Mimetик sмас

Реферат: Міметик SMAC та його фармацевтичні композиції та застосування. UA 108358 C2 (12) UA 108358 C2 UA 108358 C2 5 10 15 20 25 30 Галузь винаходу Даний винахід належить до галузі міметиків SMAC та композицій, а також їх застосувань для лікування проліферативних розладів, включаючи рак. Рівень техніки винаходу Інгібітори протеїнів апоптозу (IAPs) являють собою природним чином виникаючі внутрішньоклітинні протеїни, що придушують каспазо-залежний апоптоз. SMAC, також відомі як DIABLO, являє собою інший внутрішньоклітинний протеїн, що функціонує для антагонізування, тобто придушення активності IAPs. У нормальних здорових клітинах SMAC та IAPs функціонують разом для підтримування здорових клітин. Проте у певних хворобливих станах, наприклад раки та інші проліферативні захворювання, IAPs неадекватно антагонізуються й, відтак, попереджають апоптоз та спричиняють або загострюють аномальну проліферацію та виживання. Міметики SMAC, також відомі як антагоністи IAP, являють собою синтетичні невеликі молекули, що імітують структуру та активність антагоніста IAP чотирьох N-кінцевих амінокислот SMAC. (Міметики SMAC іноді називають антагоністами IAP). При введенні тваринам, що страждають на проліферативні розлади, міметики SMAC антагонізують IAPs, спричиняючи підвищення в апоптозі з-поміж аномально проліферативних клітин. Приклади пептидоміметиків SMAC являють собою такі, що описані в US 7,517,906; US 7,309,792; US 7,419,975; US 2005/0234042; US 2005/0261203; US 2006/0014700; US 2006/0025347; US 2006/0052311; US 2006/0128632; US 2006/0167066; US 2007/0042428; US 2007/032437; US 2008/0132485; WO 2005/069888; WO 2005/069894; WO 2006/010118; WO 2006/122408; WO 2006/017295; WO 2006/133147; WO 2006/128455; WO 2006/091972; WO 2006/020060; WO 2006/014361; WO 2006/097791; WO 2005/094818; WO 2008/045905; WO 2008/016893; WO 2007/136921; WO 2007/021825; WO 2007/130626; WO 2007/106192; та WO 2007/101347. Короткий опис винаходу Одним об'єктом даного винаходу є N-{1S-[2R-(6,6'-дифторo-3'-{4S-гідрокси-1-[2S-(2Sметиламіно-пропіоніламіно)-бутирил]-піролідин-2R-ілметил}-1H, 1'H-[2,2']бііндоліл-3-ілметил)4S-гідрокси-піролідин-1-карбоніл]-пропіл}-2S-метиламіно-пропіонамід та його фармацевтично прийнятні солі, а також різноманітні форми такої сполуки та її солі, як далі описано в подальшому тексті. Ця сполука має наступну структуру: OH F R5 O H N N H N NH O NH O HN HN O N F HO R5 (I) 35 40 45 де R5 означає –CH2CH3. Цю сполуку також називають тут Сполукою 15. Винахід, у споріднених аспектах, включає фармацевтичну композицію, яка містить таку сполуку, та спосіб лікування проліферативного розладу в людині або іншому ссавці, що цього потребує, що передбачає внутрішнє введення суб'єктові ефективної кількості зазначеної сполуки або її фармацевтично прийнятної солі. В інших аспектах згідно з винаходом запропоновано спосіб лікування проліферативного розладу у ссавця, що цього потребує, наприклад, у людини або домашньої тварини, або м'ясомолочної худоби, спортивної тварини, причому спосіб включає внутрішнє введення тварині ефективної кількості Сполуки 15 або її фармацевтично прийнятної солі. В іншому ілюстративному прикладі здійснення згідно з винаходом запропоновано спосіб викликання апоптозу в клітині, включаючи введення клітини в контакт зі Сполукою 15 або її 1 UA 108358 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 фармацевтичною сіллю. В цьому прикладі здійснення клітина може бути, наприклад, раковою клітиною. В додаткових ілюстративних прикладах здійснення винахід охоплює будь-який один або більше з вищезгаданих способів, що додатково включає введення другої пов'язаної з раком терапії, як-от, наприклад, опромінення, хіміотерапію, імунотерапію, фотодинамічну терапію, та їх поєднання. В подальшому ілюстративному прикладі здійснення винахід охоплює спосіб лікування автоімунного захворювання, де стан створюється або загострюється аномальним регулюванням апоптозу, у ссавці, що цього потребує, включаючи, наприклад, системний червоний вовчак, та ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру (Morbus Werlhof), що включає внутрішнє введення тварині ефективної кількості Сполуки 15 або її фармацевтично прийнятної солі. Короткий опис фігур На Фіг. 1 подано відсоток втрати маси тіла у щура після 4 днів внутрішньовенного болюсного введення з міметиками SMAC головним чином, як описано у Прикладі 4. На Фіг. 2 подано середній об'єм пухлини (2А) та зміну маси тіла (2В) у результаті лікування людських