Спосіб визначення причин хронічної дисфункції ниркового алотрансплантату

Реферат: Спосіб визначення причин хронічної дисфункції ниркового алотрансплантату включає отримання зразків крові реципієнтів ниркового алотрансплантату у віддаленому післяопераційному періоді та визначення вмісту креатиніну та концентрації інтерлейкіну-10 в сироватці крові. В зразках ранкової сечі визначають концентрації інтерлейкіну-2 та інтерлейкіну8 і при концентрації інтерлейкіну-10 в сироватці >4,45 пг/мл встановлюють, що причиною хронічної дисфункції ниркового алотрансплантату є хронічне антитіло-опосередковане відторгнення, при концентрації в сечі інтерлейкін-2/креатинін >0,89 пг/мл/ммоль/л визначають, що причиною хронічної дисфункції ниркового алотрансплантату є гостре Т-клітинноопосередковане відторгнення, а концентрація в сечі інтерлейкін-8/креатинін >1,51 пг/мл/ммоль/л вказує на нефрит бактеріальної або вірусної етіології. UA 102759 U (12) UA 102759 U UA 102759 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме, трансплантології, і може бути використана для визначення причин хронічної дисфункції ниркового алотрансплантату (HAT). Внаслідок різноманіття факторів, що ушкоджують HAT на всіх етапах його існування, а також їх можливих комбінацій, диференційна діагностика причини хронічної дисфункції HAT є складною. Клінічна симптоматика ранніх стадій хронічної дисфункції HAT малоспецифічна. Найбільш об'єктивна інформація щодо стану HAT може бути отримана на підставі вивчення морфології пункційних біоптатів, але це інвазивний метод дослідження і він має ряд недоліків, як то, ускладнення, помилки репрезентативності та неспецифічність деяких морфологічних змін. Відомий спосіб діагностики хронічної дисфункції ниркового алотрансплантату полягає у отриманні зразків крові реципієнтів HAT у пізньому післяопераційному періоді, та визначенні вмісту креатиніну в сироватці крові. У випадках, коли рівень креатиніну перевищував >1,5 мг/дл, діагностували пізню дисфункцію (M.R. First Renal function as a predictor of long-term graft survival in renal transplant patients //Nephrol. Dial. Transplant. - 2003. - Vol. 18, Suppl. 1. - P. 13-16). Спільними суттєвими ознаками аналога і корисної моделі, що заявляється, є такі: - отримання зразків крові у реципієнтів HAT у віддалений термін після трансплантації; - визначення вмісту креатиніну у сироватці крові. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що не є специфічним для конкретної форми хронічної дисфункції HAT і не дає можливості точно встановити її причину. Крім того, метод не забезпечує діагностику дисфункції трансплантату в субклінічній стадії, тому що функціональні і структурні зміни в паренхімі трансплантованої нирки виникають значно раніше, ніж підвищується рівень креатиніну. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у отриманні зразків крові реципієнтів HAT у пізньому післяопераційному періоді, та визначенні імуноферментним методом в сироватці крові вмісту гамма-інтерферону (гамма-ІНФ), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) та трансформуючого фактору росту бета (ТФР-бета). У випадках, коли гамма-ШФ/ІЛ-10 > 1,5 та ІЛ-10/ТФР-бета > 2,0 діагностували хронічну реакцію відторгнення. В разі, коли гамма-ШФ/ІЛ-10