Сигналізація розміру зображення при кодуванні відеосигналу
Формула / Реферат
1. Спосіб кодування відеоданих, який включає етапи, на яких:
визначають розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності, причому відеопослідовність містить множину зображень, і розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування;
визначають розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, визначають як кратне розміру найменшої одиниці кодування; і
сигналізують розмір найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей і сигналізують розмір зображення як кратне розміру найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей.
2. Спосіб за п. 1, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі.
3. Спосіб за п. 1, в якому визначення розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності включає в себе визначення першого розміру найменшої одиниці кодування для першого зображення і визначення другого розміру найменшої одиниці кодування для другого зображення, причому перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, і розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності дорівнює першому розміру найменшої одиниці кодування.
4. Спосіб за п. 1, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування.
5. Спосіб за п. 1, в якому розмір зображення задає розмір зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень.
6. Пристрій, виконаний з можливістю кодування відеоданих, який містить:
засіб для визначення розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності, причому відеопослідовність містить множину зображень, і розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування;
засіб для визначення розміру зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування; і
засіб для сигналізації розміру найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей і засіб для сигналізації розміру зображення як кратного розміру найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей.
7. Пристрій за п. 6, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі.
8. Пристрій за п. 6, в якому засіб для визначення розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності включає в себе засіб для визначення першого розміру найменшої одиниці кодування для першого зображення і визначення другого розміру найменшої одиниці кодування для другого зображення, причому перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, і розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності дорівнює першому розміру найменшої одиниці кодування.
9. Пристрій за п. 6, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування.
10. Пристрій за п. 6, в якому розмір зображення вказує розмір зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень.
11. Пристрій, який містить відеокодер, виконаний з можливістю:
визначати розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності, причому відеопослідовність містить множину зображень, і розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування;
визначати розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, визначається як кратне розмірунайменшої одиниці кодування; і
сигналізувати розмір найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей і сигналізувати розмір зображення як кратне розміру найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей.
12. Пристрій за п. 11, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі.
13. Пристрій за п. 11, в якому визначення розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності включає в себе визначення першого розміру найменшої одиниці кодування для першого зображення і визначення другого розміру найменшої одиниці кодування для другого зображення, причому перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, і розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності дорівнює першому розміру найменшої одиниці кодування.
14. Пристрій за п. 11, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування.
15. Пристрій за п. 11, в якому розмір зображення задає розмір зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень.
16. Машиночитаний носій, який містить інструкції, що зберігаються на ньому, які, при виконанні, призначають процесору:
визначати розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності, причому відеопослідовність містить множину зображень, і розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування;
визначати розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування; і
сигналізувати розмір найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей і сигналізувати розмір зображення як кратне розміру найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей.
17. Машиночитаний носій за п. 16, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64 × 64 пікселі.
18. Машиночитаний носій за п. 16, в якому визначення розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності включає в себе визначення першого розміру найменшої одиниці кодування для першого зображення і визначення другого розміру найменшої одиниці кодування для другого зображення, причому перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, і розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності дорівнює першому розміру найменшої одиниці кодування.
19. Машиночитаний носій за п. 16, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування.
20. Машиночитаний носій за п. 16, в якому розмір зображення задає розмір зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень.
21. Спосіб декодування відеоданих, який включає етапи, на яких:
одержують кодовану відеопослідовність, що включає в себе множину кодованих зображень;
одержують інформацію синтаксису рівня послідовностей, що вказує розмір найменшої одиниці кодування відеопослідовності, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирають з множини можливих розмірів одиниць кодування;
одержують інформацію рівня послідовності, що вказує розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення сигналізують як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і розмір зображення визначають як кратне розміру найменшої одиниці кодування;
декодують зображення; і
зберігають декодоване зображення в буфері декодованих зображень.
22. Спосіб за п. 21, в якому перше зображення відеопослідовності має перший розмір найменшої одиниці кодування, і друге зображення відеопослідовності має другий розмір найменшої одиниці кодування, перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, розмір найменшої одиниці кодування є першим розміром найменшої одиниці кодування, і розмір зображення кратний першому розміру найменшої одиниці кодування.
23. Спосіб за п. 21, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування.
24. Спосіб за п. 21, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі.
25. Пристрій, виконаний з можливістю декодування відеоданих, який містить:
засіб для одержання кодованої відеопослідовності, що включає в себе множину кодованих зображень;
засіб для одержання інформації синтаксису рівня послідовностей, що вказує розмір найменшої одиниці кодування відеопослідовності, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування;
засіб для одержання інформації рівня послідовності, що вказує розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення сигналізується як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і розмір зображення визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування;
засіб для декодування зображень; і
засіб для збереження декодованих зображень в буфері декодованих зображень.
26. Пристрій за п. 25, в якому перше зображення відеопослідовності має перший розмір найменшої одиниці кодування, і друге зображення відеопослідовності має другий розмір найменшої одиниці кодування, перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, розмір найменшої одиниці кодування є першим розміром найменшої одиниці кодування, і розмір зображення кратний першому розміру найменшої одиниці кодування.
27. Пристрій за п. 25, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування.
28. Пристрій за п. 25, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі.
29. Пристрій, який містить відеодекодер, виконаний з можливістю:
одержувати кодовану відеопослідовність, що включає в себе множину кодованих зображень;
одержувати інформацію синтаксису рівня послідовностей, що вказує розмір найменшої одиниці кодування відеопослідовності, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування;
одержувати інформацію рівня послідовності, що вказує розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення сигналізується як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і розмір зображення визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування;
декодувати зображення; і
зберігати декодовані зображення в буфері декодованих зображень.
30. Пристрій за п. 29, в якому перше зображення відеопослідовності має перший розмір найменшої одиниці кодування, і друге зображення відеопослідовності має другий розмір найменшої одиниці кодування, перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, розмір найменшої одиниці кодування є першим розміром найменшої одиниці кодування, і розмір зображення кратний першому розміру найменшої одиниці кодування.
31. Пристрій за п. 29, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування.
32. Пристрій за п. 29, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі.
33. Машиночитаний носій, який містить інструкції, що зберігаються на ньому, які, при виконанні, призначають процесору:
одержувати кодовану відеопослідовність, що включає в себе множину кодованих зображень;
одержувати інформацію синтаксису рівня послідовностей, що вказує розмір найменшої одиниці кодування відеопослідовності, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування;
одержувати інформацію рівня послідовності, що вказує розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення сигналізується як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і розмір зображення визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування;
декодувати зображення; і
зберігати декодовані зображення в буфері декодованих зображень.
34. Машиночитаний носій за п. 33, в якому перше зображення відеопослідовності має перший розмір найменшої одиниці кодування, і друге зображення відеопослідовності має другий розмір найменшої одиниці кодування, перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, розмір найменшої одиниці кодування є першим розміром найменшої одиниці кодування, і розмір зображення кратний першому розміру найменшої одиниці кодування.
35. Машиночитаний носій за п. 33, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування.
36. Машиночитаний носій за п. 33, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі.
Текст
