Стиснення заголовка на основі ретрансляторів

Реферат: Ретранслятори можуть використовуватися для того, щоб сприяти передачі пакета, наприклад, з базової станції на мобільний пристрій. Пакет може включати в себе заголовок, який означає намічений пункт призначення для пакета. Заголовок може пересилати, так що позначення наміченого пункту призначення може посилатися з відновленням після стиснення або без нього на ретрансляторі. Якщо є більше одного ретранслятора, що бере участь в передачі, тоді заголовок може конфігурувати так, що заголовок є доступним без виконання відновлення після стиснення. Однак, якщо є одна зупинка ретрансляції, тоді заголовок може стискувати покажчик таким чином, що повинне відбуватися відновлення після стиснення. UA 100140 C2 (12) UA 100140 C2 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Дана заявка претендує на пріоритет заявки США № 61/024741, озаглавленої «Compression Protocol for а Mesh Network», яка була подана 30 січня 2008 р. Вся вона включена в цей документ за посиланням. Рівень техніки Галузь техніки, до якої належить винахід Нижченаведений опис належить, загалом, до бездротового зв’язку і, більш конкретно, до визначення методу стиснення для заголовка пакета на основі шляху ретрансляції. Рівень техніки Системи бездротового зв’язку широко розгорнені для забезпечення різних типів комунікаційного контенту, такого як, наприклад, мова, дані тощо. Типовими системами бездротового зв’язку можуть бути системи багатостанційного доступу, здатні підтримувати зв'язок з численними користувачами за допомогою спільного використання доступних системних ресурсів (наприклад, смуги частот, потужності передачі, …). Приклади таких систем багатостанційного доступу можуть включати в себе системи багатостанційного доступу з кодовим розділенням каналів (CDMA), системи багатостанційного доступу з часовим розділенням каналів (TDMA), системи багатостанційного доступу з частотним розділенням каналів (FDMA), системи багатостанційного доступу з ортогональним частотним розділенням каналів (OFDMA) тощо. В основному, системи бездротового зв’язку з багатостанційним доступом можуть одночасно підтримувати зв'язок для численних мобільних пристроїв. Кожний мобільний пристрій може виконувати зв'язок з однією або декількома базовими станціями за допомогою передачі по прямій і зворотній лініях зв'язку. Пряма лінія зв'язку (або низхідна лінія зв'язку) посилається на лінію зв'язку від базових станцій на мобільні пристрої, і зворотна лінія зв'язку (або висхідна лінія зв'язку) посилається на лінію зв'язку від мобільних пристроїв на базові станції. Крім того, зв'язок між мобільними пристроями і базовими станціями може встановлюватися за допомогою систем з одним входом та одним виходом (SISO), систем з багатьма входами та одним виходом (MISO), систем з багатьма входами і багатьма виходами (MIMO) тощо. Ретранслятор може використовуватися при передачі інформації між базовою станцією і мобільним пристроєм. Базова станція може мати декілька різних ретрансляторів, які функціонують для того, щоб сприяти передачі інформації. Наприклад, коли базова станція передає інформацію на мобільний пристрій, ретранслятор може застосовуватися для збереження цілісності інформації, так що не відбувається втрати інформації при проходженні по відносно великій відстані. У деяких конфігураціях може застосовуватися більше одного ретранслятора, щоб сприяти передачі інформації. Пакет інформації для пересилання може включати в себе заголовок, який включає в себе інформацію про пункт призначення. Щоб заощадити простір, можуть застосовуватися методи стиснення заголовка пакета, так що стискується інформація про пункт призначення, - щоб оцінити інформацію про пункт призначення, заголовок відновлюється після стиснення. Таким чином, при кожній зупинці ретрансляції заголовок може відновлюватися після стиснення, оцінюватися, повторно стискуватися і потім пересилатися на інший ретранслятор або пункт призначення. Це може стати процесом, що вимагає дуже великих ресурсів і віднімає відносно багато часу, оскільки відновлення після стиснення відбувається при кожній зупинці ретрансляції. Суть винаходу Нижченаведене представляє спрощений короткий виклад одного або декількох аспектів, щоб забезпечити основне розуміння таких аспектів. Цей короткий виклад не є обширним оглядом всіх аспектів, що розглядаються, і, як призначено, не визначає ключові або критичні елементи всіх аспектів, не визначає обсяг якого-небудь або всіх аспектів. Його єдиною метою є представлення деяких ідей одного або декількох аспектів у спрощеному вигляді як вступної частини для більш докладного опису, який представлений нижче. В одному аспекті може бути спосіб керування стисненням заголовка пакета, що виконується на пристрої бездротового зв’язку. Спосіб може включати в себе ідентифікацію, що повинне відбуватися стиснення заголовка для пакета, а також визначення методу стиснення для пакета, причому метод основується на кількості пересилань ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. При іншому аспекті може бути пристрій з модулем оцінки, що стиснення заголовка повинне відбуватися для пакета, а також з модулем вибору, який визначає метод стиснення для пакета, причому метод основується на кількості пересилань ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 1 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Інший аспект може включати в себе щонайменше один процесор, виконаний з можливістю керування стисненням заголовка пакета. Процесор може включати в себе перший модуль для ідентифікації, що стиснення заголовка повинне відбуватися для пакета. Другий модуль також може бути включений в процесор для визначення методу стиснення для пакета, причому метод основується на кількості пересилань ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. У ще іншому аспекті може бути комп'ютерний програмний продукт, який містить носій, що зчитується комп'ютером. Носій може включати в себе перший набір кодів, який викликає ідентифікацію комп'ютером, що стиснення заголовка повинне відбуватися для пакета. Може бути включений другий набір кодів, який викликає визначення комп'ютером методу стиснення для пакета, причому метод основується на кількості пересилань ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. З ще одним додатковим аспектом може бути пристрій із засобом для ідентифікації, що стиснення заголовка повинне відбуватися для пакета. Пристрій також може бути із засобом для визначення методу стиснення для пакета, причому метод основується на кількості пересилань ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. В одному аспекті може бути спосіб для обробки пакета, що виконується на пристрої бездротового зв’язку. Спосіб може включати в себе оцінку частини заголовка пакета, яка включає в себе ідентифікатор пункту призначення, а також визначення наміченого ретранслятора або наміченого пункту призначення для пакета, основуючись на щонайменше частині ідентифікатора пункту призначення. З іншим аспектом може бути пристрій, який використовує модуль аналізу, який оцінює частину заголовка пакета, яка містить ідентифікатор пункту призначення. Пристрій також може використовувати модуль визначення місцеположення, який визначає намічений ретранслятор або намічений пункт призначення для пакета, основуючись на щонайменше частині ідентифікатора пункту призначення. Інший аспект може включати в себе щонайменше один процесор, виконаний з можливістю обробки пакета першим модулем для оцінки частини заголовка пакета, яка включає в себе ідентифікатор пункту призначення. Процесор також може обробляти пакет другим модулем для визначення наміченого ретранслятора або наміченого пункту призначення для пакета, основуючись на щонайменше частині ідентифікатора пункту призначення. У ще іншому аспекті може бути комп'ютерний програмний продукт, який включає в себе носій, що зчитується комп'ютером. Носій може включати в себе перший набір кодів, який викликає оцінку комп'ютером частини заголовка пакета, яка включає в себе ідентифікатор пункту призначення. Також, носій може включати в себе другий набір кодів, який викликає визначення комп'ютером наміченого ретранслятора або наміченого пункту призначення для пакета, основуючись на щонайменше частині ідентифікатора пункту призначення. З ще одним іншим аспектом може бути пристрій із засобом для оцінки частини заголовка пакета, яка включає в себе ідентифікатор пункту призначення, а також із засобом для визначення наміченого ретранслятора або наміченого пункту призначення для пакета, основуючись на щонайменше частині ідентифікатора пункту призначення. Для досягнення вищенаведених і відповідних цілей один або декілька аспектів містять ознаки, нижче повністю описані та конкретно вказані в формулі винаходу. Нижченаведений опис і прикладені креслення детально викладають деякі ілюстративні ознаки одного або декількох аспектів. Ці ознаки вказують, однак, тільки деякі з численних шляхів, якими можуть бути застосовані принципи різних аспектів, і даний опис, як призначено, включає в себе всі такі аспекти та їх еквіваленти. Короткий опис креслень Фіг. 1 представляє собою ілюстрацію системи бездротового зв’язку згідно з різними аспектами, викладеними в даному документі. Фіг. 2 представляє собою ілюстрацію характерної системи з кластером ретрансляторів згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 3 представляє собою ілюстрацію характерної схеми стиснення протоколу користувацьких дейтаграм/протоколу Інтернету згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 4 представляє собою ілюстрацію характерної схеми стиснення протоколу тунелювання рівня 2 версії 3/протоколу Інтернету згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. 2 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фіг. 5 представляє собою ілюстрацію характерної схеми стиснення протоколу користувацьких дейтаграм/протоколу Інтернету згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 6 представляє собою ілюстрацію характерної схеми стиснення протоколу тунелювання рівня 2 версії 3/протоколу Інтернету згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 7 представляє собою ілюстрацію характерного формату заголовка даних згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 8 представляє собою ілюстрацію характерної конфігурації зв'язку згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 9 представляє собою ілюстрацію характерної системи для обробки пакета відносно ретранслятора згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 10 представляє собою ілюстрацію характерної системи для обробки пакета відносно ретранслятора з докладним модулем підготовки згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 11 представляє собою ілюстрацію характерної системи для обробки пакета відносно ретранслятора з докладним модулем обробки згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 12 представляє собою ілюстрацію характерної методології для виконання стиснення згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 13 представляє собою ілюстрацію характерної методології для пересилання пакета на ретранслятор згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 14 представляє собою ілюстрацію характерної методології для обробки пакета на ретрансляторі згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 15 представляє собою ілюстрацію зразкового мобільного пристрою, який сприяє обробці пакета відносно ретранслятора згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 16 представляє собою ілюстрацію зразкової системи, яка сприяє підготовці пакета для пересилання згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 17 представляє собою ілюстрацію зразкового середовища бездротової мережі, яка може застосовуватися разом з різними системами та способами, описаними в даному документі. Фіг. 18 представляє собою ілюстрацію зразкової системи, яка готує пакет для передачі згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Фіг. 19 представляє собою ілюстрацію зразкової системи, яка обробляє інформацію, що пересилається згідно з щонайменше одним аспектом, описаним в даному документі. Докладний опис Нижче описуються різні аспекти з посиланням на креслення, на яких подібні позиційні позначення використовуються для посилання на подібні елементи по всіх кресленнях. У нижченаведеному описі, для цілей пояснення, викладаються численні конкретні подробиці, щоб забезпечити повне розуміння одного або декількох аспектів. Може бути очевидним, однак, що такий аспект(и) може бути здійснений на практиці без цих конкретних подробиць. В інших випадках загальновідомі конструкції і пристрої показані у вигляді блок-схеми, щоб сприяти опису одного або декількох варіантів здійснення. Як використовується в даній заявці, терміни «компонент», «модуль», «система» тощо, як призначено, включають в себе об'єкт, що належить до комп'ютерів, такий як, але не обмежуючись переліченим, апаратні засоби, апаратно-програмні засоби, або комбінацію апаратних і програмних засобів, програмні засоби або програмні засоби при їх виконанні. Наприклад, компонентом може бути, але не обмежується переліченим, процес, що виконується на процесорі, процесор, об'єкт, виконуваний файл, потік керування, програма і/або комп'ютер. Як ілюстрація, компонентом може бути як додаток, що виконується на обчислювальному пристрої, так і обчислювальний пристрій. Один або декілька компонентів можуть знаходитися в процесі і/або потоці керування, і компонент може бути локалізований на одному комп'ютері і/або розподілений між двома або більше комп'ютерами. Крім того, ці компоненти можуть виконуватися з різних носіїв, що зчитуються комп'ютером, які мають різні структури даних, що зберігаються на них. Компоненти можуть встановлювати зв'язок за допомогою локальних і/або віддалених процесів, таких як відповідно до сигналу, що має один або декілька пакетів даних, таких як дані від одного компонента, взаємодіючі з іншим компонентом в локальній системі, розподіленій системі і/або по мережі, такій як Інтернет, з іншими системами за допомогою сигналу. 3 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Крім того, різні аспекти описані в даному документі в зв'язку з терміналом, яким може бути дротовий термінал або бездротовий термінал. Термінал також може називатися системою, пристроєм, абонентським блоком, абонентською станцією, мобільною станцією, мобільним телефоном, мобільним пристроєм, віддаленою станцією, віддаленим терміналом, терміналом доступу, користувацьким терміналом, терміналом, пристроєм зв'язку, користувацьким агентом, користувацьким пристроєм або користувацьким обладнанням (UE). Бездротовим терміналом може бути стільниковий телефон, супутниковий телефон, бездротовий телефон, телефон за протоколом встановлення сеансів зв'язку (SIP), станція бездротового абонентського доступу (WLL), персональний цифровий помічник (PDA), кишеньковий пристрій, що має можливість бездротового підключення, обчислювальний пристрій або інші пристрій обробки, приєднані до бездротового модему. Крім того, в даному документі описуються різні аспекти в зв'язку з базовою станцією. Базова станція може використовуватися для встановлення зв'язку з бездротовим терміналом (терміналами) і також може згадуватися як точка доступу, вузол В або деяка інша термінологія. Крім того, термін «або» призначений означати включене «або», а не виключне «або». Тобто, якщо не вказано інакше або зрозуміло з контексту, фраза «Х застосовує А або В» призначена означати будь-яку з природних включених перестановок. Тобто, фраза «X застосовує А або В» відповідає будь-якому з наступних випадків: Х застосовує А; Х застосовує В; або Х застосовує як А, так і В. Крім того, артиклі «а» та «an», що використовуються в даній заявці і прикладеній формулі винаходу, повинні, в основному, тлумачитися із значенням «один або декілька», якщо не вказано інакше або зрозуміло з контексту, що належить до форми однини. Крім того, різні аспекти або ознаки, описані в даному документі, можуть бути реалізовані у вигляді способу, пристрою або виробів, використовуючи стандартні методи програмування і/або конструювання. Термін «виріб», як він використовується в даному документі, призначений охоплювати комп'ютерну програму, доступну з будь-якого пристрою, що зчитується комп'ютером, несучої або носіїв. Наприклад, носії, що зчитуються комп'ютером, можуть включати в себе, але не обмежуючись переліченим, магнітні запам'ятовуючі пристрої (наприклад, жорсткий диск, дискета, магнітні стрічки тощо), оптичні диски (наприклад, компактдиск (CD), цифровий багатофункціональний диск (DVD) тощо), смарт-карти і пристрої флешпам'яті (наприклад, стираний програмований постійний запам'ятовуючий пристрій (EPROM), накопичувач у вигляді картки, палички, ключа тощо). Крім того, різні носії даних, описані в даному документі, можуть представляти один або декілька пристроїв і/або інші машинозчитувані носії для зберігання інформації. Термін «машинозчитуваний носій» може включати в себе, без обмеження ними, бездротові канали і різні інші носії, здатні зберігати, містити і/або переносити інструкцію (інструкції) і/або дані. Методи, описані в даному документі, можуть використовуватися для різних систем бездротового зв’язку, таких як CDMA, TDMA, FDMA, OFDMA, багатостанційний доступ з частотним розділенням каналів на одній несучій (SC-FDMA) та інші системи. Терміни «система» і «мережа» часто використовуються навперемінно. Система CDMA може реалізувати радіотехнологію, таку як універсальний наземний радіодоступ (UTRA), cdma2000 тощо. UTRA включає в себе широкосмуговий CDMA (W-CDMA) та інші варіанти CDMA. Крім того, cdma2000 охоплює стандарти IS-2000, IS-95 та IS-856. Система TDMA може реалізувати радіотехнологію, таку як глобальна система мобільного зв'язку (GSM). Система OFDMA може реалізувати радіотехнологію, таку як еволюціонований UTRA (E-UTRA), ультрамобільна широкосмугова мережа (UMB), IEEE 802.11 (Wi-Fi (бездротова точність)), IEEE 802.16 (WiMAX (загальносвітова сумісність широкосмугового бездротового доступу)), IEEE 802.20, Flash-OFDM® (швидкий доступ з малим часом очікування і безшовним переходом між базовими станціями на основі мультиплексування з ортогональним частотним розділенням) тощо. UTRA та E-UTRA є частиною універсальної системи мобільного зв'язку (UMTS). Довгострокова еволюція (LTE) Проекту партнерства із створення системи третього покоління (3GPP) представляє собою версію UMTS, яка використовує E-UTRA, який застосовує OFDMA на низхідній лінії зв'язку і SCFDMA на висхідній лінії зв'язку. UTRA, E-UTRA, UMTS, LTE та GSM описані в документах організації, названої «Проект партнерства із створення системи 3-го покоління» (3GPP). Крім того, cdma2000 та UMB описані в документах організації, названої «Проект 2 партнерства із створення системи 3-го покоління» (3GPP2). Крім того, такі системи бездротового зв’язку можуть додатково включати в себе однорангові (наприклад, з мобільного телефону на мобільний телефон) системи епізодичної мережі, що часто використовують непарні неліцензовані спектри, бездротові локальні мережі (LAN) 802.хх, технологію BLUETOOTH і будь-які інші методи бездротового зв’язку з малою або великою дальністю дії. 4 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Різні аспекти або ознаки представлені у вигляді систем, які можуть включати в себе ряд пристроїв, компонентів, модулів тощо. Необхідно зрозуміти та оцінити, що різні системи можуть включати в себе додаткові пристрої, компоненти, модулі тощо і/або можуть не включати всі пристрої, компоненти, модулі тощо, описані в зв'язку з фігурами. Також може використовуватися комбінація цих підходів. Як показано на фіг. 1, система 100 бездротового зв’язку зображена згідно з різними варіантами здійснення, представленими в даному документі. Система 100 містить базову станцію 102, яка може включати в себе численні групи антен. Наприклад, одна група антен може включати в себе антени 104 та 106, інша група може містити антени 108 та 110, і додаткова група може включати в себе антени 112 та 114. Дві антени зображені для кожної групи антен; однак може використовуватися більша або менша кількість антен для кожної групи. Базова станція 102 додатково може включати в себе тракт передавача і тракт приймача, кожний з яких, в свою чергу, може містити множини компонентів, зв'язаних з передачею і прийомом сигналу (наприклад, процесори, модулятори, мультиплексори, демодулятори, демультиплексори, антени тощо), що зрозуміло для фахівця в даній галузі техніки. Базова станція 102 може встановлювати зв'язок з одним або декількома терміналами доступу, такими як термінал 116 доступу і термінал 122 доступу; однак необхідно оцінити, що базова станція 102 може встановлювати зв'язок, по суті, з будь-якою кількістю терміналів доступу, подібних до терміналів 116 та 122 доступу. Терміналами 116 та 122 доступу, наприклад, можуть бути стільникові телефони, смартфони, портативні комп'ютери, кишенькові пристрої зв'язку, кишенькові обчислювальні пристрої, супутникові радіостанції, системи глобального позиціонування, PDA і/або будь-який інший підходящий пристрій для виконання зв'язку по системі 100 бездротового зв’язку. Як зображено, термінал 116 доступу знаходиться на зв'язку з антенами 112 та 114, де антени 112 та 114 передають інформацію на термінал 116 доступу по прямій лінії 118 зв'язку і приймають інформацію від термінала 116 доступу по зворотній лінії 120 зв'язку. Крім того, термінал 122 доступу знаходиться на зв'язку з антенами 104 та 106, де антени 104 та 106 передають інформацію на термінал 122 доступу по прямій лінії 124 зв'язку і приймають інформацію від термінала 122 доступу по зворотній лінії 126 зв'язку. У системі дуплекса з частотним розділенням (FDD) пряма лінія 118 зв'язку може використовувати іншу смугу частот, ніж смуга, що використовується зворотною лінією 120 зв'язку, і пряма лінія 124 зв'язку, наприклад, може використовувати іншу смугу частот, ніж смуга, що використовується зворотною лінією 126 зв'язку. Крім того, в системі дуплекса з часовим розділенням (TDD) пряма лінія 118 зв'язку і зворотна лінія 120 зв'язку можуть використовувати загальну смугу частот, і пряма лінія 124 зв'язку і зворотна лінія 126 зв'язку можуть використовувати загальну смугу частот. Набір антен і/або зон, в яких вони призначені виконувати зв'язок, може згадуватися як сектор базової станції 102. Наприклад, численні антени можуть бути призначені для виконання зв'язку з терміналами доступу в секторі зон, що охоплюються базовою станцією 102. При виконанні зв'язку по прямих лініях 118 та 124 зв’язку передавальні антени базової станції 102 можуть використовувати формування променя для підвищення відношення сигнал-шум прямих ліній 118 та 124 зв’язку для терміналів 116 та 122 доступу. Також, хоча базова станція 102 використовує формування променя для передачі на термінали 116 та 122 доступу, розсіяні випадковим чином по