Спосіб резекції великого сальника при оментиті у дітей з апендикулярним перитонітом

Реферат: Спосіб резекції великого сальника при оментиті у дітей з апендикулярним перитонітом здійснюється шляхом резекції інфільтровано зміненого великого сальника. При цьому, відступивши на 1,5-2 см в межах незміненої тканини великого сальника, покроково проксимально і дистально накладають затискачі на довжину 1,5-2 см тканини сальника, відсікають сальник між затискачами над проксимально накладеним затискачем, прошивають та перев'язують проксимальну частину сальника поліамідом (3/0, 4/0) та видаляють інфільтровану частину сальника із черевної порожнини такими ж кроками. UA 103393 U (54) СПОСІБ РЕЗЕКЦІЇ ВЕЛИКОГО САЛЬНИКА ПРИ ОМЕНТИТІ У ДІТЕЙ З АПЕНДИКУЛЯРНИМ ПЕРИТОНІТОМ UA 103393 U UA 103393 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до абдомінальної хірургії, і призначається для хірургічного лікування оментиту у дітей з апендикулярним перитонітом. Одним з основних чинників, що визначають перебіг післяопераційного періоду при гострій хірургічній патології органів черевної порожнини у дітей, є участь великого сальника у формуванні інтраперитонеального запального вогнища. Виконуючи захисну функцію, великий сальник сам нерідко стає причиною продовженого запалення і спайкоутворення. Будучи втягненим у запальний процес, великий сальник може ускладнити перебіг основного захворювання й стати причиною релапаротомії після хірургічних втручань на органах черевної порожнини у дітей. Запальні захворювання великого сальника у дітей, за даними різних авторів, становлять 30-35 % у загальному числі невідкладних лапаротомій [1]. Дискутабельними і не до кінця вирішеними залишаються питання, що стосуються лікувальної тактики при захворюваннях великого сальника у дітей. Нерозроблені питання адекватної, патогенетично обґрунтованої консервативної терапії й невизначені показання до хірургічного лікування післяопераційних оментитів. Що стосується хірургічних аспектів проблеми, то основні труднощі пов'язані, насамперед, з розробкою критеріїв своєчасності та адекватності оперативної допомоги, як при госпіталізації хворих у стаціонар, так і в ранньому післяопераційному періоді в разі подальшого прогресування захворювання. Серед способів лікування оментиту у дітей відомими є нанесення насічок на змінений сальник та його дренування, проведення класичної резекції, консервативна терапія та ін. [1, 2]. Але вказані методи не запобігають виникненню ускладнень при апендикулярному перитоніті. Вибір найбільш досконалого методу лікування цього захворювання до теперішнього часу дискутується. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб лікування оментиту, взятий за прототип [3] метод класичної резекції великого сальника: на сальник накладаються затискачі, над затискачем сальник видаляється, а під затискачем прошивається та перев'язується. Недоліком вказаного способу є велика культя сальника, яка частіше призводить до її запалення та абсцедування. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу хірургічного лікування оментиту у дітей з апендикулярним перитонітом шляхом покрокової резекції, що запобігає виникненню великої кукси, в якій є порушення кровообігу та створюються умови для продовження запалення і виникнення вторинного оментиту. Поставлена задача вирішується тим, що, у способі резекції великого сальника при його запаленні у дітей з апендикулярним перитонітом здійснюють резекцію сальника, відповідно до корисної моделі, відступивши на 1,5-2 см в межах незміненої тканини великого сальника, покроково проксимально і дистально накладають затискачі на довжину 1,5-2 см тканини сальника, відсікають сальник між затискачами над проксимально накладеним затискачем, прошивають та перев'язують проксимальну частину сальника поліамідом (3/0, 4/0) та видаляють інфільтровану частину сальника із черевної порожнини такими ж кроками. Суть способу полягає у тому, що під час лапаротомії макроскопічно визначають межу запального інфільтрату великого сальника. Відступивши на 1,5-2 см в межах незміненої тканини великого сальника, покроково проксимально і дистально накладають затискачі на довжину 1,5-2 см тканини сальника, відсікають сальник між затискачами над проксимально накладеним затискачем, прошивають та перев'язують проксимальну частину сальника поліамідом (3/0, 4/0). Видаляють весь інфільтрат сальника такими кроками. Використання покрокової резекції інфільтративно зміненого великого сальника надає можливість мінімізувати крововтрату та час оперативного втручання, видалити осередок запалення із черевної порожнини та запобігти розвитку післяопераційного оментиту. Спосіб виконується швидко, є дешевим і доступним для медичних закладів будь-якого рівня акредитації. Спосіб здійснюється згідно з формулою і додаткових пояснень не потребує. Корисна модель ілюструється прикладом. Хвора Α., 16 років, і/х № 2610, госпіталізована в хірургічне відділення на 4 добу від початку захворювання з клінікою апендикулярного перитоніту. Проведена лапаротомія, апендектомія. Під час ревізії черевної порожнини виявлений великий сальник, гіперемований, набряклий, вкритий фібрином - вторинний оментит. Виконана покрокова резекція інфільтративно зміненого великого сальника за розробленим способом. Санація черевної порожнини, дренування. В післяопераційному періоді проведене комплексне лікування. Післяопераційний період без ускладнень. Виписана у задовільному стані. Клінічне застосування запропонованого способу покрокової резекції великого сальнику у дітей з апендикулярним перитонітом проведено на базі хірургічного відділення Одеської обласної дитячої клінічної лікарні у 17 хворих, і дозволяє зробити висновки, що запропонований 1 UA 103393 U 5 10 спосіб покрокової резекції великого сальника є достатньо обґрунтованим, надійним, дешевим способом лікування оментиту. При співставленні з прототипом заявлений спосіб дозволяє поліпшити результати хірургічного лікування дітей з апендикулярним перитонітом, приводить до зменшення інтраабдомінальної запальної реакції, позитивно впливає на динаміку більшості вивчених показників і запобігає ускладненням, зменшує строки стаціонарного лікування хворих. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Перитонит: практическое руководство / под ред. В.С. Савельева, Б.Р. Гельфанда, М.И. Филимонова. - М.: Литтерра, 2006. - 208 с. 2. Лечение аппендикулярного перитонита у детей / Карасева О.В., Рошаль Л.М, Брянцев А.В. [и др.] // Детская хирургия. - 2007. - № 3. - С. 23-27. 3. Заворот великого сальника / В.В. Власов, Е.В. Латинський, С.В. Калиновський [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2008. - Т. 7, № 3. - С. 87-88 - прототип. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб резекції великого сальника при оментиті у дітей з апендикулярним перитонітом шляхом резекції інфільтровано зміненого великого сальника, який відрізняється тим, що, відступивши на 1,5-2 см в межах незміненої тканини великого сальника, покроково проксимально і дистально накладають затискачі на довжину 1,5-2 см тканини сальника, відсікають сальник між затискачами над проксимально накладеним затискачем, прошивають та перев'язують проксимальну частину сальника поліамідом (3/0, 4/0) та видаляють інфільтровану частину сальника із черевної порожнини такими ж кроками. 25 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2