Реферат: Відеокодер виконаний з можливістю визначати розмір зображення для одного або більше зображень, включених у відеопослідовність. Розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, може бути кратний розміру вирівняної одиниці кодування для відеопослідовності. У одному прикладі, розмір вирівняної одиниці кодування для відеопослідовності може містити мінімальний розмір одиниці кодування, де мінімальний розмір одиниці кодування вибирається з множини розмірів найменших одиниць кодування, відповідних різним зображенням у відеопослідовності. Відеодекодер виконаний з можливістю одержувати елементи синтаксису для визначення розміру зображення і розміру вирівняної одиниці кодування для відеопослідовності. Відеодекодер декодує зображення, включені у відеопослідовність, з розміром зображення, і зберігає декодовані зображення в буфері декодованих зображень. UA 108702 C2 (12) UA 108702 C2 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 По даній заявці вимагається пріоритет на основі: попередньої заявки на патент США № 61/508659, поданої 17 липня 2011 р.; попередньої заявки на патент США № 61/530819, поданої 2 вересня 2011 р.; і попередньої заявки на патент США № 61/549480, поданої 20 жовтня 2011 р., кожна з яких, таким чином, включена за допомогою посилання в повному обсязі. Галузь техніки, до якої належить винахід Цей винахід стосується галузі кодування відеосигналу. Рівень техніки Можливості цифрового відео можна впроваджувати в різноманітні пристрої, включаючи цифрові телевізори, системи прямого цифрового мовлення, бездротові широкомовні системи, кишенькові персональні комп'ютери (КПК), портативні або настільні комп'ютери, планшетні комп'ютери, пристрої читання електронних книг, цифрові камери, цифрові пристрої запису, цифрові медіапрогравачі, пристрої для відеоігор, консолі для відеоігор, стільникові або супутникові радіотелефони, так звані "смартфони", пристрої відеоконференцзв'язку, пристрої потокової передачі відеосигналу і ін. Пристрої цифрового відео реалізовують методи стиснення відеосигналу, наприклад, описані в стандартах, що позначаються MPEG-2, MPEG-4, ITU-T H.263, ITU-T H.264/MPEG-4, Part 10, Advanced Video Coding (AVC), стандарті High Efficiency Video Coding (HEVC), що на даний час знаходиться в розробці, і розширеннях таких стандартів. Відеопристрої можуть передавати, приймати, кодувати, декодувати і/або зберігати цифрову відеоінформацію більш ефективно завдяки реалізації таких методів стиснення відеосигналу. Методи стиснення відеосигналу здійснюють просторове (всередині зображення) прогнозування і/або часове (між зображеннями) прогнозування для зниження або усунення надмірності, властивої відеопослідовностям. Для кодування відеосигналу на основі блоків, зріз відео (тобто кадр відео або частина кадру відео) можна розбивати на відеоблоки, які також можуть іменуватися блоками дерева, одиницями кодування (CU) і/або вузлами кодування. Відеоблоки у внутрішньокодованому (I) зрізі зображення кодуються з використанням просторового прогнозування відносно опорних вибірок в сусідніх блоках в одному і тому ж зображенні. Відеоблоки у зовнішньокодованому (Р або В) зрізі зображення можуть використовувати просторове прогнозування відносно опорних вибірок в сусідніх блоках в одному і тому ж зображенні або часове прогнозування відносно опорних вибірок в інших опорних зображеннях. Зображення можуть іменуватися кадрами, і опорні зображення можуть співвідноситися з опорними кадрами. Просторове або часове прогнозування дозволяє одержати прогностичний блок для блока, що підлягає кодуванню. Залишкові дані представляють пікселні різниці між вихідним блоком, що підлягає кодуванню, і прогностичним блоком. Зовнішньокодований блок кодується згідно з вектором руху, який вказує на блок опорних вибірок, що утворюють прогностичний блок, і залишковими даними, що вказують різницю між кодованим блоком і прогностичним блоком. Внутрішньокодований блок кодується згідно з режимом внутрішнього кодування і залишковими даними. Для додаткового стиснення, залишкові дані можна перетворювати з пікселної області в перетворювальну область, одержуючи залишкові коефіцієнти перетворення, які потім можна квантувати. Квантовані коефіцієнти перетворення, спочатку розміщені в двовимірній матриці, можна сканувати для створення одновимірного вектора коефіцієнтів перетворення, і статистичне кодування можна застосовувати для досягнення ще більшого стиснення. Суть винаходу Загалом, це розкриття описує методи кодування відеоданих, включених в зображення або кадри відеопослідовності. Зокрема, це розкриття описує методи, де розмір зображення для групи зображень у відеопослідовності можна кодувати на основі розміру вирівняної одиниці кодування для відеопослідовності. Розмір вирівняної одиниці кодування для відеопослідовності можна вибирати з декількох можливих розмірів одиниць кодування, підтримуваних схемою кодування відеосигналу. Методи цього розкриття включають в себе сигналізацію розміру вирівняної одиниці кодування для одного або більше зображень у відеопослідовності і кодування розміру для одного або більше зображень як кратного найменшій одиниці кодування. У одному прикладі розкриття, спосіб кодування відеоданих включає етапи, на яких визначають розмір найменшої одиниці кодування для кожного з множини зображень, що задає відеопослідовність, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування, що включає в себе максимально можливий розмір одиниці кодування; визначають розмір вирівняної одиниці кодування для відеопослідовності на основі множини можливих розмірів одиниць кодування; визначають розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з 1 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 відеопослідовністю, кратний розміру вирівняної одиниці кодування; і сигналізують значення розміру вирівняної одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей. У іншому прикладі, спосіб декодування відеоданих включає етапи, на яких одержують кодовану відеопослідовність, що включає в себе перше зображення, кодоване з використанням першого розміру найменшої одиниці кодування, і друге зображення, кодоване з використанням другого розміру найменшої одиниці кодування; одержують розмір зображення для декодованого зображення, що підлягає збереженню в буфері декодованих зображень, причому розмір зображення кратний одному з першого розміру одиниці кодування, другого розміру одиниці кодування і максимального розміру одиниці кодування; і зберігають декодоване зображення в буфері декодованих зображень. У іншому прикладі, пристрій для кодування відеоданих містить пристрій кодування відеосигналу, виконаний з можливістю визначати розмір найменшої одиниці кодування для кожного з множини зображень, що задає відеопослідовність, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування, що включає в себе максимально можливий розмір одиниці кодування; визначати розмір вирівняної одиниці кодування для відеопослідовності на основі множини можливих розмірів одиниць кодування; визначати розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, кратний розміру вирівняної одиниці кодування; і сигналізувати значення розміру вирівняної одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей. У іншому прикладі, пристрій для декодування відеоданих містить пристрій декодування відеосигналу, виконаний з можливістю одержувати кодовану відеопослідовність, що включає в себе перше зображення, кодоване з використанням першого розміру найменшої одиниці кодування, і друге зображення, кодоване з використанням другого розміру найменшої одиниці кодування; одержувати розмір зображення для декодованого зображення, що підлягає збереженню в буфері декодованих зображень, причому розмір зображення кратний одному з першого розміру одиниці кодування, другого розміру одиниці кодування і максимального розміру одиниці кодування; і зберігати декодоване зображення в буфері декодованих зображень. У іншому прикладі, пристрій для кодування відеоданих містить засіб для визначення розміру найменшої одиниці кодування для кожного з множини зображень, що задає відеопослідовність, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування, що включає в себе максимально можливий розмір одиниці кодування; засіб для визначення розміру вирівняної одиниці кодування для відеопослідовності на основі множини можливих розмірів одиниць кодування; засіб для визначення розміру зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, кратний розміру вирівняної одиниці кодування; і засіб для сигналізації значення розміру вирівняної одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей. У іншому прикладі, пристрій для декодування відеоданих містить засіб для одержання кодованої відеопослідовності, що включає в себе перше зображення, кодоване з використанням першого розміру найменшої одиниці кодування, і друге зображення, кодоване з використанням другого розміру найменшої одиниці кодування; засіб для одержання розміру зображення для декодованого зображення, що підлягає збереженню в буфері декодованих зображень, причому розмір зображення кратний одному з першого розміру одиниці кодування, другого розміру одиниці кодування і максимального розміру одиниці кодування; і засіб збереження декодованого зображення в буфері декодованих зображень. У іншому прикладі, машиночитаний носій даних містить збережувані на ньому інструкції, які, при виконанні, призначають процесору пристрою для кодування відеоданих визначати розмір найменшої одиниці кодування для кожного з множини зображень, що задає відеопослідовність, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування, що включає в себе максимально можливий розмір одиниці кодування; визначати розмір вирівняної одиниці кодування для відеопослідовності на основі множини можливих розмірів одиниць кодування; визначати розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, кратний розміру вирівняної одиниці кодування; і сигналізувати значення розміру вирівняної одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей. У іншому прикладі, машиночитаний носій даних містить збережувані на ньому інструкції, які, при виконанні, призначають процесору пристрою для декодування відеоданих одержувати кодовану відеопослідовність, що включає в себе перше зображення, кодоване з використанням першого розміру найменшої одиниці кодування, і друге зображення, кодоване з використанням другого розміру найменшої одиниці кодування; одержувати розмір зображення для 2 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 декодованого зображення, що підлягає збереженню в буфері декодованих зображень, причому розмір зображення кратний одному з першого розміру одиниці кодування, другого розміру одиниці кодування і максимального розміру одиниці кодування; і зберігати декодоване зображення в буфері декодованих зображень. Деталі одного або більше прикладів викладені в прикладених кресленнях і нижченаведеному описі. Інші ознаки, задачі і переваги виявляються з опису і креслень, а також з формули винаходу. Короткий опис креслень Фіг. 1 - блок-схема, що демонструє приклад системи кодування і декодування відеосигналу. Фіг. 2 - блок-схема, що демонструє приклад відеокодера, який може реалізувати методи, описані в цьому розкритті. Фіг. 3 - блок-схема операцій, що демонструє приклад методу для кодування відеоданих згідно з методами цього розкриття. Фіг. 4 - блок-схема, що демонструє приклад відеодекодера, який може реалізувати методи, описані в цьому розкритті. Фіг. 5 - блок-схема операцій, що демонструє приклад методу для декодування відеоданих згідно з методами цього розкриття. Докладний опис Відеопослідовність може включати в себе групу зображень. Кожне зображення в групі зображень може мати розмір найменшої одиниці кодування. У одному прикладі, розмір найменшої одиниці кодування може бути прямокутником або квадратом з одним з наступних розмірів, виражених в пікселах або вибірках: чотири піксели, вісім пікселів, 16 пікселів, 32 піксели і 64 піксели. Для підвищення ефективності кодування відеопослідовності, може бути корисним визначати розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності і задавати розмір зображення для групи зображень, де розмір зображення кратний мінімальному розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності. На Фіг. 1 показана блок-схема, що демонструє один приклад системи 10 кодування і декодування відеосигналу, яка може реалізувати методи цього розкриття. Як показано на Фіг. 1, система 10 включає в себе пристрій-джерело 12, який передає кодований відеосигнал на пристрій 16 призначення через канал 15 зв'язку. Пристрій-джерело 12 і пристрій 16 призначення можуть містити будь-який з різноманітних пристроїв. У ряді випадків, пристрій-джерело 12 і пристрій 16 призначення можуть містити телефонні трубки пристрою бездротового зв'язку, наприклад так звані стільникові або супутникові радіотелефони. Однак методи цього розкриття, які застосовуються, в загальному випадку, до кодування і декодування, можна застосовувати до небездротових пристроїв, що включають в себе можливості кодування і/або декодування відеосигналу. Пристрій-джерело 12 і пристрій 16 призначення є лише прикладами пристроїв кодування, які можуть підтримувати описані тут методи. У прикладі, показаному на Фіг. 1, пристрій-джерело 12 може включати в себе джерело 20 відеосигналу, відеокодер 22, модулятор/демодулятор (модем) 23 і передавач 24. Пристрій 16 призначення може включати в себе приймач 26, модем 27, відеодекодер 28 і пристрій 30 відображення. Джерело 20 відеосигналу може містити пристрій захоплення відео, наприклад відеокамеру, архів відеозаписів, що містить раніше захоплене відео, подачу відео від постачальника відеоконтенту або іншого джерела відео. У порядку додаткової альтернативи, джерело 20 відеосигналу може генерувати дані на основі комп'ютерної графіки як вихідне відео або комбінацію прямої відеозйомки, архівних відеозаписів і відео, створюваного на комп'ютері. У ряді випадків, якщо джерелом 20 відеосигналу є відеокамера, пристрій-джерело 12 і пристрій 16 призначення можуть формувати так звані камерофони або відеотелефони. У кожному випадку, захоплене, попередньо захоплене відео або відео, створюване на комп'ютері, можна кодувати відеокодером 22. У деяких прикладах (але не у всіх випадках), після того, як відеодані кодуються відеокодером 22, кодована відеоінформація може потім