ксенотрансплантатів у "голих" мишей міметиками SMAC, головним чином як показано в Прикладі 5. Детальний опис винаходу Сполука за винаходом є міметиком SMAC, що може застосовуватися в лікуванні проліферативних розладів, наприклад: різноманітні доброякісні пухлини або злоякісні пухлини (рак), легкі проліферативні захворювання (наприклад, псоріаз, доброякісна гіпертрофія простати та рестеноз),або автоімунні захворювання (наприклад, автоімунний проліферативний гломерулонефрит, лімфопроліферативні автоімунні відповіді). Раки, які потенційно можуть лікуватися антагоністами IAP, включають, але не обмежуються такими: аденокарциному легень, рак підшлункової залози, рак товстої кишки, рак яєчників, рак грудей, мезотеліому, периферичну нейрому, рак сечового пухиря, гліобластому, меланому, адренокортикальну карциному, СНІДпов'язану лімфому, анальний рак, рак сечового пухиря, менінгіому, гліому, астроцитому, рак грудей, потиличний рак, хронічні мієлопроліферативні розлади (наприклад, хронічну лімфоцитарну лейкемію, хронічну мієлогенну лейкемію), рак товстої кишки, ендокринні раки, ендометріальний рак, епендимому, стравохідний рак, саркому Юїнга, зовнішньочерепні ембріонально-клітинні пухлини, зовнішньогонадні ембріонально-клітинні пухлини, рак зовнішньопечінкових жовчних протоків, рак жовчного пухиря, рак шлунку, шлунково-кишкові карциноїдні пухлини, гестаціозні трофобластичні пухлини, лейкоз ворсистих клітин, лімфому Ходжкіна, не-ходжкінську лімфому, гіпофарингеальний рак, інтраокулярну меланому, карциному інсулярних клітин, саркому Капоші, ларингеальний рак, лейкоз, гострий лімфобластний лейкоз, гострій мієлоїдний лейкоз, рак губів, рак ротової порожнини, рак печінки, рак грудей у чоловіків, злоякісну мезотеліому, медулобластому, меланому, карциному з клітин Меркеля, метастатичний лускоподібний рак шиї, множинну меланому та інші новоутворення плазматичних клітин, грибкоподібні мікози та синдром Сезарі, мієлодиспластичні синдроми, назофарингеальний рак, нейробластому, недрібноклітинний рак легені, дрібноклітинний рак легені, рак ротоглотки, раки кісток, включаючи остеосаркому та злоякісну фіброзну гістіоцитому кістки, оваріальний епітеліальний рак, оваріальні ембріонально-клітинні раки, оваріальні пограничні пухлини яєчника, рак підшлункової залози, рак навколоносових пазух, паратиреоїдний рак, рак статевого органу, феохромоцитому, пухлини гіпофізу, рак простати, рак прямої кишки, рак ниркового епітелію, ретинобластому, рабдоміосаркому, рак слинних залоз, рак шкіри, рак тонкого кишечнику, саркому м'яких тканин, супратенторіальні примітивні нейроектодермальні пухлини, пінеобластому, рак яєчка, тимому, тимусну карциному, рак щитоподібної залози, рак перехідних клітин ниркової миски й сечоводу, уретральний рак, саркому матки, вагінальний рак, рак вульви, та пухлину Вільма, та інші дитячі ниркові пухлини. Деякі приклади здійснення за винаходом включають викликання апоптозу клітин, зокрема патологічно проліферуючих клітин. Способи можуть здійснювати in vitro or in vivo. Способи за винаходом можуть включати введення сполуки за винаходом як такої, введення поєднання антагоністів ІАР, або введення сполуки за винаходом, з або без одного або більше додаткових антагоністів ІАР, та одним або більше додатковими хіміотерапевтичними агентами. Введення множинних агентів може бути одночасним або послідовним. Придатні хіміотерапевтичні агенти включають, але не обмежуються наступними: алкілуючі агенти (наприклад, циклофосфамід, мехоретамін, хлорамбуцил, мелфалан), антрацикліни (наприклад, даунорубіцин, доксорубіцин, епірубіцин, ідарубіцин, мітоксантрон, валрубіцин), циклоскелетні руйнівники (наприклад, паклітаксел, доцетаксел), епотілони (наприклад, епотілон А, епотілон В, епотілон D), інгібітори топоізомерази II (наприклад, етопозид, теніпозид, тафлупозид), аналоги 2 UA 108358 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 прекурсора нуклеотидних аналогів (наприклад, азацитидин, азатіоприн, капецитабін, цитарабін, доксифлуридин, фтороурацил, гемцитабін, меркаптопурин, метотрексат, тіогуанін), пептидні антибіотики (наприклад, блеоміцин), платиумні агенти (наприклад, карбоплатин, цисплатин, оксаліплатин), ретиноїди (наприклад, політрансретиноєва кислота), та алкалоїди та похідні барвінку (наприклад, вінбластин, вінкристин, віндезин, вінорелбін). У деяких прикладах здійснення хіміотерапевтичні агенти включають флударабін, доксорубіцин, паклітаксел, доцетаксел, камптотецин, етопозид, топотекан, іринотекан, цисплатин, карбоплатин, оксаліплатин, амсакрин, мітоксантрон, 