зв'язаній зоні покриття, термінали доступу в сусідніх стільниках можуть зазнавати менших перешкод в порівнянні з базовою станцією, що передає по єдиній антені на всі свої термінали доступу. Ретранслятор 128 може застосовуватися для передачі інформації від термінала 116 або 122 доступу на базову станцію 102 і навпаки. Може виконуватися визначення, чи повинен застосовуватися ретранслятор, і якщо так, тоді заголовок пакета може стискуватися між ретранслятором 128 і базовою станцією 102. На висхідній лінії зв'язку термінал 116 або 122 доступу може передавати пакет (із заголовком) на ретранслятор 128 - ретранслятор може визначати, куди посилати пакет (наприклад, на інший ретранслятор, на базову станцію 102 тощо), і виконувати пересилання відповідним чином. На низхідній лінії зв'язку базова станція 102 може передавати пакет (із заголовком) на ретранслятор 128 - ретранслятор може визначати, куди посилати пакет (наприклад, на інший ретранслятор, на термінал 116 або 122 доступу тощо), і виконувати пересилання відповідним чином. В одній реалізації, якщо ретранслятор направляє пакет, підтвердження прийому може пересилатися на базову станцію 102 по низхідній лінії зв'язку і термінал 116 або 124 доступу по висхідній лінії зв'язку про стан направлення (наприклад, куди відбувається направлення, чи є які-небудь помилки тощо). Хоча ретранслятор описується як такий, що використовується в терміналі доступу для базової станції, необхідно зрозуміти, що ретранслятор може використовуватися при зв'язку термінал 5 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 доступу-термінал доступу, а також в інших реалізаціях. Ретранслятори можуть організовуватися в кластери, якими може бути група ретрансляторів, які обслуговують базову станцію. Як показано на фіг. 2, зразкова система 200 показана для конфігурації мережі бездротового зв’язку. У такій мережі ретранслятори можуть надавати допомогу інформації, яка пересилається з одного місцеположення на інше. Інформація передається від джерела 202 на пункт 204 призначення. Ретранслятор може виявлятися як термінал доступу для базової станції (наприклад, лінія зв'язку між базовою станцією і ретранслятором керується аналогічно тому, як лінія зв'язку керується між базовою станцією і терміналом доступу) і може виявлятися як базова станція для терміналів, з якими ретранслятор виконує зв'язок (наприклад, термінал доступу інтерпретує ретранслятор просто як іншу базову станцію, яка має бездротову транспортну інфраструктуру). Тому, коли джерело 202 посилає інформацію, інформація може фактично передаватися на ретранслятор 206, тоді як джерело 202 вважає, що інформація посилається на пункт 204 призначення. Це може сприяти тому, що термінал доступу підключається до ретранслятора як до базової станції, і базова станція підключається до ретранслятора як до термінала доступу (наприклад, базова станція або термінал доступу можуть не мати відомостей, що зв'язок виконується з ретранслятором). Джерело 202 (наприклад, базова станція, мобільний пристрій, термінал доступу тощо) може мати намір послати інформацію на пункт 204 призначення (наприклад, базову станцію, мобільний пристрій, термінал доступу тощо). Декілька ретрансляторів, таких як ретранслятори 206, 208 та 210, з’єднуються з однією базовою станцією для функціонування як кластера - в одній реалізації кластер включає в себе асоційовану базову станцію. Можливо, що ретранслятор належить численним кластерам, а також що ретранслятор належить виключно одному кластеру. Щоб досягнути пункту призначення, може застосовуватися багатострибкове пересилання (наприклад, від джерела 202 на ретранслятор 206, потім на ретранслятор 208 і, нарешті, на пункт 204 призначення). Однак може мати місце єдиний стрибок, так що є тільки одне пересилання при переміщенні (наприклад, джерело 202 - ретранслятор 210 - пункт 204 призначення). Мережа зв'язку може оцінюватися для визначення, як інформація може досягнути пункту 204 призначення від джерела 202, і вибору маршруту переміщення з щонайменше одним ретранслятором. Залежно від результату вибору може відбуватися стиснення інформації на основі єдиного стрибка або численних стрибків. Спочатку може мати місце перевірка для визначення, чи повинне відбуватися стиснення пакета (наприклад, заголовка пакета), це може бути незалежно від кількості стрибків для переміщення. Якщо визначається, що повинне відбуватися стиснення, тоді може відбуватися різне стиснення залежно від того, чи є маршрут переміщення з багатьма стрибками або з єдиним стрибком. Якщо є численні стрибки, тоді може відбуватися стиснення, так що інформація про пункт призначення може оцінюватися ретранслятором без виконання відновлення після стиснення. Бажано мінімізувати обробку, щоб була можливість виконувати швидке направлення на ретранслятор. Оскільки виконання відновлення після стиснення і повторного стиснення інформації займає відносно багато часу, процес може бути більш швидким, якщо не потрібно, щоб відбувалися ці дії. Тому, стиснення заголовка може відбуватися таким чином, який не вимагає відновлення після стиснення (наприклад, стиснутий заголовок може оцінюватися, і намічений пункт призначення може визначатися без відновлення після стиснення). Однак кінцевий ретранслятор звичайно відновлює після стиснення заголовок відносно пересилання пакета на пункт призначення (наприклад, термінал доступу). Якщо є один ретранслятор, тоді відновлення після стиснення може відбуватися автоматично, тому немає необхідності стискувати заголовок таким чином, який дозволяє виконувати оцінку даних без відновлення після стиснення. Крім того, якщо є тільки один стрибок, який відбувається, тоді заголовок може стискуватися без інформації маршрутизації (наприклад, оскільки немає подальших стрибків ретранслятора). Може бути декілька різних функцій, які можуть виконуватися ретранслятором для того, щоб сприяти роботі мережі зв'язку. Наприклад, може бути підтримка для направлення пакетів термінала доступу - пакети можуть пропускатися по транспортній інфраструктурі і надходити на відповідний термінал доступу. Таким чином, може бути підтримка для направлення пакетів з базової мережі на термінал доступу і від термінала доступу на базову мережу. З іншою функцією можуть бути пакети керування, що відносяться до керування терміналом доступу базовими станціями та іншими ретрансляційними станціями (наприклад, вказівки на естафетну передачу обслуговування), які обробляються. 6 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Може бути інша функціональна можливість, яка використовує протокол ретрансляції протокол ретрансляції може бути розділений на два різних протоколи: протокол стиснення (наприклад, протокол стиснення специфікації сумісності (IOS) (ICP)) і протокол керування (наприклад, протокол керування ретранслятором (RMP)). ICP та RMP можуть використовуватися під транспортним рівнем для підтримки роботи ретранслятора. Протокол стиснення стискує заголовки пакетів у транспортній інфраструктурі (наприклад, не корисні навантаження), тоді як протокол керування обробляє операції маршрутизації в транспортній інфраструктурі для пакета. Таким чином, може бути незалежна пострибкова підтримка в кластері ретрансляторів для функцій радіоінтерфейсу канального рівня (наприклад, безпека, фрагментація і повторне збирання пакетів тощо). ICP може забезпечувати стиснення заголовка протоколу користувацьких дейтаграм/протоколу Інтернету (UDP/IP) або протоколу тунелювання рівня 2 версії 3/протоколу Інтернету (L2TPv3/IP) пакетів IOS. Можуть використовуватися різні інтерфейси, що відносяться до роботи ретранслятора. Один інтерфейс може використовуватися для посилання сигналізації або інформації про сеанс/пошуковий виклик серед мережних об'єктів. Також, якщо термінал доступу виконує естафетну передачу обслуговування з однієї базової станції на іншу, тоді інтерфейс може використовуватися для гарантування того, що належним чином передаються пакети даних, які не були доставлені на термінал доступу, а також стан термінала доступу та інформацію керування. Якщо можуть передаватися частини пакета (наприклад, фрагменти IP-пакетів), тоді також може використовуватися конкретний інтерфейс для передачі цих частин. Посилаючись тепер на фіг. 3, на ній показана зразкова конфігурація 300 пакета, така, що пакет стискується, так що може бути маршрутизація пакета на кожному стрибку багатострибкової конфігурації з ідентифікацією (ID) 302 ретранслятора (RS) пункту призначення (Dest). Поле ідентифікатора 304 IOS (IOS ID) вказує інтерфейс і порт призначення UDP для цього інтерфейсу. Наприклад, інтерфейс, який сигналізує інформацію про сеанс і пошуковий виклик, може використовувати визначений IOS ID, тоді як інтерфейс, який керує мобільністю термінала доступу, може використовувати інший IOS ID. Ідентифікація (ID) 306 та 302 ретранслятора (RS) джерела і пункту призначення, відповідно, ідентифікує джерело і пункт призначення базової станції або ретрансляційної станції стиснутого заголовка в кластері, відповідно. Ці ідентифікатори еквіваленти, наприклад, IP-адресі джерела і пункту призначення для маршрутизації. Клас 308 трафіку представляє собою, наприклад, еквівалент кодової точки диференційованих послуг (DSCP) для якості обслуговування (QoS) в бездротовій транспортній інфраструктурі і використовується для вказівки, яке призначення пріоритетів і рівень обслуговування повинен приймати пакет. Заголовок може стискуватися, в той самий час все ж легко представляючи RS ID 302 пункту призначення, і при кожному стрибку може бути оцінка RS ID 302 пункту призначення. RS ID 302 пункту призначення може бути нестиснутим, а також стиснутим таким чином, який, все ж, дозволяє визначити намічений пункт призначення без відновлення після стиснення. Таким чином, без виконання відновлення після стиснення може бути визначення, виконане відносно наміченого пункту призначення для пакета (наприклад, яке виконується при кожному стрибку). Наприклад, RS ID 302 пункту призначення може бути IPадреса пункту призначення ретранслятора з IP-заголовка 310. Як інший приклад, RS ID 302 пункту призначення може представляти собою стиснуту версію IP-адреси пункту призначення ретранслятора з IP-заголовка 310, тоді як протокол керування ретранслятором керує тим, як стиснутий RS ID 302 пункту призначення призначається кожному ретранслятору, і як ця інформація розповсюджується до кожного ретранслятора в кластері, якщо необхідно. Таким чином, тоді як щонайменше частина заголовка може бути стиснута, частина може бути не стиснута, так що немає необхідності відновлення після стиснення (наприклад, будь-яке відновлення після стиснення, повне відновлення після стиснення тощо) на індивідуальних ретрансляторах, таким чином заощаджуючи час обробки і прискорюючи пересилання пакетів. Однак відновлення після стиснення може відбуватися, якщо необхідно, наприклад, на кінцевій точці (наприклад, ретранслятор перед пересиланням на термінал доступу). Може бути відображення заголовків з протоколу Інтернету (IP) на протокол стиснення IOS (ICP). Наприклад, поле IP-заголовка 310 може включати в себе тип обслуговування і клас трафіку. Поле загального заголовка ICP, яке відображається на це поле IP-заголовка, може представляти собою клас трафіку, де ICP використовує поле для передачі інформації про якість обслуговування, коли є більше двох пересилань ретранслятора. Таким чином, якщо є більше двох пересилань ретранслятора, тоді може бути відображення типу обслуговування