модулюватися модемом 23, згідно зі стандартом зв'язку, наприклад, множинного доступу з кодовим розділенням (CDMA), мультиплексування з ортогональним частотним розділенням (OFDM) або будь-якого іншого стандарту або методу зв'язку. Потім кодовані і модульовані дані можна передавати на пристрій 16 призначення через передавач 24. Модем 23 може включати в себе різні змішувачі, фільтри, підсилювачі або інші компоненти, призначені для модуляції сигналу. Передавач 24 може включати в себе схеми, призначені для передачі даних, що включають в себе підсилювачі, фільтри і одну або більше антен. Приймач 26 пристрою 16 призначення приймає інформацію по каналу 15, і модем 27 демодулює інформацію. Процес декодування відеосигналу, здійснюваний 3 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 відеодекодером 28, може включати в себе методи, зворотні методам кодування, здійснюваним відеокодером 22. Канал 15 зв'язку може містити будь-яке бездротове або дротове середовище зв'язку, наприклад радіочастотний (РЧ) спектр або одну або більше фізичних ліній передачі, або будьяку комбінацію бездротових і дротових середовищ передачі даних. Канал 15 зв'язку може складати частину мережі з комутацією пакетів, наприклад локальної мережі, широкомасштабної мережі або глобальної мережі, наприклад Інтернету. Канал 15 зв'язку, в загальному випадку, представляє будь-яке придатне середовище зв'язку або сукупність різних середовищ зв'язку для передачі відеоданих з пристрою-джерела 12 на пристрій 16 призначення. Знову ж, Фіг. 1 є лише одним прикладом, і методи цього розкриття можна застосовувати до установок кодування відеосигналу (наприклад, кодування відеосигналу або декодування відеосигналу), які не обов'язково включають в себе яку-небудь передачу даних між пристроями кодування і декодування. У інших прикладах, дані можна витягувати з локальної пам'яті, передавати в режимі потоку по мережі і т. п. Пристрій кодування може кодувати і зберігати дані в пам'яті, і/або пристрій декодування може витягувати дані з пам'яті і декодувати їх. У багатьох випадках, кодування і декодування здійснюються непов'язаними пристроями, які не здійснюють зв'язок один з одним, але просто кодують дані в пам'ять і/або витягують дані з пам'яті і декодують їх. Наприклад, після кодування відеоданих, відеодані можна пакетувати для передачі або зберігання. Відеодані можна збирати у відеофайл, що відповідає будь-якому з різних стандартів, наприклад формату медіафайлів, встановленому International Organization for Standardization (ISO) і його розширенням, наприклад AVC. У ряді випадків, відеокодер 22 і відеодекодер 28 можуть працювати, по суті, згідно зі стандартом стиснення відеосигналу, наприклад перспективним стандартом HEVC. Однак методи цього розкриття також можна застосовувати в контексті різних інших стандартів кодування відеосигналу, включаючи деякі старі стандарти або нові або перспективні стандарти. Хоч це не показано на Фіг. 1, в ряді випадків, кожний з відеокодера 22 і відеодекодера 28 може бути об'єднаний з аудіокодером і декодером і може включати в себе належні блоки мультиплексування/демультиплексування або інше обладнання і програмне забезпечення для обробки кодування аудіо і відео в загальному потоці даних або окремих потоках даних. Якщо застосовно, блоки мультиплексування/демультиплексування можуть відповідати протоколу мультиплексора ITU H.223 або іншим протоколам, наприклад протоколу користувацьких дейтаграм (UDP). Відеокодер 22 і відеодекодер 28 можна реалізувати у вигляді одного або більше мікропроцесорів, цифрових сигнальних процесорів (DSP), спеціалізованих інтегральних схем (ASIC), вентильних матриць, програмованих користувачем (FPGA), дискретної логіки, програмного забезпечення, апаратного забезпечення, програмно-апаратного забезпечення або їх комбінацій. Кожний з відеокодера 22 і відеодекодера 28 може бути включений в один або більше кодерів або декодерів, будь-який з яких може входити в склад комбінованого кодера/декодера (кодека) у відповідному мобільному пристрої, абонентському пристрої, широкомовному пристрої, сервері і т. п. В цьому розкритті, термін кодер має на увазі кодер, декодер або кодек, і всі терміни кодер, кодер, декодер і кодек мають на увазі конкретні машини, призначені для кодування (кодування і/або декодування) відеоданих, що узгоджуються з цим розкриттям. У цьому розкритті, термін "кодування" може означати будь-яке або обидва з кодування і/або декодування. У ряді випадків, пристрій-джерело 12 і пристрій 16 призначення можуть працювати, по суті, симетричним чином. Наприклад, кожний з пристрою-джерела 12 і пристрою 16 призначення може включати в себе компоненти кодування і декодування відеосигналу. Отже, система 10 може підтримувати односторонню або двосторонню передачу відеосигналу між пристроємджерелом 12 і пристроєм 16 призначення, наприклад, для потокової передачі відеосигналу, відтворення відео, мовлення відео або відеотелефонії. Відеокодер 22 і відеодекодер 28 можуть здійснювати кодування з прогнозуванням, в якому кодований відеоблок порівнюється з одним або більше прогностичними кандидатами для ідентифікації прогностичного блока. Відеоблоки можуть існувати в окремих кадрах відео або зображеннях (або інших одиницях відео, що незалежно задаються, наприклад зрізах). Кадри, зрізи, ділянки кадрів, групи зображень або інші структури даних можна визначити як одиниці відеоінформації, які включають в себе відеоблоки. Процес кодування з прогнозуванням може бути внутрішнім (в цьому випадку прогностичні дані генеруються на основі сусідніх внутрішніх даних в тому ж кадрі або зрізі відео) або зовнішнім (в цьому випадку прогностичні дані генеруються на основі відеоданих в попередніх або подальших кадрах або зрізах). Відеокодер 22 і відеодекодер 28 можуть підтримувати декілька різних режимів прогностичного кодування. 4 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відеокодер 22 може вибирати бажаний режим кодування відеосигналу. При кодуванні з прогнозуванням, після ідентифікації прогностичного блока, відмінності між поточним кодованим відеоблоком і прогностичним блоком кодуються як залишковий блок, і синтаксис прогнозування (наприклад, вектор руху у випадку зовнішнього кодування або прогностичний режим у випадку внутрішнього кодування) використовується для ідентифікації прогностичного блока. У ряді випадків, залишковий блок можна перетворювати і квантувати. Методи перетворення можуть включати процес DCT або принципово аналогічний процес, цілочислові перетворення, вейвлетні перетворення або інші типи перетворень. У процесі DCT, в порядку прикладу, процес перетворення перетворює набір пікселних значень (наприклад, залишкові пікселні значення) в коефіцієнти перетворення, які можуть представляти енергію пікселних значень в частотній області. Відеокодер 22 і відеодекодер 28 можуть застосовувати квантування до коефіцієнтів перетворення. Квантування, в загальному випадку, передбачає процес, який обмежує кількість бітів, пов'язану з будь-яким даним коефіцієнтом перетворення. Після перетворення і квантування, відеокодер 22 і відеодекодер 28 можуть здійснювати статистичне кодування на квантованих і перетворених залишкових відеоблоках. Відеокодер 22 може генерувати елементи синтаксису як частину процесу кодування, що підлягає використанню відеодекодером 28 в процесі декодування. Відеокодер 22 також може піддавати статистичному кодуванню елементи синтаксису і включати елементи синтаксису в кодований бітовий потік. Загалом, статистичне кодування включає один або більше процесів, які спільно стискають послідовність квантованих коефіцієнтів перетворення і/або іншу синтаксичну інформацію. Відеокодер 22 і відеодекодер 28 можуть здійснювати методи сканування на квантованих коефіцієнтах перетворення для задавання одного або більше серіалізованих одновимірних векторів коефіцієнтів з двомірних відеоблоків. Скановані коефіцієнти можна потім статистично кодувати спільно з будь-якою синтаксичною інформацією, наприклад, за допомогою контекстно-адаптивного кодування із змінною довжиною слова (CAVLC), контекстноадаптивного двійкового арифметичного кодування (CABAC) або іншого процесу статистичного кодування. У деяких прикладах, як частина процесу кодування, відеокодер 22 може декодувати кодовані відеоблоки для генерації відеоданих, які використовується для подальшого кодування на основі прогнозування подальших відеоблоків. Це часто називають циклом декодування процесу кодування, який, в загальному випадку, імітує декодування, здійснюване пристроєм декодера. У циклі декодування кодера або декодера, можна використовувати методи фільтрації для підвищення якості відео і, наприклад, згладжувати границі пікселів і, можливо, видаляти артефакти з декодованого відеосигналу. Ця фільтрація може здійснюватися всередині циклу або після циклу. При фільтрації всередині циклу, фільтрація реконструйованих відеоданих відбувається в циклі кодування, і це означає, що фільтровані дані зберігаються кодером або декодером для подальшого використання при прогнозуванні подальших даних зображення. Навпаки, при фільтрації після циклу фільтрація реконструйованих відеоданих відбувається поза циклом кодування, і це означає, що нефільтровані версії даних зберігаються кодером або декодером для подальшого використання при прогнозуванні подальших даних зображення. Циклічна фільтрація часто іде за окремим процесом протиблокової фільтрації, який звичайно застосовує фільтрацію до пікселів, які знаходяться на або поблизу границь сусідніх відеоблоків, для усунення артефактів блоковості, які виявляються на границях відеоблоків. На даний час ведуться роботи по створенню нового стандарту кодування відеосигналу, що на даний момент носить назву High Efficiency Video Coding (HEVC). Перспективний стандарт також іменується H.265. Нещодавній проект стандарту HEVC, що іменується "HEVC Working Draft 3" або "WD3," описаний в документі JCTVC-E603, Wiegand et al., "High efficiency video coding (HEVC) text specification draft 3", Joint Collaborative Team on Video Coding (JCT-VC) of ITUT SG16 WP3 and ISO/IEC JTC1/SC29/WG11, 5th Meeting: Geneva, CH, 16-23 March, 2011, який, таким чином, включений за допомогою посилання в повному обсязі. Роботи по стандартизації основані на моделі пристрою кодування відеосигналу, що іменується HEVC Test Model (HM). HM передбачає декілька можливостей пристроїв кодування відеосигналу над пристроями, виконаними з можливістю кодування відеоданих згідно з ITU-T H.264/AVC. Наприклад, в той час як H.264 забезпечує дев'ять режимів кодування з внутрішнім прогнозуванням, HM забезпечує цілих тридцять чотири режими кодування з внутрішнім прогнозуванням. Відеокодер 22 може працювати на блоках відеоданих, що відповідають стандарту HEVC і HEVC Test Model. Стандарт HEVC включає в себе конкретні терміни і розміри блока для блоків відеоданих. Зокрема, HEVC включає в себе терміни найбільша одиниця кодування (LCU), одиниця кодування (CU), одиниця прогнозування (PU) і одиниця перетворення (TU). LCU, CU, PU і TU всі є відеоблоками застосовно до цього розкриття. Це розкриття також використовує термін блок 5 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 відносно будь-якого з LCU, CU, PU або TU. У HEVC, елементи синтаксису можна задавати на рівні LCU, рівні CU, рівні PU і рівні TU. У HEVC, LCU означає одиницю кодування найбільшого розміру, яка є найбільшою одиницею кодування відносно кількості пікселів, підтримуваної в даній ситуації. Загалом, в HEVC, CU виконує функцію, аналогічну функції макроблока в H.264, за винятком того, що CU не має відмінності в розмірі. Таким чином, CU можна розбивати на підCU, і LCU можна розбивати на менші CU. Крім того, CU можна розбивати на одиниці прогнозування (PU) з метою прогнозування. PU може представляти всю або частину відповідної CU і може включати в себе дані для витягання опорної вибірки для PU. PU можуть мати квадратні або прямокутні форми. TU представляють набір різницевих значень пікселів або залишків пікселів, який можна перетворювати для створення коефіцієнтів перетворення, які можна квантувати. Перетворення не є фіксованими в стандарті HEVC, але задаються згідно з розмірами одиниць перетворення (TU), які можуть мати такий же розмір, як дана CU, або, можливо, менший. У HEVC, LCU може бути пов'язана зі структурою даних квадродерева. Крім того, в деяких прикладах, залишкові вибірки, відповідні CU, можуть підрозбиватися на менші одиниці з використанням схеми розбиття квадродерева, яка включає в себе структуру квадродерева, відому як "залишкове квадродерево" (RQT). Загалом, структура