5-фтороурацил, або гемцитабін. У деяких прикладах здійснення винаходу фармацевтичні композиції, що містять сполуку за винаходом, окремо або в поєднанні з одним або більше фармацевтичними інгредієнтами, вводять людині або об'єкту ветеринарії. Фармацевтичні композиції в типовому випадку включають принаймні один фармацевтично прийнятний ексципієнт, наприклад носій або розріджувач, та можуть уводитися звичайним чином різними шляхами, включаючи системний, топікальний або оральний шляхи. Введення здійснюють зазвичай внутрішньовенним упорскуванням, або болюсним або вливанням, але також не виключені інші шляхи введення. Внутрішньовенний склад може становити 1 мг/мл Сполуки 15 у стерильному 0.05M цитраті, забуференому PBS, pH5. Специфічні режими введення залежатимуть від призначення та інших факторів, включаючи конкретну сполуку, що вводиться. Кількість сполуки, що вводиться, являє собою терапевтично ефективну кількість. Доза, що вводиться, залежатиме від характеристик суб'єкта, підданого лікуванню, тобто конкретного пацієнта, віку, ваги, здоров'я, типів супутнього лікування, якщо таке є. Частота лікувань може легко визначатися фахівцем (тобто клініцистом). У типовому випадку сполуку за винаходом уводитимуть внутрішньовенним впорскуванням, включаючи шляхом вливання від більше ніж близько 1 до близько 120 хвилин, тобто близько 30 хвилин. Фармацевтична композиція за винаходом являє собою композицію, де активний фармацевтичний інгредієнт, тобто сполука за винаходом, достатньо чистий та композиція іншим чином придатна, для внутрішнього введення людині або іншому ссавцеві. Її можна приготувати в єдиній дозованій формі, тобто формі, придатній для одного введення суб'єктові. Відтак, наприклад, фармацевтична композиція у внутрішньовенній єдиній дозованій формі може міститись у пляшечці або попередньо наповненому шприці, кожне з яких містить ефективну кількість або придатну фракцію ефективної кількості так, щоб один уміст пляшечки або шприца вводилися в один час. Таке введення може повторюватися до близько 4 разів на день протягом періоду часу, якщо необхідно досягнути кумулятивно ефективної дози, або, регресії пухлини. Режими дозування можуть бути, наприклад, щоденними внутрішньовенними ін'єкціями або двічі на тиждень або, наприклад, щотижневими впорскуваннями за циклами три тижні з та один тиждень без, так довго, як лікування є ефективним, наприклад, аж доки захворювання прогресуватиме або лікарський засіб не витримується. Ефективна доза, що вводиться за кожне впорскування, становить кількість, ефективну та витримувану; вона може становити, наприклад, 2 2 2 0.01-30 мг/м , наприклад 0.2-10 мг/м , або, наприклад, 0.5-5 мг/м . Сполуку за винаходом можна застосовувати локально, як-от оприскуванням окремої кінцівки. Сполуку за винаходом також можуть застосовувати місцево, наприклад, як крем, гель, лосьйон або мазь, або в резервуарі або матрицеподібному пластирі, або в активній системі черезшкірної доставки. Ефективна доза являє собою таку, що під час терапії, яка може тривати, наприклад, один або більше тижнів, наприклад, множинні курси, що включають три тижні з/один тиждень без, дає результат у лікуванні проліферативного розладу, тобто, зменшення рівня прогресування захворювання, зупинку прогресування захворювання, або регресію або ремісію. Фармацевтичні композиції, що можуть використовуватися, включають терапевтично ефективну кількість сполуки, як описано вище, або фармацевтично прийнятної солі або її іншої форми разом з одним або більше фармацевтично прийнятними ексципієнтами. Фраза "фармацевтична композиція" означає композицію, прийнятну для введення в медичному застосуванні. Слід відзначити, що визначення правильних дозованих форм, дозованих кількостей та шляхів уведення для конкретного пацієнта знаходяться в межах рівня середнього фаху в фармацевтичній та медичній галузі. Композиції, прийнятні для парентерального введення, зручним чином включають стерильний водний препарат сполуки за винаходом, яка переважно ізотонічна з кров'ю реципієнта. Цей водний препарат може бути сформульований відповідно до відомих способів із застосуванням прийнятних носіїв або розріджувачів, які можуть включати буфер. Коли практикують сумісну або комбінаційну терапію, описану детальніше нижче, введення сполуки та композицій за даним винаходом може здійснюватися одночасно з, послідовно з або 3 UA 108358 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 перед хіміотерапією