і класу трафіку на полі класу трафіку ICP якщо є менше двох стрибків, поле IP-заголовка може стискуватися, оскільки немає необхідності в цій інформації. Крім того, IP-адреса джерела і IPадреса пункту призначення можуть відображатися на полі загального заголовка ICP RS ID 306 7 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 джерела і RS ID 302 пункту призначення, відповідно. Крім того, ідентифікація джерела і пункту призначення може стискуватися в одне поле в одному варіанті здійснення. Крім того, поля IPзаголовка, такі як загальна довжина, час життя, протокол, сума перевірки заголовка, версія тощо, можуть стискуватися, оскільки немає необхідності в цій інформації, оскільки кластер не маршрутизує, використовуючи цю інформацію про IP-заголовок. Конфігурація 300 може включати в себе заголовок 312 UDP, який може стискуватися в порт 314 джерела, а також пакет 316 IOS. Посилаючись тепер на фіг. 4, показана зразкова конфігурація 400 пакета, що має заголовок підрівня, який може оцінюватися базовою станцією для визначення наміченого термінала доступу. Може бути мітка резервування в заголовку для визначення, до якого потоку або радіоканалу належить пакет для доставки пакета на термінал доступу. Може бути декілька потоків (наприклад, радіоканалів в LTE), по яких може пересилатися інформація. Наприклад, мова може пересилатися по одному потоку, тоді як сигналізація пересилається по іншому потоку. У доповнення до потоку може бути мобільний ключ, який може використовуватися для визначення наміченого пункту призначення (наприклад, термінал доступу, користувацьке обладнання тощо). Наприклад, базова станція може приймати пакети для термінала доступу в тунелі рівня 2, що посилається шлюзом доступу. Базова станція не використовує IP-адресу пакета для визначення, який термінал доступу представляє собою намічений пункт призначення, швидше, шлюз доступу включає в себе і мобільний ключ в заголовку 402 тунелю рівня 2, який використовується базовою станцією для визначення термінала доступу. Основуючись на мобільному ключі і IP-адресі шлюзу доступу, яка послала пакет, може виконуватися визначення, який термінал доступу представляє собою намічений пункт призначення, і по якому потоку пересилати пакет. Таким чином, може бути IP-заголовок 310, який перетворюється в RS ID джерела, RS ID пункту призначення і/або клас трафіку. Як інший приклад, ідентифікатор кінцевої точки тунелю (TEID) може використовуватися для вказівки наміченого ретранслятора, термінала доступу і радіоканалу для пакета, тобто TEID включає в себе як потік або мітку резервування, так і термінал доступу як єдиний ідентифікатор. Може бути два ідентифікатори в пакеті: намічений пункт призначення, і по якому потоку пакет повинен пересилатися при доставці на намічений пункт призначення, або єдиний ідентифікатор, який включає в себе намічений пункт призначення, і по якому потоку пакет повинен пересилатися при доставці на намічений пункт призначення. Поля заголовка 404 підрівня L2TPv3 також можуть стискуватися в поля заголовка ICP (наприклад, характерний для інтерфейсу заголовок 406). Наприклад, IP-адреса шлюзу доступу, мобільний ключ, а також ідентифікатор для термінала доступу можуть стискуватися в полі AT ID (ідентифікатор термінала доступу). В альтернативному варіанті здійснення ретранслятор призначення, термінал доступу і потік, що використовується, містяться в єдиному ідентифікаторі. Наприклад, єдиний ідентифікатор може бути розділений на три окремих поля, причому частина ідентифікатора відповідає ретранслятору призначення, частина відповідає терміналу доступу, і частина відповідає потоку, або базова станція відстежує ідентифікатор в цілому, і пакети маршрутизуються або доставляються на намічений пункт призначення, основуючись на повному ідентифікаторі. Крім того, можуть бути випадки, коли немає необхідності, щоб відбувалося відображення, і поле може залишатися невикористовуваним, наприклад, якщо є однозначне відображення, тоді деякі ідентифікатори можуть пропускатися. Конфігурація 400 також може включати в себе ID 304 IOS, а також пакет 316 IOS. На фіг. 5 описується зразкова конфігурація 500 пакета, яка може виключати інформацію маршрутизації за допомогою відображення короткого заголовка UDP/IP. Конфігурація 500 може включати в себе IP-заголовок 310, заголовок 312 UDP, пакет 316 IOS, ID 304 IOS і/або порт 314 джерела. Аналогічно, фіг. 6 зображає зразкову конфігурацію 600 пакета для L2TPv3/IP для відображення короткого заголовка. Якщо є тільки один стрибок, який відбувається, тоді може бути заголовок без інформації маршрутизації, оскільки пакет посилається безпосередньо на термінал доступу від першого ретранслятора. Наприклад, IP-заголовок 310 може стискуватися повністю. Перевірка може виконуватися для визначення, чи є одне пересилання ретранслятора або більше одного пересилання ретранслятора. Якщо є більше одного, тоді інформація маршрутизації може бути включена в заголовок; однак, якщо є одне пересилання ретранслятора, тоді заголовок може використовуватися без інформації маршрутизації. Конфігурація 600 також може включати в себе заголовок 402 рівня 2, заголовок 404 підрівня рівня 2, ID 304 IOS, характерний для інтерфейсу заголовок 406 і/або пакет 316 IOS. Посилаючись тепер на фіг. 7, зразковий формат 700 заголовка даних описується для стиснутого заголовка ICP заголовка IPT. Заголовок IPT асоціюється з інтерфейсом IPтунелювання, який пересилає сигнальні повідомлення для повідомлення і перенаправлення 8 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тунельованого трафіку, основуючись на мобільності термінала доступу. Як приклад, інтерфейс IPT інкапсулює тунельовані IP-пакети, які підлягають передачі між базовими станціями або ретрансляційними станціями для термінала доступу. Ідентифікатор 702 термінала доступу (ATID) може представляти собою стиснутий ідентифікатор AT (термінала доступу) (ATI), що використовується протоколом стиснення IOS. Він може бути еквівалентний ATI, або IP-адресі шлюзу доступу і мобільному ключу. ATID може представляти собою стиснутий ідентифікатор AT, що використовується протоколом стиснення IOS. На низхідній лінії зв'язку ATID використовується на ретрансляторі для визначення термінала доступу пункту призначення. Крім того, на висхідній лінії зв'язку ATID може використовуватися базовою станцією для визначення термінала доступу джерела. Можливо, що кожний термінал доступу має унікальний ATID в кластері, і ATID призначається базовою станцією, коли термінал доступу може передавати на базову станцію і ретранслятор в кластері. Термінал доступу звичайно не знає свій власний ATID і не використовує ATID. Всі ретранслятори в кластері з маршрутом на термінал доступу можуть використовувати один і той самий ATID, і всім ретрансляторам з маршрутом в кластері на ретранслятор також може призначатися ATID. Формат 700 також може включати в себе метадані 704, що відносяться до версії, включеного резервування 706, направлення 708, часу 710 життя (TTL), перенаправленої обслуговуючої еволюціонованої базової станції (eBS) 712 прямої лінії зв'язку (FLSE), модулю 714 підрахунку протоколу доступу до каталогу (DAP) або мітки 716 резервування. Посилаючись тепер на фіг. 8, на ній показана зразкова система 800, що зображає RS2 (ретранслятор 2) 802, який виконує зв'язок з базовою станцією 804 (наприклад, еволюціонованою базовою станцією (eBS)) через RS1 (ретранслятор 1) 806. RS2 може встановлювати лінію зв'язку з RS1, і йому призначаються як ATID, так і RSID базовою станцією (eBS). RS2 може знати свій власний RSID для обробки пакетів, але не свій ATID, і RS1 може знати як ATID, так і RSID, і що обидва призначені для RS2. Ретрансляційні станції в кластері можуть мати RSID RS2 для посилання або направлення пакетів на RS2. IP-пакети для RS2 можуть посилатися на RS1 або від нього, використовуючи ATID. Також, RS1 може додавати або видаляти заголовок протоколу стиснення IOS і потім направляти пакет по висхідному або низхідному потоку, відповідно. IP-пакети RS2 як базова станція можуть посилатися на RS2 або від нього, використовуючи RSID, і RS1 може направляти пакет як є по висхідному або низхідному потоку. Посилаючись тепер на фіг. 9, зразкова система 900 описується для обробки роботи ретранслятора в конфігурації бездротового зв’язку. Модуль 902 підготовки може організовувати пакет для передачі (наприклад, по транспортній інфраструктурі), включаючи додавання або стиснення заголовка до пакета, коли модуль 904 обробки визначає, куди пересилати пакет. Модуль 906 оцінки може ідентифікувати, чи повинне відбуватися стиснення заголовка (наприклад, стиснення з втратами, стиснення без втрат тощо), звичайно як функція того, скільки пересилань ретранслятора є підходящими для пакета, щоб досягнути наміченого пункту призначення, або, наприклад, чи потрібне одне або більше одного пересилань ретранслятора для того, щоб пакет досяг наміченого пункту призначення. Якщо модуль 906 оцінки ідентифікує, що стиснення є непідходящими, тоді пакет може посилатися в нестиснутому форматі. Однак, якщо повинне відбуватися стиснення, тоді модуль 908 вибору може визначити метод стиснення, основуючись на кількості пересилань ретранслятора для передачі пакета до наміченого пункту призначення. Кількість пересилань ретранслятора може дорівнювати фактичному числу (наприклад, позитивне ціле число), а також може представляти класифікацію (наприклад, без пересилань, одне пересилання або більше одного пересилання), таким чином, немає необхідності визначати фактичну кількість. Наприклад, якщо є більше одного пересилання ретранслятора, тоді стиснення може відбуватися методом, який робить ідентифікацію пункту призначення доступною без виконання відновлення після стиснення щонайменше частини заголовка. Модуль 902 підготовки і/або модуль 904 обробки можуть функціонувати на мобільному пристрої, терміналі доступу, базовій станції, ретрансляторі, пристрої третьої сторони тощо. Наприклад, модуль 902 підготовки може функціонувати на базовій станції, і пакет може направлятися на ретранслятор, який включає в себе модуль 904 обробки. Модуль 904 обробки може включати в себе модуль 910 аналізу, який оцінює частину заголовка пакета, яка містить ідентифікатор пункту призначення (наприклад, потік, який повинен використовуватися для передачі пакета, термінал доступу або ретранслятор, який є пунктом призначення пакета, тощо). Ідентифікатор пункту призначення може містити одне або декілька окремих полів, наприклад, ідентифікатор окремого потоку, ідентифікатор термінала доступу та ідентифікатор ретранслятора. Альтернативно, ідентифікатор пункту призначення може містити єдине поле з 9 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ідентифікатором потоку, ідентифікатором термінала доступу або ідентифікатором ретранслятора, вбудованим в ідентифікатор в деяких випадках. Наприклад, єдиний ідентифікатор може бути розділений на три окремих поля в кластері, причому частина ідентифікатора відповідає ретранслятору пункту призначення, частина відповідає терміналу доступу, і частина відповідає потоку, або базова станція або ретранслятор можуть відстежувати ідентифікатор пункту призначення як єдине поле, і пакети маршрутизуються або доставляються на намічений пункт призначення, основуючись на повному ідентифікаторі. Модуль 912 визначення місцеположення може застосовуватися для визначення наміченого ретранслятора для пакета, основуючись на частині ідентифікатора пункту