Спосіб місцевого лікування гнійних ран м’яких тканин у хворих з полівалентною алергією до антибіотиків

Реферат: Спосіб місцевого лікування гнійних ран м'яких тканин у хворих з полівалентною алергією до антибіотиків, що включає хірургічну обробку рани, місцеве застосування розчинів антисептиків, дренування ран, накладання лікувальних пов'язок з препаратами на сучасних гідрофільних основах відповідно до фаз ранового процесу, причому додатково в рану вводять серветку (тампон, турунду) змочену у бактеріофаголіпосомальну суміш, що складається з розчину піобактеріофагу полівалентного очищеного, ліпосомального препарату ліпін в терапевтичних дозах та 50 мл 0,9 % натрію хлориду, безпосередньо після її виготовлення (шляхом інтенсивного збовтування вказаних інгредієнтів протягом 3-5 хв. до вигляду однорідної суспензії) - на 5-6 годин, один раз на добу, протягом 10-15 діб. UA 102772 U (12) UA 102772 U UA 102772 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для місцевого лікування гнійних ран м'яких тканин у хворих з полівалентною алергією до антибіотиків. Відомий спосіб місцевого лікування гнійних ран, що включає хірургічну обробку, застосування розчинів антисептиків, дренування ран, накладання лікувальних пов'язок з препаратами на сучасних гідрофільних основах відповідно до фаз ранового процесу [Шалімов О.О., Саєнко В.Ф., Даценко Б.М. та співавт. Сучасне медикаментозне лікування ран - Київ, 2002. - 36 с.] Недоліком цього способу є неможливість ефективного застосування у хворих з полівалентною алергією до антибіотиків. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі по суті і результату, що досягається, є спосіб місцевого використання в лікуванні гнійних ран бактеріофагів, оскільки їх можливо використовувати як антибактеріальні препарати у хворих з алергією або підвищеною чутливістю до антибіотиків [Курбангалеев С.М. Гнойная инфекция в хирургии. - М.: Медицина, 1985 г., с. 106-109]. Але ефективність антибактеріальної дії бактеріофагів безпосередньо в ділянці рани може бути не ефективною у зв'язку з можливими недостатніми абсорбційними або реплікаційними властивостями певних бактеріофагів та достатньо тривалого часу настання терапевтичного ефекту бактеріофагів (7-20 Діб) В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб лікування гнійних ран м'яких тканин у осіб з полівалентною алергією до антибіотиків шляхом удосконалення відомого, за рахунок використання в комплексному місцевому лікуванні ліпосомальних форм бактеріофагів, що привело б до покращення їх антибактеріальних властивостей та скорочення строків загоєння ран. Поставлена задача вирішується розробкою способу місцевого лікування гнійних ран м'яких тканин у хворих з полівалентною алергією до антибіотиків, що включає хірургічну обробку рани, місцевого застосування розчинів антисептиків, дренування ран, накладання лікувальних пов′язок з препаратами на сучасних гідрофільних основах відповідно до фаз ранового процесу, який, згідно з корисною моделлю, відрізняється тим, що додатково, в рану вводять серветку (тампон, турунду) змочену у бактеріофаголіпосомальну суміш, що складається з розчину піобактеріофагу полівалентного очищеного, ліпосомального препарату ліпін в терапевтичних дозах та 50 мл 0,9 % натрію хлориду, безпосередньо після її виготовлення (шляхом інтенсивного збовтування вказаних інгредієнтів протягом 3-5 хв. до вигляду однорідної суспензії) - на 5-6 годин, один раз на добу, протягом 10-15 діб. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. Проводять стандартний туалет рани розчином сучасних антисептиків, на рану накладають серветку (тампон, турунду) змочену у бактеріофаголіпосомальну суміш, яку готують безпосередньо перед її використанням: до 500 мг препарату ліпін додають 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду та 20 мл розчину піобактеріофагу полівалентного очищеного, інтенсивно збовтують протягом 3-5 хвилин до утворення однорідної суспензії, через 5-6 годин після аплікації серветки видаляють, а на рану накладають лікувальні пов'язки з препаратами на сучасних гідрофільних або гідрогелевих основах. Аплікації бактеріофаголіпосомальної суміші виконують один раз на добу протягом 10-15 діб. Додаткова аплікація рани сумішшю бактеріофагів та ліпосом сприяє зменшенню мікробної контамінації рани, відновленню структури та функцій клітинних мембран ділянки рани, покращенню локальної перфузії тканин, зменшенню експресії протеаз в ділянці рани, збільшенню синтезу колагену, прискоренню реепітелізації та контракції рани, покращенню її міцності, що призводить до скорочення строків загоєння гнійних ран м'яких тканин у хворих з полівалентною алергією до антибіотиків. Приклад: хвора Р., 76 років, історія хвороби № 1218, 2014 р. була прийнята в хірургічне відділення Полтавської центральної районної лікарні з діагнозом: абсцес лівої сідниці. В анамнезі - полівалентна алергія до антибіотиків. Хвора обстежена клінічно-лабораторно та інструментально (ЕКГ, ФОГК). Діагноз підтверджено. Результати обстеження: загальний аналіз 12 9 крові: ер. - 4,8×10 /л, Нв - 145 г/л, КП - 0,9, лейк. - 10,2×10 /л, пал. - 12 %, сегм. - 56 %, еоз. 2 %, лімф. - 23 %, мон. - 7 %, ШОЕ - 20 мм/год., загальний аналіз сечі - в межах норми, коагулограма – ПТІ - 83 %, фібриноген - 6,44 г/л, біохімічні показники крові - заг. білок - 67 г/л, білір. заг. - 12, пр. - 3, н/пр - 9 мкмоль/л, сечовина - 5,9ммоль/л, зал. азот - 27 мг%, глюкоза крові - 4,6 ммоль/л. ЕКГ - ЧСС 72 за 1 хв ритм синусовий правильний, відхилення ЕВС вліво, дифузні зміни міокарду, ФОГК - легені та серце згідно з віковою нормою. Проведені проби на чутливість до антибіотиків (цефтриаксон, цефосульбин, ванкоміцин) - реакції позитивні. Посів ранового вмісту на мікрофлору та чутливість до бактеріофагів - staphylococcus aureus, чутливий до полівалентного та стафілококового бактеріофагів. Лікування: медикаментозна терапія: тімалін 1 UA 102772 U 5 10 15 20 25 10 мг в/м 1 раз на добу, кетолонг 1,0 в/м через 12 год., місцево - обробка рани водним розчином хлоргексидину, мазь офлокаїн, метилурацил, пантестин. Додатково до місцевої терапії додавали аплікації бактеріофаголіпосомальної суміші (20 мл полівалентного бактеріофагу очищеного, 500 мг ліпосомального препарату ліпін та 50 мл 0,9 % натрію хлориду), безпосередньо після її виготовлення (шляхом інтенсивного збовтування вказаних інгредієнтів протягом 3-5 хв. до вигляду однорідної суспензії) - на 5-6 годин, 1 раз на добу, 10 діб. Рана загоїлась вторинним натягом на 16-у добу після призначення запропонованої схеми лікування. Оглянута через 6 місяців, скарг немає. За запропонованим способом було проліковано 12 хворих з гнійними ранами м'яких тканин та полівалентною алергією до антибіотиків. Середній строк загоєння ран склав 16,2±0,75 діб, в той же час як при лікуванні за способом - аналогом - 18,4±0,49 діб. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє скоротити строк загоєння гнійних ран м'яких тканин у хворих з полівалентною алергією до антибіотиків на 2,2±0,65 доби. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб місцевого лікування гнійних ран м'яких тканин у хворих з полівалентною алергією до антибіотиків, що включає хірургічну обробку рани, місцеве застосування розчинів антисептиків, дренування ран, накладання лікувальних пов'язок з препаратами на сучасних гідрофільних основах відповідно до фаз ранового процесу, який відрізняється тим, що додатково в рану вводять серветку (тампон, турунду) змочену у бактеріофаголіпосомальну суміш, що складається з розчину піобактеріофагу полівалентного очищеного, ліпосомального препарату ліпін в терапевтичних дозах та 50 мл 0,9 % натрію хлориду, безпосередньо після її виготовлення (шляхом інтенсивного збовтування вказаних інгредієнтів протягом 3-5 хв. до вигляду однорідної суспензії) - на 5-6 годин, один раз на добу, протягом 10-15 діб. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2