Гексилкарбоксаніліди та спосіб боротьби з небажаними мікроорганізмами

Даний винахід стосується нових гексилкарбоксанілідів, кількох способів їх одержання та їх застосування для боротьби з небажаними мікроорганізмами. Відомо, що численні карбоксаніліди мають фунгіцидні властивості [див., наприклад, WO 03/010149, WO 02/059086, WO 02/38542, WO 00/09482, ЕР-А 0 591699, ЕР-А 0 589 301 та ЕР-А 0 545 099]. Так, наприклад, відомими є 5-фтор-1,3-диметил-N-[2-(1,3,3-триметилбутил)феніл]-1Н-піразол-4-карбоксамід з [WO 03/010149], N-аліл-N-[2-(1,3-диметилбутил)феніл]-1-метил-3-(трифторметил)-1Н-піразол-4-карбоксамід з [WO 02/059086] та N-[2-(1,3-диметилбутил)феніл]-1-метил-4-(трифторметил)-1Н-пірол-3-карбоксамід з [WO 02/38542]. Ефективність цих речовин є високою, однак при малих витратних кількостях у деяких випадках недостатньою. Були відкриті нові гексилкарбоксаніліди формули (І) (I) в якій причому, зв'язок, позначений *, приєднаний до аміду, в той час як зв'язок, позначений #, приєднаний до бічного алкільного ланцюга, R1 означає водень, (С1-С8)-алкіл, (С1-С6)-алкілсульфініл, (С1-С6)-алкілсульфоніл, (С1-С4)-алкокси-(С1-С4)алкіл, (С3-С8)-циклоалкіл; (С1-С6)-галогеналкіл, (С1-С4)-галогеналкілтіо, (С1-С4)-галогеналкілсульфініл, (С1-С4)галогеналкілсульфоніл, галоген-(С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С3-С8)-галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому; форміл, форміл-(С1-С3)-алкіл, ((С1-С3)-алкіл)карбоніл-(С1-С3)алкіл, ((С1-С3)-алкокси)карбоніл-(С1-С3)-алкіл; галоген-((С1-С3)-алкіл)карбоніл-(С1-С3)-алкіл, галоген-((С1С3)алкокси)карбоніл-(С1-С3)-алкіл, кожен з яких містить від 1 до 13 атомів фтору, хлору та/або брому; ((С1-С8)-алкіл)карбоніл, ((С1-С8)-алкокси)карбоніл, ((С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл)-карбоніл, ((С3-С8)циклоалкіл)карбоніл; ((С1-С6)-галогеналкіл)карбоніл, ((С1-C6)-галогеналкокси)карбоніл, (галоген-(С1-С4)алкокси-(С1-С4)-алкіл)карбоніл, ((С3-С8)-галогенциклоалкіл)карбоніл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому; або -C(=O)C(=O)R4, -CONR5R6 або -CH2NR7R8, R2 означає водень, фтор, хлор, метил або трифторметил, R3 означає галоген, (С1-С8)-алкіл або (С1-С8)-алогеналкіл, R4 означає водень, (С1-С8)-алкіл, (С1-С8)-алкокси, (С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С3-С8)-циклоалкіл; (С1-С6)галогеналкіл, (С1-С6)-галогеналкокси, галоген-(С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С3-С8)-галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому, R5 та R6 незалежно один від одного кожен означає водень, (С1-С8)-алкіл, (С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С3С8)-циклоалкіл; (С1-С8)-галогеналкіл, галоген-(С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С3-С8)-галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому, R5 та R6 крім того разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють насичений гетероцикл, що містить від 5 до 8 кільцевих атомів, не заміщений або заміщений один або кілька разів однаково або порізному галогеном або (С1-С4)-алкілом, причому гетероцикл може додатково містити 1 або 2 інших не сусідніх гетероатоми з ряду, що включає кисень, сірку або NR9, R7 та R8 незалежно один від одного означають водень, (С1-С8)-алкіл, (С3-С8)-циклоалкіл; (С1-С8)галогеналкіл, (С3-С8)-галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому, R7 та R8 крім того разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють насичений гетероцикл, що містить від 5 до 8 кільцевих атомів, не заміщений або заміщений один або кілька разів однаково або порізному галогеном або (С1-С4)-алкілом, причому гетероцикл додатково може містити 1 або 2 інших не сусідніх гетероатоми з ряду, що включає кисень, сірку або NR9, R9 означає водень або (С1-С6)-алкіл, А означає залишок формули (А1) (A1) в якій R10 означає водень, гідрокси, форміл, ціано, фтор, хлор, бром, нітро, (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-алкокси, (С1С4)-алкілтіо, (С3-С6)-циклоалкіл, (С1-С4)-галогеналкіл, (С1-С4)-галогеналкокси або (С1-С4)-галогеналкілтіо, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів галогену, амінокарбоніл або аміно карбоніл-(С1-С4)-алкіл, R11 означає водень, хлор, бром, йод, ціано, (С1-С4)-алкіл, (С1-C4)-алкокси, (С1-С4)-алкілтіо, (С1-С4)галогеналкіл або (С1-C4)-галогеналкілтіо, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів галогену, та R12 означає водень, (С1-С4)-алкіл, гідрокси-(С1-С4)-алкіл, (С2-С6)-алкеніл, (С3-С6)-циклоалкіл, (С1-С4)алкілтіо-(С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-галогеналкіл, (С1-С4)-галогеналкілтіо-(С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-галогеналкокси-(С1-С4)-алкіл, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів галогену, або феніл, або А означає залишок формули (А2) (A2) в якій R13 та R14 незалежно один від одного означають водень, галоген, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів галогену, та R15 означає галоген, ціано або (С1-С4)-алкіл, або (С1-C4)-галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів галогену, або 4 А означає залишок формули (A3) (A3) в якій R16 та R17 незалежно один від одного означають водень, галоген, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, та R18 означає водень, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А4) (A4) в якій R19 означає галоген, гідрокси, ціано, (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-алкокси, (С1-С4)-алкілтіо, (С1-С4)-галогеналкіл, (С1-С4)-галогеналкілтіо або (С1-С4)-галогеналкокси, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів галогену, та R20 означає водень, галоген, ціано, (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-алкокси, (С1-С4)-алкілтіо, (С1-С4)-галогеналкіл, (С1-С4)-галогеналкокси, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів галогену, (С1-С4)-алкілсульфініл або (С1-С4)алкілсульфоніл, або А означає залишок формули (А5) (A5) або А означає залишок формули (А6) (A6) в якій R21 означає (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А7) (A7) в якій R22 означає (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А8) (A8) в якій R23 та R24 незалежно один від одного означають водень, галоген, аміно, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, та R26 означає водень, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А9) (A9) в якій R26 та R27 незалежно один від одного означають водень, галоген, аміно, нітро, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, та R28 означає галоген, (С1-C4)-алкіл або (С1-C4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А10) (A10) в якій R29 означає водень, галоген, аміно, (С1-С4)-алкіламіно, ді((С1-С4)-алкіл)аміно, ціано, (С1-С4)-алкіл або (С1С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, та R30 означає галоген, гідрокси, (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-алкокси, (С3-С6)-циклоалкіл, (С1-С4)-галогеналкіл або (С1-C4)-галогеналкокси, кожнен з яких містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А11) (A11) в якій R31 означає водень, галоген, аміно, (С1-С4)-алкіламіно, ді((С1-С4)-алкіл)аміно, ціано, (С1-С4)-алкіл або (С1С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, та R32 означає галоген, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А 12) (A12) в якій R33 означає водень або (С1-С4)-алкіл та R34 означає галоген або (С1-С4)-алкіл, або А означає залишок формули (А13) (A13) в якій R35 означає (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А14) (A14) в якій R36 означає водень, галоген, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А15) (A15) в якій R37 означає галоген, гідрокси, (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-алкокси, (С1-С4)-алкілтіо, (С1-С4)-галогеналкіл, (С1-С4)галогеналкілтіо або (С1-С4)-галогеналкокси, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А16) (A16) в якій R38 означає водень, ціано, (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, (С1С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, гідрокси-(С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-алкілсульфоніл, ді((С1-С4)-алкіл)аміносульфоніл, (С1С6)-алкілкарбоніл або не заміщені або заміщені фенілсульфоніл або бензоїл, R39 означає водень, галоген, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, R40 означає водень, галоген, ціано, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, R41 означає водень, галоген, (С1-С4)-алкіл або (С1-C4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів галогену, або А означає залишок формули (А17) (A17) в якій R42 означає (С1-С4)-алкіл. Сполуки згідно з винаходом, в разі необхідності, можуть існувати у вигляді сумішей різних можливих ізомерних форм, зокрема стереоізомерів, таких як Е- та Z-, трео- та еритроізомерів, а також оптичних ізомерів, в разі необхідності, також таутомерів. Винахід стосується як Е-, так і Z-ізомерів, а також трео- та еритроізомерів і оптичних ізомерів, будь-яких сумішей цих ізомерів, а також усіх можливих таутомерних форм Крім того з'ясували, що гексилкарбоксаніліди формули (І) одержують такими способами: а) похідні карбонової кислоти формули (II) (ll) в якій А має вказані вище значення та X1 означає галоген або гідрокси, піддають взаємодії з похідними аніліну формули (III) (lll) в якій L, R1 і R3 мають вказані вище значення, в разі необхідності, в присутності каталізатора, в разі необхідності, в присутності конденсатора, в разі необхідності, в присутності засобу, що зв'язує кислоту, та, в разі необхідності, в присутності розріджувача, або b) гексилкарбоксаніліди формули (І-а) (l-a) в якій L, А та R3 мають вказані вище значення, піддають взаємодії з галогенідамиформули (IV) (lV) в якій X2 означає хлор, бром або йод, R1-A означає (С1-С8)-алкіл, (С1-С6)-алкілсульфініл, (С1-С6)-алкілсульфоніл, (С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С3-С8)-циклоалкіл; (С1-С6)-галогеналкіл, (С1-С4)-галогеналкілтіо, (С1-С4)-галогеналкілсульфініл, (С1-С4)галогеналкілсульфоніл, галоген-(С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С3-С8)-галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому; форміл, форміл-(С1-С3)-алкіл, ((С1-С3)-алкіл)карбоніл-(С1-С3)алкіл, ((С1-С3)-алкокси)карбоніл-(С1-С3)-алкіл; галоген-((С1-С3)-алкіл)карбоніл-(С1-С3)-алкіл, галоген-((С1-С3)алкокси)карбоніл-(С1-С3)-алкіл, кожен з яких містить від 1 до 13 атомів фтору, хлору та/або брому; ((С1-С8)-алкіл)карбоніл, ((С1-С8)-алкокси)карбоніл, ((С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл)-карбоніл, ((С3-С8)циклоалкіл)карбоніл; ((С1-С6)-галогеналкіл)карбоніл, ((С1-С6)-галогеналкокси)карбоніл, (галоген-(С1-С4)алкокси-(С1-С4)-алкіл)карбоніл, ((С3-С8)-галогенциклоалкіл)карбоніл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому; або -C(=O)C(=O)R4, -CONR5R6 або -CH2NR7R8, причому R4, R5, R6, R7 та R8 мають вказані вище значення, в присутності основи та в присутності розріджувача. Зрештою з'ясували, що нові гексилкарбоксаніліди формули (І) мають дуже вигідні мікробіциді властивості та є придатними для боротьби з небажаними мікроорганізмами як при захисті рослин, так і при захисті матеріалів Гексилкарбоксаніліди згідно з винаходом загалом характеризуються формулою (І). Нижче вказані переважні значення залишків у приведених вище та нижче формулах. Ці значення стосуються як кінцевих продуктів формули (І), так і всіх проміжних продуктів. L переважно означає L-1, причому R2 у кожному випадку може мати загальні, переважні, більш переважні, особливо переважні або абсолютно переважні значення. L крім того переважно означає L-2. L крім того переважно означає L-3. L крім того переважно означає L-4. L більш переважно означає L-1, причому R2 у кожному випадку може мати загальні, переважні, більш переважні, особливо переважні або абсолютно переважні значення. L крім того більш переважно означає L-2. L особливо переважно означає L-1, причому R2 у кожному випадку може мати загальні, переважні, більш переважні, особливо переважні або абсолютно переважні значення. R1 переважно означає