призначення. Додатково до визначення наміченого ретранслятора можуть визначатися намічений пункт призначення, джерело пакета та інші метадані. Посилаючись тепер на фіг. 10, зразкова система 1000 показана з докладним модулем 902 підготовки (наприклад, з модулем 906 оцінки і модулем 908 вибору) для обробки пакета відносно ретранслятора. Може використовуватися модуль 1002 кодування, який стискує заголовок за визначеним методом (наприклад, інформація про пункт призначення стискується без необхідності відновлення після стиснення з метою визначення місцеположення). Згідно з одним варіантом здійснення частина заголовка, яка стискується, представляє собою заголовок протоколу Інтернету (IP). Може використовуватися модуль 1004 обчислення, який визначає кількість пересилань ретранслятора, яку пакет повинен виконати для досягнення наміченого пункту призначення. Визначений метод може основуватися на визначеній кількості пересилань ретранслятора (наприклад, одне, більше одного тощо). Якщо визначається, що є більше одного пересилання ретранслятора, тоді модуль 1002 кодування може стискувати заголовок пакета тим методом, який робить ідентифікацію пункту призначення доступною без виконання відновлення після стиснення щонайменше частини заголовка. І навпаки, якщо визначається, що є одне пересилання ретранслятора для досягнення наміченого пункту призначення, тоді модуль 1002 кодування може стискувати заголовок пакета методом, що немає включення інформації про маршрутизацію або інформацію про пересилання в стиснутий заголовок. Модуль 1004 обчислення може включати в себе модуль 1006 зчитування, який визначає намічений пункт призначення, основуючись на заголовку пакета. Модуль 1008 балансу може визначати, чи потрібно більше одного пересилання ретранслятора для досягнення наміченого пункту призначення. Наприклад, мережа зв'язку може оцінюватися, і може відстежуватися найкоротший шлях до термінала доступу з мінімальними втратами як пакет. Як інший приклад, може бути відомо тільки, чи знаходиться термінал доступу на одному стрибку або на більш ніж одному стрибку у напрямку трафіку, і наступний стрибок досягає термінала доступу. Основуючись на оцінці, може бути виконане визначення, як досягнути термінала доступу і скільки пересилань ретранслятора відбудеться для досягнення термінала доступу. Модуль 1010 дослідження (наприклад, частина модуля 1006 зчитування, незалежний блок тощо) може визначати ретранслятор, обслуговуючий термінал доступу, який представляє собою намічений пункт призначення, основуючись на заголовку пакета. Стиснутий пакет може оцінюватися та оброблятися модулем 904 обробки і пересилатися на ретранслятор. Посилаючись тепер на фіг. 11, зразкова система 1100 описується для використання ретрансляторів для передачі інформації, такої як пересилання по транспортній інфраструктурі. Модуль 902 підготовки може готувати заголовок для використання з ретранслятором, включаючи додавання стиснутого відповідним чином заголовка пакета. Модуль 904 обробки (наприклад, з модулем 910 аналізу та виявником 912 місцеположення) може виконувати операцію маршрутизації над пакетом. Ідентифікатор пункту призначення може бути цінним засобом при пересиланні пакета. Згідно з одним варіантом здійснення ідентифікатор пункту призначення представляє собою ідентифікатор кінцевої точки тунелю (TEID) і також може вказувати необхідну якість обслуговування для пакета. Наприклад, TEID може відображатися на радіоканал, який використовується для пересилання пакетів конкретного класу обслуговування і QoS між терміналом доступу і базовою станцією. Частина заголовка для пакета може включати в себе ідентифікатор ретрансляційної станції і/або ідентифікатор термінала доступу (наприклад, який є унікальним для кластера ретрансляторів) для термінала доступу. Згідно з одним варіантом здійснення ідентифікатор термінала доступу та ідентифікатор ретранслятора є окремими ідентифікаторами. Згідно з іншим варіантом здійснення ідентифікатор ретрансляційної станції і/або ідентифікатор термінала доступу є частиною ідентифікатора пункту призначення, наприклад, TEID. 10 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У той час як модуль 902 підготовки і модуль 904 обробки можуть працювати на базовій станції або ретрансляторі, для інших конфігурацій, таких як модуль 904 обробки, можливо функціонувати на ретрансляторі. Може використовуватися модуль 1102 підрахунку, який визначає кількість пересилань ретранслятора, яку пакет повинен випробовувати для досягнення наміченого пункту призначення (наприклад, вказане ідентифікатором пункту призначення) - в одному прикладі це може відбуватися за допомогою аналізу заголовка (наприклад, в стиснутому форматі, нестиснутому форматі тощо). Може використовуватися модуль 1104 інспектування, який досліджує взаємовідношення кластера ретрансляторів, щодо взаємовідношення ретранслятор-ретранслятор і взаємовідношення між терміналами доступу. Основуючись на результаті модуля 1104 інспектування, модуль 1106 дозволу може зробити висновок про метод досягнення наміченого пункту призначення (наприклад, ідентифікувати шлях, визначити, куди в наступний раз посилати пакет тощо). В одній реалізації укладений метод може включати в себе декілька зупинок вздовж кластера ретрансляторів для досягнення наміченого пункту призначення. Може застосовуватися передавач 1108, який пересилає пакет на намічений пункт призначення. Необхідно оцінити, що методи штучного інтелекту можуть використовуватися для здійснення на практиці визначень і висновків, описаних в даному документі. Ці методи застосовують одну з численних методологій для придбання знань з даних і потім здійснення висновків і/або виконання визначень, що відносяться до динамічного збереження інформації по численних запам'ятовуючих блоках (наприклад, приховані марковські моделі (HMM) і моделі прототипової залежності, що відносяться до них, більш загальні імовірнісні графічні моделі, такі як баєсівські мережі, наприклад, створені за допомогою пошуку по структурі, використовуючи оцінку або апроксимацію баєсівської моделі, лінійні класифікатори, такі як методи опорних векторів (SVM), нелінійні класифікатори, такі як способи, що згадуються як методології «нейронних мереж», методології нечіткої логіки та інші підходи, які виконують злиття даних тощо), відповідно до реалізації різних автоматизованих аспектів, описаних в даному документі. Ці методи також можуть включати в себе способи для захоплення логічної залежності, такої як системи доказу теорем або більш евристичні основані на правилах експертні системи. Ці методи можуть бути представлені у вигляді модуля, що підключається ззовні, у деяких випадках розробленого іншою (третьою) стороною. Посилаючись на фіг. 12, зразкова методологія 1200 описується для пересилання повідомлення, звичайно щонайменше по частині кластера ретрансляторів. Ідентифікація може відбуватися в позиції 1202, де повинна бути передача повідомлення, наприклад, з базової станції на термінал доступу. Повідомлення може оцінюватися разом з мережею зв'язку, і визначення може виконуватися в позиції 1204, чи пересилається повідомлення по ретранслятору для досягнення наміченого пункту призначення. Якщо немає ретранслятора, тоді повідомлення може безпосередньо пересилатися на намічений пункт призначення в позиції 1206 (наприклад, без стиснення, щонайменше з деяким стисненням тощо). Однак, якщо є ретранслятор на шляху, тоді заголовок пакета може аналізуватися в позиції 1208. Потім ретранслятори на шляху можуть ідентифікуватися в позиції 1210, і визначення може виконуватися, скільки ретрансляторів використовується на шляху, в позиції 1212. У позиції 1214 може відбуватися перевірка, чи використовується один ретранслятор або більше одного ретранслятора, таким чином визначаючи номер класифікації (наприклад, класифікація ретрансляторів, така як один, більше одного тощо). Якщо є більше двох пересилань, тоді в позиції 1216 може відбуватися стиснення заголовка, де інформація про пункт призначення є доступною без відновлення після стиснення. Оскільки є більше одного ретранслятора, проміжному ретранслятору (ретранслятору, що не пересилає повідомлення на намічений пункт призначення) немає необхідності повністю відновлювати після стиснення заголовок, але він просто виявляє намічений пункт призначення і направляє на відповідний ретранслятор. Якщо в позиції 1214 визначається, що є один ретранслятор, тоді в позиції 1218 може виконуватися стиснення заголовка, яке також стискує інформацію про пункт призначення. Наприклад, може не включатися інформація про пункт призначення. Незалежно від результату в позиціях 1214, 1216 та 1218 може йти передача пакета в позиції 1220 (наприклад, з повністю стиснутим заголовком, з частково стиснутим заголовком, з нестиснутим заголовком тощо). Методологія 1200 може бути здійснена на практиці на базовій станції, а також на ретрансляторі. При функціонуванні як базової станції ідентифікація, виконана в позиції 1202, може представляти собою запит від мобільного пристрою. Базова станція може одержати інформацію, що запитується, генерувати повідомлення і пересилати повідомлення на мобільний пристрій. Якщо методологія 1200 функціонує на ретрансляторі, визначення в позиції 1204 може перевіряти, чи є ретранслятори на інших точках на шляху (наприклад, повідомлення 11 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 проходить через ретранслятори, але функціонуючим ретранслятором є останній ретранслятор перед терміналом доступу). Посилаючись тепер на фіг. 13, зразкова методологія 1300 описується для одержання заголовка для пакета, основуючись на кількості пересилань ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. Намічений пункт призначення може ідентифікуватися в позиції 1302, і заголовок для пакета може створюватися в позиції 1304. Створений заголовок може заповнюватися інформацією, що включає в себе ідентифікацію наміченого пункту призначення, ідентифікацію джерела, клас трафіку тощо. Кластер ретрансляторів, асоційований з базовою станцією, може оцінюватися в позиції 1306, а також дослідження всієї мережі зв'язку (наприклад, асоційованої базової станції, терміналів доступу, мобільних пристроїв, здатних функціонувати як ретранслятор, тощо). Основуючись на дослідженні, в позиції 1308 може виконуватися визначення, як досягнути наміченого пункту призначення (наприклад, які ретранслятори можуть використовуватися для успішного досягнення наміченого пункту призначення). Кількість пересилань ретранслятора, що виконуються, може визначатися в позиції 1310, і, основуючись на визначенні, стиснення може виконуватися щонайменше частини заголовка в позиції 1312. Яка частина стискується, може залежати від кількості ретрансляторів, що використовуються при пересиланні, як описано відносно аспектів, описаних в даному документі. Заголовок може оцінюватися в позиції 1314, і в позиції 1316 може виконуватися визначення, на який ретранслятор повинен пересилатися пакет. Пакет може пересилатися на ретранслятор в позиції 1318, і може збиратися підтвердження прийому. Посилаючись тепер на фіг. 14, зразкова система 1400 описується для обробки пакета на ретрансляторі. Пакет може збиратися в позиції 1402, і оцінка заголовка для пакета може виконуватися в позиції 1404. Оцінка може включати в себе визначення джерела заголовка пакета, потоку або радіоканалу, по якому повинен пересилатися заголовок на намічений пункт призначення пакета, тощо. В позиції 1406 може відбуватися