Спосіб моделювання перелому нижньої щелепи у малих лабораторних тварин

Реферат: Спосіб моделювання перелому нижньої щелепи у малих лабораторних тварин, у якому через шкіру з внутрішньої поверхні нижньої щелепи тварини проводять в порожнину рота через м'які тканини гостру з одного краю щічку інструменту, інші дві плоскі щічки інструменту накладають на шкіру із зовнішньої поверхні щелепи і, при стисканні бранш інструменту, його гостра щічка рухається між двома зовнішніми щічками інструменту, чим досягається відкритий перелом нижньої щелепи в потрібному місці шляхом перегинання щелепи по всій її висоті. UA 102693 U (12) UA 102693 U UA 102693 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії, і призначена для подальшого вдосконалення лікування травматичних відкритих переломів нижньої щелепи. Відомий спосіб створення перелому в експерименті за рахунок прикладання надмірної сили до нижньої щелепи у щурів в поєднанні з черепно-мозковою травмою за допомогою пристрою, що має пружинний ударник, який у заданий час здійснює дозований удар силою 780 та 1325 3 Н/см по зафіксованій голові наркотизованої тварини. Під нижню щелепу щура підкладають жорсткий металевий валик, а череп тварини від пошкоджень захищають металевою пластиною у формі шолома з м'якою підкладкою в середині. Такий удар забезпечує вірогідність двостороннього перелому нижньої щелепи лише у 85 % тварин та може призвести до можливої загибелі тварини від ускладнень, що є його недоліком [1]. Інший спосіб включає створення перелому нижньої щелепи щурів зовнішнім доступом за допомогою долота та молотка, пилки, С-подібного затискача або бору [2]. Після розтину шкіри по нижньому краю нижньої щелепи і розсічення жувального м'яза, по всій товщині нижньої шелепи проводилась остеотомія між вінцевим і виростковим відростками з використанням 1,6 мм свердла і ручної дрилі DREMEL® (Racine, WI) [5]. Цей спосіб має недоліки - травматичні переломи в житті майже не виникають від долота, пилки і бору, тому ця модель не відповідає дійсності. Згідно з відомим способом [4], при зовнішньому доступі, який є найпоширенішим способом моделювання перелому, тваринам, лежачим на спині, виконують криволінійний розріз через шкіру, що тягнеться від симфізу нижньої щелепи в заднього кута нижньої щелепи. Підшкірну клітковину та жувальний м'яз розсікають прямо. Коли нижня щелепа оголюється, стерильним бором остеотомується 5-мм сегмент на вентральній поверхні нижньої щелепи, що трактується як перелом. Метою методики є створення стандартної експериментальної біологічної моделі переломів нижньої щелепи у дрібних лабораторних тварин (щурів), що дозволяє наносити дефект діаметром до 1,5-2,0 мм з мінімальною безпекою отримання багатьох непотрібних незапланованих ушкоджень кістки [2], що також не відповідає реальностям отримання переломів щелеп у людей. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб який полягає у надпилюванні кортикальної пластинки нижньої щелепи циркулярною фрезою діаметром 5 мм і в наступному надламуванні кістки багнетоподібними щипцями для видалення зубів, не зміщуючи фрагментів перелому [3]. Цей спосіб теж не відповідає реальним механізмам виникнення переломів, бо зовнішній доступ із застосуванням пошарових розрізів шкіри, підшкірної клітковини, м'язів, оголення кістки нижньої щелепи не є природним для травматичних переломів нижньої щелепи, що виникають безпосередньо у пацієнтів. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу, який був би максимально наближеним до реальних умов виникнення травматичних переломів та відповідав патогенетичним особливостям виникнення переломів нижньої щелепи у людини. Технічний результат корисної моделі полягає у застосуванні нового способу моделювання переломів нижньої щелепи у малих лабораторних тварин шляхом проведення в порожнину рота гострої з одного краю щічку інструменту, інші дві плоскі щічки накладають на шкіру із зовнішньої поверхні щелепи, чим досягається перелом нижньої щелепи в потрібному місці від згину щелепи. Поставлена задача вирішується тим, що через шкіру з внутрішньої поверхні нижньої щелепи тварини проводять в порожнину рота через м'які тканини гостру з одного краю щічку інструменту, інші дві плоскі щічки інструменту накладають на шкіру із зовнішньої поверхні щелепи і, при стисканні бранш інструменту, його гостра щічка рухається між двома зовнішніми щічками, чим досягається відкритий перелом нижньої щелепи в потрібному місці шляхом перегинання щелепи по всій її висоті, а для створення закритого перелому щелепи гостру щічку інструменту в порожнину рота експериментальних тварин не вводять, а залишають в межах м'яких прищелепних тканин із внутрішньої поверхні щелепи і прикладають зусилля згину щелепи тільки в ділянці її тіла. Перевагою та відмінною особливістю способу є те, що при застосуванні даного способу немає необхідності пошарової сепарації тканин, що більш відповідає механізму травми при переломах нижньої щелепи. Спосіб можна використовувати для моделювання відкритих та закритих переломів нижньої щелепи в межах її тіла або гілки, не потребуючи застосування додаткових хірургічних інструментів. Запропонований спосіб простий у виконанні, нетривалий по часу проведення операції, не потребує додаткового обладнання та фіксації фрагментів перелому. 1 UA 102693 U 5 10 15 20 За відомими даними літератури такий спосіб моделювання переломів нижньої щелепи невідомий. Проведений експеримент на тваринах, лабораторних щурах лінії Wistar, показав, що при використанні даного способу зручним є подальший контроль перелому за допомогою рентгенографії щелепи та візуально. Спосіб, що заявляється, був апробований базі інституту патології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Отриманий позитивний результат дозволяє рекомендувати його для широкого застосування. Джерела інформації: 1) Берест Е.Л. Метод прогнозирования гнойно-воспалительных осложнений переломов нижней челюсти при изолированной и сочетанной челюстно-мозговой травме в эксперименте / Берест Е.Л. // Таврический медико-биологический вестник. - 2012. - Т. 15, № 4 (60). - С. 379-382. 2) Деклараційний патент України на корисну модель № 16998. - Опубл. 15.09.2006, Бюл. № 9, 2006 р. 3) Деклараційний патент України на корисну модель № 63813. - Опубл. 25.10.2011, Бюл. № 20, 2011 р. 4) Douglas R. Sidell. Composite Mandibulectomy: A Novel Animal Model / Douglas R. Sidell, Тага Aghaloo, Sotirios Tetradis et al. // Otolaryngol Head Neck Surg. - 2012. - Vol. 146 (6). - P. 932-937. 5) Jonathan Y. Lee. Identification of cited2 as a negative regulator of fracture healing / Jonathan Y. Lee, Peter J. Taub, Liang Wang et al. // Biochem Biophys Res Commun. - 2009. - Vol. 387(4). -P. 641-645. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 1. Спосіб моделювання перелому нижньої щелепи у малих лабораторних тварин, який відрізняється тим, що через шкіру з внутрішньої поверхні нижньої щелепи тварини проводять в порожнину рота через м'які тканини гостру з одного краю щічку інструменту, інші дві плоскі щічки інструменту накладають на шкіру із зовнішньої поверхні щелепи і, при стисканні бранш інструменту, його гостра щічка рухається між двома зовнішніми щічками інструменту, чим досягається відкритий перелом нижньої щелепи в потрібному місці шляхом перегинання щелепи по всій її висоті. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для створення закритого перелому щелепи гостру щічку інструменту залишають в межах м'яких прищелепних тканин із внутрішньої поверхні щелепи і прикладають зусилля згину щелепи тільки в ділянці її тіла. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2