Спосіб влаштування автономної мінікотельні, спосіб теплоізоляції димових труб і сантехпроводів та спосіб підвищення термоопору стін

Винахід відноситься до експлуатації, оновлення (влаштування) існуючих і нових споруд і будівель. Даний спосіб розроблений в додаток до розділу "Способи влаштування транспортабельних локальних котелень" заявки на винахід "Способи використання відпрацьованих енергоносіїв (теплопроводів, викидних газів димових труб), сміттєпроводів з способами влаштування локальних котелень". Відомий спосіб влаштування автономних локальних мінікотелень, переважно зарубіжного виробництва, передбачає монтаж котельних установок в приміщеннях, що розміщені в верхніх частинах будівель ("дахових" котелень), що використовують в якості топлива природній газ (прототип 1). Цей спосіб застосовується, як для нових, так і існуючих будівель. Рекомендації розроблені "УкрНДІінжпроект”. Недостатки його слідуючі: дороговизна (в 2-3 рази дорожчий запропонованого способу), відповідна нижча окупність до 2-3 років; залежність із-за застосування імпортного обладнання, в т. ч. при експлуатації; недогрузка потужностей, вітчизняних машинобудівельних заводів, відповідно зниження добробуту наших громадян внаслідок штучної відсутності робочих рук; недостатній коефіцієнт корисної дії - 90,14%, не використовується тепло викидних газів; значна трудомісткість будівельно-монтажних робіт, особливо по влаштуванню приміщень; обмеженість застосування їх для жилих і громадських будівель і споруд висотою до 9-ти поверхів з температурою теплоносія 90°С, в т. ч. не ефектність для виробничих приміщень; ненадійність експлуатації і неефективність із-за застосування одного типу топлива,особливо в нічний час, коли електрична енергія дешевша в кілька раз; розміщення на горищі вимагає посиленої гідроізоляції підлог (стелі верхніх поверхів); обмеженість застосування "дахових" котелень для існуючих будівель з плоскими дахами, при нижній розводці із-за великого об’єму переробки трубопроводів; не досліджено, коли оптимально в існуючих будівлях слід розміщати автономні локальні мінікотельні на низу, чи на дахах. Максимальна теплопродуктивність при 10 модулях (без резервних) що поставляються СП "Укрінтерм" 1200квт. З метою здешевлення вартості автономних мінікотелень, ліквідації залежності від імпорту в запропонованому способі передбачається варіант використання вітчизняний насосів та котельними установками вітчизняного виробництва. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб влаштування автономной мінікотельні передбачає, що монтаж котельних установок в приміщеннях, що розміщуються в верхніх частинах будівель і використовують як паливо природний газ. Згідно до винаходу влаштовуюють автономні мінікотельні вітчизняного виробництва, Івано-Франківського 63 котельно-зварювального заводу, з розрахунку 1 котел на 1000, 2000-3000м2, для 2-х і більше котлів - на 2000, 4000-6000м2 для 15-150 квартир, із мінікотлів КС-Г-100, КС-Г-65 або одного, двох КСВ0,25 з укрупненими вузлами для системи опалення і гарячого водопостачання або тільки для систем опалення, які встановлюють, як прибудовою, нанизу (або на даху) з одно- або багатофункціональними димовими трубами з метою підвищення ККД в межах 91-125% та без переробки внутрішніх систем опалення, причому приміщення виконують з О-, Η-подібних багатошарових легкобетонних чи бетонних блоків або інших ефективних матеріалів. Для існуючих будівель з нижнім розведенням систем опалення автономні мінікотельні розміщають нанизу, а для систем опалення з верхнім розведенням їх розміщають переважно на даху, рідше нанизу. Автономну мінікотельню збирають повністю або на 95%, крім димових труб, на заводі у вигляді транспортабельного блок-приміщення - "гармошки" (із 3-х елементів, з використанням 1/3 або 2/3, або 1-го модуля) із легкого бетону чи з інших негорючих матеріалів, причому один мінікотел розрахований на 1/3 модуля, в цілому модулі розміщуються 2-3 (рідше) мінікотли переважно без постійно обслуговуючого персоналу з використанням регулюючої автоматики. Автономна мінікотельня влаштована під дашком, а стіни - із сітчастої огорожі з шторами, що розміщується як на даху (в т.ч. і нагорищі), так і нанизу, в прибудованих приміщеннях, або розміщують в існуючих одноповерхових будівлях, або у "вентильованих" підвалах, в т.ч. з відкритими, суміжними 2-ма стінами (прорізами) і захисною стелею. Переміщення по вертикалі елементів автономних мінікотелень виконують за допомогою існуючих ліфтів, літального апарата, грузопідйомних машин, а транспортабельних автономних мінікотелень у вигляді блоків (1/3 модуля) або цілими модулями - за допомогою літальних апаратів - гелікоптерів або вантажопідйомних машин, а транспортування - блоками (1/3 модуля) або цілими модулями. Викидні гази димових труб використовуюють повторно, шляхом проходження димових труб прямокутного, круглого січень, переважно із металу, через приміщення (в т.ч. коридори, сходові клітки, сушарні) як існуючі, так і прибудовані, рідше - біля них, для пічного (рідше повітряного) опалення, розморожування елементів дахів та інших функцій, в т.ч. газоходів біля прорізів, як димоходів бокових стінок балконів з перетворенням останніх одночасно в лоджії-сушарні. Викидні гази димових труб використовуюють повторно і шляхом влаштування навколо димової труби металічного кожуха - другої труби більшого діаметра, яка працює як бойлер або піч, в т.ч. місцями або повністю виконаної з нержавіючого швидкотепловіддавального металу, або як водостік-бойлер (зверху кожух виконаний у вигляді воронки), причому викидні гази нагрівають повітря або воду і в подальшому використовують для пічного, повітряного, водяного (парового) опалення приміщень, поливу ґрунту в теплицях, гарячого водопостачання, стерилізації харчових відходів і т.п., розморожування воронок, жолобів і т.п., обігріву газоходів навколо прорізів з метою створення теплових завіс між шибами, в тамбурі. Димова металева труба або її частина, переважно нижня, для 1-го або 2-го поверхів, виконується з нержавіючого швидкотепловіддавального металу, або частина її поповерхово не теплоізолюється. Застосовують щонайменше один котел який працює на електричній енергії або інших видах енергії чи палива, потужністю для забезпечення опалення 300-900(3000) м2 для одного під'їзду або кількох (від 10 до 75 квартир) або для подачі гарячої води по графіку у таку ж кількість квартир. Використовуюють насоси вітчизняного виробництва з установкою їх на гумові подушки або віброізолятори, або без них - на бетонні фундаменти (плити) з основою із гумового щебеню (розмірами 5-30мм), отриманого із утилізованих відходів (в т. ч. взуття) або тільки на існуючі бетонні фундаменти, плити, підлоги, нанизу, в т. ч. в підвалах, але з шумозахисним забезпечення будконструкцій, при необхідності, причому мінікотельні встановлюють як нанизу, так і на даху (без насосів), особливо для існуючих виробничих приміщень, з проходженням димових труб всередині цехів та врахуванням особливостей існуючого насосного обладнання. Спосіб теплоізоляції димових труб та сантехпроводів, в т.ч. опалення, гарячого водопостачання, що передбачає влаштування теплоізоляційного шару згідно до винаходу влаштовується багатошарова теплоізоляція із рулонних або формувальних матеріалів, внутрішня поверхня яких є відбиваючою (теплові потоки), і при допомозі поперечних (в т. ч. з отворами) або повздовжніх прокладок (ребер) знаходиться на віддалі 10-30мм від поверхні труби, а зовнішня сторона влаштована із покривного (захисного) матеріалу, який теж при допомозі прокладок (кілець, ребер) знаходиться на віддалі до 30мм від перших теплоізоляційних шарів, або без повітряного другого прошарку. Відбиваюча багатошарова теплоізоляція із рулонних матеріалів (в основному з повздовжніми прокладками, в т.ч. з розривами товщинами 5-30мм) виконнана методом пеленання-накочування кількох переважно 2-4-х шарів для подавальної труби, 1-2 шари - для зворотної труби, причому останні одна або дві прокладки обов'язково самоклеючі (рідше всі або одна на 1 шар), в т.