або опроміненням, так довго, як хіміотерапевтичний агент або опромінення сенсибілізує систему до сполуки та композицій за даним винаходом. Даний винахід також спрямований на застосування сполуки та композицій як хіміопотенціюючого агента з іншими підходами до лікування. Термін "хіміопотенціюючий агент" означає як агент, що діє на збільшення чутливості організму, тканини або клітини до хімічної сполуки, або лікування, зокрема "хіміотерапевтичних агентів" або "хіміоліків" або до лікування опроміненням. Відтак, сполука та композиції за даним винаходом можуть застосовуватися для інгібування зростання пухлини in vivo шляхом їх уведення в поєднанні з біологічним або хіміотерапевтичним агентом або шляхом застосування їх у поєднанні з опроміненням. При цих застосуваннях уведення сполуки та композицій за даним винаходом може здійснюватися перед, та з достатнім часом, для спричинення сенсибілізації місця, що мають лікувати. Альтернативно, сполуку та композиції за даним винаходом можуть застосовуватися одночасно з опроміненням та/або додатковими протираковими хімічними агентами (інфра). За допомогою таких систем можна уникнути повторних уведень сполуки та композицій за даним винаходом, наявна зростаюча придатність для суб'єкта та лікаря, та вони можуть бути особливо придатними для певних композицій за даним винаходом. Біологічні та хіміотерапевтичні/антинепластичні агенти та опромінення викликають апоптоз шляхом активації зовнішніх або внутрішніх апоптичних шляхів, та, оскільки сполуки та композиції за даним винаходом вивільняють антагоністи апоптичних протеїнів (IAPs), і, відтак, видаляють блок у апоптозі, поєднання хіміотерапевтичних/антинеопластичних агентів та опромінення зі сполукою та композиціями за даним винаходом має працювати додатково або синергетично для полегшення апоптозу. Поєднання сполуки за даним винаходом та біологічного або хіміотерапевтичного/антинеопластичного агента та/або опромінювальної терапії будь-якого типу, що активує зовнішні або внутрішні шляхи, можуть забезпечити ефективніший підхід на руйнування пухлинних клітин. Сполука за даним винаходом взаємодіє з IAP, як-от XIAP, cIAP-1, cIAP-2, ML-IAP тощо, та видаляє IAP-опосередкований блок апоптозу. Більшість хіміотерапевтичних/антинеопластичних агентів та/або опромінювальної терапії вбиває клітини, що активно діляться, шляхом активації внутрішнього апоптичного шляху, що веде до апоптозу та смерті клітини. Біологічні протипухлинні агенти, як-от TRAIL (TNF-пов'язаний викликаючий апоптоз ліганд) активують зовнішні апоптичні шляхи. Як детальніше описано нижче, приклади здійснення винаходу забезпечують поєднання сполуки за даним винаходом та біологічного або хіміотерапевтичного/антинеопластичного агента та/або опромінення, що забезпечує синергічну дію проти небажаної проліферації клітин. Ця синергічна дія між сполукою за даним винаходом та біологічним або хіміотерапевтичним/антинеопластичним агентом та/або опромінювальною терапією може покращити ефективність біологічного або хіміотерапевтичного/антинеопластичного агента та/або опромінювальних терапій. Це дозволить збільшення ефективності поточного біологічного або хіміотерапевтичних/анти-неопластичних агентів або опромінювальних лікувань, що дозволяє вищому відсотку пухлин відповідати на терапію, підвищену відповідь пухлини, та, потенційно, зменшення в дозі біологічного або хіміотерапевтичного/антинеопластичного агента, необхідного для лікування пухлини, таким чином забезпечуючи застосування більш толерантної дози біологічного або хіміотерапевтичного/антинеопластичного агента та/або опромінення. У прикладі здійснення за даним винаходом пацієнта лікують шляхом уведення сполуки або фармацевтичної композиції за даним винаходом під час, коли пацієнта піддають сумісному або попередньому опроміненню або хіміотерапії для лікування неопроліферативної патології пухлини, як-от, але не обмежуючись цим, рак сечового міхура, рак грудей, рак простати, рак легенів, рак підшлункової залози, рак шлунку, рак товстої кишки, рак яєчників, рак нирок, гепатома, меланома, лімфома, саркома та їх поєднання. В іншому прикладі здійснення за даним винаходом сполуку або композицію за даним винаходом можуть уводити в поєднанні з біологічним або хіміотерапевтичним агентом та/або для застосування в поєднанні з радіотерапією, імунотерапією, та/або фотодинамічною терапією, стимулюючи апоптоз та підвищення ефективності хіміотерапевтичної, радіотерапії, імунотерапії та/або фотодинамічної терапії. Приклади