водень, (С1-С6)-алкіл, (С1-С4)-алкілсульфініл, (С1-С4)-алкілсульфоніл, (С1-С3-)алкокси-(С1-С3)-алкіл, (С3-С6)-циклоалкіл; (С1-С4)-галогеналкіл, (С1-С4)-галогеналкілтіо, (С1-С4)галогеналкілсульфініл, (С1-С4)-галогеналкілсульфоніл, галоген-(С1-С3)-алкокси-(С1-С3)-алкіл, (С3-С8)галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому; форміл, форміл-(С1-С3)алкіл, ((С1-С3)-алкіл)-карбоніл-(С1-С3)-алкіл, ((С1-С3)-алкокси)карбоніл-(С1-С3)-алкіл; галоген-((С1-С3)-алкіл)карбоніл-(С1-С3)-алкіл, галоген-((С1-С3)-алкокси)-карбоніл-(С1-С3)-алкіл, кожен з яких містить від 1 до 13 атомів фтору, хлору та/або брому; ((С1-С6)-алкіл)карбоніл, ((С1-С4)-алкокси)карбоніл, ((С1-С3)-алкокси-(С1-С3)-алкіл)-карбоніл, ((С3-С6)циклоалкіл)карбоніл; ((С1-С4)-галогеналкіл)карбоніл, ((С1-С4)-галогеналкокси)карбоніл, (галоген-(С1-С3)алкокси-(С1-С3)-алкіл)карбоніл, ((С3-С6)-галогенциклоалкіл)карбоніл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому; або -C(=O)C(=O)R4, -CONR5R6 або -CH2NR7R8. R1 більш переважно означає водень, метил, етил, н- або ізопропіл, н-, ізо-, втор-або mpe/77-бутил, пентил або гексил, метилсульфініл, етилсульфініл, н- або ізо-пропілсульфініл, н-, ізо-, втор- або mpe/77бутилсульфініл, метилсульфоніл, етилсульфоніл, н- або ізопропілсульфоніл, н-, ізо-, втор- або третбутилсульфоніл, метоксиметил, метоксиетил, етоксиметил, етоксиетил, циклопропіл, циклопентил, циклогексил, трифторметил, трихлорметил, трифторетил, дифторметилтіо, дифторхлорметилтіо, трифторметилтіо, трифторметилсульфініл, трифторметилсульфоніл, трифторметоксиметил; форміл, -СН2-СНО, -(СН2 )2-СНО, -СН2-СО-СН3, -СН2-СОСН3СН3, -СН2-СО-СН(СН3)2, -(СН2 )2-СО-СН3, -(СН2 )2-СО-СН2СН3, -(СН2 )2-СО-СН(СН3)2, -СН2-СО2СН3, -СН2СО2СН2СН3, -СН2-СО2СН(СН3)2, -(СН2)2-СО2СН3, -(СН2)2-СО2СН2СН3, -(СН2)2-СО2СН(СН3)2, -CH2-CO-CF3, -СН2СО-ССІ 3, -CH2-CO-CH2CF3, -СН2-СО-СН2ССІ 3, -(CH2)2-CO-CH2CF3, -(СН2)2-СО-СН2ССІ 3, -CH2-CO2CH2CF3, -CH2CO2CF2CF3, -CH2-CO2CH2CCI 3, -СН2-СО2ССІ 2ССІ 3, -(CH2)2-CO2CH2CF3, -(CH2)2-CO2CF2CF3, -(СН2)2СО2СН2ССІ 3, -(СН2)2-СО2ССІ 2ССІ 3; метилкарбоніл, етилкарбоніл, н-пропілкарбоніл, ізопропілкарбоніл, трет-бутилкарбоніл, метоксикарбоніл, етоксикарбоніл, трет-бутоксикарбоніл, циклопропілкарбоніл; трифторметилкарбоніл, трифторметоксикарбоніл або -C(=O)C(=O)R5, -CONR6R7 або -CH2NR8R9. R1 особливо переважно означає водень, метил, метоксиметил, форміл, -СН2-СНО, -(СН2)2-СНО, -СН2СОСН3, -СН2-СО-СН2СН3, -СН2-СО-СН(СН3)2, -С(=О)СНО, -С(=О)С(=О)СН3, -С(=О)С(=О)СН2ОСН3, -С(=О)СО2СН3, -С(=О)СО2СН2СН3. R2 переважно означає водень. R2 крім того переважно означає фтор, причому, фтор більш переважно знаходиться в положенні 4, 5 або 6, особливо переважно знаходиться в положенні 4 або 6, абсолютно переважно знаходиться в положенні 4 анілідного залишку [див. вище формулу (І)]. R2 крім того переважно означає хлор, причому хлор більш переважно знаходиться в положенні 5 анілідного залишку [див. вище формулу (І)]. Хлор крім того більш переважно знаходиться в положенні 4 анілідного залишку. R2 крім того переважно означає метил, причому метил більш переважно знаходиться в положенні 3 анілідного залишку [див вище формулу (І)]. R2 крім того переважно означає трифторметил, причому трифторметил більш переважно знаходиться в положенні 4 або 5 анілідного залишку [див. вище формулу (І)]. R3 переважно означає фтор, хлор, бром, йод, (С1-С6)-алкіл, (С1-С6)-галогеналкіл, що містить від 1 до 13 атомів фтору, хлору та/або брому. R3 більш переважно означає фтор, хлор, бром, метил, етил, н-, ізопропіл, н-, ізо-, втор-, трет-бутил або (С1-С4)-галогеналкіл, що містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому. R3 особливо переважно означає фтор, хлор, метил, етил або трифторметил. R4 переважно означає водень, (С1-С6)-апкіп, (С1-С4)-алкокси, (С1-С3)-алкокси-(С1-С3)-алкіл, (С3-С6)-циклоалкіл; (С1-С4)-гапогеналкіл, (С1-С4)-галогеналкокси, галоген-(С1-С3)-алкокси-(С1-С3)-алкіл, (С3-С6)-галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому. R4 більш переважно означає водень, метил, етил, н- або ізопропіл, трет-бутил, метокси, етокси, н- або ізопропокси, трет-бутокси, метоксиметил, циклопропіл; трифторметил, трифторметокси. R5 та R6 незалежно один від одного переважно означають водень, (С1-С6)-алкіл, (С1-С3)-алкокси-(С1-С3)алкіл, (С3-С6)-циклоалкіл; (С1-С4)-галогеналкіл, галоген-(С1-С3)-алкокси-(С1-С3)-алкіл, (С3-С6)галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому. R5 та R6 крім того разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, переважно утворюють насичений гетероцикл, що містить від 5 до 6 кільцевих атомів, не заміщений або заміщений від одного до чотирьох разів однаково або по-різному галогеном або (С1-С4)-алкілом, причому гетероцикл може додатково містити 1 або 2 інших не сусідніх гетероатоми з ряду, що включає кисень, сірку або NR9. R5 та R6 незалежно один від одного більш переважно означають водень, метил, етил, н- або ізопропіл, н-, ізо-, втор- або трет-бутил, метоксиметил, метоксиетил, етоксиметил, етоксиетил, циклопропіл, циклопентил, циклогексил; трифторметил, трихлорметил, трифторетил, трифторметоксиметил. R5 та R6 крім того разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, більш переважно утворюють не заміщений або заміщений від одного до чотирьох разів однаково або по-різному фтором, хлором, бромом або метилом насичений гетероцикл із ряду, що включає морфолін, тіоморфолін або піперазин, причому піперазин у другому атомі азоту може бути заміщений залишком R9. R7 та R8 незалежно один від одного переважно означають водень, (С1-С6)-алкіл, (С3-С6)-циклоалкіл; (С1С4)-галогеналкіл, (С3-С6)-галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому. R7 та R8 крім того разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, переважно утворюють насичений гетероцикл, що містить від 5 до 6 кільцевих атомів, не заміщений або заміщений один або кілька разів однаково або по-різному галогеном або (С1-С4)-алкілом, причому гетероцикл може додатково містити 1 або 2 інших не сусідніх гетероатома з ряду, що включає кисень, сірку або NR9. R7 та R8 незалежно один від одного більш переважно означають водень, метил, етил, н- або ізопропіл, н-, ізо-, втор- або трет-бутил, метоксиметил, метоксиетил, етоксиметил, етоксиетил, циклопропіл, циклопентил, циклогексил; трифторметил, трихлорметил, трифторетил, трифторметоксиметил. R7 та R8 крім того разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, більш переважно утворюють насичений гетероцикл, не заміщений або заміщений від одного до чотирьох разів однаково або по-різному фтором, хлором, бромом або метилом та який вибирають з ряду, що включає морфолін, тіоморфолін або піперазин, причому піперазин у другому атомі азоту може бути заміщений залишком R9 R9 переважно означає водень або (С1-С4)-алкіл. R9 більш переважно означає водень, метил, етил, н- або ізопропіл, н-, ізо-, втор-або трет-бутил. А переважно означає один із приведених вище залишків А1, А2, A3, А4, А5, А8, А9, А10, А11, А13, А15, А16 або А17. А більш переважно означає один із приведених вище залишків А1, А2, А4, А5, А8, А10, А11, А13, А15, А16 або А17. А особливо переважно означає залишок А1. А крім того особливо переважно означає залишок А2. А крім того особливо переважно означає залишок А4. А крім того особливо переважно означає залишок А5. А крім того особливо переважно означає залишок А8. А крім того особливо переважно означає залишок А10. А крім того особливо переважно означає залишок А11. А крім того особливо переважно означає залишок А13. А крім того особливо переважно означає залишок А15. А крім того особливо переважно означає залишок А17. R10 переважно означає водень, гідрокси, форміл, ціано, фтор, хлор, бром, метил, етил, ізопропіл, метокси, етокси, метилтіо, етилтіо, циклопропіл, (С1-С2)-галогеналкіл, (С1-С2)-галогеналкокси, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому, трифторметилтіо, дифторметилтіо, амінокарбоніл, амінокарбонілметил або амінокарбонілетил. R10 більш переважно означає водень, гідрокси, форміл, фтор, хлор, бром, метил, етил, ізопропіл, метокси, етокси, монофторметил, монофторетил, дифторметил, трифторметил, дифторхлорметил, трихлорметил, дихлорметил, пентафторетил, циклопропіл, метокси, етокси, трифторметокси, дифторметокси, трихлорметокси, метилтіо, етилтіо, трифторметилтіо або дифторметилтіо. R10 особливо переважно означає водень, гідрокси, форміл, фтор, хлор, бром, метил, етил, ізопропіл, метокси, циклопропіл, монофторметил, монофторетил, дифторметил, дихлорметил, трифторметил, дифторхлорметил, трихлорметил, -CHFCH3 або дифторметокси. R10 абсолютно переважно означає водень, гідрокси, форміл, хлор, метил, етил, метокси, циклопропіл, монофторметил, дифторметил, дихлорметил, трифторметил, -CHFCH3 або дифторметокси. R11 переважно означає водень, хлор, бром, йод, метил, етил, метокси, етокси, метилтіо, етилтіо, (С1-С2)галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому, R11 більш переважно означає водень, хлор, бром, йод, метил або -CHFCH3. R11 особливо переважно означає водень, хлор, метил або -CHFCH3. R12 переважно означає водень, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому, гідроксиметил, гідроксиетил, циклопропіл, циклопентил, циклогексил або феніл. R12 більш переважно означає водень, метил, етил, ізопропіл, трифторметил, дифторметил, гідроксиметил, гідроксиетил або феніл. R12 особливо переважно означає водень, метил, трифторметил або феніл. R12 абсолютно переважно означає метил. R13 та R14 незалежно один від одного переважно означають водень, фтор, хлор, бром, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R13 та R14 незалежно один від одного більш переважно означають водень, фтор, хлор, бром, метил, етил, дифторметил, трифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R13 та R14 незалежно один від одного особливо переважно означають водень, фтор, хлор, бром або метил. R13 та R14 абсолютно переважно кожен означає водень. R15 переважно означає фтор, хлор, бром, йод, ціано, метил, етил, (С1-С2)-галогеналкіл або (С1-С2)галогеналкокси, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R15 більш переважно означає фтор, хлор, бром, йод, ціано, метил, трифторметил, трифторметокси, дифторметокси, дифторхлорметокси або трихлорметокси. R15 особливо переважно означає фтор, хлор, бром, йод, метил, трифторметил або трифторметокси. R15 абсолютно переважно означає хлор або метил. R16 та R17 незалежно один від одного переважно означають водень, фтор, хлор, бром, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R16 та R17 незалежно один від одного більш переважно означають водень, фтор, хлор, бром, метил, етил, дифторметил, трифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R16 та R17 незалежно один від одного особливо переважно означають водень, фтор, хлор, бром або метил. R16 та R17 абсолютно переважно кожен означає водень. R18 переважно означає водень, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R18 більш переважно означає водень, метил або трифторметил. R18 особливо переважно означає метил. R19 переважно означає фтор, хлор, бром, йод, гідрокси, ціано, (С1-С4)-алкіл, метокси, етокси, метилтіо, етилтіо, дифторметилтіо, трифторметилтіо, (С1-С2)-галогеналкіл або (С1-С2)-галогеналкокси, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R19 більш переважно означає фтор, хлор, бром, йод, гідрокси, ціано, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, нбутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил, трихлорметил, метокси, етокси, метилтіо, етилтіо, дифторметилтіо, трифторметилтіо, трифторметокси, дифторметокси, дифторхлорметокси або трихлорметокси. R19 особливо переважно означає фтор, хлор, бром, йод, гідрокси, метил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R20 переважно означає водень, фтор, хлор, бром, йод, ціано, (С1-С4)-алкіл, метокси, етокси, метилтіо, етилтіо, (С1-С2)-галогеналкіл або (С1-С2)-галогеналкокси, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому, (С1-С2)-алкілсульфініл або (С1-С2)-алкілсульфоніл R20 більш переважно означає