Спосіб інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до психіатрії, і може бути використаний для інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою. Відомий спосіб інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою, котрий включає проведення сеансів електросну [Гиляровський Β.Α., Ливенцев Н.М., Кавыршин А.Я., Кириллова З.А. Электронаркоз и электросон в терапии психических заболеваний // Лечение сном психических заболеваний. Под ред. Β.Α. Гиляровского, Т.П. Симеон. - М.: Медгиз, 1950. - С. 52-60]. Недоліком відомого способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію психотропних засобів, в т. ч. рисполепту, безпосередньо в заінтересованих структура х головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу і створювати умови для реабілітації хворих. Відомий також спосіб інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою, котрий включає проведення сеансів електросну в курсі лікувальних заходів [Оржежковский В.В., Чопик Д.И. Электросон // Клиническая физиотерапия / Оржежковский B.B., Волков Е.С., Демедюк И.А. и др.; Под ред. В.В. Оржежковского. - К.: Здоров'я, 1984. - С. 31-34]. Недоліком відомого способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію психотропних засобів безпосередньо в заінтересованих структурах мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу і створювати умови для реабілітації хворих. Найбільш близьким по технічній суті і досягаемому результату до заявленого є спосіб інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою, котрий включає використання електросну на фоні прийому психотропних засобів [Панасюк E.H., Федорив Я.Н, Модылевский В.Μ. Общая физиотерапия и курортология. -Львов: Свит, 1990. - С. 25-28]. Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування, що з умовлено недостатньою терапевтичною активністю, а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію психотропних засобів, в т. ч. рисполепту, безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу і створювати умови для реабілітації хворих. В основі корисної моделі поставлено задачу скорочення терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту при інтенсивному лікуванні шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою шляхом додаткового перорального підвищення добової дози рисполепту від середньої до високої з подальшим проведенням лікування методом електросну, що забезпечує підвищення терапевтичного ефекту. Поставлена задача досягається тим, що згідно корисної моделі додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищують до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5 мг/доб) і через 1,5 год після ранкового перорального прийому рисполепту проводять лікування методом електросну за очно-завушним варіантом з постійним збільшенням сили струму від 15 до 20 мА, частоти імпульсів від 5 до 120 Гц, їх тривалості від 0,2 до 0,5 мс, тривалості процедури від 20 до 90 хв при курсі лікування 15 щоденних процедур. Використання рисполепту для інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою відомо, але невідомо швидке нарощування концентрації рисполепту безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом додаткового перорального підвищення добової дози рисполепту до середньої і подальшого проведення лікування методом електросну. Проведення лікування методом електросну співпадає з максимальною концентрацією рисполепту в плазмі крові внаслідок основного і додаткового перорального прийомів препарата, отже, з найбільш вираженою його дією. Ме ханізм дії рисполепту, який є атиповим нейролептиком із групи бензизоксазола, зв'язують з дією його як селективного антагоніста 5-НТ2-серотонінергічних і D2-допамінергічних рецепторів в центральній нервовій системі, а також з блокадою а 1-адренергічних і в меншій мірі Н 1-гістамінових та a1-адренергічних рецепторів. При цьому даний препарат не виявляє дії на холінергічні рецептори, володіє антипсихотичним ефектом (усуває маячні ідеї, галюцинації, автоматизм), зменшує почуття стра ху, знижує агресивність. В меншій мірі, ніж класичні нейролептики, пригнічує рухову активність і каталепсію. При цьому, під впливом імпульсного струму створюються умови для підвищення ефекту дії препарату виникають електрохімічні процеси в біологічних клітинах, що збільшує проникливість клітинних мембран, умови для потенціювання та пролонгування дії препарату. Це