здійснення за винаходом включають спосіб лікування пацієнта, що страждає на рак, шляхом одночасного або сумісного введення біологічного або хіміотерапевтичного агента. Такі біологічні або хіміотерапевтичні агенти включають, але не обмежуються до хіміотерапевтичних агентів, описаних у "Modern Pharmacology with Clinical Applications", 6-е видання, Craig & Stitzel, Chpt. 56, стор. 639-656 (2004), включеній тут як посилання. Хіміотерапевтичний агентможе являти собою, але не обмежуючись цим, алкілуючі агенти, 4 UA 108358 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 антиметаболіти, протипухлинні агенти, продукти рослинного походження, як-от таксани, ферменти, гормональні агенти, різноманітні агенти, як-от цисплатин, моноклональні антитіла, глюкокортикоїди, мітотичні інгібітори, інгібітори топоізомерази І, інгібітори топоізомерази ІІ, імуномодулюючі агенти, як-от інтерферони, фактори зростання клітин, цитокіни, та не стероїдні протипухлинні сполуки (NSAID), фактори клітинного зростання та інгібітори кінази. Інші придатні класифікації для хіміотерапевтичних агентів включають інгібітори та протиестрогенні агенти. Конкретні приклади прийнятних біологічних та хіміотерапевтичних агентів включають, але не обмежуються до: цисплатин, кармустин (BCNU), 5-фтороурацил (5-FU), цитарабін (Ara-C), гемцитабін, метотрексат, даунорубіцин, доксорубіцин, дексаметазон, топотекан, етопозид, паклітаксел, вінкристин, тамоксифен, TNF-альфа, TRAIL та інші члени, тобто відмінні від TRAIL та TNF-альфа, надсімейства TNF молекул, інтерферон (в обох його альфа та бета-формах), талідомід, похідні талідоміду, як-от леналідомід, мелфалан, та інгібітори PARP. Інші конкретні приклади прийнятних хіміотерапевтичних агентів включають азотисті іприти, як-от циклофосфамід, алкілсульфонати, нітрозосечовини, етиленіміни, триазени, антагоністи фолату, аналоги пурину, аналоги піримідину, антрацикліни, блеоміцини, мітоміцини, дактиноміцини, плікаміцин, алкалоїди барвінка, епіподофілотоксини, таксани, глюкокортикоїди, L-аспарагіназа, естрогени, андрогени, прогестини, лютеїнізуючі гормони, октреотиду ацетат, гідроксисечовина, прокарбазин, мітотан, гексаметилмеламін, карбоплатин, мітоксантрон, моноклональні антитіла, левамізол, інтерферони, інтерлейкіни, філграстим та сарграмостим. Інший приклад здійснення за даним винаходом відноситься до застосування сполуки або композиції за даним винаходом у поєднанні з інгібіторами топоізомерази для потенціювання їхнього апоптозо-викликаючого ефекту. Інгібітори топоізомерази інгібують реплікацію та репарацію ДНК, відтак, стимулюючи апоптоз, та застосовуються як хіміотерапевтичні агенти. Інгібітори топоізомерази стимулюють руйнування ДНК шляхом інгібування ферментів, необхідних у процесі репарації ДНК. Отже, експорт Smac з мітохондрій до клітинного цитозолю викликається руйнуванням ДНК, спричиненим інгібіторами топоізомерази. Очікується, що інгібітори топоізомерази обох: класу Типу І (капртотецин, топотекан, SN-38 (активний метаболіт іринотекану) та класу Типу ІІ (етопозид) покажуть сильну синергію зі сполуками за даним винаходом. Подальші приклади топоізомеразо-інгібуючих агентів, що можуть використовуватися, включають, але не обмежуються такими: іринотекан, топотекан, етопозид, амсакрин, ексатекан, гіматекан тощо. Інші інгібітори топоізомерази включають, наприклад, Аклациноміцин A, камптотецин, даунорубіцин, доксорубіцин, еліптицин, епірубіцин та мітаксантрон. Інший приклад здійснення за даним винаходом відноситься до застосування сполуки або композиції за даним винаходом у поєднанні з нестероїдальними протизапальними лікарськими засобами (NSAIDs). В іншому прикладі здійснення винаходу, хіміотерапевтичний/антинеопластичний агент для застосування в поєднанні зі сполукою та композиціями за даним винаходом може являти собою платиновмісну сполуку. В одному прикладі здійснення винаходу платиновмісна сполука являє собою цисплатин. Цисплатин може синергізуватися зі сполукою даного винаходу та потенціювати інгібування IAP, як-от, але не обмежуючись такими: XIAP, cIAP-1, c-IAP-2, ML-IAP тощо. В іншому прикладі здійснення, платиновмісна сполука являє собою карбоплатин. Карбоплатин може синергізуватися зі сполукою за даним винаходом та потенціювати інгібування IAP, включаючи, але не обмежуючись такими: XIAP, cIAP-1, c-IAP-2, ML-IAP тощо. В іншому прикладі здійснення платиновмісна сполука являє собою оксаліплатин. Оксаліплатин може синергізуватися зі сполукою за даним винаходом та потенціювати