даних квадродерева включає в себе по одному вузлу на CU, де кореневий вузол може відповідати LCU. Наприклад, CU 0 може відповідати LCU, і одиниці з CU1 по CU4 можуть містити під-CU для LCU. Якщо CU розбивається на чотири під-CU, то вузол, відповідний CU, включає в себе чотири крайових вузли, кожний з яких відповідає одній з під-CU. Кожний вузол структури даних квадродерева може забезпечувати дані синтаксису для відповідної CU. Наприклад, вузол в квадродереві може включати в себе прапор розбиття в синтаксисі рівня CU для указання, чи розбивається CU, відповідна вузлу, на під-CU. Елементи синтаксису для CU можна задавати рекурсивно і залежно від того, чи розбивається CU на під-CU. Якщо CU не підлягає подальшому розбиттю, кажуть, що вона є крайовою CU. У цьому розкритті, чотири під-CU крайової CU також можуть іменуватися крайовими CU, незважаючи на відсутність явного розбиття вихідної крайової CU. Наприклад, якщо CU розміром 16×16 не підлягає подальшому розбиттю, чотири під-CU розміром 8×8 також будуть іменуватися крайовими CU, хоч CU 16×16 ніколи не піддавалася розбиттю. Крайові вузли або крайові CU в RQT можуть відповідати TU. Тобто крайова CU може включати в себе квадродерево, що вказує, як крайова CU ділиться на TU. Крайова CU може включати в себе одну або більше одиниць перетворення (TU). Це розкриття може стосуватися квадродерева, що вказує, як LCU ділиться як квадродерево CU, і квадродерева, що вказує, як крайова CU ділиться на TU як квадродерево TU. Кореневий вузол квадродерева TU, в загальному випадку, відповідає крайовій CU, тоді як кореневий вузол квадродерева CU, в загальному випадку, відповідає LCU. TU квадродерева TU, що не підлягають розбиттю, іменуються крайовими TU. Прапор розбиття може вказувати, чи розбивається крайова CU на чотири одиниці перетворення. Потім, кожну одиницю перетворення можна додатково розбивати на чотири під-TU. Коли TU не підлягає подальшому розбиттю, вона може іменуватися крайовою TU. Крім того, крайові вузли або крайові CU можуть включати в себе одну або більше одиниць прогнозування (PU). Наприклад, коли PU кодується у зовнішньому режимі, PU може включати в себе дані, що задають вектор руху для PU. Дані, що задають вектор руху, можуть описувати, наприклад, горизонтальну компоненту вектора руху, вертикальну компоненту вектора руху, розрізнення для вектора руху (наприклад, точність в чверть піксела або точність в одну восьму піксела), опорний кадр, на який вказує вектор руху, і/або опорний список (наприклад, список 0 або список 1) для вектора руху. Дані для крайової CU, що задають PU, можуть також описувати, наприклад, розбиття CU на одну або більше PU. Режими розбиття можуть відрізнятися залежно від того, чи є CU незакодованою, закодованою в режимі внутрішнього прогнозування або закодованою в режимі зовнішнього прогнозування. Для внутрішнього кодування, PU можна обробляти так само, як крайову одиницю перетворення, описану нижче. У загальному випадку, для внутрішнього кодування в HEVC, всі крайові TU, що належать крайовій CU, спільно використовують один і той же режим внутрішнього прогнозування. Таким чином, один і той же режим внутрішнього прогнозування, в загальному випадку, застосовується для обчислення прогнозованих значень для всіх TU крайової CU. Для внутрішнього кодування, відеокодер 22 може обчислювати залишкове значення для кожної крайової TU з використанням режиму внутрішнього прогнозування як різницю між частиною прогностичних значень, відповідних TU, і вихідним блоком. Залишкове значення можна перетворювати, квантувати і сканувати. Для зовнішнього кодування в HEVC, відеокодер 22 може здійснювати прогнозування на рівні PU і може обчислювати залишок для кожного PU. Залишкові значення, відповідні 6 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 крайовій CU можна перетворювати, квантувати і сканувати. Для зовнішнього кодування, крайова TU може бути більше або менше, ніж PU. Для внутрішнього кодування, PU може бути суміщена з відповідною крайовою TU. У деяких прикладах, максимальний розмір крайової TU може співпадати з розміром відповідної крайової CU. Як описано вище, стандарт HEVC допускає перетворення згідно з одиницями перетворення (TU), які можуть розрізнюватися для різних CU. Розмір TU звичайно призначається на основі розміру PU в даній CU, заданій для розділеної LCU, хоч це не завжди може мати місце. TU звичайно мають такий же розмір, як PU або менше. Різницеві значення пікселів, пов'язані з TU, можна перетворювати для створення коефіцієнтів перетворення, які можна квантувати. Крім того, квантування можна застосовувати згідно з параметром квантування (QP), заданим на рівні LCU. Відповідно, один і той же рівень квантування можна застосовувати до всіх коефіцієнтів перетворення в TU, пов'язаних з різними PU для CU в LCU. Однак, замість того, щоб сигналізувати сам QP, зміну або різницю (тобто дельта) QP можна сигналізувати з LCU для указання зміни QP в порівнянні з попередньою LCU. Відеокодер 22 може здійснювати кодування відеосигналу для зображень, кадрів, зрізів, ділянок кадрів, груп зображень або інших відеоданих з використанням LCU, CU, PU і TU, заданих згідно зі стандартом HEVC як одиниці інформації кодування відеосигналу. Наприклад, відеокодер 22 може кодувати одне або більше зображень відеоданих, що містять найбільші одиниці кодування (LCU), де LCU розділені на набір одиниць кодування (CU) розміром з блок згідно зі схемою розбиття квадродерева. Відеокодер 22 і відеодекодер 28 можуть використовувати CU, що мають змінні розміри, які узгоджуються зі стандартом HEVC. Наприклад, відеокодер 22 може використовувати можливі розміри CU 64×64, 32×32, 16×16, 8×8 і 4×4 піксели. Для даної відеопослідовності, відеокодер 22 може використовувати максимальний розмір CU 64×64 піксели для всіх зображень у відеопослідовності, тоді як деякі зображення у відеопослідовності можна кодувати з використанням найменшого можливого розміру CU 4×4 піксели, а інші зображення у відеопослідовності можна кодувати з використанням розміру найменшої CU 8×8 пікселів. Як описано вище, CU, згадана в цьому розкритті, може означати найбільшу одиницю кодування зображення або під-CU в LCU. Відеокодер 22 може розбивати LCU на під-CU, і кожна під-CU може бути додатково розбита на під-CU. Відеокодер 22 може включати в себе дані синтаксису для бітового потоку, заданого для указання максимальної кратності розбиття LCU. Кратність розбиття LCU може іменуватися глибиною CU. Крім того, відеокодер 22 також може задавати найменшу одиницю кодування (SCU) для кожного зображення у відеопослідовності. SCU може означати розмір найменшої одиниці кодування, використовуваний для кодування зображення, коли доступно декілька можливих розмірів CU. Наприклад, відеокодер 22 може бути виконаний з можливістю використовувати один з можливих розмірів CU 64×64, 32×32, 16×16, 8×8 і 4×4 піксели для кодування зображень у відеопослідовності. У одному прикладі, всі зображення у відеопослідовності можна кодувати з використанням одного і того ж розміру SCU, наприклад 4×4 піксели або 8×8 пікселів. У інших прикладах, деякі зображення у відеопослідовності можна кодувати з використанням розміру SCU 4×4 піксели, а інші зображення у відеопослідовності можна кодувати з використанням розміру SCU 8×8 пікселів. Таким чином, в цьому прикладі, зображення у відеопослідовності може мати відповідні SCU 4×4 піксели і 8×8 пікселів, тобто розмір SCU може змінюватися від кадру до кадру. Відеокодер 22 може визначати мінімальний розмір SCU або максимальний розмір SCU для відеопослідовності. У цьому прикладі, мінімальний розмір SCU буде 4×4, а максимальний розмір SCU буде 8×8. Відеокодер 22 може включати в себе різні рівні даних синтаксису в бітовому потоці, які задають розміри LCU, CU, PU, TU і SCU. Наприклад, відеокодер 22 може сигналізувати розмір LCU з використанням синтаксису рівня послідовностей. Крім сигналізації розміру CU, використовуваного для кодування зображення у відеопослідовності, відеокодер 22 може використовувати різні методи для сигналізації розміру зображення у відеопослідовності. Розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, може дорівнювати розміру зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень (DPB). Зображення можуть мати розмір одиниці, наприклад блока вибраної висоти і ширини. Розмір зображення може бути розміром зображень, підтримуваним HEVC або іншим стандартом відео, наприклад розміри зображень можуть включати в себе 320×240, 1920×1080 і 7680×4320. Крім того, відеокодер 22 може сигналізувати елементи синтаксису для кодування компонентів виду текстури в заголовку зрізу. Таким чином, відеокодер 22 може сигналізувати розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, і/або мінімальний розмір найменшої одиниці кодування, пов'язаної з відеопослідовністю, з 7 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 використанням різних елементів синтаксису. Аналогічно, відеодекодер 28 може одержувати різні елементи синтаксису, що вказують розмір зображення, пов'язаного з кодованою відеопослідовністю, і/або мінімальний розмір найменшої одиниці кодування, пов'язаної з кодованою відеопослідовністю, і використовувати такі елементи синтаксису при декодуванні кодованої відеопослідовності. У одному прикладі, відеокодер 22 може сигналізувати мінімальний розмір найменшої одиниці кодування і розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, в інформації синтаксису рівня послідовностей, причому розмір зображення кратний мінімальному розміру найменшої одиниці кодування. У одному прикладі, відеодекодер 28 може одержувати кодовану відеопослідовність, що включає в себе одне або більше кодованих зображень, і мінімальний розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності в інформації синтаксису рівня послідовностей. Відеодекодер 28 може декодувати кодовані зображення в кодованій відеопослідовності і зберігати декодовані зображення в буфері декодованих зображень з розміром зображення, кратним мінімальному розміру найменшої одиниці кодування. У деяких методах стиснення відеосигналу, де використовуються макроблоки фіксованого розміру (наприклад, 16×16), розмір зображення може сигналізуватися в одиницях макроблоків. Коли ширина або висота не кратна фіксованому розміру макроблока, можна використовувати вікно обрізання. Наприклад, зображення 1920×1080 можна кодувати як 1920×1088 в бітовому потоці, але вікно обрізання сигналізує реальне вікно, що дозволяє відображати зображення як 1920×1080. В інших методах, розмір зображення може сигналізуватися в одиницях піксела. Один приклад сигналізації розміру зображення в одиницях піксела забезпечується стандартом HEVC. У одному прикладі, відеокодер 22 і відеодекодер 28 можуть кодувати відеодані, де розмір кодованого зображення в послідовності зображень задається відносно конкретного типу одиниці кодування (CU). Конкретними типами кодованих блоків можуть бути LCU, SCU, найменша CU мінімального розміру або найменша CU максимального розміру кожного зображення в послідовності зображень, як описано вище. Зокрема, відеокодер 22 може вказувати одиницю, використовувану для сигналізації розміру зображення відносно розміру одиниці кодування (CU) зображення. У одному прикладі, одиниця може мати такий же розмір, як розмір найменшої CU, дозволений в кодованій відеопослідовності. У ряді випадків, розмір найменшої CU однаковий для всіх зображень у відеопослідовності. У інших випадках, розмір найменшої CU кожного зображення у відеопослідовності може розрізнюватися. У цьому випадку, розмір найменшої CU для кожного зображення у відеопослідовності може бути не менше найменшого можливого розміру CU для відеопослідовності. У іншому прикладі, одиниця, вказана відеокодером 22, може мати такий же розмір, як найбільша одиниця кодування (LCU) для групи зображень. У деяких прикладах, вікно обрізання можна застосовуватися до зображення відеокодером 22 або відеодекодером 28 для зменшення розміру зображення. Вікно обрізання може обрізати, наприклад, щонайменше одну з правої сторони і нижньої сторони зображення. У іншому прикладі, відеокодер 22 може сигналізувати розмір зображення відносно розміру вирівняної CU (ACU). Розмір вирівняної CU може бути розміром CU, який використовується для указання розміру зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень (DPB). Такий розмір зображення може мати ширину і висоту, кратні ширині і висоті розміру вирівняної CU. Аналогічно, висота зображення може бути кратна висоті вирівняної CU. Розмір (ширина і висота) вирівняної CU може сигналізуватися таким же чином, як в