перевірка, що визначає, чи є ретранслятор передостанньою зупинкою (наприклад, кінцевий ретранслятор перед досягненням термінала доступу). Якщо ретранслятор не є передостанньою зупинкою, тоді в позиції 1408 може виконуватися визначення, куди направити пакет (наприклад, на наступний ретранслятор). В одній реалізації може бути аналіз мережі зв'язку для ідентифікації наступного ретранслятора. Наприклад, може бути відомо, що повинно відбутися два пересилання, але другий ретранслятор не вибирається доти, доки не буде досягнутий перший ретранслятор. Другий ретранслятор може бути вибраний на основі різних факторів (наприклад, вирівнювання навантаження, перешкода тощо). Може бути виконане визначення за допомогою відновлення після стиснення оціненого заголовка, а також зчитування заголовка для інформації про намічений пункт призначення без відновлення після стиснення ідентифікатора заголовка - пакет може пересилатися на наступний ретранслятор в позиції 1410. Однак, якщо ретранслятор представляє собою останню зупинку перед остаточною зупинкою (наприклад, термінал доступу, користувацьке обладнання тощо), тоді може бути відновлення після стиснення заголовка в позиції 1412. Наміченим місцеположенням пакета може бути ідентифікатор в позиції 1414, і пакет може направлятися на намічений пункт призначення в позиції 1416. В одній реалізації може прийматися підтвердження прийому ретранслятором про успішне прибуття пакета, і що пакет може направлятися на джерело пакета. Посилаючись на фіг. 12-14, показані методології, що відносяться до використання ретранслятора в передачі інформації. Для цілей спрощення пояснення методології показані та описані у вигляді послідовності дій, однак необхідно зрозуміти та оцінити, що методології не обмежуються порядком дій, оскільки деякі дії, згідно з одним або декількома варіантами здійснення, можуть відбуватися в інших порядках і/або одночасно з іншими діями, на відміну від того, що показано та описано в даному документі. Наприклад, фахівець в даній галузі техніки розуміє та оцінить по заслузі, що методологія альтернативно може бути представлена у вигляді послідовності взаємозв'язаних станів або подій, таких як в діаграмі станів. Крім того, не всі зображені дії можуть потребуватися для реалізації методології згідно з одним або декількома варіантами здійснення. Зрозуміло, що згідно з одним або декількома аспектами, описаними в даному документі, можуть бути зроблені висновки у відношенні, чи повинен застосовуватися ретранслятор, чи повинне відбуватися стиснення тощо. Як використовується в даному документі, термін «зробити висновок» або «висновок» посилається, в основному, на процес міркування або виконання висновку про стани системи, середовища і/або користувача з множини спостережень, зафіксованих за допомогою подій і/або даних. Висновок може застосовуватися для визначення 12 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 конкретного контексту або дії, або може створювати, наприклад, розподіл імовірності по станах. Висновок може бути імовірнісним, тобто обчислення розподілу імовірності по станах, що представляють інтерес, основуючись на розгляді даних і подій. Висновок також може посилатися на методи, що застосовуються для складання подій більш високого рівня з множини подій і/або даних. Такий висновок призводить до складання нових подій або дій з множини подій, що спостерігаються, і/або даних про подію, що зберігаються, чи корелюються чи ні події в безпосередній часовій близькості, і чи відбуваються події і дані від одного або декількох джерел подій і даних. Згідно з прикладом один або декілька способів, представлених вище, можуть включати в себе виконання висновків, що відносяться до вибору методу стиснення заголовка пакета. Як інша ілюстрація, висновок може бути зроблений відносно обробки ретранслятора, вибору ідентифікатора пункту призначення тощо. Зрозуміло, що вищенаведені приклади є ілюстративними за своїй природою і не призначені обмежувати кількість висновків, яка може бути зроблена, або метод, яким такі висновки зроблені, разом з різними варіантами здійснення і/або способами, описаними в даному документі. Фіг. 15 представляє собою ілюстрацію мобільного пристрою 1500 (наприклад, який може функціонувати як ретранслятор), який сприяє використанню ретранслятора в передачі інформації - хоча аспекти показані такими, що функціонують в мобільному пристрої 1500, необхідно оцінити, що їх можна реалізувати в інших аспектах. Мобільний пристрій 1500 містить приймач 1502, який приймає сигнал, наприклад, від приймальної антени (не показана), і виконує типові дії (наприклад, фільтрує, посилює, перетворює із зниженням частоти тощо) над сигналом, що приймається, і відцифровує наведений у визначений стан сигнал для одержання відліків. Приймач 1502, наприклад, може представляти собою приймач по мінімальній середньоквадратичній помилці (MMSE) і може містити демодулятор 1504, який може демодулювати символи, що приймаються, і подавати їх на процесор 1506 для оцінки каналу. Процесор 1506 може представляти собою процесор, призначений для аналізу інформації, що приймається приймачем 1502, і/або генерування інформації для передачі передавачем 1516, процесор, який керує одним або декількома компонентами мобільного пристрою 1500, і/або процесор, який як аналізує інформацію, що приймається приймачем 1502, генерує інформацію для передачі передавачем 1516, так і керує одним або декількома компонентами мобільного пристрою 1500. Мобільний пристрій 1500 може додатково містити пам'ять 1508, яка з’єднана з можливістю роботи з процесором 1506 і яка може зберігати дані, що підлягають передачі, дані, що приймаються, інформацію, що належить до доступних каналів, дані, асоційовані із сигналом, що аналізується, і/або інтенсивністю перешкоди, інформацію, що належить до призначеного каналу, потужності, швидкості передачі або тощо, і будь-яку іншу підходящу інформацію для оцінки каналу і передачі по каналу. Пам'ять 1508 додатково може зберігати протоколи і/або алгоритми, асоційовані з оцінкою і/або використанням каналу (наприклад, основані на робочих характеристиках, основані на пропускній здатності тощо). Зрозуміло, що сховище даних (наприклад, пам'ять 1508), описане в даному документі, може представляти собою або енергозалежну пам'ять, або енергонезалежну пам'ять, або може включати в себе як енергозалежну, так і енергонезалежну пам'ять. Як ілюстрація, і не обмеження, енергонезалежна пам'ять може включати в себе постійний запам'ятовуючий пристрій (ROM), програмований ROM (PROM), електрично програмований ROM (EPROM), електрично стираний PROM (EEPROM) або флеш-пам'ять. Енергозалежна пам'ять може включати в себе оперативний запам'ятовуючий пристрій (RAM), який діє як зовнішня кешпам'ять. Як ілюстрація, а не обмеження, RAM доступний в багатьох видах, таких як синхронний RAM (SRAM), динамічний RAM (DRAM), синхронний DRAM (SDRAM), SDRAM з подвоєною швидкістю обміну (DDR SDRAM), вдосконалений SDRAM (ESDRAM), DRAM з синхронним зв'язком (SLDRAM) і RAM з шиною прямого резидентного доступу (DRRAM). Пам'ять 1508 систем і способів, що розглядаються, як призначено, містить, без обмеження ними, ці і будь-які інші підходящі види пам'яті. Процесор 1506 додатково з’єднаний з можливістю роботи з модулем 1510 аналізу і/або виявником 1512 місцеположення. Модуль 1510 аналізу може оцінювати частину заголовка пакета, яка містить ідентифікатор пункту призначення. Крім того, виявник 1512 місцеположення може визначати намічений ретранслятор для пакета, основуючись на щонайменше частині ідентифікатора пункту призначення. Мобільний пристрій 1500 додатково ще містить модулятор 1514 і передавач 1516, який передає сигнал (наприклад, базовий індикатор якості каналу (CQI) і диференціальний CQI), наприклад, на базову станцію, інший мобільний пристрій тощо. Хоча модуль 1510 аналізу і/або виявник 1512 місцеположення зображені окремими від процесора 13 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1506, необхідно зрозуміти, що вони можуть бути частиною процесора 1506 або декількох процесорів (не показані). Фіг. 16 представляє собою ілюстрацію системи 1600, яка сприяє стисненню заголовка пакета, основуючись на очікуваному досвіді ретранслятора. Система 1600 містить базову станцію 1602 (наприклад, яка може функціонувати як ретранслятор) з приймачем 1610, який приймає сигнал(и) від одного або декількох мобільних пристроїв 1604 за допомогою множини приймальних антен 1606, і передавач 1622, який передає на один або декілька мобільних пристроїв 1604 за допомогою множини передавальних антен 1608. Приймач 1610 може приймати інформацію від приймальних антен 1606 і з’єднаний з можливістю роботи з демодулятором 1612, яким демодулює інформацію, що приймається. Демодульовані символи аналізуються процесором 1614, який може бути подібний до процесора, описаного вище у відношенні фіг. 15, і який з’єднаний з пам'яттю 1616, яка зберігає інформацію, що належить до оцінки інтенсивності сигналу (наприклад, пілот-сигналу) і/або інтенсивності перешкоди, дані, що підлягають передачі або приймаються від мобільного пристрою (пристроїв) 1604 (або іншої базової станції (не показана)), і/або будь-яку іншу підходящу інформацію, що належить до виконання різних дій або функцій, викладених в даному документі. Процесор 1614 додатково з’єднаний з модулем 1618 оцінки, який ідентифікує, що повинне відбутися стиснення заголовка. Процесор також може бути з’єднаний з можливістю роботи з модулем 1620 вибору, який визначає метод для стиснення, основуючись на кількості пересилань ретранслятора для передачі пакета на намічений пункт призначення. Підлягаюча передачі інформація може подаватися на модулятор 1622. Модулятор 1622 може мультиплексувати інформацію для передачі передавачем 1624 за допомогою антени 1608 на мобільний пристрій(ої) 1604. Хоча модуль 1618 оцінки і/або модуль 1620 вибору показані окремими від процесора 1614, необхідно оцінити, що вони можуть бути частиною процесора 1614 або декількох процесорів (не показані). Фіг. 17 зображає зразкову систему 1700 бездротового зв’язку. Система 1700 бездротового зв’язку зображає одну базову станцію 1710 і один мобільний пристрій 1750 для стислості. Однак необхідно зрозуміти, що система 1700 може включати в себе більше однієї базової станції і/або більше одного мобільного пристрою, причому додаткові базові станції і/або мобільні пристрої можуть бути, по суті, подібними до або відмінними від зразкової базової станції 1710 і мобільного пристрою 1750, описаних нижче. Крім того, необхідно зрозуміти, що базова станція 1710 і/або мобільний пристрій 1750 можуть застосовувати системи (фіг. 1-2, 8-11 та 15-16) і/або способи (фіг. 12-14), описані в даному документі, для того, щоб сприяти здійсненню бездротового зв’язку між ними. На базовій станції 1710 дані трафіку для декількох потоків даних подаються від джерела 1712 даних на процесор 1714 даних передачі (ТХ). Згідно з прикладом кожний потік даних може передаватися по відповідній антені. Процесор 1714 даних ТХ форматує, кодує і перемежовує потік даних трафіку, основуючись на конкретній схемі кодування, вибраній для цього потоку даних, для одержання кодованих даних. Кодовані дані для кожного потоку даних можуть мультиплексуватися з пілотними даними, використовуючи методи мультиплексування з ортогональним частотним розділенням каналів (OFDM). Додатково або альтернативно, пілотні символи можуть мультиплексуватися з частотним розділенням (FDM), мультиплексуватися