ч. конструкція без захисного шару. Для існуючих трубопроводів використовують розкроєні полотнища довжиною 1 або 2, або більше метрів, шириною необхідного діаметра із пенофолів "А" або "В", або "С", або інших аналогів, до яких (заготовок) з одної або з 2-х сторін приклеюють або прошивають прокладки (кільця, ребра) через 200-250мм перпендикулярно повздовжнім сторонам або паралельно їм через 50-250 мм, причому прокладки для труб інших будконструкцій виготовляють із самоклеючого пенофолу "С" товщиною 5-10-15мм або із інших термостійких матеріалів з самоклеючими властивостями з одної або обох сторін і відповідно захисною плівкою для транспортування. Для інших будконструкцій, зокрема стін, крок самоклеючих прокладок становить-200-600мм з 1-им страхувальним винтом на 1-1,2м висоти або без нього. Прокладки для теплозахисту всіх будконструкцій виконують у вигляді 1-2-3-х шарів смужок (із самоклеючого матеріалу, в т.ч. із пенофолу "С") шириною 20-50мм. 2-й або 3-й шар виконують з розривами 20-250мм для самовентиляції та можливості використання тепла. Шар теплоізоляції виконують із армофолу "В" - алюмінієвої фольги, що армована ниткою. Відбиваюча багатошарова теплоізоляція із рулонних або плиткових, або листових матеріалів з одним або двома (рідше більше) повітряними прошарками влаштовується смугово-точковим способом приклеювання (притискування) до поверхні при допомозі самоклеючих односторонніх або двосторонніх точок-прокладок у вигляді квадрата з сторонами 20-50мм товщинами 5-15мм, що виготовлені із відповідних самоклеючих полотнищ (для прикладу, пенофолу "С") з кроком точок до 200-250мм у двох взаємно перпендикулярних або у двох взаємно косих напрямках, оптимально із зміщенням їх (точкових прокладок) у суміжних рядах на півкроку (в шахматному порядку). Спосіб підвищення термоопору стін, стелі та інших будконструкцій, що передбачає установку і кріплення теплоізоляційного шару. Згідно до винаходу влаштовують відбиваючу теплоізоляцію із багатошарових рулонних або плиткових, або листових матеріалів при допомозі самоклеючих прокладок і страхувальних (монтажних) нержавіючих гвинтів з пластмасовими дюбелями або без них (гвинтів), а тільки при допомозі самоклеючих двосторонніх стрічок-прокладок товщиною 5-10-30мм, причому теплоізолятор має відбиваючу поверхню з одної або з обох сторін шляхом металізації їх алюмінієм або іншими аналогами, або наклейкою алюмінієвої фольги, яка армована ниткою. Відбиваючу теплоізоляцію влаштовують без прокладок, безпосередньо на поверхню, при умові, що самоклеючею є одна (внутрішня) сторона або лише смуги шириною 20-50мм через 200-600мм, які захищені проти злипання при поставці стрічковою або суцільною плівкою. Смуги із клею наносять смугово-переривчастим способом (рисунком) як в заводських умовах, так і на об'єкті з площею не менше 5 %, чим забезпечується самовентильованість в 2-х напрямках, знижується витрата клею до 20 раз, підвищується довговічність. Підвищення термоопору (із рулонної прокладної або самоклеючої відбиваючої багатошарової теплоізоляції) виконують в першу чергу, з метою самоокупності до 1 року, швидкотепловтратних ділянок будконструкцій: підвіконних ніш, прорізів (в т. ч. віконниць з "тепловим дзеркалом", відкосів, периметра між шибами, зовнішніх дверей), бетонних, з бетонних, металічних перемичок, балок, цоколів, стелі, в т. ч. зі сторони підвалів, техпідваль, зовнішніх стін без захисного, оздоблювального матеріалу або з ним (захисним шаром) з одночасним влаштуванням повітряних прошарків товщиною 10-30мм при допомозі прокладок, рейок або без них. Відбиваюча багатошарова теплоізоляція із рулонних або плиткових, або листових матеріалів з одним або двома (рідше більше) повітряними прошарками влаштовується смугово-точковим способом приклеювання (притискування) до поверхні при допомозі самоклеючих односторонніх або двосторонніх точок-прокладок у вигляді квадрата з сторонами 20-50мм товщинами 5-15мм, що виготовлені із відповідних самоклеючих полотнищ (для прикладу, пенофолу "С") з кроком точок до 200-250мм у двох взаємно перпендикулярних або у двох взаємно косих напрямках, оптимально з зміщенням їх (точкових прокладок) у суміжних рядах на півкроку (в шахматному порядку). Полотнища або плити, або карти з точковими прокладками відбиваючої теплоізоляції виготовлені як на заводі, так і в малих підприємствах або в приміщенні на об'єкті використання, причому в перших обох випадках обов'язково зовнішня самоклеюча точкова сторона прокладки захищена плівкою або застосованя інші заходи проти злипання в процесі транспортування. Запропонований спосіб заключається у влаштуванні автономних локальних мінікотелень на 15-25-50-100-150 квартир із одного, або двох або трьох, або більше котлів потужністю одного 0,1 ГКАЛ типу ХС-Г-10Э (КС-Г-65) з вузлом тепловим автоматичним ВТА, що з'єднаний колекторами КВ1 х 100/150 з котлом (або KB 2 х 100/250 з 2ма котлами) та водопідігрівником типу ВЄ (для систем опалення і гарячого водопостачання) або без нього (тільки для систем опалення), та елементів димових труб ДНЖ(Д). Комплектація даних мінікотелень здійснюється з серійних виробів виробництва Івано-Франківського 63 котельно-зварочного заводу, в т.ч. вузла водопом’якшення сіткового-ВВС, за винятком безшумних насосів "GRUNDOS" – UPS40 -120 F (Німеччина). Один котел ХС-Г-100, потужністю 0,1 ГКАЛ, розрахований на опалення 1000м2, тобто 25 квартир з термостійкістю огороджувальних будконструкцій по нормах до 93 року. При оновленні існуючих будівель з одночасним підвищенням термостійкості зовнішніх огороджувальних будконструкцій в 2 (для стін) рази і 2,1-2,9 рази (для підлог, покриття) да для нових будівель, що побудовані по новим вимогам щодо термостійкості, згаданий мінікотел здатний забезпечити опаленням 50 квартир (2000м2). При оптимальному розміщенні автономної котельні (по центру будівель), на даху, нових трубопроводах, забезпеченні повної ізоляції трубопроводів (в т.ч. 1,5 рази більше старих нормативів поданого трубопроводу), можливої регульованої, страховочної перемички на виході між подаючим і зворотнім теплопроводами міні котельні (2 котли: 0,1х2=0,2Гкал) здатні забезпечити опаленням 75 квартир площею 3000м2 - при утепленні (підвищенні термостійкості) зовнішніх огороджувальних будконструкцій існуючих будівель до нових нормативів, виданих в 93р., відповідно опалювати 100-150 квартир. Згадані два котли потужністю 0,2ГКал можуть бути замінені одним котлос КСВ-0,25, що виробляється тим же заводом. При використанні тепла викидних газів димових труб для опалення або гарячого водопостачання (в т. ч. з одночасним "пічним" обігрівом розморожуванням елементів дахів чи спалювання бумажних утилізованих відходів ККД мінікотелень збільшується на 10-35 %,тобто досягає 100-125%. 2. Уточнений спосіб застосування (розміщення) автономних локальних мінікотелень. Суть способу застосування (розміщення) автономних локальних мінікотелень з метою як найменших затрат по переробці систем опалення заключається в раціональному розміщенні їх насамперед в існуючих будівлях на даху або на низу в залежності від способу влаштування системи опалення, а саме: а) для систем опаленная - з нижньою розводкою - автономні мінікотельні розміщаються на низу; б) для систем опалення з верхньою розводкою - автономні мінікотельні розміщаються на даху, рідше на низу. Для нових будівель підбирають оптимальні способи влаштування автономних мінікотелвнь, зокрема для високих будівель перевагу віддають даховим а для виробничих будівель,! інших висотою до 5 поверхіврозміщають на низу. 3. Тип приміщень, спосіб монтажних робіт Обладнання автономних локальних мінікотелень розміщається, переважно в транспортабельних приміщеннях, що повністю або укрупненими вузлами збирається на заводі, рідше в готових вільних або побудованих, що окремо стоять біля будівель. При цьому (із-за малих габаритів насосів) безшумні насоси розміщуються на трубах. Мінікотельня з 1-им або 2-ма (рідше 3-ма або 4-ма) котлами КС-Е-100 (котел стальний на газі, потужність 100квт) з окремими димовими трубами діаметром 219 мм кожна. Замість 2 котлів КС-Г-100 може примінятись котел КСВ-0,25 виробництва того ж заводу. Приміщення транспортабельної котельні представляє собою готовий один (рідше два) модуль (модулі) "гармошка" (із 3-х елементів по 1,9/2/х3,3х2,8м) розмірами 5,7/6/х3,3х2,8 м із легкого бетону) перліту, шлакового гравію Буратинської ДРЕС, керамзітобетону і т.п.) або з інших негорючих матеріалів. Модуль може використовуватись частинами:1/3,2/3 або 1.