водень, фтор, хлор, бром, йод, ціано, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил, трихлорметил, метокси, етокси, метилтіо, етилтіо, трифторметокси, дифторметокси, дифторхлорметокси, трихлорметокси, метилсульфініл або метилсульфоніл. R20 особливо переважно означає водень, фтор, хлор, бром, йод, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, трифторметил, дифторметил, трихлорметил, метилсульфініл або метилсульфоніл. R20 абсолютно переважно означає водень або трифторметил. R21 переважно означає метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R21 більш переважно означає метил, етил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R21 особливо переважно означає метил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R22 переважно означає метил, етил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R22 більш переважно означає метил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R23 та R24 незалежно один від одного переважно означають водень, фтор, хлор, бром, аміно, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R23 та R24 незалежно один від одного більш переважно означають водень, фтор, хлор, бром, метил, етил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R23 та R24 незалежно один від одного особливо переважно означають водень, фтор, хлор, бром або метил. R23 та R24 абсолютно переважно кожен означає водень. R25 переважно означає водень, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R25 більш переважно означає водень, метил, етил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R25 особливо переважно означає водень, метил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R25 абсолютно переважно означає метил або трифторметил. R26 та R27 незалежно один від одного переважно означають водень, фтор, хлор, бром, аміно-, нітро, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R26 та R27 незалежно один від одного більш переважно означають водень, фтор, хлор, бром, нітро, метил, етил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R26 та R27 незалежно один від одного особливо переважно означають водень, фтор, хлор, бром або метил. R26 та R27 абсолютно переважно кожен означає водень. R28 переважно означає фтор, хлор, бром, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R28 більш переважно означає фтор, хлор, бром, метил, етил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R28 особливо переважно означає фтор, хлор, бром, метил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R28 абсолютно переважно означає метил. R29 переважно означає водень, фтор, хлор, бром, аміно, (С1-С4)-алкіламіно, ді-((С1-С4)-алкіл)аміно, ціано, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R29 більш переважно означає водень, фтор, хлор, бром, аміно, метиламіно, диметиламіно, ціано, метил, етил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R29 особливо переважно означає водень, фтор, хлор, бром, аміно, метиламіно, диметиламіно, метил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R29 абсолютно переражнр означає водень, хлор, аміно, метиламіно, диметиламіно, метил або трифторметил. R30 переважно означає фтор, хлор, бром, гідрокси, метил, етил, метокси, етокси, циклопропіл, (С1-С2)галогеналкіл або (С1-С2)-галогеналкокси, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R30 більш переважно означає фтор, хлор, бром, гідрокси, метил, етил, метокси, етокси, циклопропіл, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R30 особливо переважно означає фтор, хлор, бром, гідрокси, метил, метокси, циклопропіл, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R31 переважно означає водень, фтор, хлор, бром, аміно, (С1-С2)-алкіламіно, ді-((С1-С4)-алкіл)аміно, ціано, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R31 більш переважно означає водень, фтор, хлор, бром, аміно, метиламіно, диметиламіно, ціано, метил, етил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R31 особливо переважно означає водень, фтор, хлор, бром, аміно, метиламіно, диметиламіно, метил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R31 абсолютно переважно означає аміно, метиламіно, диметиламіно, метил або трифторметил. R32 переважно означає фтор, хлор, бром, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R32 більш переважно означає фтор, хлор, бром, метил, етил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R32 особливо переважно означає фтор, хлор, бром, метил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R32 абсолютно переважно означає метил, трифторметил або дифторметил. R33 переважно означає водень, метил або етил. R33 більш переважно означає метил. R34 переважно означає фтор, хлор, бром, метил або етил. R34 більш переважно означає фтор, хлор або метил. R35 переважно означає метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R35 більш переважно означає метил, етил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R35 особливо переважно означає метил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R35 абсолютнр переважно означає метил або трифторметил. R36 переважно означає водень, фтор, хлор, бром, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R36 більш переважно означає водень, фтор, хлор, бром, метил або трифторметил. R36 особливо переважно означає водень або хлор. R37 переважно означає фтор, хлор, бром, йод, гідрокси, (С1-С4)-алкіл, метокси, етокси, метилтіо, етилтіо, дифторметилтіо, трифторметилтіо, (С1-С2)-галогеналкіл або (С1-С2)-галогеналкокси, кожен з яких містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R37 більш переважно означає фтор, хлор, бром, йод, метил, етил, н-пропіл, ізо-пропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил, трихлорметил. R37 особливо переважно означає фтор, хлор, бром, йод, метил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R38 переважно означає водень, метил, етил, (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому, (С1-С2)-алкокси-(С1-С2)-алкіл, гідроксиметил, гідроксиетил, метилсульфоніл або диметиламіносульфоніл. R38 більш переважно означає водень, метил, етил, трифторметил, метоксиметил, етоксиметил, гідроксиметил або гідроксиетил. R38 особливо переважно означає метил або метоксиметил. R39 переважно означає водень, фтор, хлор, бром, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R39 більш переважно означає водень, фтор, хлор, бром, метил, етил, трифторметил, дифторметил або трихлорметил. R39 особливо переважно означає водень або метил. R40 переважно означає водень, фтор, хлор, бром, ціано, метил, етил, ізопропіл або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R40 більш переважно означає водень, фтор, хлор, бром, ціано, метил, етил, ізопропіл, трифторметил, дифторметил, дифторхлорметил або трихлорметил. R40 особливо переважно означає водень, фтор, метил або трифторметил. R41 переважно означає водень, фтор, хлор, бром, метил, етил або (С1-С2)-галогеналкіл, що містить від 1 до 5 атомів фтору, хлору та/або брому. R41 більш переважно означає водень, фтор, хлор, бром, йод, метил або трифторметил. R41 особливо переважно означає водень або трифторметил. R42 переважно означає метил, етил, н-пропіл або ізопропіл. R42 більш переважно означає метил або етил. Найбільш переважними є сполуки формули (І), в якій L означає L-1, причому R2 має вказані вище загальні значення. Найбільш переважними є сполуки формули (І), в якій L означає L-1, причому R2 має вказані вище переважні значення. Найбільш переважними є сполуки формули (І), в якій L означає L-1, причому R2 має вказані вище більш переважні значення. Найбільш переважними є сполуки формули (І), в якій L означає L-1, причому R2 має вказані вище особливо переважні значення. Найбільш переважними є сполуки формули (І), в якій L означає L-1, причому R2 має вказані вище абсолютно переважні значення. Найбільш переважними є сполуки формули (І), в якій L означає L-2. Найбільш переважними є сполуки формули (І), в якій R1 означає водень. Найбільш переважними є сполуки формули (І), в якій R1 означає форміл. Крім того найбільш переважними є сполуки формули (І), в якій R1 означає -C(=O)C(=O)R4, причому R4 має вказані вище значення. Найбільш переважними є сполуки формули (І), в якій А означає А1. Насичені або ненасичені вуглеводневі залишки, такі як алкіл або алкеніл, разом з гетероатомами, як, наприклад, у випадку алкоксигрупи, наскільки це можливо, можуть бути лінійними або розгалуженими. В разі необхідності, заміщені залишки можуть бути заміщені один або кілька разів, причому у випадку багаторазового заміщення замісники можуть бути однаковими або різними. Залишки, заміщені галогеном, наприклад, галогеналкіл, можуть бути заміщені один або кілька разів. При багаторазовому галогенуванні атоми галогену можуть бути однаковими або різними. Галоген при цьому означає фтор, хлор, бром та йод, переважно фтор, хлор та бром. Загальні або переважні області значень залишків, приведені вище, можна комбінувати між собою, тобто з будь-якими загальними та переважними значеннями. Вони стосуються як кінцевих, так і вихідних та проміжних продуктів. Приведені значення можна комбінувати між собою у будь-якій послідовності. Крім того окремі значення можуть також випадати. Переважними, більш переважними або особливо переважними є сполуки формули (І), які містять переважні, більш переважні та особливо переважні замісники. Опис способів одержання гексилкарбоксанілідів формули (І) згідно з винаходом, а також проміжних продуктів Спосіб (а) Якщо як вихідні речовини застосовують хлорид 3-дихлорметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбонілу та [2(1,3,3-триметилбутил)феніл]амін, то здійснення способу (а) згідно з винаходом можна продемонструвати на схемі: Похідні карбонової кислоти, які як вихідні речовини застосовують при здійсненні способу (а) згідно з винаходом, загалом характеризуються формулою (II). У цій формулі (II) залишок А має переважно, більш переважно або особливо переважно такі значення, які були вказані у зв'язку з описом сполук формули (І) згідно з винаходом та визначені як переважні, більш переважні або особливо переважні для залишку А. X1 переважно означає хлор, бром або гідрокси. Похідні карбонової кислоти формули (II) в більшості випадків є відомими та/або можуть бути одержані відомими способами [див. WO 93/11117, ЕР-А 0 545 099, ЕР-А 0 589 301 та ЕР-А 0 589 313]. Похідні 3-дихлорметил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти формули (ІІ-а) (ll-a) в якій R12 має вказані вище значення, X1 означає галоген або гідрокси, можна одержувати, якщо на першій стадії кетоацетали формули (V) (V) в якій R43 означає (С1-С4)-алкіл, переважно означає метил, етил, н-, ізопропіл, н-, втор-, трет-бутил, R44 та R45 кожен означає метил або етил, або R44 та R45 разом означають -(СН2)3- або -СН2-С(СН3)2-СН2-, (Vl) в якій R46 означає (С1-С4)-алкіл, переважно означає метил, етил, н-, ізопропіл, н-, втор-, трет-бутил, в присутності ангідриду (наприклад, ангідриду оцтової кислоти) та одержані таким чином сполуки формули (VII) (Vll) в якій R43, R44, R45 та R46 мають вказані вище значення, на другій стадії реакції піддавати взаємодії з похідними гідразину формули (VIII) (VIll) в якій R12 має вказані вище значення, в присутності розріджувача (наприклад, метанолу), а одержані таким чином похідні піразолу формули (IX) (lX) в якій R12, R43, R44 та R45 мають вказані вище значення, на третій стадії піддавати перетворенню в присутності кислоти (наприклад, соляної кислота) та в присутності розріджувача (наприклад, діоксану), а одержані таким чином естери 3-форміл-1Н-піразол-4-карбонової кислоти формули (X) (X) в якій R12 та R43 мають вказані вище значення, а) на четвертій стадії піддавати омиленню в присутності основи (наприклад, гідроксиду літію) та в присутності розріджувача (наприклад, тетрагідрофурану), а одержані таким чином 3-форміл-1Н-піразол-4-карбонові кислоти формули (XI) (Xl) в якій R12 має вказані вище значення, на завершення піддавати взаємодії з агентом хлорування (наприклад, пентахлоридом фосфору) в присутності розріджувача (наприклад, дихлорметану), або b) на четвертій стадії піддавати взаємодії з