з часовим розділенням (TDM) або мультиплексуватися з кодовим розділенням (CDM). Пілотні дані являють собою звичайно відому структуру даних, яка обробляється відомим чином і може використовуватися в мобільному пристрої 1750 для оцінки характеристики каналу. Мультиплексовані пілотні і кодовані дані для кожного потоку даних можуть модулюватися (наприклад, відображатися на символи), основуючись на конкретній схемі модуляції (наприклад, двійкова фазова маніпуляція (BPSK), квадратурна фазова маніпуляція (QPSK), багатопозиційна фазова маніпуляція (M-PSK), багатопозиційна квадратурна амплітудна модуляція (M-QAM) тощо), вибраній для цього потоку даних для одержання модуляційних символів. Швидкість передачі даних, кодування і модуляція для кожного потоку даних може визначатися інструкціями, що виконуються або забезпечуються процесором 1730. Модуляційні символи для потоків даних можуть подаватися на процесор 1720 MIMO TX, який може додатково обробляти модуляційні символи (наприклад, для OFDM). Процесор 1720 MIMO TX потім подає NT потоків модуляційних символів на NT передавачів (TMTR) 1722а-1722t. У різних варіантах здійснення процесор 1720 MIMO TX застосовує вагові коефіцієнти формування променя до символів потоків даних і до антени, з якої передається символ. Кожний передавач 1722 приймає та обробляє відповідний потік символів для одержання одного або декількох аналогових сигналів і додатково приводить у визначений стан (наприклад, 14 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 посилює, фільтрує і перетворює з підвищенням частоти) аналогові сигнали для одержання модульованого сигналу, придатного для передачі по MIMO-каналу. Крім того, NT модульованих сигналів від передавачів 1722a-1722t передаються з NT антен 1724a-1724t, відповідно. На мобільному пристрої 1750 модульовані сигнали, що передаються, приймаються NR антенами 1752a-1752r, і сигнал, що приймається, від кожної антени 1752 подається на відповідний приймач (RCVR) 1754a-1754r. Кожний приймач 1754 приводить у визначений стан (наприклад, фільтрує, посилює і перетворює із зниженням частоти) відповідний сигнал, відцифровує наведений у визначений стан сигнал для одержання відліків і додатково обробляє відліки для одержання відповідного «прийнятого» потоку символів. Процесор 1760 даних RX може приймати та обробляти NR прийнятих потоків символів від NR приймачів 1754, основуючись на конкретному методі обробки приймача для одержання NT «виявлених» потоків символів. Процесор 1760 даних RX може демодулювати, усувати перемежовування і декодувати кожний виявлений потік символів для відновлення даних трафіку для потоку даних. Обробка процесором 1760 даних RX є комплементарною обробці, що виконується процесором 1720 MIMO TX і процесором 1714 даних ТХ на базовій станції 1710. Процесор 1770 може періодично визначати, яку використовувати матрицю попереднього кодування, як описано вище. Крім того, процесор 1770 може формулювати повідомлення зворотної лінії зв'язку, що містить частину з індексом матриці і частину зі значенням рангу. Повідомлення зворотної лінії зв'язку може містити різні типи інформації, що стосується лінії зв'язку і/або потоку даних, що приймається. Повідомлення зворотної лінії зв'язку може оброблятися процесором 1738 даних ТХ, який також приймає дані трафіку для декількох потоків даних від джерела 1736 даних, модулюватися модулятором 1780, приводитися у визначений стан передавачами 1754a-1754r і передаватися назад на базову станцію 1710. На базовій станції 1710 модульовані сигнали від мобільного пристрою 1750 приймаються антенами 1724, приводяться у визначений стан приймачами 1722, демодулюються демодулятором 1740 та обробляються процесором 1742 даних RX для витягання повідомлення зворотної лінії зв'язку, що передається мобільним пристроєм 1750. Крім того, процесор 1730 може обробляти витягнуте повідомлення для визначення, яку матрицю попереднього кодування використовувати для визначення вагових коефіцієнтів формування променя. Процесори 1730 та 1770 можуть керувати (наприклад, контролювати, координувати, керувати тощо) роботою на базовій станції 1710 і мобільному пристрої 1750, відповідно. Відповідні процесори 1730 та 1770 можуть бути зв'язані з пам'яттю 1732 та 1772, які зберігають програмні коди і дані. Процесори 1730 та 1770 такожможуть виконувати обчислення для виведення оцінок частотної та імпульсної характеристики для висхідної лінії зв'язку і низхідної лінії зв'язку, відповідно. Хоча це не показане, система 1700 зв'язку може включати в себе ретранслятор, який сприяє зв'язку між базовою станцією 1710 і мобільним пристроєм 1750. Необхідно зрозуміти, що варіанти здійснення, описані в даному документі, можуть бути реалізовані апаратними, програмними, апаратно-програмними, міжплатформними програмними засобами, мікрокодом або будь-якою їх комбінацією. Для апаратної реалізації блоки обробки можуть бути реалізовані в одній або декількох спеціалізованих інтегральних схемах (спеціалізованих ІС), процесорах цифрової обробки сигналів (DSP), пристроях цифрової обробки сигналів (DSPD), програмованих логічних пристроях (PLD), програмованих вентильних матрицях (FPGA), процесорах, контролерах, мікроконтролерах, мікропроцесорах, інших електронних блоках, розроблених для виконання функцій, описаних в даному документі, або в їх комбінаціях. Якщо варіанти здійснення реалізовуються програмними, апаратно-програмними, міежплатформними програмними засобами або мікрокодом, програмним кодом або кодовими сегментами, вони можуть зберігатися на машинозчитуваному носії, такому як запам'ятовуючий компонент. Кодовий сегмент може представляти процедуру, функцію, підпрограму, програму, стандартну програму, стандартну підпрограму, модуль, пакет програм, клас або будь-яку комбінацію інструкцій, структур даних або операторів програми. Кодовий сегмент може бути зв'язаний з іншим кодовим сегментом або апаратною схемою за допомогою пересилання і/або прийому інформації, даних, аргументів, параметрів або вмісту пам'яті. Інформація, аргументи, параметри, дані тощо можуть пересилатися, направлятися або передаватися, використовуючи будь-які підходящі засоби, включаючи спільне використання пам'яті, пересилання повідомлень, пересилання маркера, мережні передачі тощо. Для програмної реалізації методи, описані в даному документі, можуть бути реалізовані за допомогою модулів (наприклад, процедур, функцій тощо), які виконують функції, описані в даному документі. Коди програмних засобів можуть зберігатися в блоках пам'яті і виконуватися процесорами. Блок пам'яті може бути реалізований в процесорі або поза процесором, в цьому 15 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 випадку він може бути зв'язаний з можливістю передачі даних з процесором за допомогою різних засобів, що відомо в техніці. З посиланням на фіг. 18, зображена система 1800, яка здійснює обробку заголовка пакета. Наприклад, система 1800 може знаходитися щонайменше, частково, на мобільному пристрої. Необхідно зрозуміти, що система 1800 представлена як така, що включає в себе функціональні блоки, якими можуть бути функціональні блоки, які представляють функції, що реалізовуються процесором, програмним забезпеченням або їх комбінацією (наприклад, апаратно-програмними засобами). Система 1800 включає в себе логічне групування 1802 електричних компонентів, які можуть діяти спільно. Наприклад, логічне групування 1802 може включати в себе електричний компонент 1804 для ідентифікації, що повинне відбуватися стиснення заголовка. Крім того, логічне групування 1802 може включати в себе електричний компонент 1806 для визначення методу стиснення для пакета (наприклад, метод основується на кількості пересилань ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення). Крім того, система 1800 може включати в себе пам'ять 1808, яка містить інструкції для виконання функцій, асоційованих з електричними компонентами 1804 та 1806. Хоча один або декілька електричних компонентів 1804 та 1806 показані зовнішніми для пам'яті 1808, необхідно зрозуміти, що вони можуть знаходитися в пам'яті 1808. Звертаючись до фіг. 19, на ній зображена система 1900, яка обробляє пакет, що належить до ретрансляторів. Система 1900 може знаходитися, наприклад, на базовій станції. Як зображено, система 1900 включає в себе функціональні блоки, які можуть представляти функції, що реалізовуються процесором, програмним забезпеченням або їх комбінацією (наприклад, апаратно-програмними засобами). Система 1900 включає в себе логічне групування 1902 електричних компонентів, які сприяють керуванню передачею по прямій лінії зв'язку. Логічне групування 1902 може включати в себе електричний компонент 1904 для оцінки частини заголовка пакета, яка містить ідентифікатор пункту призначення. Крім того, логічне групування 1902 може включати в себе електричний компонент 1906 для визначення наміченого ретранслятора для пакета, основуючись щонайменше на частині ідентифікатора пункту призначення. Крім того, система 1900 може включати в себе пам'ять 1908, яка містить інструкції для виконання функцій, асоційованих з електричними компонентами 1904 та 1906. Хоча електричні компоненти 1904 та 1906 показані зовнішніми для пам'яті 1908, необхідно зрозуміти, що вони можуть знаходитися в пам'яті 1908. Різні ілюстративні логіки, логічні блоки, модулі та схеми, описані в зв'язку з варіантами здійснення, розкритими в даному документі, можуть реалізовуватися або виконуватися за допомогою процесора загального призначення, процесора цифрової обробки сигналів (DSP), спеціалізованої інтегральної схеми (спеціалізованої ІС), програмованої вентильної матриці (FPGA) або іншого програмованого логічного пристрою, дискретної вентильної або транзисторної логіки, дискретних апаратних компонентів або будь-якої їх комбінації, призначеної для виконання функцій, описаних в даному документі. Процесором загального призначення може бути мікропроцесор, але, в альтернативі, процесором може бути будь-який звичайний процесор, контролер, мікроконтролер або кінцевий автомат. Процесор також може бути реалізований у вигляді комбінації обчислювальних пристроїв, наприклад, комбінації DSP і мікропроцесора, множини мікропроцесорів, одного або декількох мікропроцесорів разом з ядром DSP, або будь-якої іншої такої конфігурації. Крім того, щонайменше один процесор може містити один або декілька модулів, діючих для виконання одного або декількох етапів і/або дій, описаних вище. Крім цього, етапи і/або дії способу або алгоритму, описаних в зв'язку з аспектами, розкритими в даному документі, можуть втілюватися безпосередньо апаратними засобами, програмним модулем, виконуваним процесором або їх комбінацією. Програмний модуль може постійно знаходитися в пам'яті RAM, флеш-пам'яті, пам'яті ROM, пам'яті EPROM, пам'яті EEPROM, регістрах, на жорсткому диску, знімному диску, компакт-диску (CD-ROM) або носії даних будь-якого іншого виду, відомого в техніці. Зразковий носій даних може бути зв'язаний з процесором, так що процесор може зчитувати інформацію з носія даних і записувати інформацію на нього. В альтернативі, носій даних може бути виконаний за одне ціле з процесором. Крім того, в деяких аспектах процесор і носій даних можуть постійно знаходитися в спеціалізованій ІС. Додатково, спеціалізована ІС може постійно знаходитися в користувацькому терміналі. В альтернативі, процесор і носій даних можуть постійно знаходитися як дискретні компоненти в користувацькому терміналі. Додатково, в деяких аспектах етапи і/або дії способу або алгоритму можуть знаходитися у вигляді одного або будь-якої комбінації або набору кодів і/або інструкцій на машинозчитуваному носії і/або носії, що зчитується комп'ютером, який може бути включений в комп'ютерний програмний продукт. 