Корм для курчат-бройлерів

Корм для курчат-бройлерів, що містить комбікорм і мінерально-вітамінну добавку, який відрізняється тим, що як мінерально-вітамінну добавку містить хелатні сполуки сульфату цинку: гліцинати та лізинати у кількості 185,5 і 275,0 мг/кг повнораціонного комбікорму відповідно. Корисна модель відноситься до сільського господарства, зокрема до кормовиробництва, і може бути використана при годівлі курчат-бройлерів повнораціонними комбікормами. Відомий корм для курей, що містить комбікорм, цеоліт та премікс [декл. патент України №45680А, опубл. 15.04.2002р., бюл. №4] в якому при незначному покращенні засвоєння поживних речовин, тривале його використання може викликати дисбактеріоз травного каналу птиці, що проявляється в порушенні його функції, тобто знижується резистентність курчат, що призводить до зниження збереженості поголів'я. Найбільш близьким (прототипом) до корисної моделі є корм, раціональне використання якого курчатами пов'язане із забезпеченням фізіологічних потреб птиці у мікроелементах, зокрема цинку, причому потреба 50,0мг/кг комбікорму в цьому елементі забезпечується за рахунок введення до складу корму солей цинку, переважно сульфату [див. Т.М. Околелова, А.В. Кулаков, С.А. Молоскин. Макро- и микроелементы в питании птицы / Ефективне птахівництво та Тваринництво, 2004. №4(16).-С.40-45]. Недоліком відомого корму є те, що сульфат цинку знижує рН вмістимого травного каналу, має низьку засвоюваність організмом (35-40%), оскільки у травному каналі курчат метали-антагоністи конкурують з цинком за місця з'єднання з амінокислотами, за сорбцію і подальше їх засвоєння, що веде до зниження інтенсивності надходження цього елементу в організм. По мірі проходження сульфату цинку по кишечнику більша його частина не засвоюється і виділяється з послідом, що складає небезпеку забруднення навколишнього середовища важкими металами. В основу корисної моделі поставлено завдання створити ефективний і доступний для засвоєння корм, який би забезпечував нормалізацію рівня мікроелементного живлення у раціонах курчат та покращував санітарно-гігієнічні властивості посліду, щодо зниження в ньому рівня солей важких металів. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що корм для курчат-бройлерів, який містить комбікорм і мінерально-вітамінну добавку, згідно корисній моделі в якості мінеральновітамінної добавки містить хелатні сполуки сульфату цинку: гліцинати та лізинати у кількості 185,5 і 275,0мг/кг повно раціонного комбікорму відповідно. Для перевірки ефективності заявленого корму було проведено науково-господарський дослід. Матеріалом для досліджень були 80 голів добових курчат кросу Кобб-500 у співвідношенні курочки : півники 1:1, яких за принципом аналогів було розділено на 4 групи (контрольну та три дослідні) по 20 голів у кожній. Курчатам всіх груп згодовували повнораціонні комбікорми, збалансовані за поживними біологічно-активними речовинами відповідно до потреби. Контрольна група отримувала сульфат цинку, а у комбікормах дослідних груп його було замінено на метіонат (1 група), гліцинат (2 група) та лізинат (З група). Результати досліджень наведені в таблицях. CM со ю о> 10532 Таблиця 1 Вміст цинку у внутрішніх органах курчат-бройлерів та посліді, мг/кг сирої речовини, М±т, п=3 Внутрішні органи м'язи печінка 6,40±0,37 20,93±0,33 Контрольна Дослідні 1 2 3 134,97±3,89 22,90±0,37 19,93±0,18 19,93±0,57 Група 100,70±5,39 87,07+5,61 60,13±1,49 Як видно з вище наведених даних, найкращим засвоєнням серед хелатних сполук та сульфату цинку характеризуються лізинат і гліцинат, оскільки вони не викликають накопичення елементу у тканинах, в той же час не видаляються з Послід 8,80+0,59 9,00+0,35 6,80±0,32 організму у великій кількості порівняно з сульфатом. Так в другій і третій групах виділення цинку з послідом на 35 і 55% менше, ніж за відомим способом. Таблиця 2 Жива маса курчат-бройлерів в різні періоди вирощування, г, М±т, п=20 Вік, діб 1 21 7 14 28 Контрольна 46,17±0,80 129,53+2,54 263,10±5,08 524,75±10,03 985,79±35,59 Дослідні 1 46,27±0,72 132,39±3,35 261,15±6,45 524,50±12,24 999,50±26,53 2 45,03±1,11 137,79±2,81 268,04±5,43 559,74±10,88 1104,21+26,08 45,11 ±0,64 131,03+2,56 284,23±6,56 554,75±11,20 1044,00±23,03 3 Група На основі цього можна зробити висновок, що корм, який заявляється, найкраще використовується тканинами організму курчат-бройлерів. Як видно з табл.2, жива маса курчатбройлерів на сьому добу вирощування у другій дослідній групі, якій згодовували