інших альтернативах. Наприклад, відеокодер 22 може сигналізувати вирівняні CU на різних рівнях синтаксису. Розмір ACU можна задавати згідно з наступними прикладами: якщо всі зображення у відеопослідовності мають один і той же розмір SCU, ACU можна визначити як розмір SCU. Якщо ж зображення у відеопослідовності мають різні розміри SCU, ACU можна визначити як максимальний або мінімальний розмір SCU зі всіх зображень. Незалежно від того, як задається ACU, розмір ACU може в явному вигляді сигналізуватися відеокодером 22 в наборі параметрів послідовності (SPS) або наборі параметрів зображення (PPS), пов'язаному з відеопослідовністю. У ряді випадків, розмір ACU можна обмежувати таким чином, щоб він був меншим або рівним розміру LCU для відеопослідовності і більшим або рівним розміру SCU для відеопослідовності. Крім того, в деяких прикладах, відеокодер 22 може сигналізувати розмір зображення в одиницях LCU або одиницях SCU. У деяких прикладах, одиниця, використовувана для сигналізації розміру кодованого зображення, може сигналізуватися в SPS. Ця одиниця може мати такий же розмір, як розмір найменшої CU, дозволений для кодованої відеопослідовності. У PPS, відносний розмір розміру найменшої CU для зображень, що посилаються на цей PPS, 8 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 може сигналізуватися відеокодером 22. У випадку, коли всі зображення у відеопослідовності мають один і той же розмір SCU, додаткова сигналізація відносного розміру найменшої CU не обов'язково здійснюється в PPS. У випадку, коли розмір найменшої CU змінюється між зображеннями у відеопослідовності, відносний розмір найменшої CU для частини зображень у відеопослідовності може сигналізуватися в PPS, де відносний розмір найменшої CU більше мінімального розміру найменшої CU для відеопослідовності. Відносний розмір найменшої CU може сигналізуватися в PPS як різниця між відносним розміром найменшої CU для частини зображень і мінімальним розміром найменшої CU для відеопослідовності. Альтернативно, розмір зображення може сигналізуватися відеокодером 22 в одиницях LCU в SPS. Однак, оскільки вікно обрізання може додатково сигналізуватися відеокодером 22, використання вікна обрізання може допомагати відеодекодеру ідентифікувати розмір зображення, за умови, що розмір ACU відомий. Альтернативно, коли розмір SCU змінюється для зображень у відеопослідовності, одиниця може мати такий же розмір, як максимальний розмір найменшої CU, дозволений для зображень в кодованій відеопослідовності. У прикладі, де максимальний розмір CU становить 64×64 піксели, і деякі зображення мають розмір CU 4×4 піксели, тоді як інші мають розмір найменшої CU 8×8 пікселів, одиниця розміру зображення може становити 8×8 пікселів. У цьому прикладі, якщо зображення має розмір 64×65 пікселів, розмір зображення буде сигналізуватися відеокодером 22 як 8 на 8 пікселів, помножені на 9 на 8 пікселів. Пікселі в зображенні, розміром понад 64×65 пікселів можна обрізати з використанням елементів синтаксису обрізання кадру. У деяких прикладах максимальний розмір CU становить 64×64 піксели і деякі зображення мають найменший можливий розмір CU 4×4 піксели, тоді як інші мають розмір найменшої CU 8×8 пікселів. Для цього прикладу, якщо конкретний тип CU є мінімально можливою найменшою CU, одиниця розміру зображення становить 4×4 піксели. Згідно з тим же прикладом, якщо конкретний тип CU є максимально можливою найменшою CU, одиниця розміру зображення становить 8×8 пікселів. У нижченаведених таблицях 1-7 наведений приклад синтаксису, який можна реалізувати за допомогою відеокодера 22 і відеодекодера 28 для здійснення описаних тут методів. Приклад синтаксису можна реалізувати за допомогою відеокодера 22 і відеодекодера 28 з використанням обладнання, програмного забезпечення, програмно-апаратного забезпечення або будь-якої їх комбінації. Як описано вище, відеокодер 22 може сигналізувати одиницю, використовувану для сигналізації розміру кодованого зображення в SPS (наборі параметрів послідовності). У одному прикладі, ця одиниця може мати такий же розмір, як розмір найменшої CU, дозволений в кодованій відеопослідовності. У цьому прикладі, якщо розмір найменшої CU може змінюватися в кодованому бітовому потоці між зображеннями в групі зображень, то розмір найменшої CU не повинен бути меншим розміру цієї одиниці. У нижченаведеній Таблиці 1 наведений приклад синтаксису корисного навантаження первинної байтової послідовності SPS (RBSP), що використовується для сигналізації мінімального розміру найменшої CU для кодованого зображення у відеопослідовності. У наборі параметрів зображення (PPS) може сигналізуватися відносний розмір розміру найменшої CU для зображень, що посилаються на цей PPS. 9 UA 108702 C2 10 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 У таблиці 1, елемент синтаксису log2_max_coding_block_size_minus3 може вказувати максимальний розмір блока кодування. Змінна Log2MaxCUSize може бути задана рівною: log2_max_coding_block_size_minus3+3. У таблиці 1, елемент синтаксису log2_diff_max_pic_alligned_min_coding_block_size може вказувати різницю між мінімальним розміром блока кодування у всій кодованій відеопослідовності і максимальним розміром блока кодування. У ряді випадків, групу зображень можна задавати так, щоб найменший розмір кодування CU зображення в групі зображень був не менше значення різниці. Змінна Log2SeqMinCUSize може бути задана рівною log2_minmax_coding_block_size_minus3+3-log2_diff_max_pic_alligned_min_coding_block_size. Це значення може варіюватися від 0 до log2_max_coding_block_size_minus3. Змінні Log2MaxCUSize і Log2SeqMinCUSize можуть використовуватися відеокодером 22 і відеодекодером 28 для обробки кодування відеосигналу. Потрібно зазначити, що таблиця 1 включає в себе елементи синтаксису pic_width_in_luma_samples, pic_height_in_luma_samples і log2_min_coding_block_size_minus3, які присутні в таблиці 1 із закресленням. Ці елементи синтаксису представляють альтернативний приклад, де розмір зображення може сигналізуватися відеокодером 22 в одиницях пікселів. У одному прикладі, де розмір зображення має ширину і висоту, кратні ширині і висоті розміру ACU, де розмір ACU дорівнює мінімальному розміру SCU відеопослідовності, як описано вище, відеодекодер 28 може визначати, чи узгоджується бітовий потік, на основі того, чи є значення pic_width_in_luma_samples, pic_height_in_luma_samples цілими кратними log2_min_coding_block_size_minus3. У нижченаведеній таблиці 2 наведений інший приклад синтаксису RBSP SPS, відповідно до методів, які можуть здійснюватися відеокодером 22 і відеодекодером 28. 11 UA 108702 C2 12 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 Згідно з таблицею 2, ширина і висота зображення можуть вказуватися відеокодером 22 відносно ширини і висоти вирівняної CU. Як описано вище, вирівняна CU може являти собою CU, яка використовується відеокодером 22 і відеодекодером 28 для указання розміру зображення. Таким чином, ширина зображення може бути кратна ширині вирівняної CU. Як описано вище, розмір вирівняної CU може являти собою розмір, використовуваний для указання розміру зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень (DPB). У деяких прикладах, зображення може містити одну або більше повних вирівняних CU. У деяких прикладах, вирівняна CU є вирівняною найменшою CU (SCU). У таблиці 2 висота зображення задана як pic_height_in_ alligned_scu і ширина зображення задана як pic_width_in_alligned_scu. pic_width_in_alligned_cu може вказувати ширину зображень в кодованій відеопослідовності в одиницях вирівняних CU. pic_height_in_alligned_cu може вказувати висоту зображень в кодованій відеопослідовності в одиницях вирівняних CU. log2_max_coding_block_size_minus3 може вказувати максимальний розмір блока кодування. Змінна Log2MaxCUSize може бути задана рівною log2_max_coding_block_size_minus3+3. log2_diff_max_pic_alligned_min_coding_block_size може вказувати різницю між мінімальним розміром блока кодування у всій кодованій відеопослідовності і максимальним розміром блока кодування. У деяких прикладах, будь-яке зображення не може мати найменший розмір кодування CU менше цього. У нижченаведеній таблиці 3 представлені додаткові елементи синтаксису для RBSP PPS, які можна реалізувати за допомогою відеокодера 22 і відеодекодера 28 спільно з RBSP SPS, представленими в таблиці 1 або таблиці 2. У таблиці 3, pic_scu_size_delta може вказувати мінімальний розмір одиниці кодування зображень, що посилаються на цей набір параметрів зображення. Це значення може варіюватися від 0 до log2_diff_max_pic_alligned_min_coding_block_size. Змінна Log2MinCUSize може бути задана рівною Log2SeqMinCUSize+pic_scu_size_delta. Альтернативно, якщо розмір вирівняної CU є максимальним розміром найменшої CU всіх зображень, змінна Log2MinCUSize може бути задана рівною Log2SeqMinCUSizepic_scu_size_delta. Альтернативно, якщо розмір вирівняної CU може бути будь-яким можливим 13 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 розміром CU, в цьому випадку pic_scu_size_delta може бути знаковим значенням (se(v)), і змінна Log2MinCUSize може бути задана рівною Log2SeqMinCUSize-pic_scu_size_delta. Крім розглянутих вище прикладів, в одному прикладі, розмір LCU для відеопослідовності можна визначити як N на N, і розмір ACU, вибраний згідно з одним з вищеописаних прикладів, можна визначити як M на M. В цьому випадку, розмір зображення може сигналізуватися відеокодером 22 в одиницях розміру LCU і може визначатися як WL на HL. Таким чином, розмір зображення відносно розміру вирівняної CU може виводитися відеодекодером 28 згідно з наступним рівнянням: (WL*N-crop_right_offset+M-1)/M*M на (HL*N-crop_bottom_offset+M-1)/M*M, де crop_right_offset і crop_bottom_offset сигналізуються відеокодером 22 у вікні обрізання і є кількостями пікселів, обрізаних від правої і нижньої границі, відповідно. Потрібно зазначити, що WL може бути значенням pic_width_in_LCU і WH є значенням pic_height_in_LCU в нижченаведеній таблиці 5. Потрібно також зазначити, що операції (наприклад, ділення) у вищенаведеному рівнянні можуть бути цілочисловими обчисленнями. У нижченаведеній таблиці 4 наведений інший приклад додаткових елементів синтаксису для seq_parameter_set_rbsp (). У цьому прикладі, розміри одного або більше зображень можуть сигналізуватися відеокодером 22 відносно розміру найбільшої одиниці кодування (LCU). Розміри одного або більше зображень можуть сигналізуватися відеокодером 22, наприклад, в наборі параметрів послідовності. Розмір зображення також може сигналізуватися відеокодером 22 з num_right_offset_ACU і num_bottom_offset_ACU, так що розмір зображення дорівнює (WL*N-M*num_right_offset_ACU) на (HL*N-M*num_bottom_offset_ACU). Ці два параметри можуть сигналізуватися в SPS або PPS. Декодоване зображення підлягає збереженню в буфері декодованих зображень із зображенням відносно вирівняної CU, яка дорівнює (WL*N-num_crop_acu_right*M) на (HL*Nnum_crop_acu_right*M). У деяких прикладах, вікно обрізання може додатково сигналізуватися відеокодером 22. Вікно обрізання може задавати щонайменше праву сторону або нижню сторону зображення або інші, що підлягають обрізанню. Однак, оскільки вікно обрізання може додатково сигналізуватися, вікно обрізання можна використовувати для ідентифікації розміру зображення, коли розмір вирівняної CU відомий. 14 UA 108702 C2 15 UA 108702 C2 5 10 15 20 У прикладі, наведеному в таблиці 4, розміри зображення відносно ширини і висоти задані відносно найбільшої одиниці кодування (LCU). Таким чином, pic_width_in_LCU може вказувати розмір в пікселах одного або більше зображень відносно LCU. Аналогічно, pic_height_in_LCU може вказувати розмір в пікселах одного або більше зображень відносно LCU. Елемент синтаксису num_crop_acu_right може сигналізуватися у вікні обрізання і задавати кількість пікселів, що підлягають обрізанню на правій стороні зображення або іншого відеоблока. Аналогічно, елемент синтаксису num_crop_acu_bottom може сигналізуватися у вікні обрізання і задавати кількість пікселів, що підлягають обрізанню на нижній стороні зображення або іншого відеоблока. У інших прикладах, сигналізуються інші сторони вікон обрізання. Приклад наведений виключно з метою ілюстрації. У цьому прикладі, розмір LCU дорівнює N на N, і розмір вирівняної CU дорівнює M на M. Розмір зображення сигналізується відносно одиниці розміру LCU і задається як WL на HL. У цьому прикладі, WL є значенням pic_width_in_LCU і HL є значенням pic_height_in_LCU. Crop_right_offset може задавати кількість пікселів, що обрізуються на правій стороні, і може дорівнювати num_crop_acu_right. Crop_bottom_offset може задавати кількість пікселів, що обрізуються на нижній стороні, і може дорівнювати num_crop_acu_bottom. З розміру зображення відносно розміру LCU і розміру вирівняної CU, розмір зображення відносно розміру вирівняної CU (ACU) можна визначити з нижченаведених рівнянь , . 