Один мінікотел розрахований на 1/3 модуля (допускається 2 мінікотла на 1/3 модуля), тобто в цілому модулі розміщуються 2-3 котли, а 1/3 модуля використовується для обслуговуючого персоналу. Передбачаються готові модулі із металічного каркасу з негорючим дахом, в т. ч. з розсувним негорючими стінами або негорючими захисними шторами; або стіни з сітчатої огорожі з шторами. Встановлюють готові модулі як на даху (в т. ч. горищі) ,так і на низу. Виготовляють їх переважно на заводі. До освоєння їх допускається збирати на об’єкті, із коробчатих "О", "Н"-подібних блоків. Рекомендується використовувати, особливо на початку масового впровадження існуючі приміщення (одноповерхові),прибудовані або окремо стоячі розмірами не менше 4х3,3м, або побудоване біля будинку чи на даху розмірами модуля не менше для модуля 2-4-х котлів (5,7/6/х3,3х2,8-орієнтовно). Даний спосіб передбачає переміщення по висоті елементів мінікотелень під час монтажу при допомозі ліфтів (в існуючих будівлях); літальних апаратів комунального вертольоту; кранів різного призначення, переважно, для нових будівель. Для швидшого оновлення основних фондів (в т. ч. промислового призначення) в способі розроблені найбільш прогресивні способи поставки мінікотелень: напівтранспортабельна (укрупненими вузлами), що в даний час в стадії експерименту та транспортабельна, яка ще вимагач освоєння модулів на ДЕК або безпосередньо на заводі. 4. Спосіб використання тепла викидних газів димових труб автономних мінікотелень. Суть використання відпрацьованих енергоносіїв-викидних димових газів заключається в тому, що димові труби, особливо металічні,: в т.ч. місцями або повністю із швидкотепловіддаючого металу для прикладу із міді, проходячи через приміщення, працюють: 1. Як пічки, або 2 (як бойлер чи ємкість; при цьому димові труби мають навколо кожух-другу трубу. 3) або як "водостік", для якого використовують той же кожух, зверху з прийомною воронкою, для атмосферних вод (в т. ч. талого снігу), знизу закритий з спускною каналізацією і другими запорно-регулюючими пристроями (задвижками, вентилями). Гарячі димові гази, що викидуються, нагрівають повітря або воду, останні з яких в подальшому використовують для пічного (повітряного) водяного (рідше парового) опалення виробничих та інших приміщень (в т.ч. жилих), поливу ґрунту в теплицях, гарячого водопостачання, стерилізації харчових відходів, розморожування водостічних воронок,жолобів та інших потреб. Гази димових труб "дахових" котелень, автономних мінікотелань, що розміщуються на низу, біля будівель, або на даху, в т. ч. нижчих будівель, можуть опалювати окремо горищні, мансардові приміщення, техприміщення підвалів сходових кліток та інших приміщень в т.ч. жилих, з влаштуванням димових труб в останньому, переважно у ванних або кухнях, або інших допоміжних приміщеннях в т.ч. газоходів навколо прорізів з метою створення "теплових завіс" між шибами в тамбурі. Особливо ефективні для виробничих приміщень з розміщенням мінікотелень ззовні них, а труб всередині згаданих приміщень. При цьому передбачається, що димова труба, або лише частина (нижня для 1) 1-П(поверхів) виконується із звичайного або нержавіючого швидко-тепловіддаючого металу. 5. Спосіб влаштування автономних міні котелень, що працюють на різних видах енергії, томлива. Відомі способи установки міні котлів передбачають роботу їх на одному виді енергії переважно на газі, рідше на вугіллі чи електричній енергії. При цьому не досягається надійності експлуатації та ефективності використання всіх видів енергії. Суть способу полягає в тому, що замість двох і більше котлів (типу КС-Г-100, КСВ-0,25 або аналогічних по потужності), що працюють на газі один із них або частину котлів виконують (установляють) на електричній енергії (допускається на іншій, в т.ч. вітровій, відходах деревини та інших видів палива (при умові установка трьохзонних тарифних лічильників на будівлі чи на мінікотельню, чи на населення пункт, та роботи до періодах котлів (установок) на різних видах енергії. При цьому використання електричної енергії ефективне наніч з 23.00 до 3.30 ранку, в ІІІ зміну, наприклад, для опалення, коли енергія а 3-4 рази дешевша, та для нагріву і перекачки води для систем гарячого водопостачання, підігріву та стерилізації харчових продуктів, відходів у відгодівельних комплексах, інших рідин, зокрема при допомозі гідродинамічного нагрівача ТЕК-2 або ТЕК-3, абоТЕК-4 чи аналогічних дотлів площею опалення 300900м2 з Об’ємом води, що нагрівається за годину 300-900, вагою 1 шт. -400-800 кг для одного під’їзду або кількох (від 20 до 60 квартир) або з подачею по графіку на більше квартир, або аналогічних інших котлів, та пристроях, що працюють на інших видах енергії (палива). Ефективність (переваги): 1. Надійність роботи із-за різних видів енергії (топлива). 2. Ефективність використання всіх видів енергії, в т.ч. незагружених на ніч (з 23.00 до 6.00) електрогенеруючих потужностей. 3. Зниження вартості експлуатаційних витрат на опалення, гаряче водопостачання на 25-35% при умові застосування одного з двох мінікотлів що працює на електричній енергії з трьохзонним потарифннм лічильником, а другого на газі, або інших комбінацій. 6. Особливості влаштування автономних мінікотелень з використанням вітчизняних насосів, в т. ч. існуючий. Вітчизняні заводи безшумних насосів не випускають. Крім того, при оновленні основних фондів, частина насосів повертається без використання. З метою здешевлення вартості автономних мінікотелень, ліквідації залежності від імпорту в запропонованому способі передбачається варіант використання вітчизняний насосів ,в т. ч. демонтованих, особливо для виробничих приміщень, цехів. Установка вищезгаданих насосів передбачена прогресивними способами на бетонні плити (фундаменти), які встановлюються на гумові подушки або на віброізолятори (пружини), (по бувшій технології ГДР), або на бетонні плити з основою із гумового щебня (розмірами 5-30мм), що отриманий із утилізованих гумових відходів, (в т. ч. гушових підошв взуття). Допускається установка на існуючи фундаменти, бетонні підлоги, або нові фундаменти, при розміщенні насосних на низу в цехах, приміщеннях, в підвалах з шумозахисними мірами будконструкцій, при необхідності. Ними можуть бути звукоізоляція стелі, перегородок (стін), гнучкі вставки в обв’язці насосів. При установці мінікотелень на даху, насос на розміщується в підвалі. Цей варіант мною в експериментальному порядку був запроектований вперше на Україні і пройшов випробування, при потужності котлів-150 квартир. При випробуваннях виявилось, що котли з потужністю,1Гкал. можуть опалювати 500/1000//1200/ квартир; в дужках з термостійкістю в 2-2,5 рази вищою по нормах 93-94р. (для нових і існуючих будівель). Ефективність: 1. Зниження вартості мінікотелень із-за використання вітчизняних демонтованих насосів з підвищенням ефективності використання вітчизняного виробничого і людського потенціалу. 2. Багатоваріантність. 3. Незалежність від імпорту. 4. Зниження енергоспоживання виробничими фондами в 3-5 раз, його енергомісткості. 7. Способи теплоізоляції димових труб, теплопроводів опалення і гарячого водопостачання Відомі способи теплоізоляції димових труб та сантехпроводів (опалення і гарячого водопостачання) передбачають влаштування суцільного теплоізоляційного шару безпосередньо по металічній поверхні труб (переважно із матів або скорлуп з послідуючим верхнім покривним) (захисним) шаром із рулонних або листових або тканинних або формовочних, або інших матеріалів. Запропонований спосіб заключаеться у влаштуванні теплоізоляції труб із рулонних або формовочнмх (переважно 2-х чи 3-х шарових) матеріалів, внутрішня поверхня яких (при допомозі поперечних або повздовжніх прокладок) (ребер)) находиться на віддалі 10-30мм від поверхні труби і металізована, або покрита шаром алюмінієвої фольги, або металізованої плівки. Зовнішня сторона багатошарової теплоізоляції покрита алюмінієвою фольгою (рідше металізованою плівкою) або захисним шаром, переважно негорючого листового або рулонного, або тканинного, або формовочного матеріалу. Для подаючої труби опалення, гарячого водопостачання влаштовується другий повітряний прошарок при допомозі аналогічних згаданих прокладок (кілець). По другому повітряному прошарку через повздовжні або поперечні прокладки влаштовується покровний шар із (переважно негорючого) листового або формовочного або рулонного матеріалу, використовуючи клеї, бандажі (монтажні, страховочні). Спосіб виготовлення само вентильованих теплоізоляційних рукавів Він заключається у розкрою, наприклад, полотнища пенофолу «В», (з двухстороннім фольгованням) чи пенофолу «А») з одностороннім фольгованням, чи пенофолу «С» (з одностороннім фольгованням самоклеючого) довжиною 1 або 2, або більше метрів шириною рівною пДр, де п=3,14; Дроз.