агентом хлорування (наприклад, пентахлоридом фосфору) в присутності розріджувача (наприклад, дихлорметану), а одержані таким чином естери 3-дихлорметил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти формули (XII) (Xll) в якій R12 та R43 мають вказані вище значення, на завершення піддавати омиленню в присутності основи (наприклад, гідроксиду літію) та в присутності розріджувача (наприклад, тетрагідрофурану). Похідні аніліну, які також як вихідні речовини застосовують при здійсненні способу (а) згідно з винаходом, загалом характеризуються формулою (III). У цій формулі (III) залишки L, R1 та R3 переважно, більш переважно або особливо переважно мають такі значення, які були вказані у зв'язку з описом сполук формули (І) згідно з винаходом та визначені як переважні, більш переважні або особливо переважні для цих залишків. Похідні аніліну формули (III), в якій L означає L-1, є частково новими. Похідні аніліну формули (III), в яких L означає L-1, можна одержувати, якщо с) на першій стадії похідну аніліну формули (XIII) (XIll) в якій R1 та R2 мають вказані вище значення, піддавати взаємодії з алкеном формули (XIV) (XlV) в якій R3 має вказані вище значення, в присутності каталізатора, в разі необхідності, в присутності основи та, в разі необхідності, в присутності розріджувача, а одержаний таким чином алкенанілін формули (XV) (XV) в якій R1, R2 та R3 мають вказані вище значення, на другій стадії піддавати гідруванню, в разі необхідності, в присутності розріджувача та, в разі необхідності, в присутності каталізатора. Похідні аніліну, які як вихідні речовини застосовують при здійсненні способу (с) згідно з винаходом, загалом характеризуються формулою (XIII). У цій формулі (XIII) залишки R1 та R2 переважно, більш переважно або особливо переважно мають такі значення, які були вказані у зв'язку з описом сполук формули (І) згідно з винаходом та визначені як переважні, більш переважні або особливо переважні для цих залишків. Похідні аніліну формули (XIII) є відомі або можуть бути одержані відомими способами. Похідні аніліну формули (XIII), в якій R1 не означає водень, можна одержувати, якщо аніліни формули (XIII-а) (XIll-a) в якій R2 має вказані вище значення, піддавати взаємодії з галогенідами формули (IV) (lV) в якій R1'A та X2 мають вказані вище значення, в присутності основи та в присутності розріджувача. [Умови реакції способу (b) підходять.] Алкени, які як вихідні речовини застосовують при здійснення способу (с) згідно з винаходом, загалом характеризуються формулою (XIV). У цій формулі (XIV) залишок R3 переважно, більш переважно або особливо переважно має такі значення, які були вказані у зв'язку з описом сполук формули (І) згідно з винаходом та визначені як переважні, більш переважні або особливо переважні для цього залишку. Алкени формули (XIV) є відомими або можуть бути одержані відомими способами. Алкенаніліни, які використовують як проміжні продукти при здійсненні способу (с) згідно з винаходом, загалом характеризуються формулою (XV). У цій формулі (XV) залишки R1, R2 та R3 переважно, більш переважно або особливо переважно мають такі значення, які були вказані у зв'язку з описом сполук формули (І) згідно з винаходом та визначені як переважні, більш переважні або особливо переважні для цих залишків. Алкенаніліни формули (XV) є частково відомими. Спосіб (с) згідно з винаходом можна здійснювати різним чином. Так, наприклад, аніліни формули (XIll-а) спочатку можна піддавати взаємодії з алкенами формули (XIV) з одержанням відповідних похідних аніліну формули (III-а) (llI-a) в якій R2 та R3 мають вказані вище значення, які потім, в разі необхідності, піддають взаємодії з галогенідами формули (IV) (lV) в якій R1-A та X2 мають вказані вище значення, в присутності основи та в присутності розріджувача з одержанням відповідних похідних аніліну формули (III). [Умови реакції способу (b) підходять.] Однак на стадії алкенанілінів формули (XV) можна також здійснювати взаємодію з галогенідом формули (IV), а потім гідрування. Похідні аніліну формули (ІІІ-b) (lll-b) в якій a) R1-B означає водень та R3-B означає галоген, (С3-С8)-алкіл, (С1-С8)-гапогеналкіл, або b) R1'B означає (С1-С8)-алкіл, (С1-С6)-алкілсульфініл, (С1-С6)-алкілсульфоніл, (С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С3-С8)-циклоалкіл; (С1-С6)-галогеналкіл, (С1-С4)-галогеналкілтіогруппу, (С1-С4)-галогеналкілсульфініл, (С1-С^галогеналкілсульфоніл, галоген-(С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С3-С8)-галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому; форміл, форміл-(С1-С3)-алкіл, ((С1-С3)-алкіл)карбоніл-(С1-С3)алкіл, ((С1-С3)-алкокси)карбоніл-(С1-С3)-алкіл; галоген-((С1-С3)-алкіл)карбоніл-(С1-С3)-алкіл, галоген-((С1-С3)алкокси)карбоніл-(С1-С3)-алкіл, кожен з яких містить від 1 до 13 атомів фтору, хлору та/або брому; ((С1-С8)алкіл)карбоніл, ((С1-С8)-алкокси)карбоніл, ((С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл)карбоніл, ((С3-С8)-циклоалкіл)карбоніл; ((С1-С6)-галогеналкіл)-карбоніл, ((С1-С6)-галогеналкокси)карбоніл, (галоген-(С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл)карбоніл, ((С3-С8)-галогенциклоалкіл)карбоніл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому; або -C(=O)C(=O)R4, -CONR5R6 або -CH2NR7R8 та R3-B означає водень, галоген, (С1-С8)-алкіл, (С1-С8)-галогеналкіл, та R2, R4, R5, R6, R7 та R8 кожен має вказані вище значення, є новими сполуками, тому вони також є об'єктом даного винаходу. Переважні, більш переважні або особливо переважні значення R1 та R3 підходять також для R1-B та R3-B, причому у випадку a) R1-B завжди означає водень, та R3-B не означає водень, метил або етил, а у випадку b) R1-B не означає водень. Переважні, більш переважні або особливо переважні значення залишків R2, R4, R5, R6, R7 та R8 також справедливі для нових сполук формули (ІІІ-b) Найбільш переважними є сполуки формули (ІІІ-b), в якій R1 та R2 кожен означають водень, a R3 означає фтор, хлор, метил, етил, трифторметил або пентафторетил. Похідні аніліну формули (III), в якій L означає L-2, L-3 або L-4, є відомими та/або можуть бути одержані відомими способами [див., наприклад, ЕР-А 1 036 793 та ЕР-А 0 737 682]. Похідні аніліну формули (III), в якій L означає L-2, L-3 або L-4, та R1 не означає водень, можуть бути одержані шляхом взаємодії анілінів формули (ІІІ-с) (lll-c) в якій L1 означає L-2, L-3 або L-4 та L-2, L-3, L-4 та R3 мають вказані вище значення, з галогенідами формули (IV) (lV) в якій R1-A та X2 мають вказані вище значення, в присутності основи та в присутності розріджувача. [Умови реакції способу (b) підходять.] Спосіб (b) Якщо як вихідні речовини застосовують 1,3,5-триметил-N-[2-(1,3,3-триметилбутил)феніл]-1Н-піразол-4карбоксамід та етилхлор(оксо)ацетат, то здійснення способу (b) згідно з винаходом можна продемонструвати на схемі: Гексилкарбоксаніліди, які як вихідні речовини застосовують для здійснення способу (b) згідно з винаходом, загалом характеризуються формулою (l-а). У цій формулі (l-а) залишки R2, R3 та А переважно, більш переважно або особливо переважно мають значення, які були вказані у зв'язку з описом сполук формули (І) згідно з винаходом та визначені як переважні, більш переважні або особливо переважні для цих залишків. Гексилкарбоксаніліди формули (l-а) є сполуками згідно з винаходом, тому вони також є об'єктом даного винаходу. Вони можуть бути одержані способом (а) згідно з винаходом (причому R1 означає водень). Галогеніди, які як вихідні речовини також застосовують для здійснення способу (b) згідно з винаходом, загалом характеризуються формулою (IV). R1-A переважно означає (С1-С6)-алкіл, (С1-С4)-алкілсульфініл, (С1-С4)-алкілсульфоніл, (С1-С3)-алкокси-(С1С3)-алкіл, (С3-С6)-циклоалкіл; (С1-С4)-галогеналкіл, (С1-С4)-галогеналкілтіо, (С1-С4)-галогеналкілсульфініл, (С1С4)-галогеналкілсульфоніл, галоген-(С1-С3)-алкокси-(С1-С3)-алкіл, (С3-С8)-галогенциклоалкіл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому; форміл, форміл-(С1-С3)-алкіл, ((С1-С3)-алкіл)-карбоніл(С1-С3)-алкіл, ((С1-С3)-алкокси)карбоніл-(С1-С3)-алкіл; галоген-((С1-С3)-алкіл)-карбоніл-(С1-С3)-алкіл, галоген((С1-С3)-алкокси)карбоніл-(С1-С3)-алкіл, кожен з яких містить від 1 до 13 атомів фтору, хлору та/або брому; ((С1-С6)-алкіл)карбоніл, ((С1-С4)-алкокси)карбоніл, ((С1-С3)-алкокси-(С1-С3-алкіл)-карбоніл, ((С3-С6)циклоалкіл)карбоніл; ((С1-С4)-галогеналкіл)карбоніл, ((С1-С4)-галогеналкокси)карбоніл, (галоген-(С1-С3)алкокси-(С1-С3)-алкіл)карбоніл, ((С3-С6)-галогенциклоалкіл)карбоніл, кожен з яких містить від 1 до 9 атомів фтору, хлору та/або брому; або -C(=O)C(=O)R4, -CONR5R6 або -CH2NR7R8. R1-A більш переважно означає метил, етил, н- або ізопропіл, н-, ізо-, втор- або трет-бутил, пентил або гексил, метилсульфініл, етилсульфініл, н- або ізо-пропілсульфініл, н-, ізо-, втор- або трет-бутилсульфініл, метилсульфоніл, етилсульфоніл, н- або ізопропілсульфоніл, н-, ізо-, втор- або трет-бутилсульфоніл, метоксиметил, метоксиетил, етоксиметил, етоксиетил, циклопропіл, циклопентил, циклогексил, трифторметил, трихлорметил, трифторетил, дифторметилтіо, дифторхлорметилтіо, трифторметилтіо, трифторметилсульфініл, трифторметилсульфоніл, трифторметоксиметил; форміл, -СН2-СНО, -(СН2 )2-СНО, СН2-СО-СН3, -СН2-СО-СН2СН3, -СН2-СО-СН(СН3)2, -(СН2)2-СО-СН3, -(СН2)2-СО-СН2СН3, -(СН2)2-СО-СН(СН3)2, СН2-СО2СН3, -СН2-СО2СН2СН3, -СН2-СО2СН(СН3)2, -(СН2 )2-СО2СН3, -(СН2)2 -СО2СН2СН3, -(СН2)2-СО2СН(СН3)2, -CH2-CO-CF3, -СН2СО-ССІ 3, -CH2-CO-CH2CF3, -СН2-СО-СН2ССl3, -(CH2)2-CO-CH2CF3, -(СН2)2-СО-СН2ССІ 3, CH2-CO2CH2CF3, -CH2-CO2CF2CF3, -CH2-CO2CH2CCI 3, -СН2-СО2ССІ 2ССІ 3, -(CH2)2-CO2CH2CF3, -(CH2)2CO2CF2CF3, -(CH2)2-CO2CH2CCI 3, -(CH2)2-CO2CCI 2CCI 3; метилкарбоніл, етилкарбоніл, н-пропілкарбоніл, ізопропілкарбоніл, трет-бутилкарбоніл, метоксикарбоніл, етоксикарбоніл, трет-бутоксикарбоніл, циклопропілкарбоніл; трифторметилкарбоніл, трифторметоксикарбоніл або -C(=O)C(=O)R5, -CONR6R7 або -CH2NR8R9. R1-A особливо переважно означає метил, метоксиметил, форміл, -СН2-СНО, -(СН2)2 -СНО, -СНг-СО-СН3, СН2-СО-СН2СН3, -СН2-СО-СН(СН3)2, -С(=О)СНО, -С(=О)С(=О)СН3, -С(=О)С(=О)СН2ОСН3, -С(=О)СО2СН3, С(=О)СО2СН2СН3. X2 переважно означає хлор або бром. Галогеніди формули (IV) є відомими. Умови проведення реакцій Як розріджувач при здійсненні способу (а) згідно з винаходом придатними є всі інертні органічні розчинники. До них належать переважно аліфатичні, аліциклічні або ароматичні вуглеводні, такі як, наприклад, петролейний етер, гексан, гептан, циклогексан, метилциклогексан, бензол, толуол, ксилол або декалін; галогеновані вуглеводні, такі як, наприклад, хлорбензол, дихлорбензол, дихлорметан, хлороформ, тетрахлорметан, дихлоретан або трихлоретан; етери, такі як діетиловий етер, діізопропіловий етер, метилтрет-бутиловий етер, метил-трет-аміловий етер, діоксан, тетрагідрофуран, 1,2-диметоксиетан, 1,2діетоксиетан або анізол, або аміди, такі як Ν,Ν-диметилформамід, Ν,Ν-диметилацетамід, N-метилформанілід, N-метилпіролідон або триамід гексаметилфосфорної кислоти. Спосіб (а) згідно з винаходом здійснюють, в разі необхідності, в присутності придатного акцептора кислоти. Як такі застосовують всі звичайні неорганічні або органічні основи. До них належать переважно гідриди, гідроксиди, аміди, алкоголяти, ацетати, карбонати або гідрокарбонати лужних та лужноземельних металів, такі, наприклад, як гідрид натрію, амід натрію, метилат натрію, етилат натрію, трет-бутилат калію, гідроксид натрію, гідроксид калію, гідроксид амонію, ацетат натрію, ацетат калію, ацетат кальцію, ацетат амонію, карбонат натрію, карбонат калію, гідрокарбонат калію, гідрокарбонат натрію або карбонат амонію, а також третинні аміни, такі як триметиламін, триетиламін, трибутиламін, Ν,Ν-диметиланілін, Ν,Νдиметилбензиламін, піридин, N-метилпіперидин, N-метилморфолін, Ν,Ν-диметиламінопіридин, діазабіциклооктан (DABCO), діазабіциклононен (DBN) або діазабіциклоундецен (DBU). Спосіб (а) згідно з винаходом, в разі необхідності, здійснюють в присутності придатного конденсатора. Як такі можна застосовувати всі зазвичай використовувані