Спосіб лікування неспроможності степлерного шва після рукавної резекції шлунка

Реферат: Спосіб лікування неспроможності степлерного шва після рукавної резекції шлунка включає дренування зони шва назогастральним зондом з запаяним дистальним кінцем та рядом бічних отворів в його дистальній частині. Перед введенням зонда його дистальну частину з отворами окутують перфорованою полімерною губкою, а після його постановки через проксимальний кінець зонда виконують вакуумну аспірацію протягом 3-5 діб, процедури проводять 3-4 рази до закриття дефекту степлерного шва. UA 104032 U (12) UA 104032 U UA 104032 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при лікуванні неспроможності степлерного шва після рукавної резекції шлунка. Відомий спосіб лікування неспроможності степлерного шва після рукавної резекції шлунка, який включає дренування зони шва назонастральним зондом з запаяним дистальним кінцем та рядом бічних отворів в його дистальній частині [El Hassan Ε, Mohamed A, Ibrahim M, et al. Singlestage operative management of laparoscopic sleeve gastrectomy leaks without endo-scopic stent placement. Obes Surg. 2013; 23(5):722-6]. Недоліком цього способу є низька частота заживання дефекту степлерного шва та довгі строки лікування. В основу корисної моделі поставлена задача розробки такого способу лікування неспроможності степлерного шва після рукавної резекції шлунка, який за рахунок покращення дренування шлункової трубки в зоні неспроможності степлерного шва сприяв би збільшенню частоти заживання дефекту степлерного шва та скороченню строків лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування неспроможності степлерного шва після рукавної резекції шлунка, який включає дренування зони шва назогастральним зондом з запаяним дистальним кінцем та рядом бічних отворів в його дистальній частині, згідно з корисною моделлю, перед введенням зонда його дистальну частину з отворами окутують перфорованою полімерною губкою, а після його постановки через проксимальний кінець зонда виконують вакуумну аспірацію протягом 3-5 діб, процедури проводять 3-4 рази до закриття дефекту степлерного шва. Окутування дистальної частини зонда з отворами перфорованою полімерною губкою та вакуумна аспірація через проксимальний кінець зонда призводить до повного та рівномірного дренування шлункової трубки в ділянці неспроможності степлерного шва, що запобігає попаданню шлункового вмісту в дефект шва та призводить до швидкого заживання дефекту. Усі числові значення, наведені в формулі корисної моделі, вибрані на підставі клінічних досліджень 3 хворих. Спосіб виконують наступним чином. За допомогою фіброезофагогастродуоденоскопа в шлункову трубку в зону неспроможності степлерного шва заводять назогастральний зонд з запаяним дистальним кінцем та рядом бічних отворів в його дистальній частині, попередньо окутують його дистальну частину з отворами перфорованою полімерною губкою. Зонд фіксують біля входу в ніздрю марлевою стрічкою. Проксимальний кінець з'єднують з зовнішнім джерелом розрідження і виконують вакуумну аспірацію протягом 3-5 діб в інтермітуючому режимі в контейнер. Пацієнту проводять парентеральну нутритивну підтримку. Через 3-5 діб назогастральний зонд видаляють. Виконують рентгенівське контрастне дослідження шлункової трубки для контролю відсутності дефекту степлерного шва. У випадку наявності дефекту степлерного шва повторно вводять запропонований назогастральний зонд і виконують вакуумну аспірацію через проксимальний кінець зонда протягом 3-5 діб. Процедуру проводять 3-4 рази до закриття дефекту степлерного шва. У випадку заживання дефекту шва через 1-2 доби пацієнту призначають пероральне харчування. Приклад. Пацієнтка С, 29 p., медична карта стаціонарного хворого N 4149/2014, була прийнята 04.07.2014 р. у відділення стравоходу, шлунка та кишечнику з діагнозом: ожиріння II ступеня, стан після рукавної резекції