=Д труби зовн .+2(10-30)мм, Др=діаметр розрахунковий. По полотнищу (розрахунковому) з одної або з 2-х сторін проклеюється або прошиваються прокладки (кільця) через 200-250 мм перпендикулярно повздожнім сторонам або паралельно їм через 50-250мм. Прокладки доцільно виготовляти до теплоізоляційних рукавів, а також для кріплення до стін і інших конструкцій із самоклеючого пенофолу "С" з одностороннім фольгуванням товщиною 5-10мм., або з самоклеючих з 1-2-х сторін прокладок. Крок прокладок до стін 200-600мм з 1-им страхуючим винтом на 1-1,2м висоти. Прокладки виконують у виді 12-х-3-х шарів смужок шириною 20-50мм, причому 2 або 3-ій шap виконується з розривами 20-250 мм, стик сторін полотнищ рукава (повздовжній) покривається алюмієвою самоклеючою стрічкою шириною 50мм. Покровний або верхній шар пенофолу пропонується виконувати із "армофолу" "В" - алюмінієвої фольги, що армована ниткою, а також існуючих теплоізоляційних матеріалів. Ефективність (переваги) перед відомими способами 1. Окупність технології порівняно з неізольованими трубами -1 місяць. 2. Самовентильованість. 3. Матеріаломісткість в 2-5 рази менша. 4. Трудомісткість нижча в 5-10 раз порівняно з скловолокнистими і азбестовою захисною штукатуркою. 5. Покращення безпеки ведення робіт, особливо а підвалах, не треба окулярів, спецодягу. 6. Вартість менша порівняно з поліуретановою в 15(10-20) раз. 7. Рішення проблеми ліквідації великих втрат тепла із-за нарахування "голих" труб в існуючих будівлях. 8. Можливість теплоізоляції рукавом із пенофолу "А", "В", "С" та армофолу "В" труб зворотнього опалення, гарячого і холодного водопостачання в 1 шap з одностороннім внутрішнім фольгованням, в т.ч. без повітряного внутрішнього прошарку. 9. Можливість використання тепла повітряних прошарків. Б.8. Способи підвищення термоопору будконструкцій. Відомі способи передбачають установку і кріплення каркасу з теплоізоляційним шаром і обшивкою поверхні листовим матеріалом з внутрішньої сторони (прототип 1), в т.ч. вдосконалені варіанти (патент №44671А автор Князюк И.Д. "Способи підвищення термоопору будконструкцій"). Запропонований спосіб закликається у влаштуванні відбиваючих теплові потоки теплоізоляційних багатошарових рулонних, плитних, листових матеріалів при допомозі самоклеючих прокладок і страхувальних, монтажних нержавіючих гвинтів з пластмасовими дюбелями або баз них (гвинтів) тільки при допомозі самоклеючих двухсторонніх стрічок-прокладок товщиною 10-30мм, причому теплоізолятор може мати відбиваючу поверхню з одної або з обох сторін шляхом металізації їх алюмінієм або другими аналогами, або наклейкою алюмінієвої фольги, в т. ч. армонованою ниткою. 2-ий Спосіб влаштування відбиваючої теплоізоляції (односторонньої) без прокладок безпосередньо на поверхню при умові, що одна сторона самоклеюча або лише смуги шириною 20-50мм через 200-600мм. Смуги із клею можуть наноситись по рисунку смугово-переривистим способом при умові, що площа суцільних смуг становить не менше 20% площі, а смуго-переривистого способу площа клею не менше 5%. Захищається смути або вся сторона проти злипання плівкою при доставці багатошарового теппоізолятора в рулонах чи плитах, чи листах. Багатошарові рулонні, листові, плитні відбиваючі теплоізоляційні матеріали, особливо самоклеючі, встановлюються на поверхню стін, стелі, прорізів і інших будконструкцій без захисного, оздоблювального (тканинного чи рулонного, чи листового, чи реечного, чи плиткового) матеріалу, або з захисним шаром між ним і повітронепроникливим матеріалом допускається влаштування повітряних прошарків товщиною 10-30мм при допомозі прокладок, рейок. Спосіб доповнюється фігурами графічного зображення фіг.31-35, яким слід користуватись для підвіконних ніш, стін, стелі і інших будконструкцій, в т. ч. дверей, віконниць з "тепловим дзеркалом". Прикладами самоклеючих теплоізоляційних матеріалів, в т. ч. відбиваючих теплові потоки, на сьогодні є:1) в стадії освоєння денофол "С" з одностороннім фольгуванням самоклеючий, особливо для виготовлення самоклеючих прокладок товщиною 5-10 мм, для підвищення термоопору прорізів-обклеювання відкосів прорізів, ніж, проміжків між рамами вікон, (в т. ч. тимчасово на зиму) - створення теплових завіс між шибами; з/б перемичок, інших бетонних, з/б та металічних вкраплин, як з внутрішньої сторони, так і з зовнішньої сторони з страхуючими нержавіючими гвинтами з пластмасовими, дюбелями (кілками); 2) пенофол "А" з одностороннім фольгуванням; 3) пенофол "В" з двухстороннім фольгуванням; 4) армофол "В" - алюмінієва фольга армована ниткою для термоізоляції димових труб мінікотелень до +250°С і теплопроводів, в т. ч. ТЕЦ; для підвищення довговічності пенофолів замість алюмінієвої фольги; 5) "ISOVER" - плити теплоізоляційні скловолокнисті, необсипаючі з об’ємною вагою до 15кг/м3; 6) полістірольні плити з g =15-50кг/м3; 7) азбестові теплоізоляційні плити (для підвалів мінікотелень і інших); 8) пенополі уретанові прокладки; 9) інші теплоізоляційні листові, плитні, рулонні матеріали, особливо негорючі. Технічна задача запропонованого способу-знижене енергоспоживання основними фондами шляхом впровадження способів підвищення терноопору будконструкцій в 2-3 рази з врахуванням нових технологій застосування в т. ч. за новим призначенням. Ефективність (переваги): 1. Зниження трудомісткості в 2-10 раз. 2. Зниження матеріаломісткості в 1,5-5 раз. 3. Самовентильованість конструкції в одному або обох напрямкам з одночасним зростанням довговічності, зниженням витрат клею. 4. Легкість теплоізоляційних матеріалів, простота застосування, переміщення. 5. Підвищення радіаційної, сонячної стійкості. 6. Зниження окупності в 1,2-2,2 рази, фактична окупність 10-24 місяці. 7. Створення додаткових ефективних робочих місць до 0,5 млн.грн. 8. Підвищення платіжоспроможності громадян держави за рахунок швидкоокупних технологій і ефективної загрузки людського потенціалу. 9. Можливість широкого застосування в оновленні основних фондів, загрузки виробничих потужностей. 10. Підвищення довговічності відбиваючих теплоізоляційних матеріалів, зокрема самоклеючого пенофолу "С" при використанні армофолу "В" замість аламінієвої фольги. 11. Можливість широкого застосування відбиваючого теплоізоляційного матеріалу пенофолу без захисного листового шару при умові використання армофолу "В" в якості відбиваючого шару. 9. Спосіб теплоізоляції, підвищення термоопору будконструкції смугового-точковим (крапковим) способом. Запропонований (новий) спосіб теплоізоляції димових, сантехнічних трубопроводів, підвищення термоопору будконструкцій заключається в тому, що відбиваюча багатошароза теплоізоляція із рулонних або плитних, або листових матеріалів; з одним або двома (рідше більше) повітряними прошарками влаштовується смуговоточковим (крапковим) способом приклеювання (притискування) до поверхні. Згаданий спосіб здійснюється при допомозі самоклеючих односторонніх або двосторонніх точок-прокладок у виді квадрату з сторонами 20-50мм товщинами 5-15мм, що виготовлені із відповідних самоклеючих полотнищ (для прикладу - із пенофолу "С") з кроком точок до 202-250мм у двох взаємноперапендикулярних або у двох взаємнокосих напрямках, оптимально з зміщенням точкових прокладок у суміжних рядах на півроку (в шахматному порядку) Спосіб отримання матеріалу (готової теплоізоляції) Він звеличається в тому, що полотнища, або плити, або карти листових матеріалів з точковими прокладками теплової ізоляції можуть виготовлятись, як на заводі, так і в малих підприємствах, або в приміщенні, на об’єкті використання. При цьому в перших обох випадках обов’язково зовнішня самоклеюча точкова сторона прокладки захищається плівкою або піднімаються інші міри проти злипання в процесі транспортування. Ефективність: 1. Зниження матеріаломісткості (клею, прокладок в 20 раз). 