для такого роду реакцій амідування конденсатори. Як приклад можна назвати речовини, які утворюють галогенід кислоти, такі як фосген, трибромід фосфору, трихлорид фосфору, пентахлорид фосфору, оксихлорид фосфору або тіонілхлорид; речовини, які утворюють ангідриди, такі як етиловий, метиловий, ізопропіловий, ізобутиловий естер хлормурашиної кислоти або метансульфонілхлорид; карбодііміди, такі як Ν,Ν'-дициклогексилкарбодіімід (DCC) або інші звичайні конденсатори, такі як пентоксид фосфору, поліфосфорна кислота, Ν,Ν'-карбонілдіімідазол, 2-етокси-Nетоксикарбоніл-1,2-дигідрохінолін (EEDQ), трифенілфосфін/тетрахлорвуглець або гексафторфосфат бромтрипіролідинфосфонію. Спосіб (а) згідно з винаходом, в разі необхідності, здійснюють в присутності каталізатора. Як приклад слід назвати 4-диметиламінопіридин, 1-гідроксибензотриазол або диметилформамід. Температури реакцій при здійсненні способу (а) згідно з винаходом можна варіювати у широкому діапазоні. Як правило, працюють при температурі від 0°С до 150сС, переважно від 0°С до 80°С. При здійсненні способу (а) згідно з винаходом для одержання сполук формули (І) на 1моль похідної карбонової кислоти формули (II) загалом застосовують від 0,2 до 5моль, переважно від 0,5 до 2моль похідної аніліну формули (III). Як розріджувач при здійсненні способу (b) згідно з винаходом придатними є всі інертні органічні розчинники. До них належать переважно аліфатичні, аліциклічні або ароматичні вуглеводні, такі як, наприклад, петролейний етер, гексан, гептан, циклогексан, метилциклогексан, бензол, толуол, ксилол або декалін; галогеновані вуглеводні, такі як, наприклад, хлорбензол, дихлорбензол, дихлорметан, хлороформ, тетрахлорметан, дихлоретан або трихлоретан; етери, такі як діетиловий етер, діізопропіловий етер, метилтрет-бутиловий етер, метил-трет-аміловий етер, діоксан, тетрагідрофуран, 1,2-диметоксиетан, 1,2діетоксиетан або анізол, або аміди, такі як Ν,Ν-диметилформамід, Ν,Ν-диметилацетамід, N-метилформанілід, N-метил пірол ідон або триамід гексаметилфосфорної кислоти. Спосіб (b) згідно з винаходом здійснюють в присутності основи. Як такі придатними є всі звичайні неорганічні або органічні основи. До них відносяться переважно гідриди, гідроксиди, аміди, алкоголяти, ацетати, карбонати або гідрокарбонати лужних та лужноземельних металів, такі як, наприклад, гідрид натрію, амід натрію, метилат натрію, етилат натрію, трет-бутилат калію, гідроксид натрію, гідроксид калію, гідроксид амонію, ацетат натрію, ацетат калію, ацетат кальцію, ацетат амонію, карбонат натрію, карбонат калію, гідрокарбонат калію, гідрокарбонат натрію або карбонат цезію, а також третинні аміни, такі як триметиламін, триетиламін, трибутиламін, Ν,Ν-диметиланілін, Ν,Ν-диметил-бензиламін, піридин, N-метилпіперидин, Nметилморфолін, Ν,Ν-диметиламінопіридин, діазабіциклооктан (DABCO), діазабіциклононен (DBN) або діазабіциклоундецен (DBU). Температури реакцій при здійсненні способу (b) згідно з винаходом можна варіювати у широкому діапазоні. Як правило, працюють при температурі від 0°С до 150°С, переважно від 20°С до 110°С. При здійсненні способу (b) згідно з винаходом для одержання сполук формули (І) на 1моль гексилкарбоксаніліду формули (l-а) загалом застосовують від 0,2 до 5моль, переважно від 0,5 до 2моль галогеніду формули (IV). Як розріджувач при здійсненні першої стадії способу (с) згідно з винаходом придатними є всі інертні органічні розчинники. Переважно до них належать нітрили, такі як ацетонітрил, пропіонітрил, н- або ізобутиронітрил або бензонітрил, або аміди, такі як Ν,Ν-диметилформамід, Ν,Ν-диметилацетамід, Nметилформанілід, N-метилпіролідон або триамід гексаметилфосфорної кислоти. Першу стадію способу (с) згідно з винаходом, в разі необхідності, здійснюють в присутності придатного акцептора кислоти. Як такі підходять всі звичайні неорганічні та органічні основи. До них належать переважно гідриди, гідроксиди, аміди, алкоголяти, ацетати, карбонати або гідрокарбонати лужних та лужноземельних металів, такі, наприклад, як гідрид натрію, амід натрію, метилат натрію, етилат натрію, трет-бутилат калію, гідроксид натрію, гідроксид калію, гідроксид амонію, ацетат натрію, ацетат калію, ацетат кальцію, ацетат амонію, карбонат натрію, карбонат калію, гідрокарбонат калію, гідрокарбонат натрію або карбонат амонію, а також третинні аміни, такі як триметиламін, триетиламін, трибутиламін, Ν,Ν-диметиланілін, Ν,Νдиметилбензиламін, піридин, N-метилпіперидин, N-метилморфолін, Ν,Ν-диметиламінопіридин, діазабіциклооктан (DABCO), діазабіциклононен (DBN) або діазабіциклоундецен (DBU). Першу стадію способу (с) згідно з винаходом здійснюють в присутності одного або кількох каталізаторів. Для цього особливо придатними є солі або комплекси паладію. До них переважно належать хлорид паладію, ацетат паладію, тетракіс-(трифенілфосфін)паладій або хлорид біс-(трифенілфосфін)паладію. У реакційній суміші також може утворюватися комплекс паладію, якщо сіль паладію та комплексний ліганд додавати окремо. Як ліганди переважно мають на увазі фосфорорганічні сполуки. Як приклад слід назвати: трифенілфосфін, три-о-толілфосфін, 2,2'-біс(дифенілфосфіно)-1,1'-бінафтил, дициклогексилфосфінбіфенил, 1,4біс(дифенілфосфіно)бутан, бісдифенілфосфіно-ферроцен, ди(трет-бутилфосфіно)біфеніл, ди(циклогексилфосфіно)біфеніл, 2-дициклогексилфосфіно-2'-М,М-диметиламінобіфеніл, трицикпогексилфосфін, три-трет-бутилфосфин. Однак від застосування лігандів можна відмовитись. Першу стадію способу (с) згідно з винаходом, в разі необхідності, здійснюють також в присутності іншої солі металу, такої як сіль міді, наприклад, йодид міді(І). Температури реакцій при здійсненні першої стадії способу (с) згідно з винаходом можна варіювати в широкому діапазоні. Загалом працюють при температурі від 20°С до 180°С, переважно при температурі від 50°С до 150°С. При здійсненні першої стадії способу (с) згідно з винаходом для одержання алкенанілінів формули (XV) на 1моль похідної аніліну формули (XIII) загалом застосовують від 1 до 5моль, переважно від 1 до 3моль алкену формули (XIV). Як розріджувач при здійсненні другої стадії (гідрування) способу (с) згідно з винаходом придатними є всі інертні органічні розчинники. До них належать переважно аліфатичні або аліцикличні вуглеводні, такі як, наприклад, петролейний етер, гексан, гептан, циклогексан, метилциклогексан або декалін; етери, такі як діетиловий етер, діізопропіловий етер, метил-трет-бутиловий етер, метил-трет-аміловий етер, діоксан, тетрагідрофуран, 1,2-диметоксиетан або 1,2-діетоксиетан; спирти, такі як метанол, етанол, н- або ізопропанол, н-, ізо-, втор- або трет-бутанол, етандіол, пропан-1,2-діол, етоксиетанол, метоксиетанол, монометиловий етер діетиленгліколю, моноетиловий етер діетиленгліколю, їх суміші з водою, а також чиста вода. Другу стадію (гідрування) способу (с) згідно з винаходом здійснюють в присутності каталізатора. Як такі придатними є всі каталізатори, які зазвичай застосовують при гідруванні. Як приклад слід назвати: нікель Ренея, паладій або платину, в разі необхідності, на носії, як, наприклад, активоване вугілля. Гідрування на другій стадії способу (с) згідно з винаходом можна здійснювати не в присутності водню у комбінації з каталізатором, а в присутності триетилсилану. Температури реакції при здійсненні другої стадії способу (с) згідно з винаходом можна варіювати в широкому діапазоні. Загалом працюють при температурі від 0°С до 150°С, переважно при температурі від 20°С до 100°С. Другу стадію способу (с) згідно з винаходом здійснюють під тиском водню від 0,5 до 200 бар, переважно від 2 до 50 бар, більш переважно від 3 до 10 бар. Якщо не зазначено нічого іншого, то всі способи згідно з винаходом загалом здійснюють при нормальному тиску. Однак можливо працювати при підвищеному або пониженому тиску - узагалі від 0,1 до 10 бар. Речовини згідно з винаходом проявляють високу мікробіцидну активність та можуть бути застосовані для боротьби з небажаними мікроорганізмами, такими як гриби та бактерії при захисті рослин та захисті матеріалів. Фунгіциди можна застосовувати у захисті рослин для боротьби з Plasmodiophoromycetes, Oomycetes, Chytridiomycetes, Zygomycetes, Ascomycetes, Basidiomycetes та Deuteromycetes. Бактерициди можна застосовувати у захисті рослин для боротьби з Pseudomonadaceae, Rhizobiaceae, Enterobacteriaceae, Corynebacteriaceae та Streptomycetaceae. Як приклад, який в жодному разі не обмежує обсяг охорони винаходу, слід назвати деякі збудники грибкових та бактеріальних захворювань, які підпадають під перераховані вище родові поняття: види роду Xanthomonas, такі як, наприклад, Xanthomonas campestris pv. oryzae; види роду Pseudomonas, такі як, наприклад, Pseudomonas syringae pv. lachrymans; види роду Erwinia, такі як, наприклад, Erwinia amylovora; види роду Pythium, такі як, наприклад, Pythium ultimum; види роду Phytophthora, такі як, наприклад, Phytophthora infestans; види роду Pseudoperonospora, такі як, наприклад, Pseudoperonospora humuli або Pseudoperonospora cubensis; види роду Plasmopara, такі як, наприклад, Plasmopara viticola; види роду Вгетіа, такі як, наприклад, Bremia lactucae; види роду Peronospora, такі як, наприклад, Peronospora pisi або Peronospora brassicae; види роду Erysiphe, такі як, наприклад, Erysiphe graminis; види роду Sphaerotheca, такі як, наприклад, Sphaerotheca fuliginea; види роду Podosphaera, такі як, наприклад, Podosphaera leucotricha; види роду Venturia, такі як, наприклад, Venturia inaequalis; види роду Pyrenophora, такі як, наприклад, Pyrenophora teres або Pyrenophora graminea (форма конідій: Drechslera, син.: Helminthosporium); види роду Cochliobolus, такі як, наприклад, Cochliobolus sativus (форма конідій: Drechslera, син.: Helminthosporium); види роду Uromyces, такі як, наприклад, Uromyces appendiculatus; види роду Риссіпіа, такі як, наприклад, Puccinia recondita; види роду Sclerotinia, такі як, наприклад, Sclerotinia sclerotiorum; види роду Tilletia, такі як, наприклад, Tilletia caries; види роду Ustilago, такі як, наприклад, Ustilago nuda або Ustilago avenae; види роду Pellicularia, такі як, наприклад, РеІІісиІагіа sasakii; види роду Ругісиїагіа, такі як, наприклад, Pyricularia oryzae; види роду Fusarium, такі як, наприклад, Fusarium culmorum; види роду Botrytis, такі як, наприклад, Botrytis cinerea; види роду Septoria, такі як, наприклад, Septoria nodorum; види роду Leptosphaeria, такі як, наприклад, Leptosphaeria nodorum; види роду Cercospora, такі як, наприклад, Cercospora canescens; види роду Alternaria, такі як, наприклад, Alternaria brassicae; види роду Pseudocercosporella, такі як, наприклад, Pseudocercosporella herpotrichoides. Активні речовини згідно з винаходом здійснюють також сильний зміцнювальний вплив на рослини, тому вони є придатними для мобілізації власних захисних сил рослин проти ураженням небажаними мікроорганізмами. Під речовинами, які зміцнюють рослини (збільшують стійкість) в даному контексті слід розуміти такі речовини, які здатні стимулювати захисну систему рослин таким чином, що оброблені рослини при наступному зараженні небажаними мікроорганізмами проявляють високу стійкість по відношенню до цих мікроорганізмів. Під небажаними мікроорганізмами в даному випадку слід розуміти фітопатогенні гриби, бактерії та віруси. Отже, речовини згідно з винаходом можуть бути застосовувані для захисту рослин протягом деякого проміжку часу після обробки від ураження названими збудниками захворювань. Проміжок часу, протягом якого діє захист, загалом становить від 1 до 10 днів, переважно від 1 до 7 днів після обробки рослин активними речовинами. Висока сумісність рослин з активними речовинами у концентраціях, необхідних для боротьби із захворюваннями рослин, дозволяє обробляти надземні частини рослини, рослини, їх насіння та ґрунт. При цьому активні речовини згідно з винаходом особливо вигідно можна застосовувати для боротьби із захворюваннями зернових культур, наприклад, з видами роду Рuссіnіа, із захворюваннями винограду, фруктових та овочевих культур, як, наприклад, види