гліцинат цинку у кількості 0,19г на 1кг корму, збільшилася на 6% порівняно з контролем. На чотирнадцяту добу вірогідне збільшення живої маси відбулося у третій дослідній групі на 8,0% порівняно з контролем та на 8,8% порівняно 42 35 1456,50±41,67 1953,89±58,97 1478,50±35,08 1948,50±43,38 1517,63±30,47 1977,00±51,16 1495,00±31,01 2023,00±44,87 з аналогічними показниками першої дослідної групи. На двадцять першу добу вирощування цей показник у другій та третій дослідних групах збільшується відповідно на 6,7 та 5,7% порівняно з контролем. При визначенні живої маси на двадцять восьму добу вирощування спостерігалося зростання показника лише у другій дослідній групі на 12,0% порівняно з контролем та на 10,5 % порівняно з першою групою. Таблиця З Середньодобовий приріст живої маси курчат-бройлерів в різні періоди вирощування, г, М±т, п=20 Групи Віковий період, діб 1-7 7-14 14-21 21-28 28-35 35-42 контрольна 11,91 ±0,32 19,08±0,52 37,38±0,89 66,05±4,01 63,55±2,68 71,06±6,08 Статистичне підтверджених змін у живій масі курчат-бройлерів на тридцять п'яту та сорок другу добу не відмічалося. Хоча найбільшою живою масою на сорок другу добу характеризувалася птиця третьої дослідної групи, якій згодовували лізинат цинку у кількості 0,27г на 1 кг корму перевищувала показники контролю на 69,11г. Так, з 1 1 12,30±0,47 18,39±0,58 37,62±0,94 67,86±2,38 68,41 ±2,22 67,16±2,98 дослідні 2 13,25±0,33 18,61 ±0,49 37,67±0,97 73,89±2,53 56,11±1,97 76,46±4,70 3 12,28±0,36 21,89±0,68 38,65±0,90 69,89±2,55 64,43±3,18 75,07±4,12 по 7 добу вирощування середньодобовий приріст у птиці другої дослідної групи збільшився на 11,3% порівняно з контролем, проте у курчат третьої групи порівняно з другою спостерігалося зменшення приросту на 7,3%. За період з 7 по 14 добу збільшення середньодобових приростів відмічалося лише у третій дослідній групі, показ 10532 ники якої перевищували на 14,7% аналогічні дані у контролі, на 19,0% - порівняно з даними першої дослідної групи та на 17,6% - порівняно з показниками другої дослідної групи. З 28 по 35 добу у курчат-бройлерів другої дослідної групи відмічалося зменшення середньодобових приростів на 11,7% порівняно з контролем та на 18,0% порів няно з першою групою. Аналогічні показники у курчат третьої дослідної групи за цей же період збільшилися на 14,8% порівняно з птицею другої групи. Аналогічна тенденція змін спостерігається і з показниками абсолютних приростів живої маси курчат-бройлерів. Таблиця 4 Абсолютний приріст живої маси курчат-бройлерів за різні періоди вирощування, г, М±т, п=20 Групи Віковий період, діб 1-7 7-14 14-21 21-28 28-35 35-42 контрольна 83,36±2,22 133,58±3,62 261,65±6,23 462,37±28,07 444,83±18,76 497,39±22,04 Проведеними дослідженнями встановлено, що у курчат-бройлерів другої та третьої дослідних груп відмічалося збільшення маси печінки порівняно з контролем відповідно на 15,2 та 17,9% (табл. 3.25). Таблиця 5 Маса внутрішніх органів курчат-бройлерів у 42денному віці, г, М±т, п=10 Вн\прішні органи Група печінка серце селезінка Контроль 35,00±1,38 9,33±0,41 3,37±0,26 Дослідні 1 35,53±1,15 9,15±0,59 2,77±0,17 2 40,32±1,63 9,81 ±0,56 3,54+0,54 41,27±2,53 9,89±0,40 3,42±0,27 3 В дослідах не встановлено різниці за масою серця та селезінки у курчат-бройлерів першої, Комп'ютерна верстка В. Мацело 1 86,12±3,26 128,76±4,04 263,35±6,58 475,00±16,65 478,90±15,57 470,10±20,92 дослідні 2 92,77±2,28* 130,24±3,42 263,71 ±6,81 517,25+17,74 392,75±13,78* 535,25±32,88 3 85,93±2,55 153,20±4,79* 270,00±6,29 489,25+17,84 451,00±22,25 525,50±28,81 другої та третьої дослідних груп у порівнянні з контролем. Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що згодовування хелатних сполук цинку протягом 42 діб в незначній мірі впливають на масу внутрішніх органів курчатбройлерів та не спричиняють патологічних змін у них. Отже, на основі проведених досліджень щодо впливу хелатних сполук цинку на продуктивність курчат-бройлерів можна зробити висновок, що при згодовуванні гліцинату та лізинату цинку в кількості 0,19 та 0,27г на 1кг корму спостерігалося збільшення живої маси птиці на 23,11 та 69,11кг, а також зростання середньодобових та абсолютних приростів у періоди вирощування з 1 по 14 та з 28 по 35 добу порівняно контролем. Проведеними дослідженнями встановлено, що на 1 кг приросту живої маси курчат-бройлерів третьої та другої дослідних груп в останню декаду вирощування витрачали на 12,4% корму менше, ніж в контролі. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601