2. Підвищеная довговічності теплоізоляції за рахунок рівномірної самовентиляції її. 3. Зниження трудомісткості БМР (будівельно-монтажних робіт) по виконанню теплоізоляції до 10 раз. 4. Можливість виконання багатошарових відбиваючих теплоізоляція на об’єкті з високою якістю завдяки виконанню матеріалу з прокладками на заводі. 5. Простота контролю за якістю, та влаштування теплоізоляції, що не потребує висококваліфікованих кадрів. 6. Зниження товщини теплоізоляційного шару в 2 рази при однаковій ефективності для існуючих будівель, що важливо з точки зору незначного зменшення жилої площі до 0,3-0,5%. 7. Можливість ведення робіт в любу пору року, погоду. 8. Можливість влаштування теплоізоляції тимчасово на зиму з розбиранням на швидко тепловтратних ділянках. Загальні переваги (ефективність) запропонованого способу 1. Окупність мінікотелень 8-13 місяців, тобто в 1,5-3 рази швидша від зарубіжних. 2. Багатоваріантність, багатофункціональність способу (рішення кількох проблем одночасно). 3. Підвищення ККД мінікотелень до 35-40% (з 90% до 91-125%) до зарубіжних, а порівняні з існуючими старими - в 2 рази. 4. Зниження трудомісткості монтажних, особливо будівельних робіт, по влаштуванню мінікотелень в 5-12 разів, з відповідальними термінами монтажу, підключення (готовності) їх-0,5-1 місяць, а транспортабельних 0,250,5 місяця, що важливо при аварійних випадках зношених тепломереж. 5. Відсутність затрат по переробці внутрішніх сантехтрубопроводів із-за можливості розміщення мінікотельні, насамперед, на низу, що дає можливість широко застосовувати їх на існуючих будівлях, де опалення, переважно, з нижньою розводкою. 6. Підвищення незалежності влаштування, експлуатації мінікотелень від імпорту. 7. Надійність експлуатації мінікотелень, при варіанті використання двох видів енергії (палива) з одночасним зниженням експлуатаційних витрат до 40 %. 8. Можливість використання комунальних вертольотів, існуючих ліфтів для підйому елементів та всієї мінікотельні під час монтажу для існуючих будівель. 9. Можливість транспортування елементів транспортабельної автономної мінікотельні звичайною грузовою автомашиною грузопідйомністю 5 т.(1/3 блоку -"гармошки"). 10. Можливість влаштування мінікотелень під дашком (балконами), з стінами з сітчатої огорожі, з шторами, як на низу-землі, в прибудованих або переобладнаних приміщеннях, так і на даху (в т. ч. горищі). 11. Можливість пропуску димових труб через сушки, колясочні, коридори, сходові клітки, балкони, лоджії, внутрішні, зовнішні самонесучі стіни, при певних умовах і несучі стіни в якості обігрівача (як пічного опалення) або бойлеру, або зовнішнього чи внутрішнього водостоку (в т.ч. багатофункціонального), що забезпечує не замерзання елементів дахів (воронок, жолобів) використання води від талого снігу, спалювання побутових відходів, зокрема бумаги, дров. 12. Можливість застосування металевих димових труб, прямокутного січення в якості стін лоджій для переобладнання балконів в лоджії і одночасно обігріву їх. 13. При проходженні димових труб всередині приміщень: а) відпадає потреба частково або повністю в теплоізоляції; б) підвищення конденсатостійкості димових труб і відповідно їх довговічність, мінімум на 25%; в) покращення процесу горіння за рахунок підвищення швидкості викидних газів та підвищення ККД порівняно з металічними трубами, що встановлюються на відкритому повітрі, із-за відсутності конденсату, зниження перепаду температур да стінках зовні і всередині труби; д) підвищення естетичності зовнішнього виду мінікотелень, що встановлюють на низу (не видно труб). 14. Можливість установки автономних локальних мінікотелень на даху для будівель в 10 поверхів (30м висоти), виходячи з потужності насосів, для опалення з нижньою розводкою, особливо при нарахуванні приміщень, або невеликих затратах на їх переобладнання. 15. Можливість використання існуючих насосів вітчизняних в не безшумному виконанні з установкою їх на гумові подушки або віброізолятори і встановлені а підвалі (на низу), а установка мінікотельні наверху (на даху). 16. Зниження експлуатаційних витрат із-за використання ВТА, тобто експлуатація передбачена без постійного обслуговуючого персоналу (до 10000грн. в рік) з одночасним зниженням споживання енергоресурсів до 25-30%, можливо до 50-60% та забезпеченням комфорту температур. 17. Вузли теплові автоматичні ВТА-150 та ВТА-250 обладнані "Електронним регулятором температури" “теплоносія", насосної станції", регулюючим клапанном з електроприводом та інш., який відрізняється від зарубіжних і забезпечують: а) автоматично підвищує температуру теплоносія на вході а систему опалення по завданню датчика комфорту, який монтується в контрольному приміщанні, чи в залежності від температури зовнішнього повітря по певному закону (графіку); б) автоматично змінює температуру теплоносія в часі (по часу доби, днях тижня), наприклад, зменшувати її в нічний час чи в періоди, коли споруда (будівля) пустує, і підвищувати, її, коли в цьому є потреби; в) автоматично підтримує необхідну температуру гарячої води на господарські потреби (при наявності в системі водопідігрівника), а також забезпечує можливість її зміни в часі (по часу доби, днях тижня). 18. ККД запропонованого способу вищий від ТЕЦ, котелень з протяжність теплопроводів 1,5-4км в 3-5 раз. 19. Найбільш ефективне почергово впровадження запропонованих мінікотелень для будівель з протяжністю теплопроводів 2-4км, та при проходженні її по існуючих дорогах з одночасним зниженням вартості реконструкції в 2 рази в середньому, при зниженні енергоспоживання в 3,5-5 раз. 20. Зниження ваги модуля із легких конструкцій стін (коробчатих блоків або сітчатої огорожі з негорючими шторами), що дає можливість використовувати коробчаті блоки для димових труб, з одночасним підвищенням безпеки експлуатації. 21. Можливість використання існуючих ліфтів грузопідйомністю до 0,5т. і до 1,5т. для підйому елементів мінікотелень на дах, так як вага 1 елемента при напівтранспортабельній доставці-укрупненими вузлами-самих котлів-400кг і 480кг. 22. Можливість прибудови (розширення кухонь чи однокімнатних квартир кожного під’їзду по вертикалі приміщень, в місцях установки димових труб з зовнішньої сторони стін будівель. 23. Можливість влаштування автономної мінікотельні з одним чи 2-ма мінікотлами (в т. ч. на різних видах топлива) на кожний під’їзд або на кілька під’їздів, або на 1-4 будинки без експлуатуючого персоналу або з ним (при віддалі між будівлями до 100-200м і більше до 0,5км). 24. Можливість використання-переобладнання сміттєпроводів для димових труб автономних мінікотелень, або заміні їх на металічні, або установці металічних труб рядом з сміттєпроводами. 25. Можливість швидкоокупного підвищення термоопору будконструкцій - труб, прорізів, ніш, стелі, стін з метою підвищення ефективності мінікотелень. Можливість реалізації винаходу. "Способу влаштування автономних міні котелень з підвищенням термоопору будконструкцій” доповнюється фігурами графічного зображення, їх описом (фіг.1-80, в т.ч. рекомендованими варіантами організації мінікотелень фіг.1-20, що розроблені з участю заводу-виробника, та іншими додатками №1, 2, що служать відомостями, які підтверджують можливість впровадження винаходу. Узагальнюючі деталі способів влаштування автономних докальних мінікотелень 1. По способу розміщення димових труб: 1) біля зовнішніх стін, всередині виробничих приміщень, цехів; 2) в сходовій клітці, сушилках, колясочних, коридорів, інших допоміжних приміщеннях будівель; 3) в просторі балконів, лоджій або біля них з послідуючим перетворенням в допоміжні отеплювальні приміщення закриті лоджії (в т. ч. як стінки бокові балконів); 4) в прибудованих по висоті приміщеннях в якості офісів, робочих приміщеннях малих підприємств і т. п., а також жилих з можливістю використання дармового тепла димових труб або лише без прокладки радіаторів з розводкою (для пічного опалення); 5) можливість використання тепла викидних газів для повітряних прошарків з метою підвищення термостійкості стін (з одночасною закладкою труб) та прорізів; 6) біля прорізів (в т. ч. вікон сходової клітки) найбільш доцільно в нижніх поверхах/з метою обігріву поблизу розміщуваних приміщень, влаштовуючи газоходи обігріву або без них; 2. По способу застосування димових труб: як бойлер, для гарячого водопостачання; як водостік, з метою розморожування воронок, жолобів; як пічки з трубою для спалювання побутових відходів; для сушіння; повітряного, водяного, пічного опалення, (в т. ч. горища, переважно при "дахових" котельнях) (приміщень підвалу,цоколя,1-го поверхів). 