Спосіб визначення ендотеліальної дисфункції у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму

Реферат: Спосіб визначення ендотеліальної дисфункції у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму, який полягає в тому, що проводять ультрасонографію сонної та плечової артерій у В-режимі із кольоровим доплерівським картуванням потоків лінійним датчиком в діапазоні 5-10 МГц, оптимально 7 МГц, до того ж ультрасонографію проводять на 1-1,5 см проксимальніше біфуркації по задній (відносно до датчика) стінці артерії. Проводять повздовжнє сканування судин, оцінюючи його хід, діаметр, внутрішній контур і щільність стінок, їх еластичність, активність пульсації (з використанням М-режиму), стан просвіту судини, вимірюють товщину н комплексу інтима-медіа (по дальній стінці) з обох сторін та розраховують показники приросту діаметра плечової артерії в абсолютних величинах та у відсотках, а також швидкісні та якісні показники: пікова систолічна та максимальна, кінцева діастолічна швидкості кровотоку (Yps та Ved), усереднена по часу максимальна швидкість кровотоку (ТАМХ), усереднена по часу середня швидкість кровотоку (ТАY), систоло-діастолічне співвідношення (S/D), індекс пульсації (РІ), індекс периферичного супротиву (РІ), час прискорення артеріального тиску (AT). UA 100713 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА АЛЕРГІЧНУ БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ UA 100713 U UA 100713 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, зокрема до педіатрії, а саме до визначення наявності ендотеліальної дисфункції у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму шляхом проведення ультрасонографії сонної та плечової артерій, з метою визначення судинних змін на ранніх стадіях захворювання, в процесі динамічного спостереження та призначення адекватного симптоматичного лікування бронхіальної астми. На сьогоднішній день відомо, що для багатьох хронічних захворювань характерно залучення у патологічний процес судинної системи, зокрема приділяється значна увага зміні структури та функції судинного ендотелію, і його роль в механізмах розвитку та можливостях контролю бронхіальної астми (БА). Окрім того, встановлений цитотоксичний вплив на ендотелій судин медіаторів запалення (гістаміну, простагландину, брадикініну, інтерлейкінів тощо), що провокує не лише пошкодження судинної стінки, але й сприяє розвитку дисфункції ендотелію, інгібуючи ріст клітин, веде до підвищення проліферації гладком'язових клітин судини та виникнення стресу ендоплазматичного ритикулума, посилення тромбогенезу та коагуляції. Як результат підвищується судинний опір, знижується еластичність та пружність судинного каркаса і бронхіального дерева. Товщина комплексу інтима-медіа (КІМ), швидкісні та якісні показники ультрасонографії (УСГ) плечової артерії є неінвазивними сонографічними маркерами визначення наявності ураження судинної стінки і відображають не тільки місцеві зміни артерій, але і свідчать про розповсюдженість процесу, що може бути легко оцінено за допомогою ультразвукового дослідженням у В-режимі. В основу корисної моделі "Спосіб визначення ендотеліальної дисфункції у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму поставлено задачу створення діагностичного способу визначення наявності дисфункції ендотелію у дітей, хворих на бронхіальну астму. Поставлена задача вирішується виконанням ультрасонографії сонної та плечової артерій у В-режимі із кольоровим доплерівським картуванням потоків лінійним датчиком в діапазоні 5-10 МГц, оптимально 7 МГц. Ультрасонографія сонної артерії проводиться на 1-1,5 см проксимальніше біфуркації по задній (відносно до датчика) стінці артерії. Дослідження артерій верхніх кінцівок проводиться у положенні пацієнта на спині. Для уточнення топографії судин проводять сканування в площині, перпендикулярній анатомічному ходу судини. При поперечному скануванні визначають взаєморозташування судин, їх діаметр, товщину і щільність стінок, стан периваскулярних тканин. Потім проводять повздовжнє сканування судини, оцінюючи його хід, діаметр, внутрішній контур і щільність стінок, їх еластичність, активність пульсації (з використанням М-режиму), стан просвіту судини. Вимірюють товщину комплексу інтима-медіа (по дальній стінці) з обох сторін та розраховують показники приросту діаметра плечової артерії в абсолютних величинах та у відсотках, а також швидкісні та якісні показники: пікова систолічна та максимальна кінцева діастолічна швидкості кровотоку (Vps та Ved), усереднена по часу максимальна швидкість кровотоку (ТАМХ), усереднена по часу середня швидкість кровотоку (TAV), систоло-діастолічне співвідношення (S/D), індекс пульсації (РІ), індекс периферичного супротиву (RJ), час прискорення (AT). Клінічний приклад. Хворий Д., 1999 р.н. (історія хвороби №5678) знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічно-торакальному відділенні Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні з верифікованим діагнозом: Бронхіальна астма, персистуючий перебіг, легкого ступеня важкості, період загострення, неконтрольована, ДН І з 21.09.14 по 22.09.14 р. Комплекс клініко-лабораторного обстеження був доповнений ультрасонографічним дослідженням сонної та плечової артерій, за допомогою якого була встановлена наявність ендотеліальної дисфункції. Це дозволило скорегувати даний стан та покращити контроль над захворюванням, зменшивши дозу інгаляційного глюкокортикоїду. Дитина виписана в задовільному стані. Переваги наведеного способу полягають в його неінвазивності, високій специфічності та чутливості. Запропонований спосіб дозволяє визначити ступінь порушення функції ендотелію на ранніх стадіях бронхіальної астми та корегувати даний стан, що дозволить покращити контроль над захворюванням. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб визначення ендотеліальної дисфункції у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму, який полягає в тому, що проводять ультрасонографію сонної та плечової артерій у В-режимі із кольоровим доплерівським картуванням потоків лінійним датчиком в діапазоні 5-10 МГц, оптимально 7 МГц, до того ж ультрасонографію проводять на 1-1,5 см проксимальніше біфуркації по задній (відносно до датчика) стінці артерії, дослідження артерій верхніх кінцівок проводять у положенні пацієнта на спині, а для уточнення топографії судин проводять 1 UA 100713 U 5 10 сканування в площині, перпендикулярній анатомічному ходу судини, при поперечному скануванні визначають взаєморозташування судин, їх діаметр, товщину і щільність стінок, стан периваскулярних тканин, потім проводять повздовжнє сканування судин, оцінюючи його хід, діаметр, внутрішній контур і щільність стінок, їх еластичність, активність пульсації (з використанням М-режиму), стан просвіту судини, вимірюють товщину н комплексу інтима-медіа (по дальній стінці) з обох сторін та розраховують показники приросту діаметра плечової артерії в абсолютних величинах те у відсотках, а також швидкісні та якісні показники: пікова систолічна та максимальна, кінцева діастолічна швидкості кровотоку (Yps та Ved), усереднена по часу максимальна швидкість кровотоку (ТАМХ), усереднена по часу середня швидкість кровотоку (ТАY), систоло-діастолічне співвідношення (S/D), індекс пульсації (РІ), індекс периферичного супротиву (РІ), час прискорення артеріального тиску (AT). Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2