шлунка (12.06.14 p.), неспроможність степлерного шва, зовнішня несформована шлункова нориця, піддіафрагмальний абсцес зліва. З анамнезу: 12.06.14 р. хворій була виконана рукавна резекція шлунка; у післяопераційному періоді виникла неспроможність степлерного шва. Контрастне рентгенівське обстеження шлунка (04.07.2014 р.): по лівому контуру шлункової трубки визначається вихід контрасту за межу кишкової трубки, під лівим куполом діафрагми - абсцес. Фіброезофагогастродуоденоскопія (07.07.2014 р.): на рівні 36 см від різців по лівій стінці кардії - дефект стінки 4 мм у діаметрі (у проксимальній ділянці степлерного шва). Виконали пункцію, санацію, дренування абсцесу під ультразвуковим контролем (07.07.2014 p.). 07.07.2014 p. хворій за допомогою фіброезофагогастродуоденоскопа в шлункову трубку в зону неспроможності степлерного шва завели назогастральний зонд з запаяним дистальним кінцем та рядом бічних отворів в його дистальній частині, попередньо його дистальну частину з отворами обкутали смужкою перфорованої ___ полімерної губки, яку обв'язали капроновою ниткою. Зонд зафіксували біля входу в ніздрю марлевою стрічкою. Проксимальний кінець з'єднали з зовнішнім джерелом розрідження Woundoex WX-1.1 і виконували вакуумну аспірацію в інтермітуючому режимі під розрідженням 80 міліметрів ртутного стовпчика - 20 хвилин та 20 міліметрів ртутного стовпчика - 5 хвилин в збірний контейнер протягом 3 діб. Пацієнтці в цей період проводили парентеральну нутритивну 1 UA 104032 U 5 10 15 20 підтримку. 10.07.2014 р. назогастральний зонд видалили. 10.07.2014 р. виконали рентгенівське контрастне дослідження шлункової трубки: по лівому контуру проксимального відділу шлункової трубки визначається вихід контрасту за межу кишкової трубки. Процедури постановки описаного назогастрального зонда з перфорованою полімерною губкою та вакуумну аспірацію через проксимальний кінець зонда повторно проводили з 10.07.2014 р. до 15.07.2014 p., з 16.07.2014 р. до 21.07.2014 p., з 24.07.2014 р. до 29.07.2014 p., з 08.08.2014 р. до 13.08.2014 р. Увесь цей період хворій проводили парентеральну нутритивну підтримку. Виконували рентгенівське контрастне дослідження шлункової трубки після кожного видалення зонда (15.07.2014 p., 21.07.2014 p., 29.07.2014 р.): по лівому контуру шлункової трубки визначався вихід контрасту за межу кишкової трубки. Рентгенівське контрастне дослідження шлункової трубки (14.08.2014 p.): витікання контрасту за контур шлункової трубки не відмічено. З 15.08.2014 р. пацієнтці призначили харчування через рот. Клінічні ознаки наявності дефекту степлерного шва шлункової трубки були відсутні. Констатували заживання дефекту степлерного шва шлункової трубки. Пацієнтку виписали. За запропонованим способом проліковано 3 хворих з неспроможністю степлерного шва після рукавної резекції шлунка. У всіх пацієнтів дефект степлерного шва зажив, строки заживання були від 16 до 38 діб. За способом-аналогом проліковано 3 хворих з неспроможністю степлерного шва після рукавної резекції шлунка. Тільки в 1 хворого дефект степлерного шва загоївся, строк загоювання в цього хворого - 51 доба. Таким чином, порівняння з аналогом показало, що застосування способу дозволяє збільшити частоту заживання дефекту степлерного шва та скоротити строки лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб лікування неспроможності степлерного шва після рукавної резекції шлунка, який включає дренування зони шва назогастральним зондом з запаяним дистальним кінцем та рядом бічних отворів в його дистальній частині, який відрізняється тим, що перед введенням зонда його дистальну частину з отворами окутують перфорованою полімерною губкою, а після його постановки через проксимальний кінець зонда виконують вакуумну аспірацію протягом 3-5 діб, процедури проводять 3-4 рази до закриття дефекту степлерного шва. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2