3. По конструкції і формі труб: а) по конструкції: із металевих труб діаметром 219 мм. із нержавіючих труб; труб з вставками на 1-му,1-П-му поверхах із швидкотепловіддаючого матеріалу: мідь, алюміній і інші. б) по формі:1) круглі січ:180-220, 200, 250; г) прямокутні січ.:120х260мм; 120х380мм, 120х510мм та інші. 4. По способах розміщення мінікотелень: Розміщення мінікотелень диктується, в основному раціональним розміщенням димових труб, зокрема: на даху (вбудована на горищі, надбудована на даху); на землі (в прибудованих, існуючих вільних приміщеннях); під балконами в т.ч.: на вводі тепломережі (при резерві потужності, нарахуванні вільного приміщення); поблизу елеваторного вузла; з тильної і других сторін з прибудовою приміщень з метою використання тепла викидних газів, з одноповерхової прибудованою мінікотельнею. 5. По способу установки насосів: в безшумному виконанні для всіх способів розміщення мінікотелень; на вітрооснові (для прибудованих в т. ч. існуючих приміщень); на гумовій подутці (для прибудованих, з використанням існуючих будівель, насовів). 6. По призначенню: для опалення і гарячого водопостачання; тільки для опалення. 7. По способу зборки: повністю (90-100%) на заводі; укрупненими вузлами на заводі (40-60 %). 8. по типу поставки: а) транспортабельна (вимагає освоєння приміщень для котелень) б) напівтранспортабельна (укрупненими в стадії експерименту). 9. По типу приміщень: а) об’ємний закритий блок-модуль (із легких бетонів або металу) б) існуюче приміщення (одноповерхове) прибудоване або окрема розмірами не менше 4,0х3,3; або побудоване на даху ,"біля будинку розмірів не менше модуля для 2-х котлів (допускається на 1 котел 3,3х3,3м) або в (металічний каркас з негорючим дахом) в т.ч. з розсувними стінами або негорючими захисними шторами з сітчатою огорожею, або без них (в металі залізобетоні, із легких бетонів). 10. По вибухонебезпечності даху, газозахисту: а) з дефлекторами над котлами/при закритих стінах/; б) герметизація від остальних приміщень з газоходами безпеки (вентиляцією витяжкою), датчики газу (для підвалів-по необхідності). в) з шахтами або слуховими вікнами над котлами з скидними клапанами (для модулів) для КСВ-0,25; герметизація від остальних приміщень з газоходами безпеки (вентиляцією-витяжкою). Опис фігур рекомендованих варіантів організації мінікотелень: А. 3 одним котломі 1. Для систем опалення. Фіг.1 - вид спереду для системи опалення рекомендованого варіанту і розміщення вузла теплового автоматичного ВТА, котла КС-Г-100 (KC-Г-65) з'єднаних колекторами КВ1х100/150 та елементів димових труб ДНЖ(Д). Фіг.2 - вид в плані Фіг.1. Варіант 2, 3, 4 Фіг.3, Фіг.4, Фіг.5 - вид в плані організації мінікотелень з одним котлом у варіантах 2; 3, 4. Застосовується, в т. ч. для житлових будівель при нарахуванні газових колонок без ВТА. 2. Для сметам опалення та гарячого водопостачання. Фіг.6 - вид в плані рекомендованого варіанту 1 розміщення вузла теплового автоматичного ВТА, котла КС-Г100(КС-Г-65), з'єднаних колекторами КВ1х100/150, водопідігрівника типу ВЄ та елементів димових труб ДНЖ(Д). Фіг.7 - вид в плані організації мінікотелень з одним котлом і водопідігрівником у варіанті 2. Фіг.8 - те ж, але у варіанті 3. Фіг.9 - те ж, але у варіанті 4. Б. З 2-ма жомами: 1. Для систем опалення. Фіг.10 - вид спереду для систем опалення рекомендованого варіанту-1 організації мінікотелень розміщення вузла теплового автоматичного ВТА, 2-х котлів КС-Г-100 (КС-Г-65), з'єднаних колекторами КВ2х100/250 та елементів димових труб ДНЖ(Д). Фіг.11 - вид в плані. Фіг.10 (варіанту 1) Фіг.12, Фіг.13, Фіг.14 - вид в плані організації мінікотелень з 2-ма котлами КС-Г-100(КС-Г-65) у варіантах 2, 3, 4. Застосовується, в т. ч. для житлових будівель при нарахуванні газових колонок без ВТА. 2. Для систем опадання та гарячого водопостачання. Фiг.15 - вид в плані рекомендованого варіанту 1-організації мінікотелень розміщення вузла теплового автоматичного ВТА, 2-х котлів КС-Г-109 (КС-Г-65), з'єднаних колекторами КВ2х100/250. водопідігрівника типу ВЄ та елементів димових труб ДНЖ(Д) Фіг.16 - же ж, але у варіанті 2 Фіг.17 - теж, але у варіанті 3. Фіг.18 - теж, але у варіанті 4. Деталі Фiг.1-18 1 - котел водогрійний, 2 - елементи димової труби, з яких формується димова труба (необхідні для формування елементи та їх кількість встановлюється замовником у кожному конкретному випадку); 3 - вузол тепловий автоматичний ВТА або без нього, при нарахуванні в житлових будинках газових колонок; 4 - перемичка, 5 - колектор пряної води, що обладнаний кульовим краном, тепловим реле; автоматичним розповітрювачем і монометром; 6 - колектор зворотньої води, що обладнання кульовим краном і запобіжнім клапаном, 7 – водопідігрівник. Фіг.19, 20 схеми варіантів формування димової труби, в т. ч. Фіг.19 (варіант А) з теплоізольованих двостінних елементів, де внутрішня оболонка - 3 нержавіючої сталі (допускається, переважно для виробничих приміщень (одноповерхових) - з звичайної сталі; зовнішня оболонка: 1) з оцинкованої бляхи, міжоболонковий простір заповнений високоефективним теплоізолюючим матеріалом; 2) зовнішня оболонка-кожух із нержавіючої сталі, в т. ч. із швидкотепловіддаючого металу повністю або місцями (допускається на даху або в одноповерхових приміщеннях та інших при згоді замовника із звичайної сталі), або кожух місцями. Фіг.20 (варіант Б) з нетеплоізольованих елементів фарбована сталева оболонка з тепловою ізоляцією в найбільш теплонавантажених місцях та зоні можливого контакту з людиною, або без ізоляції з сітчатою огорожею в зоні можливого контакту з людиною. Таблиця Деталі фіг.19, 20 №№ п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. Найменування Конденсатник Патрубок оглядовий Трійник Патрубок з’єднувальний Хомут Кронштейн Хомут Вставка Іскроуловлююча сітка d 220 220 220 Від 220 до 440 225 220 Розміри (мм) D 280 280 280 Від 280 до 560 280 280 280 H 200 550 30 40 80 350 L Примітка 800 600 460760 2000 d Розміри по діаметру D 10. 11. Анкер Труба нижня 12. Вставка 13. 14. Кронштейн Труба верхняя 15. Патрубок з’єднувальний 16. Кутник 16 220 280 255 220220 220 220 290 2400 2000 3000 40 Від 220 до 440 Від 280 560 220 3660 430 730 1230 280 Фіг.21 - січення димоходу із круглої металічної (переважно нержавіючої) труби Фіг.22 - те ж, що на фіг.21, але з теплоізоляцією) або кожухом: Фіг.23 - січення димоходу із круглої металічної (переважно нержавіючої) труби з кожухом-бойлером з теплоізоляцією, в т. ч. з розривами по висоті, або зовсім без теплоізоляції; Фіг.24 - січення димоходу із металічної нержавіючої труби прямокутного січення, що розміщується в куті, на пересіченні зовнішньої стіни з перегородками (стінами) з прокладкою від стіни зовнішньої відбиваючої теплоізоляції із пенофолу. " - подібних блоків із жаростійкого Фіг.25 - січення димоходу прямокутного січення із коробчатих - " легкого бетону (шлакового гравію Бурштинської ДРЕС фракцій £ 5 мм ). Фіг.26 - січення димоходу прямокутного січення із коробчатих "Н"-подібних блоків із жаростійкого бетону, в порожнині якого розміщується металічний димохід (тепловіддаючий місцями по висоті стіни із-за відкритості стінок) з зашивкою декоративним перфорированим матеріалом із нержавіючого металу або іншого стійкого до температури, 100°С. Фіг.27 - повздовжній (загальний) вид теплоізоляції димових труб, труб опалення, гарячого водопостачання самовентильованим способом при допомозі повздовжніх або поперечних смужок-прокладок товщиною 10-30мм, шириною 20мм із пенофола "С" (з одностороннім фольгуванням, самоприклеючого 6=5-10мм) та теплоізоляційного рукава на основі пенофолу "В" (з двухстороннім фольгуванням), причому смужки клеються або прошиваються до полотнищ рукава, віддаль між смужками не більше 200-250мм; Фіг.28 - поперечний переріз фіг.27. Фіг.29 - загальний вид теплоізоляції димових труб, труб опалення, гарячого водопостачання, що і на фіг.27 з різницею, що теплоізоляція до труби притискується при допомозі смужок, що забезпечують смуговопереривистий спосіб кріплення, причому конструкція повздовжніх чи поперечних (кілець) смужок слеїна або прошита із 2-х шарів, один з яких є суцільний, а нижній шар з квадратиків (20х20мм) або більших що приклеїні до верхньої смужки з кроком 50-250мм. Фіг.30 - поперечний переріж фіг.29. Фіг.31, 32 - конструкція суцільної смужки із 2-х шарів (або одного 6=10-15мм) в січенні10-30х20мм у виді стрічки для повздовжніх або поперечних прокладок (кілець). Фіг.33, 34 - конструкція повздовжніх або поперечних прокладок для смугово-"переривистого" способу кріплення. Фіг.35 - схема кріплення пенофолу або іншого легкого рулонного чи листового теплоізолятора до стін при допомозі самоклеючих прокладок, в т. ч. із пенофолу "С" з кроком (віддаллю між прокладками) не більше 200600мм, аналогічно фіг.27-34 (для труб), тобто із самоклеючих смугових (смугово-переривистих) прокладок із пенофолу "С" і притискуючим рулонним (для прикладу, пенофолом "А", "В") або листовим, або реєчним (для прикладу вагонкою) матеріалом з постановкою страхуючих, при необхідності, чи одночасно монтажних кріплень із нержавіючих гвинтів, шурупів з пластмасовими дюбелями в т.