роду Botrytis, види роду Venturia або види роду Alternaria. Активні речовини згідно з винаходом придатні також для збільшення врожаю. Крім того вони мають мінімальну токсичність та високу сумісність з рослинами. Активні речовини згідно з винаходом також, в разі необхідності, у визначених концентраціях та витратних кількостях можуть бути застосовані як гербіциди, для впливу на ріст рослин, а також для боротьби з тваринними шкідниками. їх також можна використовувати, в разі потреби, як проміжних та вихідні продукти для синтезу інших активних речовин. Згідно з винаходом можна обробляти всі рослини або частини рослин. При цьому під рослиною розуміють усі рослини та популяції рослин, такі як бажані та небажані дикі та культурні рослини (включаючи культурні рослини природного походження). Культурними рослинами можуть бути рослини, які можуть бути одержані традиційними методами вирощування та оптимізації або методами біотехнології та генної інженерії або комбінацією цих методів, включаючи трансгенні рослини та сорти рослин, захищені і незахищені законом про захист сортів рослин. Під частинами рослин слід розуміти всі надземні та підземні частини і органи рослин, такі як парость, лист, квітка та корінь, причому слід назвати, наприклад, листи, голки, стебла, стовбури, квіти, плоди і насіння, а також корені, бульби, кореневища. До частин рослини належать також продукти врожаю, а також вегетативний і генеративний матеріал для розмноження, наприклад, черешки, бульби, кореневища, відводки та насіння. Обробку згідно з винаходом рослин або частин рослин комбінацією активних речовин здійснюють безпосередньо або шляхом впливу на їх оточення, життєвий простір або складські приміщення звичайними методами, наприклад, шляхом занурення, обприскування, обробки парою, розпилення, розсіювання, намазування, обприскування, а у випадку матеріалу для розмноження, зокрема насіння, шляхом нанесення на них одно-або багатошарового покриття. У захисті матеріалу речовини згідно з винаходом можна застосовувати для захисту технічних матеріалів від ураження або їх руйнування небажаними мікроорганізмами. Під технічними матеріалами у даному контексті слід розуміти матеріали, виготовлені для застосування у техніці. Прикладами таких технічних матеріалів, які повинні бути захищені активними речовинами згідно з винаходом від зміни або руйнування мікроорганізмами, є клейкі речовини, глини, папір та картон, тканини, шкіра, деревина, лакофарбові матеріали та вироби з пластмаси, змазки та інші матеріали, які можуть бути вражені або зруйновані мікроорганізмами. В рамках матеріалів, що підлягають захисту, слід також назвати частини виробничого устаткування, наприклад, замкнені цикли охолодження, які можуть бути пошкоджені внаслідок розмноження мікроорганізмів. В рамках даного винаходу як технічним матеріалам перевагу надають клейким речовинам, глинам, паперу та картону, шкірі, деревині, лакофарбовим матеріалам, змазкам та рідким теплоносіям, особливо деревині. Серед мікроорганізмів, які можуть впливати на руйнування або зміну технічних матеріалів, слід, наприклад, назвати бактерії, грибки, дріжджі, водорості та слизові організми. Активні речовини згідно з винаходом переважно впливають на грибки, зокрема плісняву, на грибки, що псують та руйнують деревину (Basidiomyceten), а також на слизові організми та водорості. Слід назвати, наприклад, мікроорганізми таких родів: Alternaria, наприклад, Alternaria tenuis, Aspergillus, наприклад, Aspergillus niger, Chaetomium, наприклад, Chaetomium globosum, Coniophora, наприклад, Coniophora puetana, Lentinus, наприклад, Lentinus tigrinus, Penicillium, наприклад, Penicillium glaucum, Polyporus, наприклад, Polyporus versicolor, Aureobasidium, наприклад, Aureobasidium pullulans, Sclerophoma, наприклад, Sclerophoma pityophila, Trichoderma, наприклад, Trichoderma viride, Escherichia, наприклад, Escherichia coli, Pseudomonas, наприклад, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus, наприклад, Staphylococcus aureus. Активні речовини згідно з винаходом залежно від їх відповідних фізичних та/або хімічних властивостей можуть бути перетворені на звичайні препаративні форми, такі як розчини, емульсії, суспензії, порошки, піни, пасти, грануляти, аерозолі, мікрокапсульовані в полімерні речовини для насіння, а також УФ-композиції з утворенням туману холодним та гарячим способом. Ці композиції одержують відомими способами, наприклад, змішуванням активних речовин з розріджувачами, тобто рідкими розчинниками, розрідженими газами під тиском та/або твердими носіями, в разі необхідності, при застосуванні поверхнево-активних речовин, тобто емульгаторів та/або диспергаторів та/або піноутворюючих речовин. У випадку використання води як розріджувача можуть також бути застосовані, наприклад, органічні розчинники як допоміжні засоби, що поліпшують розчинення. Як рідкі органічні розчинники в основному застосовують: ароматичні сполуки, такі як ксилол, толуол, або алкілнафталіни, хлоровані ароматичні сполуки або хлоровані аліфатичні вуглеводні, такі як хлорбензоли, хлоретилени або метиленхлорид, аліфатичні вуглеводні, такі як циклогексан, або парафіни, наприклад, фракції нафти, спирти, такі як бутанол або гліколь, а також їх етери та естери, кетони, такі як ацетон, метилетилкетон, метилізобутилкетон або циклогексанон, сильнополярні розчинники, такі як диметилформамід та диметилсульфоксид, а також воду. Під газоподібними розріджувачами або носіями розуміють такі рідини, які при нормальній температурі та нормальному тиску існують у формі газу, наприклад, аерозолю, такі як галогенвуглеводні, а також бутан, пропан, азот та діоксид вуглецю. Як тверді носії мають на увазі: наприклад, помели природних каменів, таких як каоліни, глиноземи, тальк, крейда, кварц, атапульгіт, монтморилоніт або діатомова земля, та помели синтетичних каменів, такі як високодисперсна кремнієва кислота, оксид алюмінію та силікати. Як тверді носії для гранулятів мають на увазі: наприклад, подрібнені та фракціоновані природні кам'яні породи, такі як кальцит, мармур, пемза, сепіоліт, доломіт, а також синтетичні грануляти з неорганічного або органічного борошна, а також грануляти з органічного матеріалу, такого як тирса, шкарлупа кокосових горіхів, кукурудзяні качани та стебла тютюну. Як емульгатори та/або піноутворюючі засоби мають на увазі: наприклад, неіоногенні та аніонні емульгатори, такі як поліоксиетиленовий естер жирної кислоти, поліоксиетиленовий етер жирного спирту, наприклад, алкіларилполігліколевий етер, алкілсульфонати, алкілсульфати, арилсульфонати, а також гідролізати білку, Як диспергуючі засоби мають на увазі: наприклад, відпрацьовані лігнінсульфітні луги та метилцеллюлозу. У композиціях можуть бути застосовані речовини, що поліпшують адгезію, такі як карбоксиметилцелюлоза, природні та синтетичні порошкоподібні, зернисті або латексоподібні полімери, такі як гуміарабік, полівініловий спирт, полівінілацетат, а також природні фосфоліпіди, такі як кефаліни та лецитини, та синтетичні фосфоліпіди. Іншими добавками можуть бути мінеральні масла та рослинні олії. Можуть бути застосовані барвники, такі як неорганічні пігменти, наприклад, оксид заліза, оксид титану, фероціан синій, та органічні барвники, такі як алізарин-, азо- та металфталоціанінові барвники та слідові кількості живильних мікроелементів, такі як солі заліза, марганцю, бору, міді, кобальту, молібдену та цинку. Композиції містять загалом від 0,1 до 95ваг.% активної речовини, переважно, від 0,5 до 90ваг.% активної речовини. Активні речовини згідно з винаходом можуть бути застосовані як такі або у своїх препаративних формах, а також у сумішах з відомими фунгіцидами, бактерицидами, акарицидами, нематоцидами або інсектицидами, наприклад, для розширення спектру дії або запобігання розвитку резистентності. У багатьох випадках при цьому одержують синергический ефект, тобто ефективність суміші є вищою, ніж сума ефективностей окремих компонентів. Як компоненти для змішуванням придатними є такі сполуки: Фунгіциди: 2-фенілфенол; 8-гідроксихінолінсульфат; ацибензолар-8-метил; алдиморф; амідофлумет; ампропілфос; ампропілфос-калій; андоприм; анілазин; азаконазол; азоксистробін; беналаксил; беноданіл; беноміл; бентиавалікарб-ізопропіл; бензамакрил; бензамакрил-ізобутил; біланофос; бінапакрил; біфеніл; бітертанол; бластицидин-S; бромуконазол; бупіримат; бутіобат; бутиламін; полісульфід кальцію; капсиміцин; каптафол; каптан; карбендазим; карбоксин; карпропамід; карвон; хинометіонат; хпобентіазон; хлорфеназол; хлоронеб; хлороталоніл; хлозолінат; хлозилакон; ціазофамід; цифлуфенамід; цимоксаніл; ципроконазол; ципродиніл; ципрофурам; Dagger G, дебакарб; дихлофлуанід; дихлон; дихлорофен; диклоцимет; дикломезин; диклоран; діетофенкарб; дифеноконазол; дифлуметорим; диметиримол; диметоморф; димоксистробін; диніконазол; диніконазол-м; динокап; дифеніламін; дипіритіон; диталімфос; дитіанон; додин; дразоксолон; едифенфос; епоксиконазол; етабоксам; етиримол; етридіазол; фамоксадон; фенамідон; фенапаніл; фенаримол; фенбуконазол; фенфурам; фенгексамід; фенітропан; феноксаніл; фенпіклоніл; фенпропідин; фенпропіморф; фербам; флуазинам; флубензімін; флудіоксоніл; флуметовер; флуморф; фтормід; флуоксастробін; флухінконазол; флурпримідол; флусилазол; флусульфамід; флутоланіл; флутриафол; фолпет; фозетилалюміній, фозетил-натрій; фуберидазол; фуралаксил; фураметпір; фуркарбаніл; фурмециклокс; гуазатин; гексахлорбензол; гексаконазол; гімексазол; імазаліл; імібенконазол; іміноктадину триацетат; іміноктадину трис(албесил); йодокарб; іпконазол; іпробенфос; іпродіон; іпровалікарб; ірумаміцин; ізопротіолан; ізоваледіон; казугаміцин; крезоксим-метил; манкозеб; манеб; меферимзон; мепаніпірим; мепроніл; металаксил; металаксил-м; метконазол; метасульфокарб; метфуроксам; метирам; метоміностробін; метсульфовакс; мілдіоміцин; міклобутаніл; міклозолін; натаміцин; нікобіфен; нітротал-ізопропіл; новіфлумурон; нуаримол; офурак; оризастробін; оксадиксил; оксолінова кислота; окспоконазол; оксикарбоксин; оксифентіїн; паклобутразол; пефуразоат; пенконазол; пенцикурон; фосдифен; фталід; пікоксистробін; піпералін; поліоксин; поліоксорим; пробеназол; прохлораз; процимідон; пропамокарб; пропанозин-натрій; пропіконазол; пропінеб; прохіназид; протіоконазол; піраклостробін; піразофос; пірифенокс; піриметаніл; пірохілон; піроксифур; піролнітрин; хінконазол; хіноксифен; хінтоцен; симеконазол; спіроксамін; сірка; тебуконазол; теклофталам; текназен; тетциклацис; тетраконазол; тіабендазол; тиціофен; тифлузамід; тіофанат-метил; тирам; тіоксімід; толклофос-метил; толілфлуанід; триадимефон; триадименол; триазбутил; триазоксид; трицикламід; трициклазол; тридеморф; трифлоксистробін; трифлумізол; трифорин; тритіконазол; уніконазол; валідаміцин А; вінклозолін; зинеб; зирам; зоксамід; (2S)-N-[2-[4-[[3-(4-хлорфеніл)-2-пропініл]окси]-3-метоксифеніл]етил]-3метил-2-[(метилсульфоніл)аміно]бутанамід; 1-(1-нафталеніл)-1Н-пірол-2,5-діон; 2,3,5,6-тетрахлор-4(метилсульфоніл)піридин; 2-аміно-4-метил-N-феніл-5-тіазолкарбоксамід; 2-хлор-N-(2,3-дигідро-1,1,3триметил-1Н-інден-4-іл)-3-піридинкарбоксамід; 3,4,5-трихлор-2,6-піридиндикарбонітрил; актиноват; цис-1-(4хлорфеніл)-2-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл)-циклогептанол; метил 1-(2,3-дигідро-2,2-диметил-1Н-інден-1-Іл)-1Німідазол-5-карбоксилат; гідрокарбонат калію; N-(6-метокси-3-піридиніл)циклопропанкарбоксамід; N-бутил-8(1,1-диметилетил)-1-оксаспіро[4.5]декан-3-амін; тетратіокарбонат натрію; а також солі міді та композиції міді, такі як бордоська суміш; гідроксид міді; нафтенат міді; оксихлорид міді; сульфат міді; куфранеб; оксид міді; манкоппер; оксин-мідь. Бактерициди: Бронопол; дихлорофен; нітрапірин; диметилдитіокарбамат нікелю; касугаміцин; октилінон; фуранкарбонова кислота; окситетрациклін; пробеназол; стрептоміцин; теклофталам; сульфат міді та інші сполуки міді. Інсектициди / акарициди / нематоциди: Абамектин; ABG-9008; ацефат; ацехіноцил; ацетаміприд; ацетопрол, акринатрин, AKD-1022; AKD-3059; AKD-3088; аланікарб, алдикарб, алдоксикарб, алетрин, алетрин 