сприяє швидкому поступленню рисполепту в головний мозок і спинномозкову рідину, вибірковому накопиченню його в заінтересованих структурах головного мозку, які мають відношення до патогенетичних ланок шизофренії. Електросон проявляє інтерполярну дію в клітинах життєво важливих центрів головного мозку - підкоркових утвореннях, стволі, в результаті чого нормалізуються обмінні процеси, кровообіг, збільшується хвилинний об’єм дихання і підвищується насиченість крові киснем, відновлює порушену вегета тивно-гуморальну та емоційну рівновагу. Імпульсний ток проникає в порожнину черепа і впливає безпосередньо на підкоркову-стволову область головного мозку, в котрій розміщені гіпоталамус, ядра зорових горбиків, ретикулярна формація, лімбічні системи та інші утворення. Процеси гальмування в корі головного мозку виникають внаслідок угамування стимулюючого впливу ретикулярної формації, при цьому відмічається активізація лімбічних утворень, зокрема гіпокампу. Під час електросну сповільнюються коркові ритми, в той час як підкоркові ритми після фази сповільнення проявляють тенденцію до наростання, особливо в лімбічних структурах, що покращує компенсаторні і адаптивні механізми центральної і вегетативної нервової системи і, відповідно, зменшує резистентність до психофармакотерапи. Разом з цим, дія рисполепту відбувається при сприятливо зміненій реактивності нервової системи під впливом імпульсного струму, що значно порідшує появу небажаних побічних реакцій Все це сприяє скороченню терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Заявлений спосіб здійснюється слідуючим чином. Хворий приймає щоденно о 8 год ранку рисполепт усередину в таблетках в дозі від 1 до 2 мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищують до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5 мг/доб) і через 1,5 год після ранкового перорального прийому рисполепту проводять лікування методом електросну в затемненій, ізольованій від зовнішнього шуму палаті або кімнаті, в лежачому положенні, в зручній для сну позі. Після інструктажу про лікувальне значення електросну та попередження про відчуття, котрі будуть причинені електричним струмом, хворому закріплюють чотири електроди за очно-завушною варіантом і проводять процедуру з постійним збільшенням сили струму від 15 до 20 мА, частоти імпульсів від 5 до 120 Гц, їх тривалості від 0,2 до 0,5 мс, тривалості процедури від 20 до 90 хв при курсі лікування 15 щоденних процедур. Сприйняття пацієнтом імпульсного електричного струму у вигляді м'якого подиху вітр у, приємного запоморочення, легкої вібрації, слабого тиску и т.п. свідчить про правильний вибір сили струму. Подальші почуття індивідуальні, частіше всього хворі відмічають тягар в повіках, млявість, котра переходить в сон, глибоке, рідке дихання, сповільнений пульс. Дані параметри вибрані дослідним шляхом у зв'язку з тим, що при їх використанні виявлявся найвищий терапевтичний ефект. Спосіб протипоказаний при індивідуальній непереносимості струму, мокрій екземі в місцях накладання електродів, важких соматичних захворюваннях в стадії декомпенсації, органічних захворюваннях нервової системи та гострих порушеннях мозкового кровообігу. Спосіб використаний нами у 12 різностатевих праворуких хворих з депресивно-параноідним синдромом параної дно і шизофренії і суїцидальною поведінкою із середньою тривалістю захворювання 14 років у віці від 20 до 60 років з безперервним перебігом, котрі виявляли ознаки терапевтичної резистентності. Позитивний результат отримано у 8 хворих, невизначений - у 4 хворих, що підтверджується вірогідними клінікопсихопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Приклад 1. Хворий Н., 40 років. Діагноз: шизофренія параноїдна, депресивно-параноїдний синдром з суїцидальною поведінкою, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 11 років, 8 разів лікувався стаціонарно в міській клінічній психіатричній лікарні, інвалів ІІ групи, ніде не працює, останній раз лікувався стаціонарно з 01.10.04р. по 13.11.04р. у зв'язку із загостренням депресивно-параноїдної симптоматики і суїцидальною поведінкою. До застосування заявленого способу інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою у пацієнта відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно о 8 год ранку рисполепт усередину в таблетках в дозі від 1 до 2 мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищували до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5 мг/доб) і через 1,5 год після ранкового перорального прийому рисполепту проводили лікування методом електросну за очно-завушним варіантом з допомогою апарату "Элетросон-4Т". Для цього хворому на закриті очі і на область пипкуватих виростків розміщували електроди з гідрофільними прокладками, змоченими ізотонічним розчином хлорида натрію. Очні електроди з'єднували з катодом, електроди, розміщені на пипкуватих виростках, - з анодом. Процедуру проводили з постійним збільшенням сили струму від 15 до 20 мА, частоти імпульсів від 5 до 120 Гц, їх тривалості від 0,2 до 0,5 мс, тривалості процедури від 20 до 90 хв при курсі лікування 15 щоденних процедур. Дані лікувальні процедури хворий переніс добре, побічних реакцій і ускладень не відмічалось. Внаслідок лікування наступило значне покращення стану хворого -менше став акцентувати увагу на параноїдних розладах, став спокійнішим, дезактуалізувались маячні стійкі утворення, нормалізувався настрій, щезли епізодичні слухові галюцинації, суїцидальні прояви, став більш товариським, охайним, лагідним, почав багато читати, цікавитися телепередачами та випискою, будувати реальні плани на майбутнє, включатися в трудові процеси. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози рисполепту до середньої та подальше проведення лікування методом електросну привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, прогредієнтності процесу, порідшення побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Приклад 2. Хворий Г., 33 років. Діагноз: шизофренія параноїдна, депресивно-параноїдний синдром з суїцидальною поведінкою, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 9 років, більше 10 разів лікувався стаціонарно в міській клінічній психіатричній лікарні, інвалів II групи, останній раз лікувався стаціонарно з 08.09.04р. по 01.11.04р. у зв'язку із загостренням депресивно-параноїдної симптоматики і суїцидальною поведінкою. До застосування заявленого способу інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою у пацієнта відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно о 8 год ранку рисполепт усередину в таблетках в дозі від 1 до 2 мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу рисполепту підвищували до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5 мг/доб) і через 1,5 год після ранкового перорального прийому рисполепту проводили лікування методом електросну за методикою, що описана вище в прикладі 1. Побічних реакцій і ускладнень у хворого не відмічалось. Внаслідок лікування наступило покращення стану хворого - регресував депресивно-параноїдний синдром, суїцидальна поведінка, менше став фіксувати увагу на своїх переживаннях, емоційно ожив, став охайнішим, товариським, адекватним, нормалізувався настрій, почав включатися в трудові процеси і цікавитися випискою. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози рисполепту до середньої та подальше проведення лікування методом електросну привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, прогредієнтності процесу, порідшення побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Як видно із прикладів здійснення, заявлений спосіб інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою є дієздатним і ефективним. У порівнянні зі способом-прототипом заявлений спосіб інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою сприяє швидкій редукції психопатологічних розладів, суїцидальної поведінки, формуванню ремісії, зменшенню прогредієнстності процесу, формуванню умов для реабілітації, дає можливість швидко нарощувати концентрацію рисполепту безпосередньо в заінтересованих стр уктура х головного мозку шляхом додаткового перорального підвищення добової дози рисполепту до середньої і подальшого проведення лікування методом електросну, що дозволяє зменшувати резистентність до психофармакотерапії і термін лікування на 6 днів за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Спосіб-прототип дозволяє добитися позитивного ефекту тільки у 52% хворих, заявлений спосіб інтенсивного лікування шизофренії з безперервним перебігом і суїцидальною поведінкою у хворих дав позитивний ефект у 58,7% хворих. Таким чином, заявлений спосіб в порівнянні із прототипом перевищує терапевтичну е фективність на 6,7%, що дає можливість скорочувати термін лікування.