25 30 Потрібно зазначити, що операції в рівняннях 1 і 2 можуть бути цілочисловими обчисленнями. У таблиці 5 наведений ще один приклад додаткових елементів синтаксису для pic_parameter_set_rbsp (). У цьому прикладі може сигналізуватися щонайменше один з num_right_offset_ACU і num_bottom_offset_ACU. У Таблиці 6 представлені num_right_offset_ACU і num_bottom_offset_ACU, сигналізовані в SPS, однак, ці значення можуть сигналізуватися іншими засобами. Наприклад, щонайменше один з num_right_offset_ACU і num_bottom_offset_ACU може сигналізуватися в PPS. 16 UA 108702 C2 17 UA 108702 C2 5 Значення num_crop_acu_right в таблиці 5 може вказувати кількість розмірів вирівняних CU, що підлягають обрізанню із зображення, вирівняного по LCU, праворуч. Обрізане зображення може зберігатися в DPB. Значення num_crop_acu_bottom може вказувати кількість розмірів вирівняних CU, що підлягають обрізанню із зображення, вирівняного по LCU, знизу, для одержання зображення, що підлягає збереженню в DPB. У прикладі, відповідному таблиці 5, розмір зображення також може сигналізуватися з num_right_offset_ACU і num_bottom_offset_ACU. Розмір зображення може визначатися як: (3), 10 15 20 25 30 (4). Декодоване зображення, яке може зберігатися в буфері декодованих зображень з розміром зображення відносно вирівняної CU, можна задавати таким чином: (5). Таким чином, розмір (висота і ширина в пікселах) вирівняної CU може сигналізуватися таким же чином, як у вищенаведених прикладах відносно розміру зображення. Наприклад, якщо всі зображення мають однаковий розмір найменшої CU (SCU), розмір вирівняної CU може дорівнювати розміру SCU. У порядку іншого прикладу, якщо зображення мають різні розміри SCU, розмір вирівняної CU може дорівнювати максимальному або мінімальному розміру SCU для всіх зображень. Розмір вирівняної CU може сигналізуватися в явному вигляді в щонайменше одному з SPS або PPS. Розмір вирівняної CU може бути меншим або рівним розміру LCU і більшим або рівним розміру SCU. У нижченаведеній таблиці 6 наведений один приклад синтаксису обрізання кадру, який можна використовувати спільно з будь-яким з вищеописаних ілюстративних варіантів здійснення. У одному прикладі, вікно обрізання може знаходитися в наборі параметрів послідовності і відповідати тій же семантиці, що і в H.264/AVC. На Фіг. 2 показана блок-схема, що демонструє приклад відеокодера, який може бути виконаний з можливістю здійснення методів, описаних в цьому розкритті. Відеокодер 50 може бути виконаний з можливістю визначати розмір найменшої одиниці кодування для кожного з множини зображень, що задає відеопослідовність, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування. Крім того, відеокодер 18 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 50 може бути виконаний з можливістю визначення мінімального розміру одиниці кодування для відеопослідовності на основі найменшої одиниці кодування, визначеної для кожного з множини зображень, що утворюють відеопослідовність. Крім того, відеокодер 50 може бути виконаний з можливістю визначати розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, кратний значенню мінімального розміру одиниці кодування. Крім того, відеокодер 50 може бути виконаний з можливістю сигналізувати значення мінімального розміру одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей. Відеокодер 50 може відповідати відеокодеру 22 пристрою 20 або відеокодеру іншого пристрою. Як показано на Фіг. 2, відеокодер 50 може включати в себе модуль 32 кодування з прогнозуванням, модуль 31 розбиття квадродерева, суматори 48 і 51 і пам'ять 34. Відеокодер 50 також може включати в себе модуль 38 перетворення і модуль 40 квантування, а також модуль 42 зворотного квантування і модуль 44 зворотного перетворення. Відеокодер 50 також може включати в себе модуль 46 статистичного кодування і модуль 47 фільтрації, який може включати в себе протиблокові фільтри і післяциклові і/або внутрішньоциклові фільтри. Кодовані відеодані і синтаксична інформація, яка задає спосіб кодування, можуть передаватися на модуль 46 статистичного кодування, який здійснює статистичне кодування на бітовому потоці. Як показано на Фіг. 2, модуль 32 кодування з прогнозуванням може підтримувати множину різних режимів 35 кодування, використовуваних при кодуванні відеоблоків. Модуль 32 кодування з прогнозуванням також може містити модуль 36 оцінювання руху (ME) і модуль 37 компенсації руху (MC). У ході процесу кодування, відеокодер 50 приймає вхідні відеодані. Модуль 31 розбиття квадродерева може розбивати одиниці відеоданих на менші одиниці. Наприклад, модуль 31 розбиття квадродерева може розбивати LCU на менші CU і PU згідно з вищеописаним розбиттям HEVC. Модуль 32 кодування з прогнозуванням здійснює методи кодування з прогнозуванням на відеоблоках (наприклад CU і PU). Для зовнішнього кодування, модуль 32 кодування з прогнозуванням порівнює CU або PU з різними прогностичними кандидатами в одному або більше опорних кадрах або зрізах відео (наприклад, в одному або більше "списках" опорних даних) для задавання прогностичного блока. Для внутрішнього кодування, модуль 32 кодування з прогнозуванням генерує прогностичний блок на основі сусідніх даних в тому ж кадрі або зрізі відео. Модуль 32 кодування з прогнозуванням виводить блок прогнозування, і суматор 48 віднімає блок прогнозування з кодованої CU або PU для генерації залишкового блока. Щонайменше деякі відеоблоки можна кодувати з використанням передового прогнозування вектора руху (AMVP), описаного в HEVC. У ряді випадків, модуль кодування з прогнозуванням може включати в себе модуль швидкості-спотворення (R-D), який порівнює результати кодування відеоблоків (наприклад, CU або PU) в різних режимах. У цьому випадку, модуль 32 кодування з прогнозуванням також може включати в себе модуль вибору режиму для аналізу результатів кодування відносно швидкості кодування (тобто бітів кодування, необхідних для блока) і спотворення (наприклад, що представляє якість відео кодованого блока відносно вихідного блока) для забезпечення варіантів вибору режиму для відеоблоків. Таким чином, модуль R-D може забезпечувати аналіз результатів різних режимів, щоб модуль вибору режиму міг вибрати потрібний режим для різних відеоблоків. Повертаючись до Фіг. 2, після того, як модуль 32 кодування з прогнозуванням виводить блок прогнозування і суматор 48 віднімає блок прогнозування з кодованого відеоблока для генерації залишкового блока залишкових пікселних значень, модуль 38 перетворення застосовує перетворення до залишкового блока. Перетворення може включати дискретне косинусне перетворення (DCT) або принципове аналогічне перетворення, наприклад, задане стандартом ITU H.264 або стандартом HEVC. Так звані структури "метелик" можна задавати для здійснення перетворень або також можна використовувати матричне множення. У деяких прикладах, що узгоджуються зі стандартом HEVC, розмір перетворення може змінюватися для різних CU, наприклад, залежно від рівня розбиття, яке здійснюється відносно даної LCU. Одиниці перетворення (TU) можна задавати для встановлення розміру перетворення, застосовуваного модулем 38 перетворення. Також можна використовувати вейвлетні перетворення, цілочислові перетворення, перетворення піддіапазонів або інші типи перетворень. У будь-якому випадку, модуль 38 перетворення застосовує перетворення до залишкового блока, створюючи блок залишкових коефіцієнтів перетворення. Перетворення, загалом, може перетворювати залишкову інформацію з пікселної області в частотну область. Потім модуль 40 квантування квантує залишкові коефіцієнти перетворення для додаткового зниження бітової швидкості. Модуль 40 квантування, наприклад, може обмежувати кількість бітів, використовуваних для кодування кожного з коефіцієнтів. Зокрема, модуль 40 квантування 19 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 може застосовувати дельта QP, задану для LCU, для задавання рівня квантування, що підлягає застосуванню (наприклад, комбінуючи дельта QP з QP попередньої LCU або деякими іншими відомими QP). Після здійснення квантування на залишкових вибірках, модуль 46 статистичного кодування може сканувати і статистично кодувати дані. CAVLC є одним типом методу статистичного кодування, підтримуваного стандартом ITU H.264 і перспективним стандартом HEVC, який може застосовуватися на векторизованій основі модулем 46 статистичного кодування. CAVLC використовує таблиці кодування із змінною довжиною слова (VLC) таким чином, щоб ефективно стискати серіалізовані "слова" коефіцієнтів і/або елементів синтаксису. CABAC є іншим типом методу статистичного кодування, підтримуваного стандартом ITU H.264 або стандартом HEVC, який може застосовуватися на векторизованій основі модулем 46 статистичного кодування. CABAC можуть передбачати декілька стадій, що включають в себе бінаризацію, вибір контекстної моделі і двійкове арифметичне кодування. У цьому випадку, модуль 46 статистичного кодування кодує коефіцієнти і елементи синтаксису згідно з CABAC. Існують також багато які інші типи методів статистичного кодування, і в майбутньому, ймовірно, з'являться нові методи статистичного кодування. Це розкриття не обмежується ніяким конкретним методом статистичного кодування. Після здійснення статистичного кодування модулем 46 статистичного кодування, кодований відеосигнал може передаватися на інший пристрій або архівуватися для подальшої передачі або витягання. Кодований відеосигнал може містити статистично кодовані вектори і різну синтаксичну інформацію. Така інформація може використовуватися декодером для правильного конФігурування процесу декодування. Модуль 42 зворотного квантування і модуль 44 зворотного перетворення застосовують зворотне квантування і зворотне перетворення, відповідно, для реконструкції залишкового блока в пікселній області. Суматор 51 підсумовує реконструйований залишковий блок з блоком прогнозування, створеним модулем 32 кодування з прогнозуванням, для створення реконструйованого відеоблока для збереження в пам'яті 34. Пам'ять 34 може включати в себе буфер декодованих зображень, і реконструйовані відеоблоки можуть формувати декодоване зображення. Однак до такого збереження, модуль 47 фільтрації може застосовувати фільтрацію до відеоблока для підвищення якості відео. Фільтрація, застосовувана модулем 47 фільтрації, може знижувати артефакти і згладжувати границі пікселів. Крім того, фільтрація може підвищувати стиснення за рахунок генерації прогностичних відеоблоків, які містять хороші збіги з кодованими відеоблоками. На Фіг. 3 показана блок-схема операцій, що демонструє приклад методу для кодування відеоданих, який може здійснюватися відеокодером 22 або відеокодером 50. Відеокодер 20 або відеокодер 50 може визначати розмір найменшої одиниці кодування для кожного з множини зображень, що задає відеопослідовність (302). У ряді випадків, розмір найменшої одиниці кодування можна вибирати з множини можливих розмірів одиниць кодування. Наприклад, найменша одиниця кодування може являти собою одне з 4×4, 8×8, 16×16, 32×32 або 64×64, де 64×64 - максимально можливий розмір одиниці кодування. Відеокодер 20 або відеокодер 50 може визначати розмір вирівняної одиниці кодування для відеопослідовності з визначених найменших одиниць кодування (304). Відеокодер 20 або відеокодер 50 може визначати розмір вирівняної одиниці кодування на основі вищеописаних методів. Відеокодер 20 або відеокодер 50 визначає розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, кратний значенню розміру вирівняної одиниці кодування (306). У ряді випадків розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, може дорівнювати розміру зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень. Відеокодер 20 або відеокодер 50 може сигналізувати значення розміру вирівняної одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей (308). На Фіг. 4 показана блок-схема, що демонструє приклад відеодекодера 60, який декодує відеопослідовність, яка кодується описаним тут способом. Методи цього розкриття можуть здійснюватися відеодекодером 60 в деяких прикладах. Відеодекодер 60 може бути виконаний з можливістю одержувати кодовану відеопослідовність, що включає в себе перше зображення, кодоване з використанням першого розміру найменшої одиниці