1R-ізомери, альфа-циперметрин (альфаметрин), амідофлумет, амінокарб, амітраз, авермектин, AZ 60541, азадирахтин, азаметифос, азинфосметил, азинфос-етил, азоциклотин, Bacillus popilliae, Bacillus sphaericus, Bacillus subtilis, Bacillus thuringiensis, Bacillus thuringiensis лінії EG-2348, Bacillus thuringiensis лінії GC-91, Bacillus thuringiensis лінії NCTC-11821, бациловіруси, Beauveria bassiana, Beauveria tenella, бендіокарб, бенфуракарб, бенсултап, бензоксимат, бетацифлутрин, бета-циперметрин, біфеназат, біфентрин, бінапакрил, біоалетрин, біоалетрин-S-циклопентилізомер, біоетанометрин, біоперметрин, біоресметрин, бістрифлурон, ВРМС, брофенпрокс, бромофос-етил, бромопропілат, бромфенвінфос (-метил), BTG-504, BTG-505, буфенкарб, бупрофезин, бутатіофос, бутокарбоксим, бутоксикарбоксим, бутилпіридабен, кадусафос, камфехлор, карбарил, карбофуран, карбофенотіон, карбосульфан, картап, CGA-50439, хінометіонат, хлордан, хлордимеформ, хлоетокарб, хлоретоксифос, хлорфенапір, хлорфенвінфос, хлорфлуазурон, хлормефос, хлоробензилат, хлоропікрин, хлорпроксифен, хлорпірифос-метил, хлорпірифос (-етил), хловапортрин, хромафенозид, цис-циперметрин, цис-ресметрин, цис-перметрин, клоцитрин, клоетокарб, клофентезин, клотіанідин, клотіазобен, кодлемон, коумафос, ціанофенфос, ціанофос, циклопрен, циклопротрин, Cydia pomonella, цифлутрин, цигалотрин, цигексатин, циперметрин, цифенотрин (1R-транс-ізомер), циромазин, DDT, дельтаметрин, деметон-Б-метил, деметон-S-метилсульфон, діафентіурон, діаліфос, діазинон, дихлофентіон, дихлорвос, дикофол, дикротофос, дицикланіл, дифлубензурон, диметоат, диметилвінфос, динобутон, динокап, динотефуран, діофенолан, дисульфотон, докузат-натрій, дофенапін, DOWCO-439, ефлузиланат, емамектин, емамектин-бензоат, емпентрин (1R-ізомер), ендосульфан, Entomopthora spp., EPN, есфенвалерат, зтіофенкарб, етипрол, зтіон, етопрофос, етофенпрокс, етоксазол, етримфос, фамфур, фенаміфос, феназаквін, фенбутатин оксид, фенфлутрин, фенітротіон, фенобукарб, фенотіокарб, феноксакрим, феноксикарб, фенпропатрин, фенпірад, фенпіритрин, фенпіроксимат, фенсульфотіон, фентіон, фентрифаніл, фенвалерат, фіпроніл, флонікамід, флуакрипірим, флуазурон, флубензімін, флуброцитринат, флуциклоксурон, флуцитринат, флуфенерим, флуфеноксурон, флуфенпрокс, флуметрин, флупіразофос, флутензин (флуфензин), флувалінат, фонофос, форметанат, формотіон, фосметилан, фостіазат, фубфенпрокс (флупроксифен), фуратіокарб, гамацигалотрин, гама-НСН, госиплур, грандлур, віруси гранулози, галфенпрокс, галофенозид, НСН, HCN-801, гептенофос, гексафлумурон, гекситіазокс, гідраметилнон, гідропрен, ІKА-2002, імідаклоприд, іміпротрин, індоксакарб, йодофенфос, іпробенфос, ісазофос, ізофенфос, ізопрокарб, ізоксатіон, івермектин, японілур, кадетрин, ядернополіедрові віруси, кінопрен, лямбда-цигалотрин, ліндан, луфенурон, малатіон, мекарбам, месульфенфос, метальдегід, метам-натрій, метакрифос, метамідофос, Metharhizium anisopliae, Metharhizium flavoviride, метидатіон, метіокарб, метоміл, метопрен, метоксихлор, метоксифеноцид, метолкарб, метоксадіазон, мевінфос, мілбемектин, мілбеміцин, МКІ-245, MON-45700, монокротофос, моксидектин, МТІ800, налед, NC-104, NC-170, NC-184, NC-194, NC-196, ніклозамід, нікотин, нітенпірам, нітіазин, NNI-0001, NNI0101, NNI-0250, NNI-9768, новалурон, новіфлумурон, ОК-5101, ОК-5201, ОК-9601, ОК-9602, ОК-9701, ОК-9802, ометоат, оксаміл, оксидеметон-метил, Paecilomyces fumosoroseus, паратіон-метил, паратіон (-етил), перметрин (цис-, транс-), нафта, РН-6045, фенотрин (1R-транс ізомер), фентоат, форат, фосалон, фосмет, фосфамідон, фосфокарб, фоксим, піпероніл бутоксид, піримікарб, піриміфос-метил, піриміфос-етил, пралетрин, профенофос, промекарб, пропафос, прогаргіт, пропетамфос, пропоксур, протіофос, протоат, протрифенбут, піметрозин, піраклофос, піресметрин, піретрум, піридабен, піридаліл, піридафентіон, піридатіон, піримідифен, пірипроксифен, квіналфос, ресметрин, RH-5849, рибавірин, RU-12457, RU-15525, S421, S-1833, салітіон, себуфос, SI-0009, силафлуофен, спіносад, спіродиклофен, спіромезифен, сульфлурамід, сульфотеп, сулпрофос, SZI-121, тау-флувалінат, тебуфенозид, тебуфенпірад, тебупіримфос, тефлубензурон, тефлутрин, темефос, темівінфос, тербам, тербуфос, тетрахлорвінфос, тетрадифон, тетраметрин, тетраметрин (1R-ізомер), тетрасул, тета-циперметрин, тіаклоприд, тіаметоксам, тіапроніл, тіатрифос, тіоциклам гідрооксалат, тіодикарб, тіофанокс, тіометон, тіосултап-натрій, тюрингієнсин, толфенпірад, тралоцитрин, тралометрин, трансфлутрин, триаратен, триазамат, триазофос, триазурон, трихлофенідин, трихлорфон, трифлумурон, триметакарб, вамідотіон, ваніліпрол, вербутин, VerticHlium lecanii, WL-108477, WL-40027, YI-5201, YI-5301, YI-5302, ХМС, ксилілкарб, ZA-3274, зета-циперметрин, золапрофос, ZXI-8901, сполука 3-метил-феніл-пропілкарбамат (тсумациде Z), сполука 3-(5-хлор-3-піридиніл)-8-(2,2,2трифторетил)-8-азабіцикло[3.2.1]октан-3-карбонітрил (№-CAS 185982-80-3) та відповідні 3-ендо-ізомери (№CAS 185984-60-5) [див. WO-96/37494, WO-98/25923], а також композиції, що містять інсектицидно активні рослинні екстракти, нематоди, гриби або віруси. Можливою є також суміш з іншими відомими активними речовинами, такими як гербіциди, або з добривами та регуляторами росту рослин, захисними речовинами або напівхімікатами. Крім того сполуки формули (І) згідно з винаходом також проявляють сильну протигрибкову активність. У них досить широкий спектр протигрибкової дії, сюди зокрема належать дерматофіти та грибки, пліснява та двофазові грибки (наприклад, вид Candida, як, наприклад, Candida albicans, Candida glabrata), а також Epidermophyton floccosum, вид Aspergillus, як, наприклад, Aspergillus niger та Aspergillus fumigatus, вид Trichophyton, як, наприклад, Trichophyton mentagrophytes, вид Microsporon, як, наприклад, Microsporon canis та audouinii. Перелік цих грибів в жодному разі не обмежує спектр дії, він має лише пояснювальний характер. Активні речовини можуть бути застосовані як такі, у вигляді їх препаративних форм або у вигляді одержаних з них форм, готових до застосування, таких як розчини, суспензії, порошки для розпилення, пасти, розчинні порошки, дуети та грануляти. Застосування відбувається звичайними способами, наприклад, шляхом лиття, розбризкування, розпилення, розкидання, запилення, обробки піною, намазування і т.д. Крім того можливим є також нанесення активних речовин способом Ultra-Low-Volume (наднизького об'єму) або шляхом впорскування композиції активних речовин або самої активної речовини в фунт. Можливо також обробляти насіння рослин перед посівом. При застосуванні активних речовин згідно з винаходом як фунгіцидів витратні кількості залежно від виду нанесення можна варіювати у широкому діапазоні. При обробці частин рослин витратна кількість активної речовини загалом становить від 0,1 до 10 000г/га, переважно від 10 до 1000г/га. При обробці насіння витратна кількість активної речовини загалом становить від 0,001 до 50г на кілограм насіння, переважно від 0,01 до 10г на кілограм насіння. При обробці фунту витратна кількість активної речовини загалом становить від 0,1 до 10 000г/га, переважно від 1 до 5000г/га. Як вже було згадано вище, згідно з винаходом можна обробляти всі рослини та їх частини. В одному із переважних варіантів виконання винаходу обробляють дикоростучі рослини або види та сорти рослин, одержані звичайними біологічними методами селекції, такими як схрещування, злиття протопластів, а також їх частини. В іншому переважному варіанті виконання винаходу обробляють трансгенні рослини та сорти рослин, одержані гентехнологічними методами, в разі необхідності, у комбінації зі звичайними методами (генетично модифіковані організми) та частини рослин. Поняття "частини" або "частини рослин" було роз'яснене вище. Особливо переважно згідно з винаходом обробляють рослини наявних у продажу сортів або сортів, які знаходяться у використанні. Під сортами рослин розуміють рослини з новими властивостями, виведені звичайною селекцією, мутагенезом або рекомбінантими ДНК-методами. Це можуть бути сорт, види, біо- та генотипи. Залежно від виду або сорту рослин, їх походження та умов росту (ґрунт, клімат, період вегетації, харчування) в результаті обробки згідно з винаходом можуть спостерігатися нададитивні («синергічні») ефекти. Так, наприклад, можливе зниження кількості застосовуваних речовин та/або розширення спектра дії та/або посилення дії речовин та засобів згідно з винаходом, покращення росту рослин, підвищена толерантність по відношенню до високих або низьких температур, підвищена толерантність до браку вологи або до вмісту солей у воді або у ґрунті, підвищена продуктивність при цвітінні, полегшення збору врожаю, прискорення дозрівання, більш високий врожай, більш висока якість та/або більш висока поживність продуктів врожаю, краще збереження та/або краща здатність до переробки продуктів врожаю, що виходять за межі власне очікуваних ефектів. До переважних трансгенних (одержаних із використанням генних технологій) рослин або сортів рослин згідно з винаходом належать всі рослини, містять генетичний матеріал, модифікований за генною технологією, що додає цим рослинам особливо вигідні цінні властивості. Прикладами таких властивостей є кращий ріст рослин, підвищена толерантність по відношенню до високих або низьких температур, підвищена толерантність до браку вологи або до вмісту солей у воді або у ґрунті, підвищена продуктивність при цвітінні, полегшення збору врожаю, прискорення дозрівання, більш високий врожай, більш висока якість та/або більш висока поживність продуктів врожаю, більша тривалість збереження та/або краща здатність до переробки продуктів врожаю. До інших та особливо переважних прикладів таких властивостей належать підвищена стійкість рослин до тваринних шкідників та до мікроорганізмів, таких як комахи, кліщі, патогенні для рослин грибки, бактерії та/або віруси, а також підвищена толерантність рослин до певних гербіцидних активних речовин. Як приклади трансгенних рослин слід згадати важливі культурні рослини, такі як зернові (пшениця, рис), кукурудза, соя, картопля, бавовна, тютюн, рапс, а також фруктові рослини (із плодами яблук, груш, плодами цитрусових та виноград), причому особливу перевагу надають кукурудзі, сої, картоплі, бавовні, тютюну та рапсу. До особливо переважних властивостей належать підвищена стійкість рослин до комах, павуків, нематодів та слимаків у зв'язку з токсинами, що утворюються в рослинах, особливо такими, які створюються за допомогою генетичного матеріалу з Bacillus Thuringiensis (наприклад, за допомогою генів СrуІА(а), СrуІА(b), СrуІА(с), СrуІІА, СrуІІІА, СrуІІІВ2, Сrу9с, Сrу2Аb, Сrу3Вb та CrylF, а також їх комбінацій) у рослинах (надалі "Бт. рослини"). До особливо переважних властивостей належать також підвищена стійкість рослин по відношенню до грибів, бактерій та вірусів завдяки набутій системній стійкості (SAR), системіну, фітоалексину, еліциторам, а також генам резистентності та відповідно експериментованим протеїнам та токсинам. Крім того до особливо переважних властивостей належать також підвищена толерантність рослин по відношенню до певних гербіцидно активних речовин, наприклад, імідазолінів, сульфонілкарбамідів, гліфозатів або фосфінотрицину (наприклад, "PAT"-ген). Гени, що забезпечують бажані властивості, можуть зустрічатися в трансгених рослинах та в комбінаціях між собою. Прикладами "Бт. рослин" є сорти кукурудзи, бавовни, сої та картоплі, наявні у продажу під торговельними марками YIELD GARD® (наприклад, кукурудза, бавовна, соя), KnockOut® (наприклад, кукурудза), StarLink® (наприклад, кукурудза), Bollgard® (бавовна), Nucotn® (бавовна) та NewLeaf® (картопля). Прикладами толерантних до гербіцидів рослин є сорти кукурудзи, сорти бавовни та сорти сої, наявні у продажу під торговельними марками Roundup Ready® (толерантність по відношенню до гліфозату, наприклад, кукурудза, бавовна, соя), Liberty Link® (толерантність по відношенню до фосфінотрицину, наприклад, рапс), ІМІ® (толерантність