Спосіб влаштування пальового фундаменту

Спосіб влаштування пальового фундаменту, що включає забивання частини паль, виготовлення на спланованій поверхні монолітного ростверку, що сполучається з палями, і подальше забивання решти паль у залишені при бетонуванні ростверку отвори, який відрізняється тим, що палі занурю ють в ґрунт способом з невеликим динамічним впливом, наприклад, шляхом вібраційнообертального вдавлювання трубчастого елемента, а саме, захисної стальної труби з башмаком, і наступним бетонуванням з поступовим витягуванням металевої труби, в тіло паль, що влаштовані першими, окрім конструктивного армування вводять повздовжні арматурні стрижні на усю довжину паль, які кріпляться до башмака, що залишається від занурення обсадної труби, причому на ці повздовжні арматурні стрижні попередньо наносять шар поліетилену Корисна модель відноситься до сфери будівництва, точніше до способу влаштування пальових фундаментів у зв'язних ґрунтах Відомий спосіб влаштування пальового фундаменту [Авторское свидетельство СССР №920114, кл E02D27/12, 1982], де перед виготовленням плити ростверку в ґрунт занурюють частину паль і при виготовленні плити їх замонолічують з нею, залишаючи при цьому отвори для забивки наступних паль, які занурюють за допомогою забивання, після набуття бетоном плити проектної спланованій поверхні монолітного ростверку, що сполучається з палями і послідуючим забиванням решти паль у залишені при бетонуванні ростверку отвори, згідно з корисною моделлю, палі занурюють в ґрунт способом з невеликим динамічним впливом, наприклад, шляхом вібраційнообертального вдавлення трубчастого елемента, а саме, захисної стальної труби з башмаком, і наступним бетонуванням з поступовим витягуванням металевої труби, в тіло паль, що влаштовані першими, окрім конструктивного армування вводять повздовжні арматурні стрижні на усю довжину паль, які кріпляться до башмака, що залишається від занурення обсадної труби, причому на ці повздовжні арматурні стрижні попередньо наносять шар поліетилену Використання такого способу дозволяє проводити роботи більш технологічно і контрольовано ніж у найближчому аналогу, у способі виключені його недоліки й включені його позитивні риси, що приводять дану корисну модель у порівнянні з найближчим аналогом до зниження трудомісткості, а головне до підвищення несучої здатності пальового фундаменту Це обумовлюється наступним 1 У найближчому аналогу занурення залізобетонних паль ведеться переважно забивкою копровим устаткуванням, що може бути причиною зменшення несучої здатності ростверку, паль, втрати МОНОЛІТНОСТІ їхнього з'єднання, внаслідок МІЦНОСТІ Недоліком вказаного способу влаштування пальового фундаменту є зменшення МОНОЛІТНОСТІ з'єднання між частиною паль, що були занурені першими і ростверком внаслідок впливу динамічного навантаження під час забивки наступних, можливість появи тріщин у бетоні перших паль під час занурення решти паль, в результаті не сприйняття арматурою паль розтягуючих зусиль В основу корисної моделі поставлено задачу зниження динамічного впливу на тіло паль, що замонолічені з плитою ростверку під час забивки решти паль, зниження розтягуючих зусиль, які виникають в ТІЛІ перших паль, при забивці решти, також поставлено за мету збільшення несучої здатності паль Поставлена задача вирішується тим, що в способі влаштування пальового фундаменту, що включає забивання частини паль, виготовлення на 0) значного динамічного впливу, і причиною появи „відмови" паль при забиванні. У способі-корисній моделі дані недоліки викреслюються внаслідок застосування більш обережної в плані динамічного впливу, наприклад, вібраційно-обертальної техніки. 2. У найближчому аналогу в тілі залізобетонних паль, які були забиті першими, з'являються розтягуючі зусилля при забиванні решти, із-за випучування ґрунту під готовим ростверком, так як арматура в них не сприймає ці зусилля, тому що встановлена на заводах ЗБК тільки з умов транспортування або з міркувань розрахунку від зовнішніх навантажень, внаслідок цього виникають тріщини. У способі-корисній моделі даний недолік виправлено, так як повздовжня арматура з поліетиленовим шаром, незалежно працююча від бетону, сприймає розтягуючі зусилля, внаслідок чого паля отримує стан попереднього напруження. Тим самим збільшуючи свою несучу здатність на 10-15%, це дає можливість сприйняття більших поздовжніх зовнішніх навантажень. На Фіг.1 показано переріз по кусту паль з встановленим арматурним каркасом і повздовжніми стрижнями, на Фіг.2-переріз А-А по Фіг.1, на Фіг.З - збільшений вид кріплення арматури до башмака, що залишається у ґрунті. Пальовий фундамент включає палі 1, 2, З, незалежно працюючі арматурні стрижні 4 з шаром поліетилену, 5 - башмак, обсадної труби, 6 - ростверк, 7 - місця, які залишені для решти паль 8, 9 конструктивно встановлену арматуру, бетонну підготовку 10 під ростверк. Спосіб виконання слідуючий: За допомогою вібраційно-обертального устаткування, можуть бути використані й інші способи занурення з низьким рівнем, щодо динамічного впливу, занурюють металеву трубу (на фігурах не показано) з башмаком 5, що залишається після видалення труби з ґрунту під час бетонування, але перед зануренням труби до її башмаку 5, а саме до його конусоподібного подовження 11 кріпиться повздовжня арматура 4 з шаром захисного полі 10279 етилену. Після досягнення проектної відмітки, процес занурення зупиняють і починають процес бетонування з одночасним вібраційнообертальним витягуванням металевої труби. Внаслідок чого укладена бетонна суміш паль 1, 2, З ущільнюється, перед кінцевим етапом бетонування встановлюють додатковий конструктивний арматурний каркас 9, який необхідний за розрахунком для сприйняття поперечних сил і моментів від цих сил. Після того як бетон паль 1, 2, 3 набере проектну міцність, поверхню під ростверк 6 вирівнюють бетонною підготовкою 10. На спланованій поверхні виготовлюють монолітний ростверк 6, з отворами 7, що залишаються для решти паль 8. Оголюють випуски повздовжньої арматури 4 від шару поліетилену, задля сумісної роботи з бетоном ростверку 6. Потім окремо зварюють повздовжню 4 (незалежно працюючу) і конструктивну арматуру 9 з арматурою плити ростверку (на фігурах не показано). Решту паль 8 починають влаштовувати через передбачені отвори 7 в ростверку, після набуття запланованої міцності бетоном останнього. Технологічна послідовність виконання робіт для решти паль 8 аналогічна роботам, що виконувалась до паль 1, 2, 3, які влаштовувалися першими, причому армування решти паль ведеться тільки з конструктивних вимог, без повздовжньої арматури 4, так як у них не виникають значні розтягуючі зусилля, на відміну від паль, що влаштовані першими. При влаштуванні решти паль 8, ґрунт під ростверком ущільнюється і прямує випучуванням догори. Виникають напруження, що спричиняють осьове напруження повздовжньої незалежно працюючої арматури 4, паль які були виготовлені першими 1, 2, 3. Таким чином, повздовжня арматура 4 і палі 1, 2, 3, утворені першими отримують стан попереднього напруження, що значно підвищує несучу здатність куста паль. Палі 1, 2, 3, як і у найближчому аналогу виконуються у шахматному порядку, або ж по контуру пальового фундаменту. Фіг.1 10279 Фіг. 2 Комп'ютерна верстка Л Литвиненко Фіг. З Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності', вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601