інгібування IAP, включаючи, але не обмежуючись такими: XIAP, cIAP-1, c-IAP-2, ML-IAP тощо. Лікарські засоби платиумної хіміотерапії належать до загальної групи ДНК модифікуючих агентів. ДНК модифікуючі агенти можуть бути будь-якими високореактивними хімічними сполуками, що зв'язуються з різноманітними нуклеофільними групами в нуклеїнових кислотах та протеїнах та спричиняють мутагенний, карциногенний або цитотоксичний ефекти. ДНК модифікуючі агенти працюють за різними механізмами, руйнування функції ДНК та клітинна смерть; руйнування ДНК/утворення поперечних місточків або зв'язків між атомами в ДНК; та спричинення розузгодження нуклеотидів, що веде до мутацій, для досягнення тих самих кінцевих результатів. Три необмежуючі приклади платиновмісних модифікуючих ДНК агентів включають цисплатин, карбоплатин та оксаліплатин. Ще один приклад здійснення даного винаходу представляє терапевтичне поєднання або терапевтичне застосування в поєднанні сполуки або композицій за даним винаходом з антитілами TRAIL або антагоніста TRAIL, або іншими хімічними або біологічними агентами, які зв'язуються з або активують рецептор(и) TRAIL. Багато типів ракових клітин чутливі до TRAIL 5 UA 108358 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 спричиненого апоптозу, тоді як більшість нормальних клітин виявляються стійкими до цієї дії TRAIL. TRAIL-стійкі клітини можуть виникати за допомогою розмаїття різних механізмів, включаючи втрату рецептора, наявності рецепторів-пасток, надекспресії FLIP, що конкурує за зимоген каспазо-8 зв'язування під час утворення DISC та інгібування активованої каспази-3 та/або каспази-9 за допомогою XIAP. У стійкості до TRAIL, сполука або композиція за даним винаходом може збільшувати чутливість пухлинної клітини до TRAIL, приводячи до збільшеної клітинної смерті, клінічні кореляції якої, як очікується, є збільшуваною апоптичною активністю в TRAIL-стійких пухлинах, покращеної клінічної відповіді, підвищеної тривалості відповіді, та, насамкінець, підвищеного рівня виживаності пацієнта. В іншому прикладі здійснення за винаходом Сполуку 15 уводять у поєднанні з цитокіном, наприклад TNFα. Сполука та композиції за даним винаходом також можуть застосовуватися для підсилення опромінювальної терапії (або радіотерапії), тобто медичного застосування іонізуючого опромінювання як частини лікування раку для контролю злоякісних клітин. Хоча радіотерапію часто використовують як частину лікувальної терапії, іноді її використовують як пом'якшувальне лікування, коли лікування не є можливим та ціллю є симптоматичне полегшення. Радіотерапію зазвичай використовують для лікування пухлин. Її можуть застосовувати як первинну терапію. Також загальновідомо комбінувати радіотерапію та хірургію та/або хіміотерапію. Найчастіше пухлини, що їх лікують радіотерапією, являють собою рак грудей, рак простати, рак прямої кишки, раки голови та шиї, гінекологічні пухлини, рак сечового пухиря та лімфому. Опромінювальну терапію зазвичай застосовують тільки до локалізованих ділянок, охоплених пухлиною. Часто опромінювальні області також включають дренування лімфовузлів. Також можливо, але не розповсюджено призначати радіотерапію цілого тіла або цілої поверхні шкіри. Опромінювальну терапію зазвичай дають щоденно аж до 35-38 фракцій (щоденна доза є фракцією). Ці невеликі часті дози дають час здоровим клітинам знову зрости, виправляючи руйнування, спричинене опроміненням. Три головні розділи радіотерапії становлять: дистанційну променеву терапію або телетерапію, брахітерапію або терапію близькофокусним радіоактивним опроміненням та радіотерапією з відкритим (негерметизованим) джерелом, які є прийнятними прикладами лікувального протоколу за даним винаходом. Відмінності стосуються положення джерела опромінення; зовнішній знаходиться поза тілом, тоді як радіотерапія з закритим і відкритим джерелом включає радіоактивний матеріал, що доправляється внутрішньо. Герметизовані джерела брахітерапії зазвичай екстрагуються пізніше, тоді як відкриті джерела впорскуються в тіло. Сполука 15 може утворювати фармацевтично прийнятні солі, включаючи, але не обмежуючись такими: солі кислотного приєднання та/або основного приєднання. Такі солі охоплені всіма аспектами даного винаходу. Даний винахід охоплює Сполуку 15, синтезовану in vitro із застосуванням лабораторних технологій, як-от ті, що добре відомі хімікам у галузі синтезу; або синтезовану із застосуванням технологій in vivo, як-от через метаболізм, як-от наскрізний метаболізм, ферментація, розщеплення