ч. вітчизняного виробництва, аналогічно для кріплень килимів. Фіг.36 - вид зверху коробчатого (багатошарового " "- подібного легкобетонного блоку (в т. ч. із шлакового гравію Бурштинської ДРЕС) розмірами 400х200х200 мм, що можуть випускатись в с-щі Богородчани Івано-Франківської обл. і застосовуватись для стін, димових труб в стінах для вбудованих, прибудованих, окремо стоячих (в т. ч. на плоских дахах) приміщень зокрема мінікотелень (в т. ч. між димоходами), стін сходових кліток, розширення квартир і т. п. Фіг.37 - вид по А-А фіг.36 а перерізі; (без дна, - з наскрізними пустотами). Фіг.38 - варіант січення А-А по фіг.36 з покращеними (в т. ч. сухими) стиками між блоками з четвертями; Фіг.39 - вид зверху коробчатого неподібного (багатошарового) легкобетонного блоку (в т.ч. із шлакового гравію Бурштинської ДРЕС франкцій £ 10 мм ) розмірами 400х200х200 мм; Фіг.40 - вид по А-А фіг.39 (в перерізі); Фіг.41 - те ж, варіант з четвертями (в т. ч. з сухим викладенням). Фіг.42 - вид зверху коробчатого, Н-подібного (багатошарового) легкобетонного (бетонного) блоку розмірами 400х200х200мм з зет-подібною діафрагмою для стін мінікотелень, прибудованих, надбудованих, а також нових приміщень будівель (в т.ч. промислового призначення зокрема птахофабрик, теплиць, тваринницьких приміщень і т.п.) з заповненням пустот теплоізолятором по ходу укладки (переважно). Фіг.43 - вид по А-А фіг.42 (в перерізі); Фіг.44 - фрагмент плану (виду зверху) фіг.39, 42 спрощеного варіанту зет-подібної поперечної діафрагми. Фіг.45 - фрагмент плану конструкції стін із 3-х шарових коробчатих легко бетонних (бетонних) блоків (Нподібної форми) з 2-ма відкритими пустотами, що заповнені утеплювачем (мінтирсою, пеноізолом або іншим) з оздобленням зсередини гіпсокартонними листами на клею з страхуючими монтажними нержавіючими винтами, а ззовні - під розшивку або штукатурку (гідрофобізовану), або обшивку листовими матеріалами чи вагонкою. Фіг.46 і 47 - варіанти фіг.45 з додатковими (утепленими зсередини) матрацами з засипним теплоізолятором або обшивкою (проклейкою) пенофолом і листовим матеріалом, чи вагонкою до фіг.46 і твердим теплоізолятором по фіг.47. Примітка: Фіг.35-47 відносяться до "Способів влаштування стін із зображених (на фіг.36-44) легкобетонних, бетонних блоків з заповненням порожнин утеплювачем детально описані в заявці на винахід "Безпечний спосіб експлуатації, оновлення багатошарових будівель (в т.ч. житлових) Для ділянок стін - проходу димоходів-без теплоізолятора всередині, тобто за новим призначенням. Деталі фігур 45-47: 1 - стінки (діафрагми) багатошарового/легко бетонного (бетонного) блоку; 2 - утеплювач / мінтирса і т. п., а також заливний пеноізол; 3 - гіпсокартонні або інші негорючі листи (в т. ч. а) (цементні), або звичайна штукатурка для мінікотелень, для інших приміщень обшивка вагонкою (дерев’яною, метало пластовою і т.п.); 4 - гіпсові шпонки (або прокладки, або шпонки із клею); 5 - Страхуючі монтажні гвинти з нержавіючими пластмасовими дюбелями (переважно в осінньо-зимові періоди); 6 - гідрофобний фактурний шар; 7 - додатковий шар утеплювача (для мінікотелень-негорючого). Фіг.48 - план транспортабельної або вбудованої (надбудованої) автономної мінікотельні на даху з тепловим автоматичним вузлом ВТА, 2-ма котлами КС-Г-100, що з’єднані колекторами КВ-2х100/250,водо-нагрівника типу ВЄ та одно функціональних металевих димових труб, які лише вижидають димові гази або з 2-х-3-х функціональних, що викидають димові гази які гріють воду (повітря), а останні розморожують елементи даху, або використовують для опалення, других потреб. Фіг.49 - план напівтранспортабельної автономної мінікотельні на даху, (між існуючими димоходами) з тим же обладнанням що на фіг.48, але з димовими трубами із коробчатих легкобетонних блоків (рідше із цегли), що служать одночасно стінами, з односкатною або 2-х скатною покрівлею із негорючих елементів потужністю на 50/100(квартир) 100 квартир-утеплених по нових нормативах термостійкості. Форма і конструкція легкобетонних блоків зображена на фіг.35-44. Фіг.50 - план транспортабельної (напівтранспортабельної) автономної міні котельні (з одним мінікотлом КС-Г100/КС-Г-65 або КСВ-0,25) і водопідігрівником (з установкою її на низу біля жильної сторони існуючої будівлі (гуртожитку) з проходженням димової нержавіючої прямокутної труби в коридорі на висоту до 16м. (допускається більше, при заміні насосу). Фіг.51 - Фрагмент плану сходової клітки будівлі з установкою мінікотельні на низу (або на проміжному даху) із 2-х котлів КС-Е-100 з проходженням димових металічних труб всередині, біля зовнішніх стін, для обігріву сходової клітки викидними димовими газами (в 2-х варіантах:1 і П). Фіг.52 - план транспортабельної (напівтранспортабельної) автономної міні котельні (біля сходової клітки або коридора, багатоповерхової будівлі), що розміщена на 1-му поверсі багатоповерхової прибудованої будівлі, причому стіни мінікотельні, на низу, дві суміжні з металічної сітчатої огорожі з внутрішніми розсувними шторами, а димові труби обігрівають коридори чи сходові клітки існуючої будівлі і прибудовану багатоповерхівку, що опирається на з/бетоний каркас І поверху. Фіг.53 - те ж, що на фіг.52, з різницею, що мінікотельня розміщена на куті підвалу з вентильованими стінами з сітчатої огорожі і шторів (2-x суміжних стін) з монолітним перекриттям з передбаченням знизу, над підлогою притоку повітря, а на висоті 1,8-2,5-витяжки його з передбаченням монолітної стелі, з нахилом не менше 30° до горизонтальної площини. Фіг.54 - поперечний переріз по А-А фіг.53. Фіг.55 - план автономної мінікотельні на низу з 2-ма котлами КС-Г-100 і водонагрівником з проходженням димових труб через прибудовані приміщення до існуючої будівлі з метою її опалення та водопостачання, та обігріву викидними газами димових труб нових прибудованих приміщень. Фіг.56 - план автономної котельні, прибудованої до виробничого приміщення, біля воріт, з пропуском димової труби в цеху (для додаткового обігріву викидними газами димової труби і створення теплової завіси газоходами по периметру воріт) з водонагрівником або без нього (при цьому димова труба служить бойлером). Фіг.57, 58 - план автономної мінікотельні з одним котлом і тепловим вузлом або без нього фіг.58, якщо в будинку є газові колонки), з димоходом прямокутного січення, який служить стінкою балкону, перетворюючи балкони по висоті у лоджії, причому стінки Фіг.53 в 2-х варіантах:1) із сітчатої огорожі з негорючими шторами (азбестова тканина); 2) із коробчатих пустотних блоків % експлуатацією жильцем квартири або обходчиком. Фіг.59 - установка автономної мінікотельні під балконом ІІ поверху однокімнатних квартир з метою їх розширення по висоті (кухонь і кімнат) з перетворенням одночасно димоходу у зовнішній водостік (що обігрівається) і, як пічку, для прибудов, причому водостік (фіг.70) з димовою трубою може бути, як круглої так і прямокутного січення. Фіг.60 - приміщення мінікотельні в плані у виді блок-кімнати з покрівлею-дашком, а стіни у виді сітчатої огорожі з шторами. Фіг.61- приміщення мінікотельні в плані у виді блок-кімнати з покрівлею-дашком, а дві суміжні стіни у виді сітчатої огорожі з негорючими шторами, а остальні дві суміжні сторони у виді глухих стін, або існуючі, або нові стіни. Фіг.62 - план влаштування автономних мінікотелень під суміжними балконами (біля елеваторного вузла) з перетворенням балконів у лоджії-сушки використовуючи для стінок боковиї лоджій-димоходи прямокутного січення (в т.