Спосіб прогнозування розвитку гіпогалактії у жінок із фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз

Реферат: Винахід належить до медицини, зокрема до акушерства та гінекології та стосується способу прогнозування розвитку гіпогалактії у жінок з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз. Згідно із винаходом, досліджують концентрації пролактину в сироватці крові і грудному молоці жінок з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз на 5-й день після пологів. Прогностичне значення щодо розвитку гіпогалактії має зниження концентрації пролактину в сироватці крові нижче 65 нг/мл, а в грудному молоці нижче 60 нг/мл. UA 100591 C2 (12) UA 100591 C2 UA 100591 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до області медицини, зокрема акушерства та гінекології, і може використовуватися в акушерсько-гінекологічних закладах. Гіпогалактія є актуальною проблемою сучасного акушерства та гінекології оскільки грудне вигодовування новонародженої дитини є заключним етапом реалізації репродуктивної функції жінки у ланцюгу вагітність-роди-лактація. Повноцінна лактація необхідна для збереження здоров'я жінки, попередження виникнення вагітності в період грудного вигодовування. Грудне молоко забезпечує харчові вимоги дитини, імунологічний захист, фізіологічне дозрівання органів та систем, впливає на формування інтелекту. На сьогодні, згідно з резолюцією Асамблеї ВООЗ та ЮНІСЕФ, всім країнам, які входять до ВООЗ, рекомендовано програму виключно грудного вигодовування новонародженої дитини, що необхідно для усунення ризику захворюваності та ранньої дитячої смертності [Основы перинатологии /Под ред. Н.П. Шабалова и Ю.В. Цвелѐва. М.: МЕДпресс-информ, 2002. - 576 с.]. Гіпогалактія або знижена лактаційна функція жінки призводить до раннього введення докорму та швидкому припиненню лактації впродовж перших місяців після народження дитини. У жінок із ФКХ молочних залоз розвиток гіпогалактії може бути обумовлений порушенням нейрогормональної регуляції лактаційної функції, оскільки ФКХ молочних залоз є дисгормональною патологією, також певну роль можуть відігравати структурні зміни молочної залози, пов'язані з цією патологією. Прогнозування розвитку гіпогалактії у жінок із ФКХ молочних залоз дотепер не проводилось, що обумовлено тим положенням, що цей контингент хворих більшою мірою знаходився під наглядом хірургів та мамологів з приводу хірургічного або консервативного лікування патології молочних залоз. Дані про особливості лактаційної функції за умов ФКХ в науковій літературі відсутні. Проте існують способи прогнозування гіпогалактії за умов фізіологічного та патологічного перебігу вагітності, непов'язаного із ФКХ. Відомий спосіб прогнозування гіпогалактії за допомогою ультразвукового сканування молочної залози в терміні гестації 26-32 тижні за показниками співвідношення жирової та залозистої тканини [Морозова Н.А., Чайка В.К., Квашенко В.П., Ласачко С.А. Спосіб прогнозування гіпогалактії, пат. 24186 А]. Проте цей спосіб не може бути використаним за умов патологічних змін тканин молочної залози, викликаних фіброзно-кістозною хворобою. Спосіб прогнозування гіпогалактії за допомогою комп'ютерної експертної системи, який включає п'ять прогностичних критеріїв: генітальну та екстрагенітальну патологію, дані анамнезу, дані кардіотокографії та біохімічні показники крові [Вдовиченко Ю.П., Хаща І.І. Спосіб прогнозування гіпогалактії, пат. 8452, Бюл. 8/2005] є досить громіздким та не враховує специфічні патологічні зміни молочних залоз та особливості нейрогуморальної регуляції лактації за умов ФКХ. Відомий спосіб діагностики гіпогалактії на підставі цитохімічного дослідження молозива та визначення у ньому наявності агрегатів лейкоцитарних клітин, зменшення цитохімічного коефіцієнту активності лужної фосфотази та міелопероксидази [Скопичѐв В.Г., Гайдуков С.Н. Способ диагностики гипогалактии, пат. № 2029950 С1, Російської Федерації] також не враховує можливості специфічних змін цих показників за умов дисгормональної патології молочних залоз, внаслідок чого запропоновані авторами коефіцієнти не можуть бути використані у жінок із ФКХ. Найбільш близьким за технічною суттю є "Способ прогнозирования длительности лактации у кормящих матерей" .- Чаша Т.В., Панащенко Н.Н., Посисеева Н.В., Овчарова М.Э., Уварова И.Ю. - пат. № 2073240 С1 Російської Федерації. Як критерій прогнозу авторами запропоновано визначення лактоферину в пробі грудного молока на 5-й день після пологів, тобто в період сформованого лактогенезу, що більш адекватно відповідає поставленому завданню прогнозу подовженості лактації. Проте цей спосіб також не враховує дисгормональні зсуви, притаманні для жінок із ФКХ, та пов'язані з ними зміни білкових компонентів молока, зокрема лактоферину. В основу даного винаходу поставлено задачу розробки способу прогнозування розвитку гіпогалактії у жінок із ФКХ молочних залоз, в якому досліджується гормональний показник пролактин, який є регулятором лактації, зниження концентрації цього гормону в сироватці крові та молоці на 5-й день після пологів у жінок із ФКХ молочних залоз передує розвитку гіпогалактії і дає змогу завчасно провести лікувальні заходи, спрямовані на зпобігання розвитку гіпогалактії та збереження повноцінної лактації. Поставлена задача способу прогнозування розвитку гіпогалактії у жінок із ФКХ молочних залоз вирішується шляхом дослідження гормонального показника, згідно з винаходом, досліджується концентрація пролактину в порціях сироватки крові та грудного молока, взятих у жінок на 5-й день після пологів, прогностичне значення щодо розвитку гіпогалактії має зниження концентрації пролактину в сироватці крові нижче за 65 нг/мл, а в грудному молоці нижче за 60 1 UA 100591 C2 5 10 15 20 25 30 нг/мл, якщо концентрація пролактину вище встановленої референтної межі імовірність розвитку гіпогалактії є низькою. Причино-наслідковий зв'язок полягає в тому, що пролактин є ключовим гормоном в процесах контролю лактації, приймає участь у регуляції росту протоків та розвитку дольчатоальвеолярної системи молочної залози, синтезі білків та жирових компонентів молока. Дія пролактину на стан лактації особливо суттєва в перші дні після пологів і проявляється збільшенням протеїнів молока, забезпеченням компактного з’єднання епітеліальних клітин залози, його концентрація в цей період значною мірою визначає повноцінність подальшої лактації. Дослідження концентрації пролактину здійснюється за допомогою стандартних тест-систем для імуноферментного аналізу. Винахід із точністю 87,5 % дозволяє прогнозувати розвиток гіпогалактії у жінок-годувальниць із ФКХ молочних залоз в перші місяці після пологів і своєчасно провести профілактичні заходи. Суть винаходу підтверджується наступними прикладами: Приклад 1. Карпіна М., 28 років, історія хвороби № 251 Вагітність 1V, пологи П. УЗД : фіброаденома лівої молочної залози. Діагноз: фіброзно-кістозна хвороба молочних залоз. Концентрація пролактину в сироватці крові на 5-ту добу після пологів 52,4 нг/мл (референтна межа