тощо. Також припускається, що сполука за даним винаходом може бути синтезована із застосуванням поєднання технологій in vitro та in vivo. Даний винахід також охоплює ізотопно-збагачені сполуки, які ідентичні Сполуці 15, окрім як тим фактом, що один або більше атомів заміщені атомом, що має атомну масу або масове число, відмінне від атомної маси або масового числа, що зазвичай зустрічаються в природі. Приклади ізотопів, що можуть включатися у винахід, включають ізотопи водню, вуглецю, азоту, 2 3 13 14 15 16 17 31 32 35 18 36 кисню, фосфору, фтору та хлору, як-от H, H, C, C, N, O, O, P, P, S, F, та Cl. 2 Заміщення тяжчими ізотопами, як-от дейтерій, тобто H, також включені. Ізотопно збагачені сполуки за даним винаходом можуть в основному одержуватися шляхом заміщення доступного ізотопно міченого реагенту на не-ізотопно збагачений реагент. Наприклад, введення дейтерію може завершуватися заміщенням боргідриду натрію d4-боргідридом натрію, або заміщенням йодметану d3-йодметаном. Показові приклади конкретних дейтерованих аналогів та їх одержання описані в Прикладі 1. Сполука 15 може існувати в несольватованих формах, а також у сольватованих формах, включаючи гідратовані форми. Крім того, Сполука 15 може існувати в різноманітних твердих станах, включаючи кристалічні, напівкристалічні та аморфні (некристалічні) форми, та в формі клатратів, проліків, поліморфів, біогідролізованих складних ефірів, рацемічних сумішей, нерацемічних сумішей, або як очищені стереоізомери, включаючи, але не обмежуючись такими, оптично чисті енантіомери або діастереомери. Загалом, всі ці та інші такі форми мають охоплюватися обсягом цього терміну, Сполуки 15. Посилання на Сполуку 15 та сполуку за винаходом, а також інші подібні терміни в цьому описі та формулі, мають включати не тільки 6 UA 108358 C2 5 10 15 20 25 одну сполуку формули (І), але також фармацевтично прийнятні солі Сполуки 15, а також різноманітні форми зазначеної сполуки або її солі, як-от такі, що описуються вище та нижче в тексті. В додаткових прикладах здійснення винахід охоплює сполуки, прийнятні як проміжні сполуки в синтезі Сполуки 15, а також у способах одержання таких проміжних сполук та Сполуки 15. Наприклад, у таких прикладах здійсненнях винахід охоплює сполуки, показані в Прикладах, нижче, як-от Сполуки 9, 10, 11, 12, 13, 14, та ізотопно збагачені сполуки, як-от Сполуки 18-32. Один такий приклад здійснення являє собою Сполуку 15, де замісник 4-OH на піролідиновому компоненті захищений захисною групою. Ілюстративна захисна група являє собою ацетильну групу, проілюстровану в Сполуках 11-14 нижче. Інші корисні захисні групи будуть очевидні фахівцям та включають, наприклад, бензоїльну, бензильну, триметилсилільну та трифенілметильну групи. Захисну групу видаляють, наприклад, шляхом уведення в контакт захищеного проміжного продукту кислотою або основою, як показано на Схемах XIII та XIV нижче. Відтак, винахід охоплює сполуку, що має структуру Сполуки 15, а також захищені варіанти Сполуки 15, як-от Сполуки 13 та 14, де N-кінці захищені карбаматними компонентами та/або вільні гідроксильні групи захищені як складні ефіри, такі сполуки в цьому тексті називають Захищеною Сполукою 15. Винахід, крім того, містить стадію зняття захисту із Захищеної Сполуки 15 шляхом уведення в контакт Захищеної Сполуки 15 з кислотою або основою, таким чином, захисну групу видаляють для одержання Сполуки 15. Ізотопно захищені сполуки за винаходом включають дейтеровані форми Сполуки 15, як-от Сполуки 20, 29 та 32. Захищені форми таких сполук, наприклад Сполуки 19, 28 та 31, також охоплюються згаданим винаходом. Приклад Наступні препарати та схеми ілюструють синтез сполук за даним винаходом. Скорочення, використовувані в цих схемах та в заявці загалом, подані в наступній таблиці: Скорочення ACN Ac2O значення Ацетонітрил Оцтовий ангідрид скорочення NMP PhCOCl Cbz та Z Бензилоксикарбоніл DIAD трет-бутилоксикарбоніл DIBAL Гідрид діізобутилалюмінію DMAP DMF 4-диметиламінопіридин Диметилформамід DMSO диметилсульфоксид mCPBA Тетрагідрофурил Дихлорметан 2,3-дихлор-5,6-диціано-1,4бензохінон 3-хлорпенбензойна кислота TFA Cbz-Cl Бензилоксикарбонілхлорид TFAA Трифтороцтова кислота Трифтороцтовий ангідрид Hex Гексани HOAc або AcOH Оцтова кислота DIPEA Діізопропілетиламін NMM NCS TEA (Et3N) N-метилморфолін N-хлорсукцинімід Триетиламін MsCl Метан-сульфонілхлорид Et tBu або трет-Bu cHex Етил трет-бутил Циклогексил Boc та/або boc THF DCM DDQ ВЕРХ TLC EtOAc Ph HATU Me iPr cPr