по відношенню до імідазолінонів) та STS® (толерантність по відношенню до сульфонілкарбамідів, кукурудза). Як стійкі до гербіцидів (звичайно вирощені в умовах толерантності по відношенню до гербіцидів) наявні у продажу під назвою Clearfield® сорти рослин (наприклад, кукурудза). Зрозуміло, що ці висловлення справедливі і для сортів рослин, що будуть створені в майбутньому або які в майбутньому потраплять на ринок, з цими або в майбутньому створеними генетичними властивостями. Найбільш переважно згідно з винаходом зазначені рослини можуть бути оброблені сполуками формули (І) або сумішами активних речовин згідно з винаходом. Вказані вище області переважних значень активних речовин або сумішей також використовують для обробки таких рослин. Найбільш переважно обробку рослин проводять спеціально зазначеними в даному тексті сполуками або сумішами. Одержання та застосування активних речовин згідно з винаходом демонструють наведені нижче приклади. Приклади одержання Приклад 1 До розчину 250,2мг (1,1ммоль) хлориду 3-дихлорметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбонілу та 161,9мг (1,6ммоль) триетиламіну в 10мл тетрагідрофурану додають 191,3мг (1,0ммоль) [2-(1,3,3триметилбутил)феніл]аміну. Реакційний розчин перемішують протягом 16 годин при температурі 60°С, фільтрують через силікагель, а розчинник відганяють у вакуумі. Після очищення колонковою хроматографією (циклогексан/етиловий естер оцтової кислоти 3:1) одержують 342,1мг (89% від теор.) 3-(дихлорметил)-1-метил-N-[2-(1,3,3-триметилбутил)феніл]-1Н-піразол-4карбоксаміду [ІоgР(рН=2,3)=4,02]. Аналогічно прикладу 1, а також відповідно до вказівок у загальному описі способів одержання одержують сполуки формули (І), вказані нижче в таблиці 1. Одержання вихідних речовин формули (II) Приклад (ll-1) 300,0мг (1,9ммоль) 3-форміл-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти розчиняють у 60мл дихлорметану та додають 1,0г (4,9ммоль) пентахлориду фосфору. Після витримування протягом 1,5 годин при кімнатній температурі суміш виливають у крижану воду, екстрагують дихлорметаном, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, а розчинник відганяють у вакуумі. Одержують 384,0мг (86% від теор.) хлориду 3-дихлорметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбонілу [ІоgР(рН2,3)=1,80]. Одержання вихідних речовин формули (VII) Приклад (VII-1) До розчину 10,0г (57ммоль) метилового естеру 4,4-диметокси-3-оксомасляної кислоти в 9,0г (85ммоль) триметилового естеру ортомурашиної кислоти додають 16,0мл (170ммоль) ангідриду оцтової кислоти. Реакційну суміш нагрівають протягом 16 зі зворотнім холодильником. При дистиляції реакційної суміші (температура кипіння 132-135°С, 0,2 бар) одержують 7,0г (56% від теор.) метилового естеру 4,4-диметокси-2-метоксиметилен-3-оксомасляної кислоти. Одержання вихідних речовин формули (IX) Приклад (lХ-1) При температурі -5°С розчин 2,0мл (38ммоль) метил гідразину є 340мл метанолу повільно по краплях додають до 7,5г метилового естеру 4,4-диметокси-2-метоксиметилен-3-оксомасляної кислоти. Після завершення додавання реакційну суміш перемішують протягом 16 годин при кімнатній температурі, а розчинник відганяють у вакуумі. Після очищення колонковою хроматографією (градієнт розчинника циклогексан/етиловий естер оцтової кислоти) одержують 6,5г (77% від теор.) метилового естеру 3-диметоксиметил-1-метил-1Н-піразол-4карбонової кислоти. Одержання вихідних речовин Формули (X) Приклад (Х-1) До розчину 2,1г (10ммоль) метилового естеру 3-диметоксиметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти та 20мл діоксану додають 10мл концентрованої соляної кислоти та перемішують протягом 16 годин при кімнатній температурі. Для переробки розчинник відганяють у вакуумі, залишок розчиняють у 200мл метиленхлориду та промивають 50мл води. Органічну фазу сушать над сульфатом магнію, фільтрують, а розчинник відганяють. Одержують 1,6г (94% від теор.) метилового естеру 3-форміл-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти [ІоgР(рН2,3)=0,46]. Одержання вихідних речовин Формули (XI) Приклад (ХІ-1) 6,0г (35,68ммоль) метилового естеру 3-форміл-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти розчиняють в 180мл тетрагідрофурану та 90мл води і додають 0,94г (39,25ммоль) гідроксиду літію. Реакційну суміш перемішують протягом 16 годин при кімнатній температурі, розчинник відганяють у вакуумі, водну фазу, яка залишилася, підкисляють розрідженою соляною кислотою, тричі екстрагують етиловим естером оцтової кислоти по 100мл. Органічні фази сушать над сульфатом магнію, фільтрують, а розчинник відганяють. Одержують 4,28г (78% від теор.) 3-форміл-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти, причому ІоgР(рН=2,3)=-0,19. Одержання вихідних речовин формули (XII) Приклад (XIl-1) 46,1мг (0,27ммоль) метилового естеру 3-форміл-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти розчиняють у 10мл дихлорметану та додають 142,9мг (0,67ммоль) пентахлориду фосфору. Реакційну суміш перемішують протягом 1,5 годин при кімнатній температурі, додають у воду, екстрагують діетиловим етером, сушать над сульфатом магнію, а розчинник відганяють у вакуумі. Одержують 53,0мг (86% від теор.) метилового естеру 3-(дихлорметил)-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти, причому ІоgР(рН2,3)=1,80. Цей метиловий естер омилюють відомими способами. Одержують 3-(дихлорметил)-1-метил-1Н-піразол-4карбонову кислоту, яку безпосередньо піддають взаємодії зі сполукою формули (III) або спочатку перетворюють у хлорид кислоти. Визначення вказаних у таблицях та прикладах одержання значень ІоgР відбувається згідно з Директивою EEC 79/831 Додаток V.A8 за допомогою ВЕРХ високоефективної рідинної хроматографії) на колоні інверсії фаз (С 18). Температура: 43°С. Визначення відбувається в кислому середовищі при значенні рН2,3:0,1% водного розчину фосфорної кислоти та ацетонітрила як елюєнта; лінійний градієнт від 10% ацетонітрилу до 90% ацетонітрилу. Калібрування відбувається за допомогою нерозгалужених алкан-2-онів (що містять 3-16 атомів вуглецю), logP-значення яких відомі (визначення logP-значень на основі часу утримування шляхом лінійної інтерполяції між двома розташованими один за одним алканонами). l-макс-значення визначають на основі УФ-спектрів від 200нм до 400нм максимальних сигналів хроматографа. Приклади застосування: Приклад А Дослідження Podosphaera (на яблуках)/захисна дія Розчинник: 24,5ваг. частин ацетону, 24,5ваг. частин диметилацетаміду, Емульгатор: 1,0ваг. частина алкіларилполігліколевого етеру. Для одержання необхідної композиції активних речовин 1 вагову частину активної речовини перемішують із вказаною кількістю розчинника та емульгатора, концентрат розріджують до необхідної концентрації водою. Для дослідження захисної дії молоді рослини обприскують композицією активної речовини зазначеної витратної кількості. Після висихання розчину рослини заражають водною суспензією збудника яблучної мучнистої роси Podosphaera leucotricha та після цього поміщають у теплицю при температурі приблизно 23°С та відносній вологості повітря приблизно 70%. Через 10 днів після зараження проводять оцінку. При цьому 0% означає ступінь дії, що відповідає контрольним зразкам, в той час як ступінь дії 100% означає, що ураження шкідниками не спостерігалось. Приклад В Дослідження Venturia (на яблуках)/захисна дія Розчинник: 24, 5ваг. частин ацетону, 24, 5ваг. частин диметилацетаміду, Емульгатор: 1,0ваг. частина алкіларилполігліколевого етеру. Для одержання необхідної композиції активних речовин 1 вагову частину активної речовини перемішують із вказаною кількістю розчинника та емульгатора, концентрат розріджують до необхідної концентрації водою. Для дослідження захисної дії молоді рослини обприскують композицією активної речовини зазначеної витратної кількості. Після висихання розчину рослини заражають суспензією збудника яблучного струпу Venturia inaequalis та після цього на 1 день поміщають в інкубаційну камеру при температурі приблизно 20°С та відносній вологості повітря 100%. Потім рослини поміщають в теплицю при температурі приблизно 21°С та відносній вологості повітря 90%. Через 10 днів після зараження проводять оцінку. При цьому 0% означає ступінь дії, що відповідає контрольним зразкам, в той час як ступінь дії 100% означає, що ураження шкідниками не спостерігалось. Приклад С Дослідження Botrytis (на бобах)/захисна дія Розчинник: 24,5ваг. частин ацетону, 24,5ваг. частин диметилацетаміду, Емульгатор: 1,0ваг. частина алкіларилполігліколевого етеру. Для одержання необхідної композиції активних речовин 1 вагову частину активної речовини перемішують із вказаною кількістю розчинника та емульгатора, концентрат розріджують до необхідної концентрації водою. Для дослідження захисної дії молоді рослини обприскують композицією активної речовини зазначеної витратної кількості. Після висихання розчину на кожен листок поміщають 2 маленькі шматочки агару, які обросли Botrytis cinerea. Заражені рослини поміщають у затемнену інкубаційну камеру при температурі приблизно 20°С та відносній вологості повітря 100%. Через 2 дні після зараження оцінюють величину плям на листках. При цьому 0% означає ступінь дії, що відповідає контрольним зразкам, в той час як ступінь дії 100% означає, що ураження шкідниками не спостерігалось. Приклад D Дослідження Puccinia (на пшениці)/захисна дія а) Розчинник: 50ваг. частин Ν,Ν-диметилацетаміду Емульгатор: 1ваг. частина алкіларилполігліколевого етеру b) Розчинник: 25ваг. частин Ν,Ν-диметилацетаміду Емульгатор: 0,6ваг. частин алкіларилполігліколевого етеру Для одержання необхідної композиції активних речовин 1 вагову частину активної речовини перемішують із вказаною кількістю розчинника та емульгатора, концентрат розріджують до необхідної концентрації водою. Для дослідження захисної дії молоді рослини обприскують композицією активної речовини у зазначеній витратній кількості. Після висихання аерозолю рослини обприскують, суспензією конідій Puccinia recondita. Заражені рослини на 48 годин поміщають у інкубаційну камеру при температурі 20°С та відносній вологості повітря 100%. Потім рослини поміщають в теплицю при температурі приблизно 20°С та відносній вологості повітря 80%, створюючи таким чином сприятливі умови для розвитку пустул іржі. Через 10 днів після зараження здійснюють оцінку. При цьому 0% означає ступінь дії, що відповідає контрольним зразкам, в той час як ступінь дії 100% означає, що ураження шкідниками не спостерігалось. Приклад Е Дослідження Sphaerotheca (на огірках)/захисна дія Розчинник: 49ваг. частин Ν,Ν-диметилацетаміду Емульгатор: 1ваг. частина алкіларилполігліколевого етеру. Для одержання необхідної композиції активних речовин 1 вагову частину активної речовини перемішують із вказаною кількістю розчинника та емульгатора, концентрат розріджують до необхідної концентрації водою. Для дослідження захисної дії молоді рослини огірків обприскують суспензією активної речовини у зазначеній витратній кількості. Через 1 день після обробки рослини заражають суспензією спор Sphaerotheca fuliginea. Після цього заражені рослини поміщають у теплицю при температурі 23°С та відносній вологості повітря 70%. Через 7 днів після зараження здійснюють оцінку. При цьому 0% означає ступінь дії, що відповідає контрольним зразкам, в той час як ступінь дії 100% означає, що ураження шкідниками не спостерігалось. Приклад F Дослідження Erysiphe (на ячмені)/захисна дія Розчинник: 25ваг. частин N, N-диметилацетаміду Емульгатор: 0,6ваг. частин алкіларилполігліколевого етеру. Для одержання необхідної композиції активних речовин 1 вагову частину активної речовини перемішують із вказаною кількістю розчинника та емульгатора, концентрат розріджують до необхідної концентрації водою. Для дослідження захисної дії молоді рослини обприскують композицією активної речовини у зазначеній витратній кількості. Після висихання розчину рослини запилюють спорами Erysiphe graminis f.sp. hordei. Після цього рослини поміщають у теплицю при температурі 20°С та відносній вологості повітря 80% з