ч. і газоходів під вікнами для "теплових" завіс прорізів), як із металу, так із коробчатих " "" " - подібних легкобетонних блоків або коробчатої цегли, особливо для 1 поверху. Передня стінка передбачена розсувною або з сітчатою огорожею з негорючими шторами. Штрих пунктиром - схематичний варіант установки модуля 5,7/6/ х 3,3 м в плані. Фіг.63 - план прибудованої транспортабельної міні котельні (під балканом) на 2 котли КС-Г-100 з водопідігрівником і тепловим вузлом з перетворенням балконів в лоджії-сушки, використовуючи для бокових лоджій димоходи з якості боковий огорожі їх, з газоходами під кутом 45° по висоті кожного поверху для створення теплових завіс прорізів і обігріву ними приміщень. Фіг.64 - повздовжній розріз А-А Фіг.63. Фіг.65 - вид збоку стінки лоджії з схемами димоходів з шиберами. Фіг.66 - січення Фіг.65. Фіг.67 - вид з боку прибудованої мінікотельні до існуючої будівлі. Фіг.68 - схема димової труби з перериваючою теплоізоляцією біля підлоги (до 1/3 висоти поверху) для обігріву димовими викидними газами приміщень багатоповерхової будівлі. Фіг.69 - схема димової труби з перериваючою теплоізоляцією на 1 поверсі для обігріву сходової клітки багатоповерхової будівлі в 5 поверхів. Фіг.70 - загальний вид багатофункціонального димоходу (водостоку-бойлера), де 1 - димова труба (газохід), з металу (переважно для багатоповерхівок) з нержавіючого; 2-3-кожух-бойлер з металу (переважно для багатоповерхових будівель з нержавіючого), в т.ч. 2-накопичувально-пропускна частина для пропуска атмосферних стоків, 3-накопичувальна частина для підігріву гарячої води, 4 - лереливна труба для заповнення бойлерної частини кожуха; 5 – під’єднання до системи водопостачання; 6 - кран двойної регуліровки або вентиль запорний прохідний; 7 - частина воронки (з отвором), 8 - воронка з закритим отвором або без закриття для Фіг.60 (варіант 1); 9 – під’єднання труби гарячого водопостачання,10 - кран двойної регуліровки або вентиль запорний прохідний,11 - іскроуловлююча сітка або без неї; 12 – перегородка (або без неї); 13 - кран кутовий (пробочний) або клапан зворотній (кутовий), або автоматична засувка. Фіг.71 - поперечний переріз багатофункціонального димоходу, як варіанту 1, (в-нт 1) без перегородки з автоматичної задвижкою або ручним перекриванням. Фіг.72 - поперечний переріз багатофункціонального димоходу з повздовж – (в І-ІІ) нім розділенням кожуха на 2 частини (першої для приготовлення гарячої води, другої для пропуска стоків і заповнення першої водою від стоків або від системи водопостачання). Фіг.73 - Фрагмент розрізу напроти прорізів, що ліквідуються або зменшується для пропуска труб з тепловіддаючими або нетеплоізолюючими вставками для пічного чи повітряного опалення. Фіг.74 - лицевий вид одноканальної металічної димової труби прямокутного січення. Фіг.75 - поперечний переріз (січення) Фіг.74. Фіг.76 - повздовжній переріз багатоканальної (5 каналів) металічної димової труби прямокутного січення для обігріву приміщень з 1-го по 5-ий поверх, при допомозі одноканальної металічної труби, що проходить всередині приміщень. Фіг.77 - поперечний переріз (січення) п’яти канального димоходу що поверхово (з 1-го по 5-ий поверхи: а), б), в), г), д)). Деталі фігур 48-77 (крім фіг.70): 1 - котел, 2 - елементи димових труб круглого січення, 3 - вузол тепловий автономний ВТА, 4 - перемичка, 5 колектор прямої води обладнаний кульовими кранами, 6 - колектор зворотної води обладнаний кульовими / кранами і запобіжниками клапанами, 7 - водопідігрівник BЄ O 500...300мм, 8 – дефлектор (витяжка), 9 - модуль із легкого бетону, або металічний утеплений, 9 - стіни мінікотельні із штучних стінових матеріалів, переважно із легкого бетону (бетону) - багатошарові з утеплювачем, рідше із цегли, 10 - захисна металічна сітка на вікні з одною шибою, 11 - існуючі стіни, 12 - негорючі штори, 13 - металічна сітка по металічному каркасу,131 - витяжна фрамуга з обтягнутою металічною сіткою або регульована решітка,14 - з/б колона підвалу,15 - захисна герметична з/б стеля під кутом 30°,16 - стіни прибудованих приміщень, всередині яких проходять димові труби для їх обігріву,17 - ворота, 18 – модуль (приміщення) автономної мінікотельні розмірами 5,7/5/х3,3х2,8м з дахом і стінами із металічної сітки по металокаркасу та вітрозахисних негорючих штор, 19 – модуль (приміщення) автономної мінікотельні з дахом і 2-ма суміжними стінами із металічної сітки по металокаркасу та вітрозихисних негорючих штор, а остальні дві із легкою бетонних блоків (або легкого бетону) чи інших штучних матеріалів, що виготовляються як на заводі, так і по місцю, 20 - металічні сітки каркасу з зв’язками, 21 - існуючий балкон, 22 теплоізоляція, 22 1 - елементи димових труб прямокутного січення переважно з нержавіючої сталі,222 – елементи димових труб прямокутного січення, що служать боковой огорожею балконів-лоджій і одночасно сушок, 223 газоходи обігріву приміщень, створення теплових завіс між шибами вікон, а також навколо самих прорізів Фіг.78 схема пічного периметрально-кругового опалення при допомозі димової труби, де 1 - димова труба круглого або прямокутного січень, 2 - кожух металічний (бойлер або пічка); 3 - екрани, що відбивають теплові потоки, із пенофолу або аналогів; 4 - перегородки. Фіг.79 - схема периметрально-кругового повітряного і водяного опалення з використанням тепла викидних газів димових труб. Фіг.80 - схема периметрально-радіального повітряного і водяного опалення з використанням тепла викидних газів димових труб з подачею підігрітого повітря в приміщення під вікнами, в підлозі, газоходами навколо прорізів. Деталі Фіг.79, 80: 1 - повітронагрівач (димова, труба з кожухом), 2 - повітронагріваючі та повітропередаючі радіальні канали (газоходи), 3 - периметрально-круговий повітропровід, 4 - пристрій для подачі повітря. Вимоги до проектування а) димові труби Загальна висота димової труби встановлюється проектом і набирається з відповідних елементів індивідуально для кожного конкретного об’єкту. Необхідні для формування елементи димової труби та їх кількість встановлюється замовником у відповідності до потреби, яка передбачена проектом для конкретного об’єкту. Кріплення елементів труби ніж собою-типові, виконані за допомогою спеціальних з’єднань. Відстань димової труби від котла від котла може бути різною за рахунок підбору з'єднувальних патрубків різної довжини. В таблиці опису фігур 19, 20 проведені розміри "d" та "D" та інші для елементів димової труби діаметром 220мм. Державне підприємство 63 котельно-зварювальний завод м. Івано-Франківська виготовляє аналогічні елементи димових труб діаметром 180, 200 та 250мм, та може освоїти нержавіючі димові труби прямокутного січення. Розмір h - висота димової труби уточнюється замовником під час замовлення. Розстроповується (тимчасово для вбудованих приміщень) розтяжками або закріплюється хомутами до зовнішньої капітальної стіни будинку, або до з/бетонних елементів перекриття, покриття з влаштуванням розділок. Димові труби вбудованих котелень повинні бути не менше, чим на 5 м вище конька кровель будівель, що розміщені в радіусі 25м від котельної з товщиною стінок не менше 380мм. Над коньком димові труби піднімаються не менше 1. Аеродинамічний розрахунок труб вести у відповідності з "Довідником Щекіна по теплопостачанню у вентиляції". б) Приміщення вбудованих міні котелень 1. При установці котлів поблизу стін і колонн приміщення котельної їх обмуровка повинна відстояти не менше 70мм. 2. Ширина проходів не менше 700мм для зручності і безпеки обслужування. 3. Експлуатація при нарахуванні ВТА/вузла теплового автоматичного допускається обходчиком, або обслуговуючого персоналу на кілька мінікотелень, що находяться в одному кварталі мікрорайону. 4. Влаштування мінікотелень на даху виконується у відповідності з "рекомендаціями. УкрНДІінжпроекта" 1994 р.