивний результат отримано у 20 хворих, невизначений - у 2 хворих, що підтверджується вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Приклад 1 Хворий Г., 38 років. Діагноз: шизофренія параноїдна, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 15років, 5 разів лікувався стаціонарно в міській клінічній психіатричній лікарні, інвалів ПІ групи, працює двірником, останній раз лікувався стаціонарно з 02.12.04р. по 21.01.05р. у зв'язку із загостренням депресивно-параноїдної симптоматики. До застосування заявленого способу комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно о 8год ранку рисполепт усередину в таблетках в дозі від 1,0 до 2,0мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищували до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год після ранкового перорального прийому рисполепту проводили центральну електроаналгезію білатерально за лобно-пипкуватою методикою з допомогою апарату "ЛЭНАР". Для цього раздвоений катод розміщували в надбровних областях в зонах виходів першої гілки трійчастого нерва, а роздвоєний анод - під пипкуватими виростками. Прокладки під електродами розміром 4´4см змочували 2% розчином натрію бікарбонату. Процедури проводили щоденно в режимі перемінної шпаруватості з постійним збільшенням сили струму від 0,8 до 1,2мА, частоти імпульсів від 200 до 1000Гц, їх тривалості від 0,2 до 0,3мс, тривалості процедури від 45 до 50хв при курсі лікування 10 щоденних процедур. Дані лікувальні процедури хворий переніс добре, побічних реакцій і ускладнень не відмічалось. Внаслідок лікування наступило значне покращення стану хворого - став спокійнішим, нормалізувався настрій, емоційно ожив, щезли епізодичні слухові галюцинації, дезактуалізувались параноідні прояви, став більш товариським, охайним, лагідним, почав багато читати, цікавитися телепередачами та випискою, будувати реальні плани на майбутнє, включатися в трудові процеси, цікавитись методами лікування, допомагати в догляді за іншими хворими. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додатковий пероральний прийом рисполепту до середніх доз та подальше проведення центральної електроаналгезії привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, прогредієнтності процесу, порідшання побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Приклад 2 Хворий Ш., 33 років. Діагноз: шизофренія параноідна, депресивно-параноідний синдром, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 11 років, більше 10 разів лікувався стаціонарно в міській клінічній психіатричній лікарні, інвалід ІІ групи, ніде не працює, останній раз лікувався стаціонарно з 06.08.03p по 29.09.03р. у зв'язку із загостренням депресивно-параноідної симптоматики. До застосування заявленого способу комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно о 8год ранку рисполепт усередину в таблетках в дозі від 1,0 до 2,0мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищували до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5,0мг/доб) і через 1,5год після ранкового перорального прийому рисполепту проводили центральну електроаналгезію за методикою, що описана вище в прикладі 1. Побічних реакцій і ускладнень у хворого не відмічалось. Внаслідок лікування наступило покращення стану хворого - регресували стійкі параноідні утворення, нормалізувався настрій, менше став фіксувати увагу на своїх переживаннях, емоційно ожив, став охайнішим, товариським, адекватним, почав включатися в трудові процеси, цікавитися випискою та домашніми справами. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатолопчними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додатковий пероральний прийом рисполепту до середніх доз та подальше проведення центральної електроаналгези привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, прогредієнтності процесу, порідшення побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Як видно із прикладів здійснення, заявлений спосіб комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою є дієздатним і ефективним. У порівнянні зі способом-прототипом заявлений спосіб комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою сприяє швидкій редукції психопатологічних розладів, формуванню ремісії, зменшенню прогредієнстності процесу, формуванню умов для реабілітації, дає можливість швидко нарощувати концентрацію рисполепту безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом його додаткового перорального прийому і подальшого проведення центральної електроаналгезії, що дозволяє зменшувати резистентність до психофармакотерапії і термін лікування на 7 днів за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Спосіб-прототип дозволяє добитися позитивного ефекту тільки у 78,6% хворих, заявлений спосіб комплексного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою у хворих на шизофренію дав позитивний ефект у 85,3% хворих. Таким чином, заявлений спосіб в порівнянні із прототипом перевищує терапевтичну ефективність на 6,7%, що дає можливість скорочувати термін лікування.