16 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В одному або декількох аспектах описані функції можуть бути реалізовані апаратними, програмними, апаратно-програмними засобами або будь-якою їх комбінацією. Якщо вони реалізовані програмними засобами, функції можуть зберігатися або передаватися у вигляді однієї або декількох інструкцій або коду на носії, що зчитується комп'ютером. Носії, що зчитуються комп'ютером, включають в себе як носії даних комп'ютера, так і середовища зв'язку, що включають в себе будь-яке середовище, яке сприяє пересиланню комп'ютерної програми з одного місця на інше. Носій даних може представляти собою будь-які доступні носії, до яких може звертатися комп'ютер. Як приклад, і не обмеження, такі носії, що зчитуються комп'ютером, можуть містити RAM, ROM, EEPROM, компакт-диск або інший запам'ятовуючий пристрій на оптичному диску, запам'ятовуючий пристрій на магнітних дисках або інші магнітні запам'ятовуючі пристрої, або будь-який інший носій, який може використовуватися для перенесення або зберігання необхідного програмного коду у вигляді інструкцій або структур даних, і до якого може звертатися комп'ютер. Також, будь-яке з'єднання правильно називається середовищем, що зчитується комп'ютером. Наприклад, якщо програмні засоби передаються з веб-сайта, сервера або іншого віддаленого джерела, використовуючи коаксіальний кабель, волоконно-оптичний кабель, виту пару, цифрову абонентську лінію (DSL) або бездротові технології, такі як інфрачервоні, радіочастотні і мікрохвильові, тоді коаксіальний кабель, волоконно-оптичний кабель, вита пара, DSL або бездротові технології, такі як інфрачервоні, радіочастотні та мікрохвильові, включаються у визначення середовища. Диск (disk) і диск (disc), як використовується в даному документі, включають в себе компакт-диск (CD), лазерний диск, оптичний диск, цифровий багатофункціональний диск (DVD), дискету і диск Blu-ray (синьопроменевий диск), де диски (disk) звичайно відтворюють дані магнітним чином, тоді як диски (disc) звичайно відтворюють дані оптичним чином за допомогою лазерів. Комбінації вищезазначеного також повинні бути включені в обсяг середовищ, що зчитуються комп'ютером. Те, що було описано вище, включає в себе приклади одного або декількох варіантів здійснення. Звичайно, не можна описати кожну можливу комбінацію компонентів або методологій для цілей опису вищезазначених варіантів здійснення, але фахівець в даній галузі техніки може визнати, що можливі багато додаткових об'єднань і перестановок різних варіантів здійснення. Отже, як призначено, описані варіанти здійснення охоплюють всі такі зміни, модифікації і варіанти, які підпадають під суть та обсяг прикладеної формули винаходу. Крім того, в тій мірі, в який термін «включає в себе» використовується або в докладному описі, або в формулі винаходу, такий термін, як призначено, є включаючим таким чином, який подібний до терміна «що містить», як «що містить» інтерпретується, коли він застосовується як перехідне слово в формулі винаходу. Хоча вищенаведене розкриття описує ілюстративні аспекти і/або варіанти здійснення, необхідно зазначити, що різні зміни і модифікації можуть бути зроблені в даному документі без відступу від обсягу описаних аспектів і/або варіантів здійснення, визначеного прикладеною формулою винаходу. Крім того, хоча елементи описаних аспектів і/або варіантів здійснення можуть бути описані або заявлені в однині, передбачається множина, якщо не явно вказане обмеження одниною. Крім того, всі або частина будь-якого аспекту і/або варіанта здійснення можуть використовуватися з усіма або частиною будь-якого іншого аспекту і/або варіанта здійснення, якщо не вказано інакше. Посилальні позиції 100 система бездротового зв’язку 102 базова станція 104, 106, 108, 110 112, 114 антена 116, 122 термінал доступу 118, 124 пряма лінія зв’язку 120, 126 зворотна лінія зв’язку 128 ретранслятор 200 зразкова система 202 джерело 204 пункт призначення 206, 208, 210 ретранслятор 300, 400, 500 зразкова конфігурація пакета 700 зразковий формат заголовка даних 702 ідентифікатор термінала доступу 704 метадані 706 включене резервування 708 направлення 17 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 710 час життя 712 обслуговуюча еволюціонована базова станція (eBS) прямої лінії зв'язку 714 модуль підрахунку протоколу доступу до каталогу 716 мітка резервування 800, 900, 1000, 1100 зразкова система 802 ретранслятор 2 804 базова станція 806 ретранслятор 1 902 модуль підготовки 904 модуль обробки 906 модуль оцінки 908 модуль вибору 910 модуль аналізу 912 модуль визначення місцеположення 1002 модуль кодування 1004 модуль обчислення 1006 модуль зчитування 1008 модуль балансу 1010 модуль дослідження 1102 модуль підрахунку 1104 модуль інспектування 1106 модуль дозволу 1108 передавач 1500 мобільного пристрою 1502 приймач 1504 демодулятор 1506 процесор 1508 пам'ять 1510 модуль аналізу 1512 виявник місцеположення 1514 модулятор 1516 передавач 1600 система, яка сприяє стисненню заголовка пакета 1602 базова станція 1604 мобільні пристрої 1606 приймальні антени 1608 передавальні антени 1610 приймач 1612 демодулятор 1614 процесор 1616 пам’ять 1608 передавальні антени 1610 приймач 1612 демодулятор 1614 процесор 1616 пам'ять 1618 модуль оцінки 1620 модуль вибору 1622 модулятор 1624 передавач 1700 система бездротового зв’язку 1710 базова станція 1712 джерело даних 1714 процесор даних передачі 1720 процесор MIMO TX 1722 передавач 1724 передавальні антени 1730, 1770 процесор 1732, 1772 пам'ять 1736 джерело даних 18 UA 100140 C2 5 10 15 1738 процесор даних ТХ 1740 демодулятор 1742 процесор даних RX 1750 мобільний пристрій 1752 приймальні антени 1754 приймачі 1760 процесор даних RX 1780 модулятор 1800 система, яка здійснює обробку заголовка пакета 1802 логічне групування електричних компонентів 1804, 1806 електричний компонент для ідентифікації 1808 пам'ять 1900 система, яка обробляє пакет, що належить до ретрансляторів 1902 логічне групування електричних компонентів 1904 електричний компонент для оцінки частини заголовка пакета 1908 пам'ять ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 30 35 40 45 50 55 1. Спосіб керування стисненням заголовка пакета, що виконується на пристрої бездротового зв'язку, який містить: ідентифікацію, чи повинне відбуватися стиснення заголовка для пакета; і визначення методу стиснення для пакета, причому метод основується на кількості пересилань ретранслятора між базовою станцією і терміналом доступу для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 2. Спосіб за п. 1, який додатково містить стиснення заголовка, причому стиснення відбувається відповідно до визначеного методу. 3. Спосіб за п. 2, який додатково містить визначення кількості пересилань ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 4. Спосіб за п. 3, в якому визначений метод такий, що ідентифікація пункту призначення є доступною без виконання відновлення після стиснення щонайменше частини заголовка, якщо визначається, що є більше одного пересилання ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 5. Спосіб за п. 3, в якому визначений метод є таким, що інформація маршрутизації або пересилання не включається в стиснутий заголовок, якщо визначається, що є одне пересилання ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 6. Спосіб за п. 3, в якому визначення кількості пересилань ретранслятора для пакета додатково містить: визначення наміченого пункту призначення, основуючись на заголовку пакета; і визначення, чи потрібно більше одного пересилання ретранслятора для досягнення наміченого пункту призначення. 7. Спосіб за п. 6, в якому визначення наміченого пункту призначення, основуючись на заголовку пакета, додатково містить визначення ретранслятора, обслуговуючого термінал доступу, який є наміченим пунктом призначення, основуючись на заголовку пакета. 8. Спосіб за п. 2, в якому частина заголовка, яка стискується, являє собою заголовок протоколу Інтернету. 9. Пристрій, що діє в системі зв'язку, який містить: модуль оцінки, який ідентифікує, чи повинне відбуватися стиснення заголовка для пакета; і модуль вибору, який визначає метод стиснення для пакета, причому метод основується на кількості пересилань ретранслятора між базовою станцією і терміналом доступу для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 10. Пристрій за п. 9, який додатково містить модуль кодування, який стискує заголовок, причому стиснення відбувається відповідно до визначеного методу. 11. Пристрій за п. 10, який додатково містить модуль обчислення, який визначає кількість пересилань ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 12. Пристрій за п. 11, в якому визначений метод такий, що ідентифікація пункту призначення є доступною без виконання відновлення після стиснення щонайменше частини заголовка, якщо визначається, що є більше одного пересилання ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 19 UA 100140 C2 5 10 15 20 25 13. Пристрій за п. 11, в якому визначений метод є таким, що інформація маршрутизації або пересилання не включається в стиснутий заголовок, якщо визначається, що є одне пересилання ретранслятора для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 14. Пристрій за п. 11, в якому модуль обчислення додатково містить: модуль зчитування, який визначає намічений пункт призначення, основуючись на заголовку пакета; і модуль балансу, який визначає, чи потрібно більше одного пересилання ретранслятора для досягнення наміченого пункту призначення. 15. Пристрій за п. 14, в якому модуль зчитування додатково містить модуль дослідження, який визначає ретранслятор, обслуговуючий термінал доступу, який являє собою намічений пункт призначення, основуючись на заголовку пакета. 16. Пристрій за п. 10, в якому частина заголовка, яка стискується, являє собою заголовок протоколу Інтернету. 17. Щонайменше один процесор, виконаний з можливістю керування стисненням заголовка пакета, який містить: перший модуль для ідентифікації, чи повинне відбуватися стиснення заголовка для пакета; і другий модуль для визначення методу стиснення для пакета, причому метод основується на кількості пересилань ретранслятора між базовою станцією і терміналом доступу для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 18. Комп'ютерозчитуваний носій, який містить: перший набір кодів, що викликає ідентифікацію комп'ютером того, чи повинне відбуватися стиснення заголовка для пакета; і другий набір кодів, який викликає визначення комп'ютером методу стиснення для пакета, причому метод основується на кількості пересилань ретранслятора між базовою станцією і терміналом доступу для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 19. Пристрій, що діє в системі зв'язку, який містить: засіб для ідентифікації того, чи повинне відбуватися стиснення заголовка для пакета; і засіб для визначення методу стиснення для пакета, причому метод основується на кількості пересилань ретранслятора між базовою станцією і терміналом доступу для пакета для досягнення наміченого пункту призначення. 20 UA 100140 C2 21 UA 100140 C2 22 UA 100140 C2 23 UA 100140 C2 24 UA 100140 C2 25 UA 100140 C2 26 UA 100140 C2 27 UA 100140 C2 28