кодування, і друге зображення, кодоване з використанням другого розміру найменшої одиниці кодування. Крім того, відеодекодер 60 може бути виконаний з можливістю одержувати розмір зображення для декодованого зображення, що підлягає збереженню в буфері декодованих зображень, причому розмір зображення кратний одному з першого розміру одиниці кодування і другого розміру одиниці кодування. Крім того, відеодекодер 60 може бути виконаний з можливістю зберігати декодоване зображення в буфері декодованих зображень. Відеодекодер 60 включає в себе модуль 52 статистичного декодування, який здійснює функцію декодування, зворотну кодуванню, здійснюваному модулем 46 статистичного 20 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кодування, показаним на Фіг. 2. Зокрема, модуль 52 статистичного декодування може здійснювати декодування CAVLC або CABAC, або будь-який інший тип статистичного декодування, використовуваного відеокодером 50. Відеодекодер 60 також включає в себе модуль 54 декодування з прогнозуванням, модуль 56 зворотного квантування, модуль 58 зворотного перетворення, пам'ять 62 і суматор 64. Зокрема, на зразок відеокодера 50, відеодекодер 60 включає в себе модуль 54 декодування з прогнозуванням і модуль 57 фільтрації. Модуль 54 декодування з прогнозуванням відеодекодера 60 може включати в себе модуль 86 компенсації руху, який декодує внутрішньокодовані блоки і, можливо, включає в себе один або більше інтерполяційних фільтрів для внутрішньопікселної інтерполяції в процесі компенсації руху. Модуль 54 декодування з прогнозуванням також може включати в себе модуль внутрішнього прогнозування для внутрішніх режимів декодування. Модуль 54 декодування з прогнозуванням може підтримувати множину режимів 35. Модуль 57 фільтрації може фільтрувати вихідний сигнал суматора 64 і може приймати статистично декодовану інформацію фільтра для задавання коефіцієнтів фільтрації, застосовуваних в циклічній фільтрації. Прийнявши кодовані відеодані, модуль 52 статистичного декодування здійснює декодування, зворотне кодуванню, здійснюваному модулем 46 статистичного кодування (кодера 50 на Фіг. 2). На декодері, модуль 52 статистичного декодування аналізує бітовий потік для визначення LCU і відповідного розбиття, пов'язаного з LCU. У деяких прикладах, LCU або CU з LCU може(уть) задавати режими кодування, які використовувалися, і ці режими кодування можуть включати в себе режим злиття з подвійним прогнозуванням. Відповідно, модуль 52 статистичного декодування може пересилати на одиницю прогнозування синтаксичну інформацію, яка ідентифікує режим злиття з подвійним прогнозуванням. Пам'ять 62 може включати в себе буфер декодованих зображень. У буфері декодованих зображень може зберігатися декодоване зображення. Декодоване зображення може бути пов'язане з відеопослідовностями, будучи зображенням, на яке посилається декодер в ході декодування з прогнозуванням. Синтаксична інформація може використовуватися відеодекодером 60 для визначення розміру декодованого зображення, що підлягає збереженню в буфері декодованих зображень, згідно з описаними тут методами. На Фіг. 5 показана блок-схема операцій, що демонструє приклад методу для декодування відеоданих, який може здійснюватися відеодекодером 28 або відеодекодером 60. Відеодекодер 28 або відеодекодер 60 може одержувати кодовану відеопослідовність, що включає в себе перше зображення, кодоване з використанням першого розміру найменшої одиниці кодування, і друге зображення, кодоване з використанням другого розміру найменшої одиниці кодування (502). У одному прикладі, перше зображення можна кодувати з використанням розміру найменшої одиниці кодування 4×4, і друге зображення можна кодувати з використанням розміру найменшої одиниці кодування 8×8. Відеодекодер 28 або відеодекодер 60 може одержувати розмір зображення для декодованого зображення, що підлягає збереженню в буфері декодованих зображень, причому розмір зображення кратний одному з першого розміру одиниці кодування, другого розміру одиниці кодування або максимального розміру одиниці кодування (504). У одному прикладі, розмір зображення може становити 1920×1080. Відеодекодер 28 або відеодекодер 60 може зберігати декодоване зображення в буфері декодованих зображень (506). Крім того, відеодекодер 28 або відеодекодер 60 може визначати, чи є бітовий потік, що включає в себе відеопослідовність, узгодженим бітовим потоком, на основі того, чи кратний одержаний розмір зображення розміру вирівняної одиниці кодування. У одному або більше прикладах, описані функції можуть бути реалізовані в обладнанні, програмному забезпеченні, програмно-апаратному забезпеченні або будь-якій їх комбінації. Будучи реалізовані в програмному забезпеченні, функції можуть зберігатися або передаватися у вигляді однієї або більше інструкцій або коду на машиночитаному носії і виконуватися апаратним блоком обробки. Машиночитані носії можуть включати в себе машиночитані носії даних, які відповідають матеріальному носію, наприклад носіям даних, або середовищам зв'язку, що включають в себе будь-яке середовище, яке полегшує перенесення комп'ютерної програми з одного місця в інше, наприклад, згідно з протоколом зв'язку. Таким чином, машиночитані носії, в загальному випадку, можуть відповідати (1) матеріальним машиночитаним носіям даних, які є незмінними, або (2) середовищу зв'язку, наприклад сигналу або несучій хвилі. Носіями даних можуть бути будь-які доступні носії, до яких можуть звертатися один або більше комп'ютерів або один або більше процесорів для витягання інструкцій, коду і/або структури даних для реалізації методів, описаних в цьому розкритті. Комп'ютерний програмний продукт може включати в себе машиночитаний носій. 21 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 У порядку прикладу, але не обмеження, такі машиночитані носії даних можуть містити ОЗП, ПЗП, ЕСППЗП, CD-ROM або інше сховище на основі оптичного диска, сховище на основі магнітного диска або інші магнітні запам'ятовуючі пристрої, флеш-пам'ять або будь-який інший носій, який можна використовувати для зберігання потрібного програмного коду в формі інструкцій або структур даних і до якого може звертатися комп'ютер. Також, будь-яке з'єднання доречно іменувати машиночитаним носієм. Наприклад, якщо інструкції передаються з вебсайта, сервера або іншого віддаленого джерела з використанням коаксіального кабелю, оптоволоконного кабелю, витої пари, цифрової абонентської лінії (DSL) або бездротових технологій, наприклад інфрачервоних, радіочастотних і мікрохвильових, то коаксіальний кабель, оптоволоконний кабель, вита пара, DSL або бездротові технології, наприклад інфрачервоні, радіочастотні і мікрохвильові, включаються у визначення носія. Однак потрібно розуміти, що машиночитані носії даних і середовища не включають в себе з'єднання, несучі хвилі, сигнали або інші змінні середовища, але замість цього означають незмінні, матеріальніх. Використовуваний тут термін диск включає в себе компакт-диск (CD), лазерний диск, оптичний диск, цифровий універсальний диск (DVD), флопі-диск і диск Blu-ray, де диски звичайно відтворюють дані магнітними засобами, тоді як диски відтворюють дані оптичними засобами за допомогою лазерів. Комбінації вищеописаних пристроїв також підлягають включенню в обсяг визначення машиночитаних носіїв. Інструкції можуть виконуватися одним або більше процесорами, наприклад одним або більше цифровими сигнальними процесорами (DSP), мікропроцесорами загального призначення, спеціалізованими інтегральними схемами (ASIC), вентильними матрицями, програмованими користувачем (FPGA), або іншими еквівалентними інтегральними або дискретними логічними схемами. Відповідно, термін "процесор", використовуваний тут, може означати будь-яку з вищезазначеної структури або будь-якої іншої структури, придатної для реалізації описаних тут методів. Крім того, в деяких аспектах, описані тут функціональні можливості можуть бути забезпечені в спеціалізованих апаратних і/або програмних модулях, виконаних з можливістю кодування і декодування, або впроваджені в комбінований кодек. Також, методи можна повністю реалізувати в одній або більше схемах або логічних елементах. Методи цього розкриття можна реалізувати в різноманітних пристосуваннях або пристроях, що включають в себе бездротову телефонну трубку, інтегральну схему (ІС) або набір ІС (наприклад, чипсет). Різні компоненти, модулі або блоки описані в цьому розкритті для підкреслення функціональних аспектів пристроїв, виконаних з можливістю здійснення розкритих методів, але не обов'язково вимагають реалізації різними апаратними блоками. Навпаки, як описано вище, різні блоки можуть об'єднуватися в апаратному блоці кодека або забезпечуватися сукупністю взаємодіючих апаратних блоків, що включають в себе один або більше процесорів, як описано вище, спільно з придатним програмним забезпеченням і/або програмно-апаратним забезпеченням. Були описані різні аспекти розкриття. Ці і інші аспекти знаходяться в обсязі нижченаведеної формули винаходу. 40 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 45 50 55 1. Спосіб кодування відеоданих, який включає етапи, на яких: визначають розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності, причому відеопослідовність містить множину зображень, і розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування; визначають розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, визначають як кратне розміру найменшої одиниці кодування; і сигналізують розмір найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей і сигналізують розмір зображення як кратне розміру найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей. 2. Спосіб за п. 1, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі. 3. Спосіб за п. 1, в якому визначення розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності включає в себе визначення першого розміру найменшої одиниці кодування для першого зображення і визначення другого розміру найменшої одиниці кодування для другого зображення, причому перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, і розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності дорівнює першому розміру найменшої одиниці кодування. 22 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 4. Спосіб за п. 1, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування. 5. Спосіб за п. 1, в якому розмір зображення задає розмір зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень. 6. Пристрій, виконаний з можливістю кодування відеоданих, який містить: засіб для визначення розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності, причому відеопослідовність містить множину зображень, і розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування; засіб для визначення розміру зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування; і засіб для сигналізації розміру найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей і засіб для сигналізації розміру зображення як кратного розміру найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей. 7. Пристрій за п. 6, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі. 8. Пристрій за п. 6, в якому засіб для визначення розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності включає в себе засіб для визначення першого розміру найменшої одиниці кодування для першого зображення і визначення другого розміру найменшої одиниці кодування для другого зображення, причому перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, і розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності дорівнює першому розміру найменшої одиниці кодування. 9. Пристрій за п. 6, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування. 10. Пристрій за п. 6, в якому розмір зображення вказує розмір зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень. 11. Пристрій, який містить відеокодер, виконаний з можливістю: визначати розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності, причому відеопослідовність містить множину зображень, і розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування; визначати розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування; і сигналізувати розмір найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей і сигналізувати розмір зображення як кратне розміру найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей. 12. Пристрій за п. 11, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі. 13. Пристрій за п. 11, в якому визначення розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності включає в себе визначення першого розміру найменшої одиниці кодування для першого зображення і визначення другого розміру найменшої одиниці кодування для другого зображення, причому перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, і розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності дорівнює першому розміру найменшої одиниці кодування. 