Високоефективна рідинна хроматографія Тонкошарова хроматографія етилацетат Феніл 2-(7-Аза-1H-бензотриазол-1іл)-1,1,3,3-тетраметилуроній гексафторфосфат Метил* Ізопропіл Циклопропіл Me (2R-EtOH) та/або R-MeCHOH (2R-EtOMe) та/або R-MeCHOMe Me O TBAF Тетрабутиламонійфто-рид 7 MsCl значення N-метилпіролідон Бензоїлхлорид Діізопропіл азо дикарбоксилат Me OH Метансуульфоніл хлорид UA 108358 C2 OMs TBDMSCl або TBSCl Метансульфонілокси OTs Трет-бутил-диметил-силілхлорид OTBS -O-SO2-Ph-Me трет-бутил-диметилсиланілокси O Ph3P Трифенілфосфін Ac n-Bu Нормальний бутил DMA Swern[O] Swern окислення HWE TBA-Cl Тетра-n-бутиламоній хлорид DMS Нормальна фазависокоефективна рідинна Кислота Meldrum хроматографія N-3-(диметиламінопропіл)N’-етилкарбодиїмід гідрохлорид Імід. 1-Етил-3-(3Диметиламінопропіл)карбодиїмід-HCl NP-ВЕРХ EDCI O Et2O TES MeNO2 EtOH DCE, або EDC NaHMDS Boc-Chg-OH (Boc-L-циклогексилгліцин) Етиленоксид ( ) Триетилсилан Нітрометан Етанол Дихлоретан, Етилендихлорид Натрій гексаметилдисилазид або натрій біс(триметилсиліл)амід C Me Acetyl ( ) Диметилamine Реакція HonerWadsworth-Emmons Диметилсульфід 2,2-диметил-1,3-діоксан4,6-діон Імідазол HOBT, або HBT Гідроксибензотриазол RT MeOH NaOAc Кімнатна температура Метанол Ацетат натрію ClCO2Me Етил хлорформат TBSCl Трет-бутил-диметилсиланіл-хлорид Me Cbz-N(Me)Ala-OH Z-N(Me)Ala-OH O OH O O O N OH N H O Me O Me O O Boc-N(Me)Ala-OH O N Boc-Tle-OH OH OH O O N H Me O Et O Boc-Abu-OH O OH O N H Boc-Val-OH OH O N H O O OH O O O Boc-Ser-OH OH O Cbz-Ser(tBu)-OH N H OH O N H O O OMe O O O Boc-Ser(Me)-OH Cbz-Thr(tBu)-OH OH O N H OH O O N H O 8 UA 108358 C2 OH O O O Boc-Thr(tBu)-OH Boc-Thr-OH OH O OH O N H N H O O OMe O Boc-Thr(Me)-OH PSI N H Фунти на квадратний дюйм (розмір) NaOMe OH O Метилат натрію O год. година Приклад 1 – Синтез Схема I OTBS OH TBS-Cl, TEA, DBU N N O O CO2H CO2H O O 2 1 5 10 15 20 4-(трет-Бутил-диметилсиліл-силанілокси)-піролідин-1,2-дикарбонова кислота 1-бензиловий складний ефір (2): Розчин Z-Hyp-OH (1, 300 г, 1.13 моль), TEA (395 мл, 2.83 моль), та DBU (17.2 г, 1.13 моль) у DMF (1.25 л) перемішували в холодній водній бані, тоді як повільно додавали суспензію TBS-Cl (188 г, 1.24 моль) у DMF (270 мл) при 21-26C [Зауваження: помірно екзотермічно]. Отриману в результаті рідку суспензію перемішували протягом 22 годин при температурі навколишнього середовища. Реакційну суміш охолоджували до 2C та гасили водою (1.54 л) при  26C [Зауваження: pH водного шару становив 8.5-9.0]. Додавали MTBE (3 л) та суміш окислювали до pH 3-4 концентрованим HCl (168 г) при 17-19C. Органічний шар відділяли та промивали водою (2  1.5 л). Органічний шар концентрували in vacuo та висушували додатковою дистиляцією MTBE. Додавали толуол (2500 мл) та дистилювали для видалення вологи для одержання 603 г 2 як світло-жовтого масла [Зауваження: водний уміст за KF аналізом становив 508 ppm]. Базуючись на висушуванні невеликого зразка 2 до твердої 1 речовини, наявна вага 2 становила 412 г (96 % вихід, не виправлений щодо чистоти). H ЯМР (300 MHz, CDCl3): δ 7.34 (m, 3H), 7.29 (m, 2H), 5.24-5.11 (m, 2H), 4.52 (m, 1H), 4.43 (m, 1H), 3.6413 3.42 (m, 2H), 2.27-2.09 (m, 2H), 0.85 (s, 9H), 0.06 (s, 3H), 0.04 (s, 3H) ppm; C ЯМР (75 MHz, d6DMSO), суміш ротомерів: δ178.7, 178.4, 159.3, 158.9, 141.9, 141.8, 133.4, 133.3, 132.8, 132.6, 132.3, 131.9, 75.3, 74.6, 71.0, 71.0, 62.8, 62.3, 60.1, 59.7, 44.4, 43.4, 30.6, 30.6, 22.6, 22.6, 0.1, 0.0 ppm. Мас-спектр (ESI), m/z 379.5 [(M)+; вирахувано для C19H29NO5Si: 379.5]. Схема II OTBS OTBS F 1. oxalyl chloride 2. 6-F-indole, EtMgBr N O N O CO2H O 2 25 30 35 NH O O 3 Складний ефір 4-(трет-бутил-диметил-силанілокси)-2-(6-фтор-1H-індол-3-карбоніл)піролідин-1-карбонової кислоти (3): Z-Hyp(OTBS)-OH (2, 55.5 г, 145 ммоль) розчиняли в толуолі (265 мл). Додавали DMF (0.1 мл) та оксаліл хлорид (22.4 г, 174 ммоль) при температурі навколишнього середовища. Через 2-3 години барботування припиняють. Через 4 години суміш концентрують in vacuo (65 C баня, ca. 30 хвил) для одержання 95 г світло-жовтого розчину, 1 який становив хлорангідрид, як було підтверджено H ЯМР аналізом. 6-Фторіндол (39.2 г, 290 ммоль) розчиняли в безводному хлорбензолі (300 мл) та толуол (200мл) і розчин охолоджували до -4C із застосуванням льодо/ацетонної бані. Розчин 3M EtMgBr у діетиловому ефірі (101 г, 294 ммоль) додавали через 31 хвилину при 2.5C, результатом чого є блідо-бурштиновий розчин. Через 30 хвил розчин хлорангідриду/толуолу (vide supra) додавали протягом 45 хвилин при