14. Пристрій за п. 11, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування. 15. Пристрій за п. 11, в якому розмір зображення задає розмір зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень. 16. Машиночитаний носій, який містить інструкції, що зберігаються на ньому, які, при виконанні, призначають процесору: визначати розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності, причому відеопослідовність містить множину зображень, і розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування; визначати розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування; і 23 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 сигналізувати розмір найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей і сигналізувати розмір зображення як кратне розміру найменшої одиниці кодування в інформації синтаксису рівня послідовностей. 17. Машиночитаний носій за п. 16, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі. 18. Машиночитаний носій за п. 16, в якому визначення розміру найменшої одиниці кодування для відеопослідовності включає в себе визначення першого розміру найменшої одиниці кодування для першого зображення і визначення другого розміру найменшої одиниці кодування для другого зображення, причому перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, і розмір найменшої одиниці кодування для відеопослідовності дорівнює першому розміру найменшої одиниці кодування. 19. Машиночитаний носій за п. 16, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування. 20. Машиночитаний носій за п. 16, в якому розмір зображення задає розмір зображення для декодованого зображення, що зберігається в буфері декодованих зображень. 21. Спосіб декодування відеоданих, який включає етапи, на яких: одержують кодовану відеопослідовність, що включає в себе множину кодованих зображень; одержують інформацію синтаксису рівня послідовностей, що вказує розмір найменшої одиниці кодування відеопослідовності, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирають з множини можливих розмірів одиниць кодування; одержують інформацію рівня послідовності, що вказує розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення сигналізують як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і розмір зображення визначають як кратне розміру найменшої одиниці кодування; декодують зображення; і зберігають декодоване зображення в буфері декодованих зображень. 22. Спосіб за п. 21, в якому перше зображення відеопослідовності має перший розмір найменшої одиниці кодування, і друге зображення відеопослідовності має другий розмір найменшої одиниці кодування, перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, розмір найменшої одиниці кодування є першим розміром найменшої одиниці кодування, і розмір зображення кратний першому розміру найменшої одиниці кодування. 23. Спосіб за п. 21, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування. 24. Спосіб за п. 21, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі. 25. Пристрій, виконаний з можливістю декодування відеоданих, який містить: засіб для одержання кодованої відеопослідовності, що включає в себе множину кодованих зображень;засіб для одержання інформації синтаксису рівня послідовностей, що вказує розмір найменшої одиниці кодування відеопослідовності, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування; засіб для одержання інформації рівня послідовності, що вказує розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення сигналізується як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і розмір зображення визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування; засіб для декодування зображень; і засіб для збереження декодованих зображень в буфері декодованих зображень. 26. Пристрій за п. 25, в якому перше зображення відеопослідовності має перший розмір найменшої одиниці кодування, і друге зображення відеопослідовності має другий розмір найменшої одиниці кодування, перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, розмір найменшої одиниці кодування є першим розміром найменшої одиниці кодування, і розмір зображення кратний першому розміру найменшої одиниці кодування. 27. Пристрій за п. 25, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування. 24 UA 108702 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 28. Пристрій за п. 25, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі. 29. Пристрій, який містить відеодекодер, виконаний з можливістю: одержувати кодовану відеопослідовність, що включає в себе множину кодованих зображень; одержувати інформацію синтаксису рівня послідовностей, що вказує розмір найменшої одиниці кодування відеопослідовності, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування; одержувати інформацію рівня послідовності, що вказує розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення сигналізується як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і розмір зображення визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування; декодувати зображення; і зберігати декодовані зображення в буфері декодованих зображень. 30. Пристрій за п. 29, в якому перше зображення відеопослідовності має перший розмір найменшої одиниці кодування, і друге зображення відеопослідовності має другий розмір найменшої одиниці кодування, перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, розмір найменшої одиниці кодування є першим розміром найменшої одиниці кодування, і розмір зображення кратний першому розміру найменшої одиниці кодування. 31. Пристрій за п. 29, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування. 32. Пристрій за п. 29, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі. 33. Машиночитаний носій, який містить інструкції, що зберігаються на ньому, які, при виконанні, призначають процесору: одержувати кодовану відеопослідовність, що включає в себе множину кодованих зображень; одержувати інформацію синтаксису рівня послідовностей, що вказує розмір найменшої одиниці кодування відеопослідовності, причому розмір найменшої одиниці кодування вибирається з множини можливих розмірів одиниць кодування; одержувати інформацію рівня послідовності, що вказує розмір зображення, пов'язаного з відеопослідовністю, причому розмір зображення сигналізується як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і розмір зображення визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування; декодувати зображення; і зберігати декодовані зображення в буфері декодованих зображень. 34. Машиночитаний носій за п. 33, в якому перше зображення відеопослідовності має перший розмір найменшої одиниці кодування, і друге зображення відеопослідовності має другий розмір найменшої одиниці кодування, перший розмір найменшої одиниці кодування менше другого розміру найменшої одиниці кодування, розмір найменшої одиниці кодування є першим розміром найменшої одиниці кодування, і розмір зображення кратний першому розміру найменшої одиниці кодування. 35. Машиночитаний носій за п. 33, в якому розмір зображення включає в себе ширину зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування, і висоту зображення, що визначається як кратне розміру найменшої одиниці кодування. 36. Машиночитаний носій за п. 33, в якому множина можливих розмірів одиниць кодування включає в себе максимальний розмір одиниці кодування 64×64 пікселі. 25 UA 108702 C2 26 UA 108702 C2 27 UA 108702 C2 Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 28
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюSignaling picture size in video coding
Автори англійськоюChen, Ying, Karczewicz, Marta, Wang, Ye-Kui
Автори російськоюЧен Ин, Карчевич Марта, Ван Э-Куй
МПК / Мітки
МПК: H04N 21/231, H04N 21/23
Мітки: відеосигналу, кодуванні, сигналізація, розміру, зображення
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/30-108702-signalizaciya-rozmiru-zobrazhennya-pri-koduvanni-videosignalu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Сигналізація розміру зображення при кодуванні відеосигналу</a>
Спосіб визначення розміру шкірки в залежності від розміру тіла норок
Номер патенту: 64247
Опубліковано: 10.11.2011
Автори: Гавриш Олександр Миколайович, Гончар Олексій Федорович
МПК: A01K 67/02, G01N 33/00
Мітки: залежності, тіла, спосіб, розміру, шкірки, визначення, норок
Формула / Реферат:
Спосіб визначення розміру шкірки в залежності від розміру тіла норок, що включає здійснення промірів довжини тіла норок під час проведення бонітування, який відрізняється тим, що за допомогою мірних засобів здійснюють лінійні проміри у самців та самок норок від кінчика носа звіра до кореня хвоста по спинній частині тіла, отримані дані порівнюють з результатами дослідження розміру шкірки норок кліткового розведення та отримують прогнозовані...
Пристрій кодування відеосигналу, який подає зображення, приймач телевізійного сигналу, що включає дані заголовків та корисні дані у вигляді стислих відеоданих
Номер патенту: 37185
Опубліковано: 15.05.2001
Автори: Рейчаудхурі Діпанкар, Здепські Джоел Вальтер, Рейтмейер Глен Артур, Вайн Чарльз Мартін
МПК: H04N 7/04, H04N 7/12, H04N 11/06, H04N 7/00
Мітки: стислих, включає, пристрій, телевізійного, заголовків, кодування, зображення, подає, відеосигналу, відеоданих, вигляді, корисні, приймач, сигналу, дані
Формула / Реферат:
1. Устройство кодирования видеосигнала, представляющего изображения, включающее блок сжатия входного видеосигнала с получением сжатого видеосигнала, имеющего последовательности, содержащие иерархические уровни кодовых слов, соответствующих сжатому видеосигналу, подключенный к выходу блока сжатия входного видеосигнала транспортным процессор, предназначенный для формирования транспортных блоков из указанных кодовых слов, отличающееся тем, что...
Кодування позиції останнього значущого коефіцієнта у відеоблоці на основі порядку сканування для блока при кодуванні відео
Номер патенту: 106162
Опубліковано: 25.07.2014
Автори: Джоши Раджан Лаксман, Кобан Мухаммед Зейд, Карчевіч Марта, Чжен Юньфей, Соле Рохальс Хоель
Мітки: значущого, блока, коефіцієнта, кодуванні, основі, останнього, позиції, порядку, відеоблоці, кодування, сканування, відео
Формула / Реферат:
1. Спосіб кодування коефіцієнтів, асоційованих з блоком відеоданих, під час процесу кодування відео, при цьому спосіб включає етапи, на яких:визначають статистику, яка вказує імовірність того, що кожна з координат X і Y містить дане значення, коли порядок сканування, асоційований з блоком, містить перший порядок сканування, при цьому координати X і Y вказують горизонтальну позицію і вертикальну позицію, відповідно, останнього...
Спосіб визначення розміру поверхневих пітингоподібних дефектів з врахуванням закритих зон
Номер патенту: 54276
Опубліковано: 10.11.2010
Автори: Русин Богдан Павлович, Похмурський Андрій Юрійович, Косаревич Ростислав Ярославович
МПК: G06T 7/60
Мітки: закритих, поверхневих, пітингоподібних, спосіб, розміру, визначення, врахуванням, дефектів, зон
Формула / Реферат:
Спосіб визначення розміру поверхневих пітингоподібних дефектів з врахуванням закритих зон, що включає аналіз зображень зразків, згідно якому за допомогою сегментації зображення визначають ділянки, що відповідають дефектам зразка, який відрізняється тим, що на етапі сегментації зображення шляхом багаторівневого порогування виділяють ділянки, що відповідають відкритим зонам дефектів, а також враховують малоінформативні ділянки навколо...
Спосіб доопераційного підбору розміру оклюдера для закриття дефекту міжпередсердної перетинки
Номер патенту: 66289
Опубліковано: 26.12.2011
Автори: Бацак Богдан Вадимович, Черпак Богдан Володимирович, Дітківський Ігор Олександрович, Книшов Геннадій Васильович, Кравчук Борис Богданович, Панічкін Юрій Володимирович
МПК: A61B 10/00
Мітки: підбору, доопераційного, міжпередсердної, закриття, спосіб, оклюдера, розміру, перетинки, дефекту
Формула / Реферат:
Спосіб доопераційного підбору розміру оклюдера для закриття дефекту міжпередсердної перетинки полягає у визначенні діаметра дефекту, який відрізняється тим, що виконують комп'ютерну томографію серця з контрастуванням, отримані зображення передають у програму пакетного аналізу та обробки зображень та виконують тривимірну реконструкцію стінок серця, визначають площу дефекту, діаметр необхідного оклюдера визначають за допомогою...